Розподіл запроектованого на ревізійний період обсягу реконструкції насаджень за способами і відновлювальними породами

Відновлювальні породи	Категорії призначених насаджень	Разом
Низькоповнотні (0,3-0,4) насадження	малоцінні і похідні молодняки повнотою 0,5 і вище віком до десяти років
молодняки	середньовікові
1 вікова група	ІІ вікова група
1. Суцільна реконструктивна рубка, створення лісових культур
Сосна звичайна	-	1,0	11,9	-	12,9
Дуб звичайний	-	-	5,0	2,0	7,0
Разом	-	1,0	16,9	2,0	19,9

 

Створювати лісові культури під час реконструкції насаджень рекомендується за технологічними схемами (РТК №3, 6, 13, 14 – по сосні; РТК №39 – по дубу звичайному), які включені в таблиці 5.5.2 та 5.5.3.

В рекреаційних лісах після рубки насадження повинні створюватися ландшафтні культури, при цьому необхідно враховувати особливості рельєфу, наявність на ділянці своєрідних груп дерев і чагарників, які не повинні підлягати рубці, а також наявності доріг, стежок і інших особливостей ділянки.

Лісомеліорація.

Гідролісомеліорація.

 

На території лісгоспу є 1056,2 га надмірно зволожених і заболочених земель. Це ділянки вкритих лісовою рослинністю земель у типах умов місцезростання С4-5, Д4-5 на площі 598,1 га, заболочені зруби в тих же типах лісу на площі 6,1 га, заболочені сіножаті на площі 21 га і болота площею 431 га.

Заболочені зруби, відповідно до типу лісу, призначені під природне поновлення вільхою чорною та тополею.

Болота розташовані у заплавах річок, підтримують гідрологічний режим і водний та екологічний баланс усієї території. У зв'язку з цим, згідно рішень 2-ої лісовпорядної наради, гідролісомеліоративні роботи у наступному ревізійному періоді не проектуються.

 

Характеристика гідролісомеліоративного фонду

Група лісів	Усього, га	В тому числі:
Лісові землі	Нелісові землі
надлишково зволожені, вкриті лісовою рослинністю землі	не вкриті лісовою рослинністю	рілля, сіножаті, пасовища	болота
заболочені зруби	інші землі
	1056,2	598,1	6,1	-	21,0	431,0
Разом	1056,2	598,1	6,1	-	21,0	431,0

 

Агролісомеліорація.

 

До агролісомеліоративного фонду лісовпорядкуванням віднесено 593,4 га земель, що не використовуються. Ці землі представлені невеликими за площею, територіально роз'єднаними ділянками, на яких створення лісових культур не можливе без складання відповідних проектів і проведення комплексу підготовчих заходів.

У зв'язку з цим, відповідно рішень 2-ої лісовпорядної наради, створення лісових культур на ділянках агромеліоративного фонду на наступний ревізійний період не проектується.

 

5.7.2. Агролісомеліоративний фонд та проектний обсяг лісових культур (площа, га)

Показники	Усього	Категорії земель агролісомеліоративного фонду
піски	яри, круті схили, кар’єри	інші землі
1. Виявлений фонд придатний для заліснення	593,4	0,9	549,3	43,2
2. Обсяги лісових культур	-	-	-	-
2.1. Прийнято 2-ою л/в нарадою	-	-	-	-

 

Насінництво і лісові розсадники

 

Виходячи з середніх щорічних обсягів лісокультурних робіт, визначена загальна потреба в садівному матеріалі, яка становить 1234,3 тис. штук сіянців і 34 тис. штук саджанців. Вона прийнята для розрахунку посівного відділення розсадника і потреби в насінні. Розрахунок щорічної потреби в садівному матеріалі проведено за обсягами лісокультурних робіт, затвердженими 2-ою лісовпорядною нарадою.

Згідно розрахунків, приведених в табл. 5.8.2. і 5.8.3., необхідна корисна площа посівного відділення розсадника повинна бути 23,7 га. Службова площа (дороги, водоймища, межові канали, загорожі та ін.) установлена із розрахунку 25% від корисної площі. Отже, загальна площа розсадника повинна бути 29,6 га. Розрахунок корисної площі для посівного відділення розсадника проведений на основі норм виходу стандартних сіянців, установлених для даної лісорослинної зони.

