Тема 3. Судження як форма абстрактного мислення

План:

Судження як форма мислення: структура, мовні форми вираження судження, прості і складні судження.

Логічна характеристика простого судження. Види простих суджень: атрибутивні, судження існування, судження з відношенням.

Розподіленність термінів у судженнях.

Логічна характеристика складних суджень. Види складних суджень: єднальні, розділові, умовні, еквівалентні. Логіка висловлювань.

Модальність судження. Основні види модальності.

Судження – форма мислення, в якій засобами ствердження чи заперечення розкриваються зв’язки предметів і явищ з їх ознаками або відношення між предметами і явищами.

Кожне судження логічний підмет – поняття про предмет думки. (S).

Предикат судження (логічний присудок) – поняття про ту властивість предмета думки, наявність якої у ньому стверджується чи заперечується (Р).

Суб’єкт і предикат судження називаються термінами судження. Терміни судження є логічними змінними.

Зв’язка в судженні відображає зв’язок, який існує між предметом думки (S) та його властивостями і зв’язками (Р). Зв’язка виражається словами „є”, „належить”, „не є”, „не належить”. Зв’язка є логічною постійною.

Граматичною формою судження є двоскладне різновид не речення. Питальні і окличні речення, як правило, не виражають судження.

Прості судження – це судження, структура яких виражається одним суб’єктом (S) і одним предикатом (Р).

Складні судження – це судження, які складаються з декількох простих суджень.

Істинні судження – судження, зміст яких вірно відображає дійсність.

Хибні судження – судження, зміст яких дійсності не відповідає.

 

Види простих суджень: атрибутивні, судження існування, судження з відношенням

Атрибутивне судження (з лат. належність) – судження, в якому стверджується чи заперечується наявність певних властивостей у предметів чи явищ.

Судження існування – судження, в якому стверджується сам факт існування предмета чи явища.

Судження з відношенням – судження, в якому відображено зв’язки між предметами і явищами, чи відносини між їх ознаками.

З точки зору формальної логіки важливо знати, яка інформація насправді наявна в судженні, а яка відсутня, але з тих чи інших причин може домислюватися тими, хто її отримує. Ця проблема розв’язується за допомогою понять „розподілений термін” і „нерозподілений термін”.

Розподілений термін – термін, який мислиться у повному обсязі, тобто обсяг якого повністю включається в обсяг іншого або повністю з нього виключається.

Нерозподілений термін – термін, обсяг якого тільки частково включається в обсяг другого або лише частково виключається з нього.

 

Види складних суджень: єднальні, розділові, умовні, еквівалентні

Єднальні судження – судження, в якому наявне твердження чи заперечення про належність предметові двох чи більше ознак.

У таких судженнях використовуються кон'юнктивні (з лат. зв’язок, союз) логічні сполучники: „і”, „але”, „а”, „а також” і кома. Цей вид союзів позначається знаком „٨”.

 

Таблиця істинності кон’юнкції

А	В	А٨В
і	і	і
і	х	х
х	і	х
х	х	х

З таблиці видно, що кон'юнкція істинна лише тоді, коли всі кон’юкти істинні (всі, а не два, бо їх може бути й більше).

Розділове судження – судження, в якому йдеться або про належність (чи неналежність) предметові тільки однієї (до того ж невідомо якої) з перелічених ознак, або про належність (чи неналежність) відповідному предметові принаймні однієї з цих ознак.

У таких судженнях використовуються диз’юнктивні (з лат. розділяти) логічні сполучники „або”, „чи”.

Цей вид союзів позначається знаком „٧” для нестрогою диз’юнкції і знаком „٧” – для строгої.

 

Таблиця істинності нестрогої (слабкої) диз ’ юнкції

А	В	А٧В
і	і	і
і	х	і
х	і	і
х	х	х

 

Нестрога диз’юнкція є хибною лише тоді коли всі диз’юнкти хибні. В усіх інших випадках вона є істинною.

 

Таблиця істинності строгої (сильної) диз’юнкції

А	В	А٧В
і	і	х
і	х	і
х	і	і
х	х	х

 

Строга диз’юнкція є істинною тоді, коли один і лише один диз’юнкт є істинним.

У іншому разі вона буде хибною.

Умовне судження – судження, в якому відображається залежність того чи іншого явища від тих чи інших обставин.

