РОЗДІЛ 9. СПОРУДИ ТА ПРИСТРОЇ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

РОЗДІЛ 9. СПОРУДИ ТА ПРИСТРОЇ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ



 

9.1. Споруди і пристрої електропостачання повинні забезпечувати безперебійний рух поїздів у необхідних розмірах з установленими ваговими нормами і швидкостями при будь-яких атмосферних умовах.

Для забезпечення надійного електропостачання мають проводитися: періодичний контроль стану споруд та пристроїв електропостачання, виміри їх параметрів приладами діагностики і здійснюватися планові ремонтні роботи за графіком, затвердженим керівником підприємства.

Поперечний переріз проводів контактної мережі при розмірах руху, прийнятих на розрахунковий період і при найбільш несприятливих поєднанняхнавантажень, повинен забезпечувати на всіх ділянках мережі напругу на струмоприймачі будь-якого електровоза не менше 2/3 номінальної (умовної) напруги для постійного струму і 3/4 номінальної напруги для перемінного струму.

9.2. Пристрої електропостачання мають захищатися від струмів короткого замикання, перенапружень та перевантажень вище встановлених норм.

Металеві підземні споруди (трубопроводи, кабелі тощо), а також металеві і залізобетонні мости, шляхопроводи, опори контактної мережі, світлофори, гідроколонки тощо, розташовані в районі впливу ліній, електрифікованих на постійному струмі, мають бути захищені від електричної корозії.

Тягові підстанції ліній, електрифікованих на постійному струмі, а також електрорухомий склад повинні мати захист від проникнення до контактної мережі струмів, що порушують нормальну дію пристроїв СЦБ та зв'язку.

9.3. Контактна мережа повинна забезпечувати безперебійне знімання напруги при найбільших припустимих швидкостях руху при будь-яких атмосферних умовах, а також можливість переходу з центрального контактного проводу на боковий і навпаки без зупинки поїзда при установленій швидкості руху.

9.4. Висота підвіски контактного проводу над рівнем верху головки рейки в будь-якій точці прольоту при центральному розташуванні проводу повинна бути не менше:

l на перегонах — 5750 мм;

l на станціях — 6250 мм.

Найбільша висота робочого контактного проводу в точках підвіски для електровозів і тягових агрегатів з межами робочих коливань висоти центрального струмоприймача 5500—7000 мм не повинна бути більше 6800 мм, а з межами 5100—6500 мм- більше 6500 мм.

Найменша висота робочого контактного проводу під штучними спорудами не повинна бути менше 5550 мм, а для електровозів і тягових агрегатів з межами робочих коливань висоти центрального струмоприймача 5100—6500 мм може бути при належному обґрунтуванні зменшена до 5200 мм.

Висота підвіски і винос від осі колії бокового контактного проводу встановлюється проектом у кожному окремому випадку в залежності від місцевих умов, конструкції типів рухомого складу, який обертається на даній ділянці, і умов безпеки руху.

На пересувних коліях при навантаженні состава думпкарів багаточерпаковими портальними екскаваторами відстань між рухомим складом і проводом (на просвіт) повинна бути не менше 800 мм. Зменшення цієї відстані може допускатися в окремих випадках за умови вживання заходів, що забезпечують дотримання правил техніки безпеки для локомотивних і складацьких бригад та іншого персоналу.

9.5. Відстань від осі крайньої колії до внутрішнього краю опор контактної мережі на перегонах і станціях має бути не меншою 3100 мм.

Опори у виїмках мають встановлюватися поза межами кюветів. У виїмках, що надміру заносяться снігом (крім скельних) і на виходах з них (на довжині 100 м) відстань від осі крайньої колії до внутрішнього краю опор контактної мережі має бути не меншою 5700 мм. Перелік таких місць визначається начальником залізничного цеху.

На існуючих до їх реконструкції, а також в особливо важких умовах на заново електрифікованих лініях відстань від осі колії до внутрішнього краю опор допускається не меншою: 2450 мм — на станціях і 2750 мм — на перегонах.

Усі зазначені розміри визначені для прямих ділянок колії.

На кривих ділянках ці відстані мають збільшуватися згідно з габаритним розширенням, встановленим для опор контактної мережі.

Взаємне розташування опор контактної мережі наземних ліній і світлофорів, а також сигнальних знаків має забезпечувати чітку видимість сигналів і знаків.

9.6. Усі металеві споруди (мости, шляхопроводи, опори), на яких закріплюються елементи контактної мережі, деталі кріплення ізоляторів контактної мережі на залізобетонних опорах, залізобетонних і неметалевих штучних спорудах, а також металеві конструкції (гідроколонки, світлофори, елементи мостів і шляхопроводів тощо), що розташовані на відстані, меншій 5 м від частин контактної мережі, що знаходиться під напругою, мають бути заземлені або обладнані пристроями захисного вимкнення при потраплянні на споруди і конструкції високої напруги.

Заземленню підлягають також усі розташовані у зоні впливу контактної мережі змінного струму металеві споруди, на яких може виникати небезпечна напруга.

На шляхопроводах і пішохідних мостах, розташованих над електрифікованими лініями, встановлюються суцільні захисні щити висотою не менше 2 м і шириною не менше 1 м в обидві сторони від контактного проводу та суцільний настил в місцях проходу людей для огорожі частин контактної мережі, що перебувають під напругою.

На всіх пересіченнях електрифікованих колій із шосейними, ґрунтовими дорогами й у пунктах, де проводяться вантажно-розвантажувальні роботи, повинні бути встановлені попереджувальні написи: «Бережись контактного проводу».

