Дев'ять способів змінити думку людини, не викликаючи при цьому її незадоволення чи образи

1. Починайте бесіду з похвали співрозмовника і захоплення ним.

2. Не говоріть людині прямо в очі про її помилки.

3. Перш ніж критикувати інших, вкажіть на власні недоліки.

4. Задавайте питання замість того, щоб давати накази.

5. Дайте можливість людині зберегти свою репутацію.

6. Хваліть співрозмовника за найменші його досягнення, будьте Щирими, щось схвалюючи, і щедрими на похвалу.

7. Створюйте людині добру репутацію, яку вона могла б виправ­дати, приписуйте їй добрі якості, доводячи наявність яких, вона здійснюватиме гідні вчинки.

8. Використовуйте заохочення; намагайтеся показати людині, що те, що Ви хочете від неї отримати або досягти, легко може бути здійснене саме і тільки нею,

9. Поводьтеся так, щоб людина була щасливою зробити те, що Ви їй пропонуєте.

Додаток 4

ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА

 

Правило	Приклади
Апостроф пишеться:
1. Вукраїнських словах:
а) перед я, ю, є, ї після букв б, п, в, м, ф, що позначають губні приголосні;	м'ята, солов'ї, п'ють, б'ють
після б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть р або приголосний, що належить до префікса	черв 'як, розм 'якнути
б) після р в кінці складу	пір'я, бур'ян
в) після к у власних назвах	Лук'ян, Лук'янець, Лук'янов, Лук'янівна, Лук'янчук
г) після префіксів, що закінчу­ються на приголосний	під'їсти, без'ядерний, об'єднати
д) після першої частини склад­них слів що закінчуються на приголосний	двох'ярусний, чотирьох'ярусний
2. У словах іншомовного похо­дження:
а) перед я, ю, є, ї після букв, що закінчують губні приголосні, шиплячі задньоязичні г, к, х в основах слів при роздільній вимові	інтерв'ю, п'єдестал, комп'ютер, Руж'є
б) після префіксів, що закінчу­ються на приголосний	ін'єкція, суб'єкт, об'єкт
в) після р в кінці складу	бар'єр, кар'єра
Апостроф не пишеться:
1. Вукраїнських словах:
а) перед б, п, в, м, ф стоїть ще одна приголосна, що належить до кореня (крім р)	свято, цвях, морквяний, мавпя­чий, дзвякнути
б) після р букви я, ю, є позна­чають м якість р	борються, буря

Додаток 5

ВЖИВАННЯ ВЕЛИКОЇ БУКВИ

 

Правило	Приклади
1. Імена, по батькові, прізвища, клички, прізвиська	Тарас Шевченко, Кобзар, Воло­димир Борисович
2. Клички свійських тварин	Мурчик, Кірік, Красуля
3. Астрономічні назви (офіційні і народні)	Юпітер, Земля, Чумацький Шлях
4. Імена міфологічних істот і божеств	Венера, Зевс
5. Географічні та топографічні назви	Україна, Європа, Київ
6. Офіційні і неофіційні назви держав	Сполучені Штати Америки, Рес­публіка Чілі
7. Назви міжнародних організацій	Організація Об'єднаних Націй, Товариство Миру
8. Неофіційні назви міст, територій	Поділля, Полісся
9. Перше слово у назвах дат, подій	Новий рік
10. Назви продуктів, промисло­вих виробів, марок машин	«Веснянка» (цукерки), «Моск­вич», «Лада»
11. Перше слово назв інститу­тів, академій, музеїв	Академія мистецтв, Інститут культури
12. Усі слова у назвах орденів та інших відзнак	орден Слави
13. У назвах з'їздів слово з'їзд пишеться з малої букви, а поряд­ковий номер з'їзду, якщо його записують словами - з великої	Другий з "ізд профспілок України
14. Перше слово назв національних округів та автономних областей	Краснодарський край, Алтайська автономна область
15. Перше слово офіційних на­зв, творчих спілок	Спілка художників України
16. Якщо у словосполученні є слова, які вже стали індивідуа­льними назвами установ	Київський Художній академічний театр
17. Перше слово у назвах най­вищих державних посад	Генеральний прокурор України

