Організація території. Обсяг і характер виконаних лісовпорядних робіт

 

Куп'янський лісгосп був організований в 1939 році на базі Куп'янського, Дворічанського та Великобурлуцького лісництв Вовчанського лісгоспу. На момент лісовпорядкування 1948 року площа лісгоспу складала 11465 га.

Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 26 січня 1954 року №143 Куп'янський лісгосп був реорганізований в механізований лісгосп, в 1959 році при об'єднанні лісового господарства та лісозаготівель – в лісгоспзаг. В цьому році на підставі Наказу Міністерства сільського господарства УРСР №610 від 19 жовтня 1955 року до складу лісгоспу було прийнято Борівське лісництво Ізюмського лісгоспу. Лісовпорядні роботи проводились в 1960 році на площі 26335 га.

Наступні лісовпорядні роботи проводились в 1970 році, до складу лісгоспу було прийнято 6326 га непридатних для сільського господарства земель, загальна площа лісгоспу дорівнювала 32661 га.

Згідно постанови Ради Міністрів УРСР №50 від 23 січня 1970 року "Об организиции системы полезащитных лесонасаждений в колхозах и совхозах Украинской ССР", відповідно наказу Міністерства лісового господарства УССР №51 від 10.02.1970 року з 1 січня 1971 року організовано спеціалізоване Шевченківське лісництво.

В період з 1970 по 1980 роки було прийнято до складу лісгоспу 5957 га. По даним лісовпорядкування 1980 року площа лісгоспу складала 38617 га.

З 1980 по 1990 роки було передано земель іншим користувачам 733 га і прийнято до складу лісгоспу 15 га. На підставі наказу об'єднання "Харківліс" за №204 від 01.11.1989 року Шевченківське лісництво було розформоване, 694 га передано в Чугуєво-Бабчанський лісгосп, 197 га в Куп'янське лісництво, 1279 га в Сеньківське лісництво, з Куп'янського лісництва передано в Сеньківське – 187 га.

Попереднє лісовпорядкування було проведено в 1990 р. Харківською державною лісовпорядною експедицією Українського лісовпорядного підприємства ВО "Ліспроект" на площі 37899 га.

Згідно наказу по лісгоспу від 01.07.1998 року за №85 було передано із Сеньківського лісництва в Куп'янське 1279 га. Також до складу Куп'янського лісництва був переданий Московський розсадник площею 199 га.

Згідно наказу ДЛГО "Харківліс" №48 від 27 червня 2003 року було передано Чугуєво-Бабчанському лісгоспу 552 га.

Дані про перше лісовпорядкування лісів, які входили до складу лісгоспу, відсутні.

Наступні лісовпорядні роботи проводились в 1948, 1960, 1970, 1980 роках. В архіві збереглися такі матеріали цих робіт: таксаційні описи, планшети, плани лісонасаджень.

Попереднє лісовпорядкування було проведено в 1990 р. Харківською експедицією. Роботи виконувались відповідно до вимог лісовпорядної інструкції 1986 року по І розряду.

Нинішнє лісовпорядкування проведено за І розрядом у відповідності з вимогами діючої лісовпорядної інструкції, рішеннями першої лісовпорядної наради і технічної наради за підсумками польових робіт (додатки 1, 2).

Лісовпорядкування проведено за методом класів віку, який полягає в утворенні господарств, господарських секцій, які складаються з сукупності однорідних за складом і продуктивністю деревостанів, об'єднаних одним віком і способом рубки лісу. Первинною обліковою одиницею є таксаційний виділ, а первинною розрахунковою одиницею – господарська секція. Усі розрахунки здійснені на основі підсумків розподілу площ і запасів насаджень господарських секцій за класами віку.

Основні показники проведеного лісовпорядкування

Показники	Одиниця ви-мірювання	Обсяги
1. Площа лісовпорядкування	га
2. Кількість кварталів	шт.
3. Площа кварталів: - максимальна	га
- мінімальна	га
- середня	га
4. Кількість таксаційних виділів	шт.
5. Середня площа таксаційного виділу	га	3,4
6. Протяжність таксаційних ходів на 1000 га	км
7. Закладено площадок вимірювально-перелікової таксації	шт.
8. Закладено пробних площ – усього	шт.
9. Кількість планшетів	шт.

Картографічною (геодезичною) основою для складання лісовпорядних планшетів стали планшети лісовпорядкування 1990 року, які накладались на топографічні карти
масштабу 1:10000, а також дані відділів земельних ресурсів адміністративних районів.

Планшети виготовлено за новою GIS-технологією разом з лабораторією НІТ УкрНДЛГА імені Г.М. Висоцького. Як допоміжні матеріали при таксації деревостанів використовувались спектрозональні аерофотознімки масштабу 1:12000 задовільної якості, зальоту 1988-1989 років.

 

Зміна площі за ревізійний період

Найменування лісництв	Найменування адміністративних районів	Площа в га за даними
теперішнього лісовпорядкування	попереднього лісовпорядкування	державного обліку лісів на 01.01. 2002 р.	земельного балансу на 01.01. 2006 р.
Борівське	Борівський
Великобурлуцьке	Великобурлуцький
Дворічанський
Разом
Дворічанське	Дворічанський
Кам'янське	Дворічанський
Куп'янське	Куп'янський
Шевченківський
Разом
Сеньківське	Куп'янський
Борівський
Шевченківський	-		-	-
Разом
Московський розсадник	Куп'янський	-			-
Усього по лісгоспу:

 

Площа земель лісового фонду за минулий ревізійний період зменшилась на 606 га. Передано Чугуєво-Бабчанському лісгоспу 552 га, решта земель вилучена в зв'язку з одержанням Державних актів на право постійного користування (це бази відпочинку та частина Червонооскільського водосховища Борівського лісництва).