9.7. Найменша відстань від струмонесучих елементів струмоприймача або від елементів контактної мережі, яка знаходяться під напругою, до заземлених частин підтримуючих конструкцій, будівель й інших інженерних споруд (мостів, шляхопроводів тощо) при номінальній напрузі до 1 кВ повинна бути не менше 150 мм, у стислих місцях (під існуючими штучними спорудами, підтримуючими устроями, боковою контактною мережею тощо) ця відстань може бути зменшена до 100 мм. При номінальній напрузі від 1,5 кВ і вище ця відстань приймається відповідно до державного стандарту і повинна бути не менше 200 мм на лініях, електрифікованих на постійному струмі, і не менше 350 мм на лініях, електрифікованих на перемінному струмі; у стислих місцях ці відстані мають бути зменшені відповідно до 150 і 300 мм.

9.8. Контактна мережа повинна розділятися на окремі ділянки (секції) за допомогою повітряних проміжків (ізольованих сполучень), нейтральних вставок, секційних ізоляторів, роз'єднувачів.

Схема живлення і секціонування контактної мережі виконується згідно проекту та НПАОП 0.00-1.54-93. Правила безпеки при експлуатації електроустаткування та електромереж на відкритих гірничих роботах».

Приводи секційних роз'єднувачів з ручним управлінням мають бути замкнені на замки, які мають спеціальні ключі.

Устрій і розташування нейтральних вставок повинні забезпечувати можливість наскрізного проходу їх поїздами при швидкості проходу сигнального знака, який обгороджує нейтральну вставку, не більше 20 км на годину.

Схема живлення і секціонування контактної мережі повинна забезпечувати безперебійне живлення всіх ділянок в умовах нормальної експлуатації, а також при відключенні окремих ділянок контактної мережі.

У схемі секціонування повинне бути передбачене роздільне живлення постійних і пересувних контактних мереж.

9.9. Контактна мережа на пересувних коліях відвалів і кар'єрів повинна живитися окремими лініями.

Однією лінією дозволяється живити не більше двох відвальнихабо розкривних і видобувних тупиків. Лінії живлення повинні приєднуватися до контактної мережі через щогловий роз'єднувач.

Розподільні пости можуть бути стаціонарними і пересувними. Стаціонарні і пересувні розподільні пости, які мають більше чотирьох живильних ліній, повинні мати два уведення від тягової підстанції.

9.10. Схема живлення і секціонування контактної мережі, ліній автоблокування і поздовжнього електропостачання, а також усі зміни в ній повинні затверджуватися в порядку, встановленому керівником підприємства. Викопіювання зі схеми додаються до технічно-розпорядчих актів станцій, що обмежують перегін.

9.11. Перемикання роз'єднувачів контактної мережі електродепо, пунктів технічного обслуговування, екіпірувальних пристроїв, а також колій, де оглядається дахове обладнання електрорухомого складу, виконується працівниками локомотивного депо або пунктів технічного обслуговування. Переключення інших секційних роз'єднувачів проводиться в порядку, встановленому керівником підприємства.

Оперативне переключення секційних роз'єднувачів, встановлених на спеціалізованих коліях, призначених для зважування вагонів з дозуванням вантажу, зливу мастильно-паливних матеріалів і завантаження-вивантаження вантажів, огляду дахового обладнання, екіпірувальних пристроїв може виконуватись машиністами локомотивів і іншими працівниками, які мають відповідну кваліфікаційну групу.

Порядок перемикання роз'єднувачів контактної мережі, а також вимикачів і роз'єднувачів лінії автоблокування і поздовжнього електропостачання, збереження ключів від замкнених приводів роз'єднувачів, що забезпечують безперебійність електропостачання й безпеку виконання робіт, визначаються керівником підприємства.

9.12. Оперативні перемикання секційних роз'єднувачів у схемі живлення і секціонування повинні виконуватись тільки персоналом, який обслуговує контактну мережу, і відповідно до інструкції з безпеки праці і проведенню робіт на контактній мережі.

9.13. Пропуск рухомого складу з негабаритними вантажами по електрифікованих ділянках підприємства допускається при забезпеченні наступних мінімальних зазорів між контактним проводом у нижчій точці прольоту і максимальною висотою навантаженого на вагон вантажу:

l при постійному струмі напругою 1,5— 4 кВ — 250 мм;

l при перемінному струмі напругою 6— 10 кВ — 300 мм;

l при перемінному струмі 25 кВ — 375 мм;

l при перемінному струмі 35 кВ — 450 мм.

Якщо висота навантаженого вантажу не забезпечує зазначених мінімальних зазорів, але між вантажем і контактним проводом є зазор не менше 100 мм, перевезення повинне здійснюватися локомотивами при відключеному контактному проводі (тепловозами тощо).

При зазорі між вантажем і контактним проводом менше 100 мм застосовуються дуги, що відхиляють контактний провід.

9.14. Відстань від нижньої точки проводів повітряних ліній електропередачі з напругою, вищою 1000 В, до поверхні землі при максимальній стрілі провисання має бути не меншою:

l на перегонах – 6,0 м

l у тому числі у важкодоступних місцях – 5,0 м

l на пересіченнях з автомобільними дорогами, станціях

і в населених пунктах – 7,0 м

На пересіченнях залізничних колій відстань від нижньої точки проводів повітряних ліній електропередачі з напругою понад 1000 В до рівня верху головки рейки не електрифікованих колій повинна бути не меншою 7,5 м.

На електрифікованих лініях ця відстань до проводів контактної мережі має встановлюватися, в залежності від рівня напруги ліній, що перетинаються, відповідно до Правил влаштування електроустановок.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.117.38 (0.009 с.)