Засоби та форми міжособистісного спілкування

Мета: Усвідомлення студентами суті, особливостей засобів та форм міжособистісного спілкування

Зміст заняття

I.Обговорення теоретичних питань.

1I. Тестові завдання

 

На кожне із запитань виберіть правильну відповідь.

1. Жести, міміка та пантоміміка — це засоби спілкування:

а) оптико-кінетичні;

б) паралінгвістичні;

в) екстралінгвістичні;

г) просторово-часові.

2. Вимова, тембр, висота і гучність голосу належать до засобів
спілкування:

а) оптико-кінетичних;

б) паралінгвістичпих;

в) екстралінгвістичних;

г) просторово-часових.

3. Неправильне ставлення у процесі спілкування партнерів по
спілкуванню один до одного належить до бар'єрів спілкування:

а) фізичних;

б) соціально-исихологічних;

в) неправильної настанови свідомості;

г) організаційно-психологічних.

4. Мова — це:

а) добір оптимальних мовних і мовленнєвих засобів із загально­
національного та професійного арсеналу мови відповідно до потреб
висловлювання конкретної людини;

б) сукупність відтворюваних мовними органами загальноприйня­
тих у певному суспільстві звукових знаків, явищ дійсності та відоб­
раження їх у свідомості людини;

в) процес вираження думок й обміну ними;

г) передача інформації іншим людям із метою впливу на їхню
поведінку, спілкування й діяльність.

5. Мова існує у таких формах.
а) усна і писемна;

б) діалогічна і монологічна;

в) зовнішня і внутрішня;

г) національна та індивідуальна.

6. Функціонування мови в процесах вираження й обміну думок — це:

а) мова;

б) ідіолект;

в) мовлення;

г) мовленнєвий контекст.

7. Який із чинників оптимального використання слова у мовленні
відповідає за відсутність тавтології як власного, так і чужого мов­
лення?

а) ступінь володіння мовою;

б) індивідуальні відмінності мовленнєвого досвіду;

в) мовленнєвий контекст;

г) мовленнєва ситуація.

8. Що визначає добір оптимальних мовних і мовленнєвих засобів із
загальнонаціонального та професійного арсеналу мови відповідно до
потреб висловлювання?

а) суспільні функції мови;

б) функціонально-стилістична мета мовлення;

в) сама мова;

г) ступінь володіння мовою.

III. Мовні завдання

Завдання 1. Розрізняйте поняття «мова» і «мовлення». Доберіть замість крапок потрібні слова.

а)... — явище суспільне, загальнонародне, не залежить від окре­
мої людини.

б)... — процес передачі думок конкретною особою. Воно зале­
жить від віку, освіти, фаху, середовища, загального розвитку людн­
ої, супроводжується мімікою й пантомімікою, реалізується в інто­
нації голосу.

Завдання 2. Виберіть для понять «мова» і «мовлення» відповідні характеристики.

а) індивідуальність; змінність; залежність від умов реалізації; спо­
радичність, спонтанність;

б) надіндивідуальність; соціальність; стабільність; панхронічність;
закономірність.

Завдання 3. Прочитайте, добираючи з дужок потрібні за змістом слова і ставлячи їх у потрібному відмінку. Розкажіть, як Ви розуміє­те залежність формування у дітей навичок і вмінь мовлення від сере-довигца, в якому вони живуть і виховуються.

1. Діти засвоюють (а) мова, б) мовлення), вслухаючись у (в) мова, г) мовлення) батьків, родичів, знайомих. 2. На другому році життя мовлення дитини ще бідне, бо {а) мовних, б) мовленнєвих) засобів засвоєно ще небагато. 3. Але у 5-6-річні діти використовують у {а) мо­ва, б) мовлення) близько 3 тис. слів. 4. (а) Мова, б) мовлення) розви­ває мислення дитини, сприяє формуванню її світогляду. 5. Якщо дитина виростає поза людським суспільством, вона не оволодіває {а) мова, б) мовлення) і своєю поведінкою, розумовим розвитком нагадує тварин. 6. Отже, особистість не може розвиватися без (а) мо­ва, б) мовлення) і людського суспільства, яке користується (є) мова, г) мовлення) як засобом спілкування.