Конкретні дані про приймання і передачу земель і підстави до них приведені в додатку 4.

Таксація лісового фонду здійснювалась окомірно-вимірювальним методом, основаним на поєднанні окомірної таксації з вибірковою вимірювальною і переліковою таксацією, дані якої є основою для таксаційної характеристики виділу. Для корегування запасів насаджень на 1 га при окомірній таксації, а також визначення відносних повнот при вибірковій вимірювальній і переліковій таксації використовувались стандартні таблиці для лісів України, складені кафедрою лісової таксації УДАУ, затверджені Мінлісгоспом України 15 листопада 1991 року.

Крім зазначених таблиць використовувались таблиці визначення класів бонітету насаджень. Для товаризації експлуатаційного фонду використовувались товарні таблиці, що містяться в "Нормативно-довідкових матеріалах для таксації лісів України і Молдови"
(К. Урожай, 1987 р.), а для матеріальної оцінки лісового фонду і обробки даних перелікової таксації – "Сортиментні таблиці для таксації лісу на корені" (К. Урожай, 1984 р.).

Детальні відомості про обсяги виконаних робіт приведені в зведеному акті приймання-здачі робіт (додаток 5).

 

Природно - кліматичні умови

 

Згідно лісорослинному районуванню територія лісгоспу відноситься до північної частини лівобережного степу України (С.А. Генсирук).

Клімат району розташування лісгоспу помірно–континентальний, з наявністю в зимовий період сильних морозів і відлиг, а в літній час дефіцитом опадів.

Коротка характеристика кліматичних умов, що мають значення для лісового господарства, приведена в таблиці 1.3.1.

Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень, слід відзначити:

- ранні осінні і пізні весняні заморозки, які пошкоджують сходи і молоді пагони лісових культур;

- високі температури в літній період викликають опіки кореневої шийки;

- сильні вітри в зимово-весняні місяці призводять до видування, або засипання окремих ділянок лісових культур;

- малосніжні зими з глибоким промерзанням ґрунту, та зимові відлиги з різким переходом до холодів.

В цілому клімат сприятливий для успішного зростання сосни звичайної, дуба, ясена, клена, осики, вільхи чорної та інших деревних порід і різноманітних чагарників.

Територію лісгоспу за характером рельєфу можна розділити на дві частини. До першої відносяться лісові масиви, розташовані на правому березі ріки Оскіл і Червонооскільського водосховища (Великобурлуцьке лісництво, частина Кам'янського, Дворічанського, Куп'янського, Сеньківського та Борівського лісництв). Це підвищене плато, розділене ярами і балками з переважанням листяних насаджень.

До другої відносяться насадження розташовані на лівому березі ріки Оскіл і Червонооскільського водосховища (друга частина Кам'янського, Дворічанського, Куп'янського, Сеньківського та Борівського лісництв) з рівнинним рельєфом, в яких переважають, головним чином, хвойні породи.

Кліматичні показники

Найменування показників	Одиниця ви-мірювання	Значення	Дата
1. Температура повітря:
середньорічна	градус	+7
абсолютна максимальна	-//-	+41
абсолютна мінімальна	-//-	-36
2. Кількість опадів на рік	мм
3. Тривалість вегетаційного періоду	днів
4. Останні заморозки весною			25.05
5. Перші заморозки восени			20.09
6. Середня дата замерзання річок			15.12
7. Середня дата початку паводку			28.03
8. Сніговий покрив:
потужність	см
час появи			15.11
час сходження у лісі			28.03
9. Глибина промерзання ґрунту	см
10. Напрям переважаючих вітрів по сезонах:
зима	румб	ПдЗх
весна	-//-	ПдСх
літо	-//-	ПнСх
осінь	-//-	ПнСх
11. Середня швидкість переважаючих вітрів по сезонах:
зима	м/сек	4,8
весна	-//-	4,5
літо	-//-	4,0
осінь	-//-	4,4
12. Відносна вологість повітря	%

 

Всі ліси лісгоспу віднесені до рівнинних.

За даними ґрунтово-патологічного обстеження на території лісгоспу виділені наступні типи і види ґрунтів:

а) дерново-слабопідзолисті розвинуті супіщані;

б) сірі і темно-сірі лісові суглинисті;

в) опідзолені лісостепові суглинисті;

г) чорноземи звичайні різних ступенів змитості;

д) лучно-болотні супіщані та суглинисті;

е) болотні суглинисто-торф'янисті.

Основними ґрунтоутворюючими породами за даними ґрунтово-патологічного обстеження є:

- леси та лесовидні суглинки;

- давньоалювіальні супіщані та суглинисті відкладення;

- третичні піски;

- елювій піщаника;

- елювій меломергельних порід;

- сучасні алювіальні і демовіальні відкладення.

Ерозійні процеси різних ступенів інтенсивності в лісовому фонді представлені у вигляді водної ерозії (площинна і лінійна), які не завдають значної шкоди лісовому господарству. Активна діяльність цих процесів спостерігається там, де балочна система найбільш густа, міжбалочні водорозділи неширокі, але мають значну площу водозбору.