На рік лісовпорядкування загальна площа існуючих тимчасових розсадників в лісгоспі складала 31,9 га. Цієї площі достатньо для отримання необхідної кількості садівного матеріалу.

Щорічні обсяги лісовідновлювальних заходів, потреба в садівному матеріалі

Показники	Лісові культури	Доповнення лісових культур на землях лісгоспу	Інші потреби	Разом
на не вкритих лісовою рослинністю землях та зрубах ревізійного періоду	рекон-струкція насаджень
1. Обсяги робіт, га	103,5	2,0	224,6	5,0	335,1
2. Потреба в садів-ному матеріалі, тис. штук
Усього:	618,4	12,4	553,5		1234,3
в т.ч. по породах:
Сосна звичайна	332,8	10,3	387,5		770,6
Ялина європейська	2,1	-	-	-	2,1
Дуб звичайний	166,8	-	166,0		339,8
Дуб червоний	19,5	-	-	-	19,5
Ясен звичайний	2,2	-	-	-	2,2
Клен гостролистий	7,6	-	-		8,6
Липа дрібнолиста	19,9	-	-		20,9
Береза повисла	25,4	2,0	-	-	27,4
Груша звичайна	6,0	-	-	-	6,0
Горобина звичайна	1,7	-	-	-	1,7
Свидина кров'яна	19,4	-	-	-	19,4
Скумпія звичайна	5,5	-	-	-	5,5
Клен татарський	1,5	-	-	-	1,5
Бузина червона	5,4	0,1	-	-	5,5
Бирючина звичайна	0,5	-	-	-	0,5
Шипшина собача	2,1	-	-	-	2,1
Екзоти:
Туя	-	-	-	0,5	0,5
Ялівець	-	-	-	0,5	0,5

 

5.8.2. Розрахунок корисної площі посівного відділення розсадника та потреба в насінні

Породи, які будуть вирощуватись в посівному відділенні розсадника	По-треба в сіянцях, тис.шт.	Норма виходу з 1 га, тис. шт.	Щоріч-на площа посівів, га	Вік са-дівного мате-ріалу, років	Кіль-кість полів сіво-змін	Загальна ко-рисна площа посівного відділення розсадника, га	Норма висіву на 1 га, кг	Потре-ба на-сіння що-річно, кг
А	Б	П = А/Б		В	П х В	Н	П х Н
Сосна звичайна	770,6		0,642	1-2		1,926		30,8
Ялина європейська	2,1		0,002	1-2		0,006		0,2
Дуб звичайний	339,8		0,755	1-2		2,265		4530,0
Дуб червоний	19,5		0,035			0,105		157,5
Ясен звичайний	2,2		0,003			0,009		1,1
Клен гостролистий	8,6		0,022			0,066		11,9
Липа дрібнолиста	20,9		0,060			0,180		18,0
Береза повисла	27,4		0,061			0,183		9,2
Груша звичайна	6,0		0,015			0,045		1,4
Горобина звичайна	1,7		0,003			0,009		0,3
Свидина кров'яна	19,4		0,032			0,096		57,6
Скумпія звичайна	5,5		0,014			0,042		1,3
Клен татарський	1,5		0,003			0,009		0,7
Бузина червона	5,5		0,012			0,036		1,1
Бирючина звичайна	0,5		0,001			0,003		0,2
Шипшина собача	2,1		0,005			0,015		0,9
Туя	0,5		0,001			0,003		0,1
Ялівець	0,5		0,001			0,003		0,4
Разом	1234,3		1,667			5,001		4822,7
Страховий фонд (20%)								964,5
Загальна потреба в насінні								5787,2

 

Щорічна потреба в насінні (таблиця 5.8.2.) становить 5787,2 кг.

В останні роки насіння з об'єктів постійної лісонасінної бази, в зв'язку з низькою урожайністю переважно перегущених лісонасінних ділянок не заготовлялось.