У таких судженнях використовується імплікативний (з лат. сплетіння) логічний сполучник, „якщо..., то...”, а також вирази „слідує”, які позначаються знаком „→”

 

Таблиця істинності імплікації

А	В	А→В
і	і	і
і	х	х
х	і	і
х	х	і

 

Імплікація є хибною лише тоді, коли перша частина імплікації є істинною, а друга частина імплікації – хибною.

В інших випадках імплікація є істинною.

Еквівалентне судження (з лат. тотожній) У судження, у якого для зв’язки використовуються такі вирази „рівносильне”, „тоді і тільки тоді”, „якщо і тільки якщо”, які позначаються знаком „↔”.

 

Таблиця істинності еквіваленції

А	В	А↔В
і	і	і
і	х	х
х	і	х
х	х	і

 

Еквівалентне висловлювання є істинним за умови, коли всі складові частини його є одночасно або істинними, або хибними.

В сучасній логіці створено спеціальне вчення про складні судження – логіка висловлювань.

Логіка висловлювань – розділ сучасної логіки, що вивчає дескриптивні (з лат. описання) висловлювання та відношення між ними в структурі міркувань.

В логіці висловлювань використовується штучна мова, яка має певні знакові засобів (деякі з них ми продемонстрували вище).

Види модальності (з лат. спосіб) судження: об’єктивна і логічна.

Об’єктивна модальність характеристика судження, яка визначається принципом розрізнення об’єктивно можливого, дійсного і необхідного.

За об’єктивною модальністю судження поділяються на: судження необхідності; судження дійсності; судження можливості.

Судження необхідності – це судження, що відображає необхідність (закономірний, неминучий) існування будь-якого предмета чи явище, а також зв’язків між предметами та явищами.

Судження дійсності – це судження, яке відображає дійсність існування предмета чи явища, тобто судження про факти.

Судження можливості – це судження, яке відображає реально існуючу, але ще не реалізовану можливість.

Логічна модальність – характеристика судження з т.з. у ньому доведеності будь-якого факту.

За логічною модальністю судження поділяються на: проблематичні (ймовірні) та достовірні.

Проблематичне судження – судження, що містить знання, обґрунтовані, перевірені практикою.

 

Питання для самоперевірки знань:

1. Чим судження як форма мислення відрізняється від поняття?

2. Чим судження відрізняється від поняття за змістом?

3. Чим відрізняється будова судження від будови речення? Що є спільного в будові судження і речення? Що таке пропозиційна функція?

4. Що таке термін судження?

5. Які види складних суджень ви знаєте?

6. Які судження називаються єднальними?

7. Що характерне для розділових суджень?

8. Які судження відносяться до умовних?

9. Яке значення має логіка висловлювань?

10. За яких умов кон’юнкція є істинною?

11. За яких умов є істинною нестрога диз’юнкція?

12. За яких умов є істинною строга диз’юнкція?

13. За яких умов є хибною імплікація?

14. За яких умов є істинною еквіваленції?

15. Що характерне для операції заперечення?

 

Вправи та задачі для контрольної перевірки знань:

1. Що таке судження? Визначте його структуру.

2. Визначте вид судження, його терміни та їх розподіленість у таких випадках:

3. Які з цих речень виражають судження (свої думки обгрунтуйте):

а) Що називається ямбом?

б) Нарешті прийшла весна;

в) Хай живе демократія!

г) Гарний зимовий ранок;

д)До яких наук належить логіка?

е) Ходив він скаржитися;

є) Людина, яка вперше побувала в космосі;

ж) Мораль – істотна властивість людини;

з) Люди, які побували на Місяці, - американці;

и) Слава людям, що побували в космосі!

4. Знайти суб’єкт і предикат в таких судженнях:

а) Буття визначає свідомість;

б) ”Майбутнє світле і прекрасне” (М.Г.Чернишевський);

в) Ця праця допомогла мені пережити страшну епоху;

г) ”Потім, помовчавши кілька хвилин, вона глибоко зітхнула” (О.С.Пушкін).

д) Хто не працює, той не їсть;

е) „Всі жанри хороші, крім нудного” (Вольтер);

є) Кого Юпітер хоче покарати, того він перш за все позбавляє розуму;

ж) Дочці його було 17 років від народження.

з) Молодого радиста жоден корабель не брав на роботу;

и) Є ще порох у порохівницях.

5. Визначте будову таких суджень (взятих у контексті):

а) Хто переміг у цьому матчі? В цьому матчі перемогли студенти;

б) Чи перемогли в цьому матчі студенти? Так! У цьому матчі студенти перемогли (У цьому матчі перемогли студенти);

в) Що роблять діти? Діти співають.