 

Додаток б

ПРАВОПИС СКЛАДНИХ СЛІВ

 

Правило	Приклади
Разом пишуться:
1. Складні іменники:
а) утворені з двох основ за допо­могою сполучних голосних о, є	пішохід, працелюб, атомохід, лі­состеп
б) утворені з дієслова у другій особі однини наказового спо­собу та іменника	непийвода, перекотиполе
в) утворені з числівника в ро­довому відмінку та іменника	Сімдесятиріччя
г) утворені з пів-та іменника з основою на приголосний	півдороги, півлітра
2. Складні прикметники:
а) утворені від складних імен­ників, що пишуться разом	самохідний, лісостеповий
б) утворені від іменника з прикметником	кароокий, народнопоетичний
в) утворені від іменників 3 другою дієслівною частиною	паровозобудівний, електрозварю­вальний
г) утворені від сполучення прислівника з прикметником чи дієприкметником	високоавторитетний, зовнішньо­торговий
д) утворені від числівника та прикметника	дев'яностолітній, чотирьохеле-ментний
3. Складні числівники:
а) складні числівники	п'ятнадцять, кількасот
б) порядкові числівники, ос­таннім елементом яких є слова -сотий, -тисячний, -мільйон­ний, -мільярдний	трьохсотий, двадцятий ятиміль-йонний

____________ 1____________

Через дефіс пишуться:

1. Складні іменники, гир означають:

а)політичні поняття _________

б)близькі за змістом поняття

в)протилежні за змістом поняття

г) одиниці виміру та назви ме-
ханізмів __________________

д)назви казкових персонажів
є) назви наукових ступенів,

державні посади, звання _____

є) назви, які передають поло-
вину чогось _______________

ж)складні прізвища _________

з)географічні назви _________

и) складні слова, першою час-
тиною яких є цифра _________

2. Складні прикметники: _____

а) утворені від складних імен-
ників, що пишуться через дефіс

б) між частинами яких можна
вставити сполучник і, але ____

в) компоненти яких означають
різні кольори або відтінок того
самого кольору ____________

г) утворені з двох слів, що ма-
ють протилежне значення

д)які повторюються ________

є) географічні назви, у складі яких є слова західно-, східно-,

північно-, південно- ________

є) перша основа яких має су-

фікси -ико-, (-іко-), -ово- _____

ж) перша частина: військово-, воєнно-

революціонер- демократ ______

батько-мати, щастя-доля ____

купівля-продаж, зустріч-прощання динамо-машина, тонно-кілометр

Жар-Птиця, Лисичка-Сестричка генерал-майор, екс-чемпіон

пів-острова, пів-огірка, пів-Європи

Нечуй-Левицький ______

Корсунь -Шевченківський 95-річчя, 100-ліття

віце-президентський, унтер-

офіцерський ________________

російсько -український, культур -

но-технічний ________________

гірко-солоний, темно-синій

але: жовтогарячий (означає один

колір) ______________________

плоско-опуклий, опукло-ввігнутий

ясний-ясненький, синій-синій Південно-Західна залізниця але: західноукраїнські землі, пів-

детюукрагнськг степи ________

політико -економічний, хіміко -

біологічний _________________

воєнно-стратегічний, військово-спортивний

але: військовополонений, військо -возобов 'язаний

Додаток 7

ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ

 

