Динаміка середніх таксаційних показників

Переважаюча порода	Рік лісовпорядкування	Середні таксаційні показники
вік, років	клас бонітету	повнота	запас на 1 га, м3	середня зміна запасу
вкритих лісовою рослинністю земель	стиглих і перестійних насаджень	на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель	загальна, тис.м3
Сосна Банкса			5,0	0,65		-	1,3
		5,0	0,73		-	1,2
+ -		-	0,08		-	-0,1
Сосна кримська			2,2	0,68		-	3,0
		2,1	0,71		-	5,0	0,27
+ -		+0,1	0,03		-	2,0
Сосна звичайна			1,5	0,70			4,8
		1,3	0,76			5,0	59,99
+ -		+0,2	0,06		-1	0,2
Сосна зв. у вогн. кор. губ.			1,0	0,77		-	5,6	2,43
Ялина європейська			1,0	0,88		-	6,4	0,01
Дуб звичайний			2,8	0,68			2,6
		2,5	0,72			2,9	43,82
+ -		+0,3	0,04			0,3
Дуб червоний			2,0	0,58		-	0,2
		1,3	0,81		-	3,0	0,13
+ -		+0,7	0,23		-	2,8
Ясен звичайний			2,5	0,72			3,1
		2,0	0,73			3,7	5,53
+ -		+0,5	0,01			0,6
Клен гостролистий			2,6	0,70			2,8
		2,4	0,72			3,1	1,64
+ -		+0,2	0,02			0,3
Клен польовий			2,8	0,73		-	2,9
		2,7	0,68			2,9	0,69
+ -		+0,1	-0,05			-
Явір			1,0	0,59		-	3,1
		2,5	0,63		-	1,3
+ -	-13	-1,5	0,04	-90	-	-1,8
Ясен зелений			2,6	0,69			2,5
		2,5	0,71			2,6	0,46
+ -		+0,1	0,02			0,1
Клен ясенолистий			1,1	0,71			3,7
		2,0	0,69			2,6	0,18
+ -		-0,9	-0,02	-11		-1,1
В’яз гладкий			2,8	0,68			2,2
		3,2	0,68			2,2	0,07
+ -		-0,4	-		-16	-
Берест			3,3	0,68			2,4
		3,0	0,68			2,6	0,19
+ -		+0,3	-			0,2
В’яз дрібнолистий			2,4	0,50		-	1,0
		2,4	0,68			2,0	0,02
+ -		-	0,18			1,0
Акація біла			1,0	0,71			2,9
		1,3	0,72			3,2	3,44
+ -		-0,3	0,01			0,3
Береза повисла			1,6	0,65			3,0
		1,2	0,69			3,2	0,44
+ -		+0,4	0,04			0,2
Осика			1,9	0,73			5,2
		1,5	0,71			5,1	3,62
+ -		+0,4	-0,02			-0,1
Вільха чорна			1,7	0,71			3,9
		1,9	0,68			3,7	1,62
+ -		-0,2	-0,03		-1	-0,2
Липа дрібнолиста			2,2	0,75		-	3,4
		2,2	0,75			3,6	0,96
+ -		-	-			0,2
Тополя біла			2,8	0,50			5,8
Тополя канадська			3,1	0,56			5,6
Тополя пірамідальна			3,0	0,60		-	9,4
Тополя чорна			3,6	0,57			5,0
Верба біла			4,0	0,58			4,4
Верба ламка			4,5	0,60			3,6
Абрикос звичайний			4,9	0,57		-	0,5
		4,8	0,59		-	0,7
+ -		+0,1	0,02		-	0,2
Груша звичайна			2,3	0,35		-	0,8
		3,0	0,52		-	1,4
+ -		-0,8	0,17		-	0,6
Горіх грецький			3,8	0,58		-	0,8
		3,8	0,50		-	1,0	0,01
+ -		-	-0,08		-	0,2
Горіх маньчжурський			1,0	0,60		-	2,5
		1,0	0,70		-	3,7
+ -		-	0,10		-	1,2
Горіх чорний			3,0	0,70		-	1,6
		4,0	0,70		-	1,5
+ -		-1,0	-		-	-0,1
Яблуня лісова			2,8	0,48		-	0,8
		4,6	0,58			0,8
+ -		-1,8	0,10			-
Алича			3,0	0,70		-	1,7
Вишня звичайна			5,0	0,70		-	0,7
Горобина звичайна			2,0	0,55	-	-	-
Клен татарський			3,9	0,77		-	1,8
Верба чагарникова			4,3	0,44			1,1
Ліщина звичайна			3,4	0,79		-	1,2
Маслинка вузьколиста			4,1	0,53			1,6
Верба козяча			1,7	0,78			2,7
Свидина кров'яна			1,7	0,74		-	0,8
Шипшина собача			3,0	0,70	-	-	-
Скумпія звичайна			2,0	0,50		-	1,3
Разом по лісгоспу			2,2	0,69			3,6
		2,0	0,73			3,7
+ -		+0,2	+0,04	+59	+4,0	+0,1