Розрахунок корисної площі шкільного відділення розсадників

Порода	Щорічна потреба в саджанцях, тис.шт.	Вихід саджан-ців з 1 га, тис.шт.	Щорічна площа садіння у школі, га	Кількість років виро-щування саджанців у школі	Кількість полів сівозмін	Загальна корисна площа, га
А	Б	П=А/Б	В	ПхВ
1. Деревно-чагарникові школи
Клен гостролистий	1,0		0,25			1,25
Липа дрібнолиста	1,0		0,25			1,25
Береза повисла	1,0		0,25			1,0
Туя	0,5		0,02			0,1
Ялівець	0,5		0,02			0,1
Разом	4,0	-	0,79	-	-	3,7
2. Плантації новорічних ялинок
Сосна звичайна				4-6

Для забезпечення лісокультурних робіт високоякісним насінням з цінними спадковими властивостями потрібно розширити лісонасінну базу, яка б включала в себе постійні насінні ділянки, закладені у високопродуктивних деревостанах, а також постійні лісонасінні плантації основних деревних порід, створених на селекційній основі.

Для покращення складу насаджень, розвитку крон і плодоношення в існуючих і тих, що створюватимуться, ПЛНД і ЛНП намічені необхідні заходи (табл. 5.8.5).

5.8.4. Розрахунок площі постійних лісонасінних ділянок та плантацій

Порода	Щорічна потреба в насінні, кг	Середня урожай-ність з 1 га, кг	Середня періодичність плодоношення, років	Необхідна площа, га	В наявності плантацій, (ПЛДН), га	Проекту-ється додатково створити, га
А	Б	В	А х В Б
1. Постійні лісонасінні ділянки
Дуб звичайний				65,2	142,8	-
2. Лісонасінні плантації І покоління
Сосна звичайна					-

Таблиці свідчать, що лісгосп має надмірну кількість і площу постійних лісонасінних ділянок, які закладені в дубових насадженнях вегетативного походження. Тому лісовпорядкування вважає за доцільне списати частину цих ділянок з тим, щоб залишилась необхідна площа 65,2 га, а для заготівлі насіння сосни звичайної закласти лісонасінні плантації.

Запроектований обсяг заходів для покращення лісонасінної бази

Найменування заходів	Одиниця вимірювання	Обсяг робіт	Термін виконання
1. На постійних лісонасінних ділянках
1. Рубки формування оптимальної густоти	га/тис.м^3	104,4/2,83	5 років
2. На лісонасінних плантаціях
1. Закладення плантацій сосни звичайної 1 покоління	га		ревізійний період

 

5.8.6. Селекційна оцінка насаджень (площа, га)

Переважаюча порода	Насадження	Разом
плюсові	нормальні	мінусові
1. Пристигаючі насадження
Сосна звичайна	-	2178,1	456,0	2634,1
Дуб звичайний високостовбурний	-	103,2	1856,6	1959,8
Дуб звичайний низькостовбурний	-	-	2082,0	2082,0
Разом	-	2281,3	4394,6	6675,9
2. Стиглі і перестійні насадження
Сосна звичайна	-	62,4	18,9	81,3
Дуб звичайний високостовбурний	-	17,5	86,4	103,9
Дуб звичайний низькостовбурний	-	-	3421,7	3421,7
Разом	-	79,9	3527,0	3606,9
Разом по лісгоспу
Сосна звичайний	-	2240,5	474,9	2715,4
Дуб звичайний високостовбурний	-	120,7	1943,0	2063,7
Дуб звичайний низькостовбурний	-	-	5503,7	5503,7
Разом	-	2361,2	7921,6	10282,8
в %		23,0	77,0

 

Селекційна оцінка пристигаючих і стиглих насаджень виконано при проведенні польових лісовпорядних робіт за методикою доктора сільськогосподарських наук П.І. Молоткова. В лісгоспі переважають мінусові насадження (77%).

 

Охорона лісу.

 

Ступінь пожежної небезпеки визначався за "Шкалою оцінки природної пожежної небезпеки земельних ділянок лісового фонду", розробленою інститутом "Укрдерждіпроліс" і затвердженою наказом Міністерства лісового господарства України від 2 червня 1997 року № 52 (додаток 11).