Правило	Приклади
1. Префікс пре-вживається для передачі міри ознаки	Прекрасний, преславний, предоб­рий
2. Префікс при-вживається для передачі наближення, при­єднання, частковості чи резуль­тату дії	Присісти, приміський, приби­ти, привабити
3. Префікс прі-(з колишнього про-)вживається тільки у трьох словах	Прізвище, прізвисько, прірва
4. Префікс пере-- зберіга­ється буква є	Перевірити, перегнати
5. Префікс пред-- зберіга­ється буква є	Представник, пред 'явити
6. Префікс з- перед к, п, т, ф. х переходить в с; в інших ви­падках - префікс з-	Створити, сказати, сформу­лювати, схопити, сповістити, зорати, зшити
7. Префікси без-, роз-, через-, від-, над-, між-, під-, перед-, понад-, об-,що закінчуються на приголосні, не змінюють кінцевого приголосного	Безпорадний, безболісний, обпи­ляти, передплата, розшити

 

Додаток 8

ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ

 

Правило	Приклади
Разом пишуться:
1. Утворені за допомогою прий­менників від коротких прикмет­ників	Змолоду, сповна, спроста, зви­сока, допізна
2. Утворені від основ первинних прислівників	Назавжди, позавчора, повсюди
3. Утворені сполученням прий­менника з числівником	Утрьох, спершу, заодно
4. Першою частиною яких є пре­фікс що-	Щодня, щонайвище, але: у постпозиції частка що пишеть­ся окремо: поки що, хіба що
Окремо пишуться:
І. Утворені від іменника з прий­менником, компоненти яких зберігають відносну самостій­ність значення	На щастя, без пуття, з розго­ну, під боком, по правді, до впо­доби
2. У яких повторюються основи, розділені прийменниками	3 боку, на бік, час від часу
3. Утворені поєднанням іменни­ка в називному відмінку з імен­ником в орудному відмінку	Честь честю, кінець кінцем
Через дефіс пишуться:
1. Утворені від прикметників, числівників, займенників за до­помогою префікса по-	По-українськи, по-козацьки, по-нашому, по-перше
2. У яких повторюються основи	Видимо-невидимо, з давніх-давен
3. Неозначені прислівники з ча­стками -то-, -не-, -де-, -казна-, -будь-, -небудь-	Хтозна-як, де-не-де, хоч-не-хоч, будь-що-будь, але: рік у рік, день у день, раз у раз

Додаток 9

ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ

 

Правило	Приклади
Ставиться:
1. Перед вказівними частками то, це, ось,це є, це значить, що стоять перед присудком, вираженим іменником	Боротьба за демократич­не суспільство - ось сене життя. (І.Франко).
2. Якщо присудок виражений імен­ником або кількісним числівником в називному відмінку і стоїть після підмета (на місці пропущеної зв'язки)	Три рази по три - де­в'ять. Книга - унікальне явище. (Б.Олійник)
3. Якщо обидва головні члени або один з них виражені неозначеною формою дієслова	Жити - правді служити. Завдання молоді - вчити­ся. (Із газет)
4. Якщо підмет виражений особо­вим займенником і логічно виділя­ється; при протиставленні	Ти - кат людський, а я -народ. (М. Бажан)
5. Якщо підмет виражений займен­ником і це логічно виділяється	Це - мій народ. (Б. Олійник)
Не ставиться:
1. Якщо перед присудком (крім при-судка-інфінітива) стоїть частка не	Молодість - буйність, а старість не радість. (Нар. творчість)
2. Якщо підмет виражений особо­вим займенником, присудок-іменником	Ми гінці весни крилаті, знаменоносці днів нових. (В. Сосюра)
3. Якщо до складу присудка вхо­дить слово як, ніби, що, мов, немов, немовби, наче, неначета ін.	Дівчата як ластівочки. Промені як вії сонячних очей. (П.Тичина)
4. Якщо між головними членами, ви­раженими іменниками, з'являються вставні або вставлені конструкції	Будинок культури, безпе­речно пам 'ятка архітек­тури.
5. Якщо присудок виражений за­йменником, прикметником, діє­прикметником, цілим словоспо­лученням, а підмет - іменником	У справедливих армій доля завжди прекрасна. (ОТончар)