Завдання 4. Слова «письмовий», «писемний» вживаються як сло­вотвірні паралелі. Який прикметник вживається зі словом «мова» у значенні «писана»?

Завдання 5. Визначте будову сполучників, поясніть їх написання.

1. Наша мова — найважливіша частина не лише поведінки, спілку­вання й діяльності, а й особистості, її душі, розуму, здатності не підда­ватися впливам середовища.

2. Необов'язково бути великим знавцем, щоб відчути глибину маминої пісні.

3. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються виразні ознаки бездуховності.

Завдання 6. Прочитайте, виберіть зі слів, поданих у дужках, те, яке, на вашу думку, є найдоцільнішим.

1. В умовах (а) будування, б) спорудження,, в) розбудови) України, (г) розвивання, д) закріплення, є) піднесення) української мови як дер­жавної, (є) усталення, ж) встановлення, з) утвердження) Української держави на міжнародній арені (и) виникла, і) настала, й) постала) настійна вимога (к) задоволення, л) забезпечення) мові повноцінного функціонування в усіх (м) сферах, н) галузях, о) областях) громадсь­кого і державного життя. 2. У зв'язку з цим на сучасному (а) періоді, б) етапі) велика увага має приділятися вживанню української мови у діловому (в) контактуванні, г) спілкуванні), оскільки мова офіційно-ділових документів має бути (д) зразком, є) взірцем, є) прикладом) мовних норм.

Завдання 7. Перепишіть текст. На місці крапок поставте, де по­трібно, пропущені літери й поясніть правопис цих слів.

Багато є таємниць у світі, й одна з найбільших з-поміж них — мова.

З раннього дитинства і до глибокої старості людина невід.ільно пов'язана з мовою. Це єдин..е знаряд..я, що вивищує людину над світом, робить її нездоланною в пошуках істин..и. Розпочинається прилучен..я дитини до краси рідної мови з милих бабусиних казок і материнської колискової пісні. Кожен день дає нам урок пізнан..я. І завжди і скрізь наш учитель — мова.

Усі діян..я наші, думи і сподіваа.я закріплюються у слові. Слово — це наше найзіркіше око, наймогутніша сила. Через слово людина пізнає те, що недоступне було безпосередньому сприйма..ю. У ньому віддзеркалюються всі «айсберги» світу.

За допомогою слова ми проникаємо в думи й почут..я, які хви­лювали людей за тисячолітня до нас. Також можемо звернутися до далеких нащадків і передати їм у слові найсокровен.іше. Слово — найвірніший посланець з минулого в сьогоден..я і сьогодення в прий­дешнє. Завдяки його могутності не замулюється людський досвід. Це схованка мудрості й невмирущості народу.

Завдання 8. Підберіть і запишіть фразеологізми, які відповідають змісту даного висловлювання.

Я кидаю мої фрази в повітря, як кошенят, і впевнений, що вони впадуть на ноги. Це дуже просто, якщо знати закони своєї мови.

IV- Управлінські ситуації

Ситуація 1

Співвіднесіть ситуації з правильними варіантами відповідей.

1. Ви ставите проблему. Проблему спрощують, вважають незнач­ною, а вашу увагу до неї — перебільшенням на підставі того, що «все йде своєю чергою, само собою».

2. Ви ставите проблему. У відповідь чуєте: «Це дуже важко, це не вийде».

3. Ви пропонуєте яку-небудь зміну. Від зміни відмовляються, обґрунтовуючи свою позицію словами: «Ми завжди так робили, на­віщо щось змінювати?»