 

З динаміки середніх таксаційних показників, в порівнянні з минулим лісовпорядкуванням, видно, що збільшився середній вік насаджень, середній клас бонітету, середня
повнота, середній запас на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель, середній запас на 1 га стиглих і перестійних насаджень, а також середня зміна запасу на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель. Все це вказує на те, що господарська діяльність була спрямована на покращення структури лісового фонду, підвищення продуктивності насаджень та їх таксаційних показників.

 

3.3.7. Розподіл площі вкритих лісовою рослинністю земель за типами лісу, га
(чисельник – фактичний поділ, знаменник – оптимальний за цільовими породами)

 

Стор. 52-55

Індекс типу лісу	Вкриті лісовою рослин­ністю землі	Площа за переважаючими породами
Сз	Сзк	Скр	Сб	Яле	Дз	Дчр	Яв	Яз	Клг
А0С	6,0	6,0 6,0	-	-	-	-	-	-	-	-	-
А1С	378,9	347,8 376,2	25,1 -	2,7 2,7	3,3 -	-	-	-	-	-	-
А2С	606,7	595,8 605,0	9,2 -	1,7 1,7	-	-	-	-	-	-	-
А3С	2,9	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
В1ДС	2195,1	2130,0 2185,4	55,4 -	9,7 9,7	-	-	-	-	-	-	-
В2ДС	6345,8	6095,4 6345,8	210,9 -	4,1 -	-	-	1,9 -	-	-	-	-
В3ДС	48,6	4,5 30,5	1,2 -	-	-	0,9 -	16,4 -	-	-	-	-
В3ПОК	58,0	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
В4ДС	1,4	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
С1ЄКД	321,0	38,6 38,6	-	2,5 2,5	-	-	40,7 138,9	-	-	19,7 19,7	0,4 0,4
С2ЛДС	3057,0	2653,1 2976,7	122,2 -	33,2 -	-	-	125,3 41,4	0,9 0,9	-	0,7 0,7	-
С2Д	17,3	-	-	-	-	-	3,0 9,5	-	-	-	4,0 4,0
С2ПД	11,8	-	-	-	-	-	1,7 1,7	-	-	-	-
С2ЄЛД	672,2	74,2 74,2	-	-	-	-	4,0 26,3	-	-	-	-
С3ЛДС	36,4	7,5 7,8	-	-	-	0,3 -	18,0 18,9	-	-	-	-
С3КЛД	28,2	5,6 5,6	-	-	-	-	6,6 8,3	-	-	-	-
С3ПД	65,6	-	-	-	-	-	14,6 14,6	-	-	-	-
С4ВЧ	216,4	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
С4ПТИ	131,4	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
С5ВЧ	12,6	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Д1КЛД	10392,1	-	-	-	-	-	8671,5 9064,8	6,2 6,2	3,2 -	138,1 738,1	275,5 275,5
Д1БКД	28,9	-	-	-	-	-	- 28,2	-	-	-	-
Д2КЛД	8266,0	-	-	-	-	-	6234,7 6565,2	37,1 37,1	-	722,0 722,0	246,0 246,0
Д2ПД	54,2	-	-	-	-	-	45,7 52,3	-	-	-	-