г) Хто співає? Це співають діти (Діти співають);

д) Коли почалися жнива? Жнива почалися першого серпня;

е) Що почалося першого серпня? Першого серпня почалися жнива (Жнива почалися першого серпня);

є) Кого любить справжній патріот? Справжній патріот любить свою Вітчизну;

ж) Хто любить свою Вітчизну? Свою Вітчизну любить справжній патріот (Справжній патріот любить свою Вітчизну);

з) Куди повернула дорога? Дорога повернула вліво;

и) Що повернуло вліво? Вліво повернула дорога (Дорога повернула вліво).

6. Визначте вид таких суджень:

а) Володимир брат Василя;

б) Стоїть гора висока;

в) Юлія старша від Тетяни;

г) У світі є одна красуня;

д) Він жорстоко поділяв людей на наших і не наших;

ж) Є такі люди;

з) Якби ви з нами подружилися, багато б дечого еавчились;

и) Або ви будете відвідувати заняття, або вам доведеться розпрощатися з вузом;

і) Гегель – геніальний філософ;

ї) Випадуть у травні дощі – буде добрий урожай;

й) Можливо, в найближчий час люди знову відвідають Місяць;

к) Для художніх образів характерні метафоричність, інакомовність, багатозначність тощо.

л) Він поет або вчений;

м) Він і поет, і вчений;

и) Патріоти люблять свою націю і поважають всі інші народи.

7. Визначте кількість і якість таких суджень:

а) Майже кожна людина має той чи інший талант;

б) Вулкани – гори;

в) Зрідка зустрічаються і чорні лебеді;

г) Всі, крам одного, студенти нашої групи добре засвоїли курс логіки;

д) Ви – неуки;

е) На старість він недобачати став;

є) Є люди, які постійно сумніваються;

ж) Ніхто не міг його заспокоїти;

з) Він був невисоким;

и) Жоден з нас не міг із цим змиритися;

і) Деякі народи до цих пір перебувають у неволі;

ї) Трапляються в житті не зовсім приємні випадки.

8. Встановіть розподіленність термінів у таких судженнях (відношення між термінами зобразіть за допомогою кругових схем):

а) Деякі звуки – голосні;

б) Будь-яке поняття має зміст;

в) Жоден хімічний елемент не є складною речовиною;

г) Вони вже давно недобачають;

д) Деякі птахи є нелітаючими;

е) Більшість дієслів пишеться з часткою „не” окремо;

є) Патріоти і тільки патріоти не відмовляються від мови і культури своєї нації;

ж) Трапляються рослини, які не переносять низької температури;

з) Ніхто не став заперечувати цієї версії;

и) Деякі птахи не літають.

9. Всі люди — письменні. Деякі люди — письменні. Жодна людина не є письменною. Деякі люди не є письменними.

10. Деякі підприємства не є рентабельними. Жодне підприємство не є рентабельним. Деякі підприємства є рентабельними. Всі підприємства є рентабельними.

11. Визначте вид модальності у таких випадках:

- Ніколи не турбуй іншого тим, що ти можеш зробити сам.

- Неможливо побудувати вічний двигун.

- Перехід людей через вулицю дозволяється при зеленому світлі світлофора.

- Необхідно дотримуватися правил поведінки у місцях громадського призначення.

- Найдавніше свідчення хлібопекарства знайдено в Єгипті.

- З появою засобів масової інформації спростилось завдання передачі знань.

Література:

1. Арутюнов В. X., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. посібник для економістів. — К.: КНЕУ, 2000. =144 с.

2. Гетманова А.Д. Логика для юристов. – М.: Омега- Л., 2005. – 418 с.

3. Грядовой Д.И. Логика: Практический курс основ формальной логики. – М.:Щит-М, 2004 – 255 с.

4. Далидов И.В. Логика: Учебник. – М.: Дащков и К, 2004. – 347 с.

5. Ивин А.А. Логика: (Учебник для вузов). – М.: Гардарики, 2004. – 347 с.

6. Петровська І.Р. Логіка. – Львів: Нац. ун-т „Львів. політехніка”, 2004. – 147 с.

7. Гладунский В.Н. Логіка: Навч. посібник. – Львів: Афіша, 2002. – 358 с.

8. Бандурка О.М. Курс логіки. Підручник. – К.: Літера, 2002. – 159 с.