Варіанти відповідей:

а) задайте запитання: «Які нездоланні перешкоди Ви бачите?».
Запропонуйте свій варіант, використавши «підсилювачі» типу: немає
нерозв'язних проблем (немає безвихідних ситуацій); невже ми такі
неспроможні, що не зможемо з цим впоратися?

б) задайте запитання: «Вас влаштовує ефективність застарілих
методів?» та використайте «підсилювачі» типу: усе тече, усе
змінюється, і немає нічого, чого не можна було б змінити на краще;

в) задайте запитання: «Чи існують перешкоди й бар'єри для вир­
ішення даної проблеми?» Для побудови висловлювання використай­
те «підсилювачі» типу: береженого Бог береже; готуй сани влітку...; за
законом Мерфі, якщо щось має статися, то воно неодмінно станеться;
Вам як фахівцеві видніше, але і мені хотілося б знати, як ви будете
обходити можливі підводні течії; проконсультуйте мене, будь ласка;

г) попросіть обґрунтувати (відповідно до пунктів), проаналізуйте
кожне обгрунтування.

Ситуація 2

Коли вам трапляється бути як представникові адміністрації на презентації фірми або твору мистецтва, до чого Ви більше схильні:

а) вести розмови на теми, близькі Вам (особливо за фахом), Ва­шим інтересам у мистецтві, літературі, спорті;

б) з'ясовувати взаємини у спірних або принципових проблемних
питаннях, щоб відстояти свою точку зору;

в) не виділятися, підтримувати загальну тему розмови, налашту­
ватися на загальний невимушений настрій компанії;

г) бути оригінальним, здатним до нестандартних вчинків.

V. Ділова гра

«Мова керівника — успіх в управлінні»

Мета гри:

— з'ясувати рівень сформованості у студентів практичних нави­чок і вмінь з української мови;

— розвивати у них мовне чуття, логіку, пам'ять;

— удосконалювати орфоепічну та орфографічну пильність;

— виховувати культуру мовлення.
Сутність гри:

1. Проблема: «Визначення рівня практичних навичок і вмінь із української мови у майбутніх керівників».

2. Учасники гри та їх функції:

2.1. Модель керівника гри — науково-педагогічного працівника.
Науково -педагогічний працівник:

— пояснює сутність гри, її правила та регламент;

— формує команди;

— пропонує перелік завдань;

— призначає експертну групу;

— підбиває підсумки.

2.2. Модель учасників гри.
Учасники команди-

~ самостійно визначають правильні відповіді;

— обмінюються думками, висувають варіанти правильних відпо­
відей;

~ приймають командний варіант правильних відповідей, який оголошують. Експерти: ~ підраховують правильні відповіді кожної команди; Г оголошують правильні відповіді;

— визначають команду-переможницю.

3. Порядок проведення ділової гри: до участі у грі залучаються всі
присутні студенти, з яких науково-педагогічний працівник формує
команди (максимум десять чоловік в одній команді) та експертну
групу з найбільш підготовлених студентів.

Завдання учасникам команди — вибрати правильний варіант відповіді на кожне завдання.

Для розв'язання поставленої задачі командам надається 15-20 хв. Після того повідомляють командні рішення.

Експерти оцінюють результат роботи кожної команди, коменту­ють його і оголошують команду-переможницю.

Після оголошення правильних відповідей оголошується персо­нальний переможець шляхом підрахування правильних відповідей.

На завершення науково-педагогічний працівник висловлює свою думку, підбиває підсумки гри.