Індекс типу лісу	Площа за переважаючими породами
Клп	Язл	Кля	Ілм	Акб	Бп	Ос	Влч	Лпд	Т	Інші
А0С	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
А1С	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
А2С	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
А3С	-	-	-	-	-	2,9 2,9	-	-	-	-	-
В1ДС	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
В2ДС	-	1,2 -	1,1 -	-	4,1 -	24,6 -	2,5 -	-	-	-	-
В3ДС	-	-	-	-	-	18,1 18,1	3,7 -	-	-	3,8 -	-
В3ПОК	-	-	-	-	-	0,7 0,7	3,4 3,4	6,4 6,4	-	47,5 47,5	-
В4ДС	-	-	-	-	-	1,4 1,4	-	-	-	-	-
С1ЄКД	2,9 -	52,1 -	11,9 -	16,6 -	120,9 120,9	-	0,8 -	-	-	5,7 -	8,2 -
С2ЛДС	-	8,3 -	4,4 -	-	59,4 -	27,9 27,9	2,8 2,8	-	6,6 6,6	12,2 -	-
С2Д	-	-	4,5 -	-	2,0 -	-	-	-	-	3,8 3,8	-
С2ПД	-	-	-	-	-	4,0 4,0	-	-	-	6,1 6,1	-
С2ЄЛД	-	17,8 -	4,5 -	-	565,8 565,8	-	4,0 4,0	-	-	1,9 1,9	-
С3ЛДС	-	-	-	-	-	5,9 5,9	1,5 1,5	0,9 -	-	2,3 2,3	-
С3КЛД	-	-	-	1,7 -	-	5,7 5,7	1,5 1,5	-	-	7,1 7,1	-
С3ПД	-	-	-	-	-	8,3 8,3	0,4 0,4	3,1 3,1	-	39,2 39,2	-
С4ВЧ	-	-	-	-	-	-	-	216,4 216,4	-	-	-
С4ПТИ	-	-	-	-	-	-	-	-	-	131,4 131,4	-
С5ВЧ	-	-	-	-	-	-	-	10,9 10,9	-	1,7 1,7	-
Д1КЛД	144,4 -	69,3 -	22,5 -	47,7 -	213,2 213,2	9,8 -	66,8 -	-	94,3 94,3	11,1 -	18,5 -
Д1БКД	-	-	-	28,2 -	-	0,7 0,7	-	-	-	-	-
Д2КЛД	60,4 -	15,3 -	15,7 -	9,9 -	122,6 -	22,1 -	582,1 505,5	-	166,0 166,0	31,8 24,2	0,3 -
Д2ПД	2,4 -	-	-	4,2 -	-	-	-	-	-	1,9 1,9	-

 

Індекс типу лісу	Вкриті лісовою рослин­ністю землі	Площа за переважаючими породами
Сз	Сзк	Скр	Сб	Яле	Дз	Дчр	Яв	Яз	Клг
Д3КЛД	5,7	-	-	-	-	-	0,5 1,9	-	-	-	-
Д3ЛЯД	118,1	-	-	-	-	-	31,6 60,4	-	-	7,7 7,7	6,5 6,5
Д3ПД	95,4	-	-	-	-	-	30,1 54,3	-	-	8,4 8,4	-
Д4ВЧ	193,4	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Д4ПТИ	27,1	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Д5ВЧ	11,8	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Д5ПИ	4,0	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Усього	33410,0 33410,0	11958,5 12651,8	424,0 -	53,9 16,6	3,3 -	1,2 -	15246,3 16086,7	44,2 44,2	3,2 -	1496,6 1496,6	532,4 532,4
%	100	35,8 37,9	1,3 -	0,2 -	-	-	45,6 48,2	0,1 0,1	-	4,5 4,5	1,6 1,6

 

Індекс типу лісу	Площа за переважаючими породами
Клп	Язл	Кля	Ілм	Акб	Бп	Ос	Влч	Лпд	Т	Інші
Д3КЛД	-	-	1,4 -	-	-	0,7 0,7	2,1 2,1	-	-	1,0 1,0	-
Д3ЛЯД	13,3 -	5,6 -	3,4 -	3,9 -	0,8 -	2,1 2,1	23,8 23,8	1,8 -	4,0 4,0	13,6 13,6	-
Д3ПД	11,7 -	4,5 -	-	6,0 -	-	4,0 4,0	9,8 9,8	2,0 -	-	18,9 18,9	-
Д4ВЧ	-	-	-	-	-	-	2,0	191,4 193,4	-	-	-
Д4ПТИ	-	-	-	-	-	-	-	-	-	27,1 27,1	-
Д5ВЧ	-	-	-	-	-	-	-	11,8 11,8	-	-	-
Д5ПИ	-	-	-	-	-	-	-	-	-	4,0 4,0	-
Усього	235,1 -	174,1 -	69,4 -	118,2 -	1088,8 899,9	138,9 82,4	707,2 554,8	444,7 442,0	270,9 270,9	372,1 331,7	27,0 -
%	0,7 -	0,5 -	0,2 -	0,4 -	3,3 2,7	0,4 0,2	2,1 1,7	1,3 1,3	0,8 0,8	1,1 1,0	0,1 -