Додаток 10

ТИРЕ В НЕПОВНОМУ РЕЧЕННІ ї МІЖ РІЗНИМИ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ

 

Правило	Приклади
Ставиться:
1. Для інтонаційного виді­лення слова або групи слів	Посеред степу - скирта соло­ми, двоє на ній - молоді, як пи­лок. (Д.Павличко). Добро на світі творять. А зло на світі -роблять. (П.Скупець)
2. У заголовках газет	Волю - Україні. Економіці - ін­тенсивний розвиток.
3. Для вираження несподіва­ності	Зимою - паростки зелені, зи­мою - квіти весняні. (М.Риль­ський)
4. У неповному реченні на місці пропущеного члена	І от я іду по землі. А земля -кругла. М'яка, мов гумовий м'яч у дитячих руках. (Б. Олійник)
5. У неповному простому ре­ченні, що є частиною склад­ного, неназваний член вста­новлюється з попередньої частини	Знов листа мені прислала мати, невеликий лист - на кілька слів. (В.Симоненко)

Додаток 11

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІ

 

Правило	Приклади
Кома ставиться:
1. Перед звертанням ї після нього, яке знаходиться в сере­дині речення	Це ти, Батьківщино, в невтом­нім труді, як прапор, шумиш над віками. (В.Сосюра)
2. Після звертання (також між звертаннями), яке знаходиться на початку речення	Світе ясний, світе мій прекра­сний, хочу я у пісні повсякчасно лиш для тебе жити, не вми­рать. (В.Сосюра)
3. Перед звертанням (після звертання ставиться той знак, який був би і без звертання в реченні), яке знаходиться в кінці речення	Де ж ви, мої голуб'ятка, мої соколи ясні? (М.Вороний)
Знак оклику (окличнаінтонація)
1. Після звертання (в середині речення перед звертанням ста­виться кома, після нього знак оклику); якщо перед звертанням є ви­гук о, ой, то після нього кома не ставиться	Південний краю! Як тепер да­леко лежиш від мене ти! (Л.Українка) 0 земле рідна! Знаєш ти свій шлях у бурі, у негоді. (М.Рильський)

 

Додаток 12

ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ ДРУГОЇ ВІДМІНИ У РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ

 

Закінчення -а(-я)	Приклади	Закінчення -у(-ю)	Приклади
Іменники чоло­вічого роду, які означають:		Іменники чоло­вічого роду, що означають:
1) назви істот, уособлених предметів, явищ	Івана, лікаря, лиса, Мороза	1) назви речо­вин, матеріалу	свинцю, піску, ситцю, драпу
2) назви міст, населених пунктів	Львова, Черні­гова, Малина	2) збірні понят­тя, назви уста­нов, абстракт­них понять	колективу, за­гону, театру, прогресу
3) географічні назви з наго­лошеним за­кінченням або з суфіксами -ов-, -ев-	Дністра, Дніп­ра, Тетерева, Макарова	3) назви явищ природи	граду, суховію, грому, урагану, холоду
4) назви мір, днів, місяців	сантиметра, січня	4) односкладові іменники	соку, року, гаю, меду, миру,
5) назви чітко окреслених предметів, зок­рема будівель та їх частин	плуга, олівця, мотора, хліва, але: вокзалу, даху	5) географічні назви, в яких наголос не па­дає на закінчен­ня	Кавказу, Сибі­ру, Єнісею, Криму, Китаю
6) наукові тер­міни; усі іменники середнього роду	атома, відмін­ка, села, бот­виння, знання, моря	6) більшість префіксальних іменників	вибору, накипу, приходу, добо­ру