4. Підбиття підсумків гри: за кожну правильну відповідь — 1 бал.
Перелік завдань:

 

1. Підберіть синоніми до слів	2. Знайдіть серед поданих слів професіоналізм
а) утрата -	в) збільшення -	а) запроцентувати;	в) податок:
б) вжиток -	г) прибуток -	б) пшениця;	г) сума.
3. Як називаються ці пари слів (фікс - фіск, трасант - трасат, жират - жирант):	4. Знайдіть слово з однаковою кі­лькістю букв і звуків:
а) антоніми;	в) пароніми;	а) нетто;	в) кооперація;
6) синоніми;	г) омоніми.	б) субсидія;	г) декларація.
5. Знайдіть, у якому варіанті правильно зроблено наголос:	6. Знайдіть слово, в якому м'які приголосні подвоюються:
а) ма'ркетинг;	в) марке'тинг.	а) су(м)а;	в) ка(с)а;
б) маркети'нг;		б) ма(с)а;	г) то(н)а.
7. Знайдіть слово, в якому не пи­шеться м 'який знак:	8. Напишіть українські відповід­ники:
а) кон...юнктура;	в) тант...єма;	а) брокер -	в) дефект -
б) рант...є;	г) кур...єр.	б) конвенція -	г) пріоритет -
9. Знайти слово з префіксом с-:	10. Вкажіть групу спільнокорене-вих слів:
а)...плата; 1 в)...года; 1	а) фінанси, фінан­сист, фінансування;	в) комерція, конкурсант, комерсант. ___

 

 

б)...бут;	г)...биток.	б) дебет; задебету-вати, дебати;
11. Знайдіть складний прикмет­ник:, який пишеться разом:	12. Знайдіть правильно написане ім 'я по батькові:
а) промислово... інвестиційний;	в) агро... промисловий;	а) Савович;	в) Васильївна;
6) фінансово... економічний;	г) планово... фінансовий.	б) Юрієвич;	г) Віталівна.
13. Вкажіть займенник, який пи­шеться разом:	14. Вкажіть прислівник, який пи­шеться окремо:
а) будь...хто; їв) аби...який;	а) на...троє;	в) до...дому;
б) хтозна...чий; |г) що...небудь.	б) в...перше;	г) на...сьогодні.
15. Вкажіть прийменник, який пишеться через дефіс:	16. Перекладіть українською мо­вою:
а) з...поміж;	в) за...ради;	а) в течение дня;
б) по...над;	г) по...під.	б) согласно приказу;
		в) спрос и предложение.

Сторінка гумору!

Керівник в очах підлеглих

Якщо керівник приходить на роботу раніше всіх, то підлеглі поза очі кажуть: «Хоче бути для нас вічним докором».

Трохи запізнюється — «Звичайно, керівництво не запізнюється, а затримується».

Запитує, як дружина, як діти — «Скрізь йому потрібно сунути носа!»

Не запитує про родину — «Ми для нього гвинтики, а не люди».

Просить внести пропозицію — «У самого ідей нема».

Сам подає ідеї — «Як керівництво скаже, так і буде».

Якщо шеф швидкий на прийняття рішень — «Не продумані кроки!»

Якщо неквапливий — «Нерішучий, некомпетентний».

Якщо керівник в інтересах справи вміє обійти закон — «Махінатор».

Чітко дотримується законів й інструкцій — «Старий бюрократ».

Якщо він любить пожартувати — «Постійні жарти уже у вухах сидять, а ми маємо сміятися!»

Не жартує — «Ти коли-небудь бачив, щоб він усміхався?!»

Робота йде добре — «Це наша заслуга».

Справи погані — «Звичайно, з таким керівником...».

співрозмовником, є ознакою того, що він, по-перше, намагається будь-яким чином подобатися цьому партнерові; по-друге, його практично не цікавить зміст інформації, яка обговорюється.

У представників деяких культур засобом невербальної комунікації є дотик. Це невід'ємний елемент комунікації в Африці, на Середньо­му Сході, в більшості країн Латинської Америки. Один спостерігач підрахував, що пара, яка сидить за столиком ресторану в Парижі, за одну годину здійснює в середньому 110 взаємних дотиків, у Лондоні — жодного, у Джексонвілі (США) — близько восьми.

 

Лабораторне занняття №4

Тема: Невербальні засоби спілкування

Мета: Усвідомлення студентами суті, особливостей структури невербальних засобів спілкування

Зміст заняття

I.Обговорення теоретичних питань.

II. Тестові завдання