3.3.8. Ступінь використання потенційної продуктивності
вкритих лісовою рослинністю земель

Основні лісоутворюючі породи	Площа вкритих лісовою рослинністю земель	Середні таксаційні показники	Запас вкритих лісовою рослин-ністю земель на 1 га, м³	Ступінь використ. потенційної продук-тивності, %
фактична	цільова	вік, років	клас бонітету	фактичний	цільовий
Сосна Банкса	3,3	-		5,0		-
Сосна кримська	53,9	16,6		2,1			85,6
Сосна звичайна	11958,5	12651,8		1,3			66,4
Сосна звичайна у вогн. корен. губки	424,0	-		1,0		-	-
Ялина європейська	1,2	-		1,0		-	-
Дуб звичайний	15246,3	16086,7		2,5			73,9
Дуб червоний	44,2	44,2		1,3			90,6
Ясен звичайний	1496,6	1496,6		2,0			77,1
Клен гостролистий	532,4	532,4		2,4			75,1
Клен польовий	235,1	-		2,7		-	-
Явір	3,2	-		2,5		-	-
Ясен зелений	174,1	-		2,5		-	-
Клен ясенолистий	69,4	-		2,0		-	-
Ільмові	118,2	-		3,0		-	-
Акація біла	1088,8	899,9		1,3			77,2
Береза повисла	138,9	82,4		1,2			72,0
Осика	707,2	554,8		1,5			72,7
Вільха чорна	444,7	442,0		1,9			69,6
Липа дрібнолиста	270,9	270,9		2,2			75,1
Тополі	372,1	331,7		3,4			76,8
Інші деревні породи	27,0	-		4,1		-
Усього по лісгоспу	33410,0	33410,0		2,0			69,8

 

З метою виявлення резерву підвищення продуктивності лісових земель лісовпорядкуванням визначений за укрупненими показниками ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель. Для цього використаний розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за основними цільовими лісоутворюючими породами і середні таксаційні показники. Моделі росту і продуктивності оптимальних деревостанів, що регулярно розріджуються, підготовлені кафедрою лісової таксації Національного аграрного університету (“Модели роста и продуктивность оптимальных древостоев”, К, УСХА, 1992; ”Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии”, К, “Урожай”, 1987). Порівнянням цільового запасу деревини на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель з його фактичним на рік проведення лісовпорядкування визначений ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель, який становить 69,8%.

3.3.9. Існуючий і оптимальний розподіл деревостанів за групами віку (%)

Групи порід	Існуючий	Оптимальний
молодняки	середньо-вікові	присти-гаючі	стиглі і перестійні	молодняки	середньо-вікові	присти-гаючі	стиглі і перестійні
Ліси 1 групи і в цілому по лісгоспу
Хвойні	17,1	61,0	21,2	0,7	38,5	32,7	19,2	9,6
Твердолистяні	8,1	39,6	26,3	26,0	31,6	40,1	15,8	12,5
М’яколистяні	14,7	28,4	20,2	36,7	31,2	35,2	15,6	18,0
Разом	11,8	47,0	24,0	17,2	34,2	36,9	17,1	11,8

 

Існуючий поділ деревостанів за групами віку в значній мірі відрізняється від оптимального.

В цілому по лісгоспу молодняків майже в 3 рази менше від оптимального показника, тоді як середньовікових значно більше. По хвойному господарству спостерігається дефіцит стиглих насаджень, а по твердолистяному та м'яколистяному відсоток стиглих деревостанів в 2 рази більше від оптимального. Збільшення площі стиглих і пристигаючих насаджень буде характерним і для наступного ревізійного періоду, так як переважна більшість насаджень виключена з розрахунку головного користування.

Лісові землі в практичній діяльності використовуються досить ефективно, про це свідчить поліпшення середніх таксаційних показників.