Примітка. Деякі іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини можуть мати паралельні закінчення -а (-я), -у (-ю). Це залежить від наго­лосу або від значення іменника, наприклад: моста і мосту, стола і столу, двора і двору- папера (документа) і паперу (матеріалу), каменя (однієї штуки) і каменю (матеріалу), листа (написаного) і листу (на дереві); листо­пада (місяця) і листопаду (пори опадання листя).-

Додаток 13

ПРАВОПИС РОСІЙСЬКИХ ПРІЗВИЩ

 

Правило	Приклади
1. Російська літера є після приголос­них передається в українській мові літерою є	Леонов, Мельников, Кузенков, Фе-дотов, Нестеров, Лисенков, Ме-щеряков, Шестаков
2. Російська літера є передається українською є:
а) на початку слова	Євдокимов, Єрмаков, Єросов, Єршов
б) в середині після приголосних та при роздільній вимові після приго­лосних	Достоевський, Аркадьев, Кондра-тьев, Сисоенко, Корніенко
в) після приголосних у суфіксах -єв, -єев (крім ншпл. і ц)	Медведєв, Лаптєв, Марєєв, Ванє-єв, але Зайцев, Хомичев
г) якщо в українській мові є спо­ріднене слово з постійним -і	Несвєтов (бо світ), Подопрелов (бо прілий)
3. Російська літера є передається сполученням:
- йона початку слова та в середині після голосних, а також після твер­дих приголосних	Йолкін, Йотов, Майоров, Бугайов, Воробйов
- ьопісля м'яких приголосних	Бочкарьов, Корольов, Альонкін, Синьов
4. Російські прізвища, незалежно від походження, пишуться з ьу суфіксах -ськ, -зьк, -цьк	Русаиівський, Васильківський, Жванецький, Вербицький, Хмель­ницький, Забуцький
5. На відміну від російського право­пису м'який знак в українській мові не пишеться у прізвищах на -ир, -ар	Бондар, Кобзар, Бобир, Козир, Золотар
6. М'який знак у російських прізви­щах пишеться після м'яких приголо­сних д, т, з, с, ц, л, н:
а) перед йотованими я, ю, є, ї	Аркадьев, Ананьїн, Ульянов, Ільїн, Лаврентьєв,
б) перед приголосними	Вольиов, Гуськов, Коньков, Кузь-мін, Мацьков
7. Апостроф у рос. прізвищах україн­ською мовою пишеться після б, п, в, м, ф, задньоязикового кта після рперед я, ю, є, їпри вимові й	Аляб'ев, Водоп'янов, Ареф'ев, Пир'єв, Зав'ялов, Лук'янов, Про-коф'єв, Юр'єв

 

Додаток 14

БЕЗОСОБОВА ФОРМА НА -но, -то

 

Правило	Приклади
1.Безособова форма дієслова на -но, -то твориться від пасивних дієприкметників шляхом замі­ни закінчення на суфікс -о	Прочитаний - прочитано, виконаний - виконано, роз­глянутий - розглянуто
Ця форма - незмінювана. Вона, як і безособові дієслова, вжива­ється в ролі присудка в безосо­бових реченнях. При ній підме­та не буває, але є прямий дода­ток, виражений знахідним (чи родовим) відмінком без прий­менника	Постанову ухвалено, доповідь заслухано, всі питання роз­глянуто, помилок не помічено
2. Безособову форму на -но, -то вживають замість пасивних діє­прикметників, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці	Ухвала прийнята одноголосно - ухвалу прийнято одноголосно
3. За своїм значенням безособо­ва форма на -но, -то виражає дію, минулу недавно	Останній екзамен складено, школу закінчено (О.Донченко)

ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ	НАУКОВИЙ	м-
Офіційне спілкування в державно-політичному, гро­мадському й економічному житті, законодавство, ад­міністративно-господарська діяльність	Наукова діяльність, науково-технічний прогрес суспільства, освіта, навчання	ю
Регулювання ділових відносин мовців у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах, обслугову­вання громадянських потреб людини	Систематизування, пізнання світу, служи­ти для повідомлення про результати до­сліджень, доведення теорій, представлення наукових даних суспільству	Оі
Регулювально-імперативний характер, документаль­ність (кожний офіційний папір повинен мати харак­тер документа), стабільність (тривалий час зберігає традиційні форми), стислість, чіткість, сувора регла­ментація тексту	Інформативність, понятійність і предмет­ність, об'єктивність, логічна послідов­ність, узагальненість, точність, лаконіч­ність, переконливість, аргументація, ви­сновки	*~	.
Широке використання суспільно-політичної й адмі­ністративно-канцелярської термінології, відсутність емоційно-експресивної лексики і будь-якої мовної індивідуальності автора, обмежена синонімія	Абстрактна лексика, символи, велика кі­лькість термінів, схем, таблиць, посилань, цитат, безсуб'єктність, безособовість син­таксису	іл
Законодавчий (закони, укази, статути, постанови); дипломатичний (міжнародні угоди - конвенції; по­відомлення - комюніке; звернення - ноти, протоко­ли; адміністративно-канцелярський (накази, інструк­ції, розпорядження, довідки, заяви, звіти)	Власне науковий (монографія, стаття, науко­ва доповідь, повідомлення, тези); науково-популярний (виклад наукових даних для не­фахівців - книги, статті у неспеціальних жу­рналах); науково-навчальний (підручники, лекції, бесіди тощо)

Додаток 16 НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

Норми	Регулюють (встановлюють)	Поради іприклади
Акцентологічні	Наголошуваність слів	Потрібно правильно наголо­шувати слова, це допоможе розрізняти за смислом слова: замок - замок, муко, - мука
Орфоепічні	Правильну вимову звуків, звукосполу­чень	В укр. мові потрібно розріз­няти вимову [г] і[г]: голова, гайок
Лексичні	Слововживання	В укр. мові потрібно вживати: довідка, а не оправка, викон­роб, а не прораб, постачання, а не снабженіє
Графічні	Запис звуків на письмі	Звук [йа]на початку слова і складу позначається буквою я, а звуки [шч]- буквою щ
Орфографічні	Написання слів та їх частин	До цих норм віднесемо норми позначення на письмі подов­жених приголосних, уживан­ня м'якого знака, правопис прізвищ
Граматичні	Уживання грамати­чних форм слів, по­будову словосполу­чень і речень	В укр. мові формою звертан­ня є кличний відмінок; у фо­рмі М.в. мн. потрібно вжива­ти по селах, по кімнатах, а не по селам, по кімнатам
Пунктуаційні	Постановку розділо­вих знаків	Ці норми обумовлюють ужи­вання крапки, коми, знака питання, знака оклику, дво­крапки, тире, лапок, дужок тощо
Стилістичні	Відбір мовних засо­бів згідно з умовами спілкування	Залежно від ситуації мовець використовує різні форми вітань. 3 начальником можна використати форму вітання: Доброго дня!

Додаток 17

ВІДМІНЮВАННЯ КІЛЬКІСНИХ ЧИСЛІВНИКІВ

 

1. Числівники один, одно (одне), одна, одні відмінюються так:
Н. один, одне (одно)	одна	одні
Р. одного	однієї	одних
Д. одному 3. = Н. або Р.	одній одну	одним = Н. або Р.
0. одним	однією (одною)	одними
^^здттом^_(одаті}__	одній	одних
2. Інші кількісні числівники відмінюються так:
Н. два, дві Р. двох Д.двом 3. = Н. або Р.	три трьох трьом - Н. або Р.	чотири чотирьох чотирьом = Н. або Р.
О. двома М. двох	трьома трьох	чотирма чотирьох
Н. п'ять	шість	сім	вісім
Р. п'яти, п'ятьох	шести, шістьох	семи, сімох	восьми, вісьмох
Д. п'яти, п'ятьом	шести, шістьом	семи, сімом	восьми, вісьмом
3. п'ять або п'ятьох	шість або шістьох	сім або сімох	вісім або вісьмох
О. п'ятьма, п'ятьома	шістьма або шістьома сьома, сімоме	вісьма, вісьмома
М. п'яти, п'ятьох	шести, шістьох	семи, сімох	восьми, вісьмох
3. Як п'ять або шість відмінюються числівники	дев'ять, десять,	одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять,
п'ятнадцять, шістнадцять, сімнадцять, вісімнадцять, дев'ятнадцять,	двадцять.
4. Складні числівники п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюються за таким зразком:
Н. п'ятдесят
Р. п'ятдесяти, п'ятдесятьох
Д. п'ятдесяти, п'ятдесятьом
3. п'ятдесят або п'ятдесятьох
0. п'ятдесятьма, п'ятдесятьома
М. п'ятдесяти, п'ятдесятьох

ВІДМІННЯ ПРІЗВИЩ

1. Не відмінюються жіночі прізвища на -о (Костенко, Шумило, Байко, Стрілько) та на приголосний (Драч, Братунь,
Гайдай, Корунець), а також деякі іншомовні чоловічі й жіночі прізвища, а саме: ________________________________________

а) неслов'янські прізвища з кінцевим голосним (крім -а після приголосного та -я): Делакруа (але Лорка - Лорки), Гюго, Лонгфелло, Руссо, Данте, Гете, Гейне; Гальвані, Пуччині, Голсуорсі, Віньї, Шоу, Ломпіду, а також Дюма, Золя (з -а після приголосного);

б) російські прізвища на -их та -ово: Гладких, Долгих, Дуриово;

і) українські прізвища типу Півторадні.

інші прізвища відмінюються.

2. Прізвища прикметникового типу на -ий, -а відмінюют ься, як п рикметники:

Н. Підпалий Нижній Підпала Нижня

Р. Підпалого Нижнього Підпалої Нижньої

Д. Підпалому Нижньому Підпалій Нижній

3. Підпалого Нижнього Підпалу Нижню

О. Підпалим Нижнім Підпалого Нижньою

М. (при) Підпалому Нижньому Підпалій Нижній

К^ГОд_га£ШЙ_____________ Нижній _____________ Підпала ___________ Нижня

3. Прізвища, що мають ф орму присвійних прикметник ів (з суфікса ми -ів-, -ов-, -ев-, -ин-), відмінюються за такими зразками:

Н. Дяків Ковалів Лесин Дякова (-іва) Ковалева (-іва) Лесина

Р. Дякова (-іва) Ковалева (-іва) Лесина Дякової (-івої) Ковалевої (-івої) Лесиної

Д. Дякову (-іву) Ковалеву (-іву) Лесинові (-у) Дяковій (-івій) Ковалевій (-івій) Лесиній

3. Дякова (-іва) Ковалева (-іва) Лесина Дякову (-іву) Ковалеву (-іву) Лесину

О. Дяковим (-івим) Ковалевим (-івим) Лесиним Дяковою (-івою) Ковалевою (-івою) Лосиною

М. (при) Дякову (-іву) Ковалеву (-іву) Лесину Дяковій (-івій) Ковалевій (-івій) Лесиній

Кл. Дякове (-іве) і Дяків Ковалеве (-іве) і Ковалів Лесиие і Л есин Дякова (-іва) Ковалева (-іва) _____________ Лесина

Жіночі прізвища, що мають форму присвійних прикметників, можуть не відмінюватися: О лена Дяків, Олени Дяків і т.д.

Чоловічі прізвища, що походять від назв національності, відмінюються, як відповідні іменники: Волошин - Волошином,
Сербин - Сербином, Турчин - Турчином, Литвин - Литвином. Жіночі прізвища цього типу не відмінюються: Ольга
Волоши н, Ольги Волошин і т.д. _________________________________________________________________________________