За минулий ревізійний період питома вага сосни звичайної і дуба високостовбурного збільшилась на 7,5%. Наявність на площі 106,3 га низькобонітетних (5 i нижче класів бонітету) насаджень, пояснюється важкими природними умовами і наявністю ділянок з еродованими ґрунтами.

Насадження з повнотою 0,3 - 0,4 займають площу 153 га. Їхня наявність обумовлена факторами, які приведені в поясненні до таблиці 3.3.5.

Насадження з переважаючими породами, що не відповідають типам лісу, займають площу 1533,7 га, або 4,6% вкритих лісовою рослинністю земель. Це насадження, які виконують важливі протиерозійні та ґрунтозахисні функції. В результаті змін, що стались за ревізійний період, площа вкритих лісовою рослинністю земель зменшилась на 1,24 тис.га, або 3,6%, загальний запас збільшився на 1742,31 тис.м³, або 30,4%. Від прогнозу попереднього лісовпорядкування відрізняється відповідно на 5,4% і 11,3%.

Основними причинами змін площі вкритих лісовою рослинністю земель i загальних запасів є вирубка лісу, заліснення не вкритих лісовою рослинністю земель, переведення незімкнутих лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі і природний ріст насаджень.

Площа і запас стиглих деревостанів у порівнянні з даними минулого лісовпорядкування збільшилась відповідно на 3648 га і 860,64 тис.м³, або 174,7% і 238,5%, в тому числі експлуатаційного фонду відповідно на 271 га і 87,45 тис.м³, або 58,7% і 91,4%. Основними причинами зміни площі і запасу стиглих насаджень є природний ріст насаджень (збільшення терміну ревізійного періоду до 16 років) і за рахунок цілеспрямованої лісогосподарської діяльності.

Направленість i результативність ходу природного поновлення як на не вкритих лісовою рослинністю землях, так i під наметом лісу в регіоні вивчені достатньо добре. Висновки наукових досліджень i виробничого досвіду з природного поновлення лісу такі: основним способом лісовідновлення вважати штучне створення лісових культур, а лише окремі ділянки проектувати під природне поновлення. Отже, в умовах лісгоспу лісовідновлення повинно виконуватися шляхом створення лісових культур цінних деревних порід, під природне поновлення залишати зруби вільхи чорної в відповідних типах лісорослинних умов і зруби осичників стійких до грибкових захворювань на родючих супіщаних і суглинкових ґрунтах.

В процесі лісоінвентаризаційних робіт для основних типів лісу підібрано 153,7 га кращих (еталонних) насаджень, які відзначаються високою продуктивністю, найбільш досконалих в лісогосподарському і лісівничому відношеннях і які найбільше відповідають переважаючим типам лісу. Вирощування подібних насаджень повинно бути ціллю лісового господарства. Характеристика цих насаджень приводиться в проектних відомостях і таксаційних описах.

В рекреаційних лісах (ліси населених пунктів, лісопаркова частина лісів зелених зон, ділянки лісу радіусом 0,5 км навколо рекреаційних територій, радіусом 1 км навколо оздоровчих закладів; місця масового відпочинку в інших категоріях земль) проведена ландшафтна таксація.

Виходячи з природних особливостей місцевості і цільового призначення лісів проведено функціональне зонування території. Рекреаційні ліси віднесено до зони масового відпочинку (145,4 га), зони інтенсивної рекреації (941 га).

Переважаючим типом ландшафту в рекреаційних лісах є закритий – 94,5%, питома вага напіввідкритого і відкритого ландшафтів відповідно складає 2,2% і 3,3%. За оптимальними нормами співвідношення типів ландшафтів повинно бути закритий – 75-80%,
напіввідкритий – 10-12%, відкритий до 5%.

Як видно, фактична ландшафтна стуктура відрізняється від оптимальної.

Для досягнення оптимального співвідношення ландшафтів необхідно збільшити питому вагу напіввідкритого типу.

Насадження рекреаційних лісів характеризуються другим класом естетичної оцінки і рекреаційного навантаження, третім класом стійкості до рекреаційних навантажень і пішохідної доступності, п'ятим класом додаткової оцінки, першим класом стадії рекреаційної дигресії.

Розподіл загальної площі рекреаційних лісів за функціональними зонами і окремими показниками приведено в таблицях 3.3.10 і 3.3.11,