До семінарських занять та організації

самостійної роботи студентів

З дисципліни «Логіка»

(для студентів економічних спеціальностей

всіх форм навчання)

Дніпропетровськ, 2012

Навчально-методичні рекомендації до семінарських занять та організації самостійної роботи студентів з дисципліни «Логіка» (для студентів економічних спеціальностей всіх форм навчання) / Укл. Яременко І.І., Боярська О.А. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2012.- 45 с.

 

 

Розглянуті основні питання стосовно історії логіки, форм мислення, законів логіки, мистецтва полеміки. Представленні тематика курсу, питання для самоконтролю знань, завдання для самостійної роботи, задачі, тематика реферативних робіт та доповідей, питання для підсумкового контролю знань, питання до контрольної модульної роботи, список рекомендованої літератури, додатки.

Розраховано на студентів денної та заочної форми навчання всіх напрямів підготовки.

 

 

Навчально-методичні рекомендації

до семінарських занять та організації

самостійної роботи студентів

з дисципліни «Логіка»

(для студентів економічних спеціальностей

всіх форм навчання)

 

 

Укладачі: кандидат історичних наук, доцент Яременко І.І.

кандидат політичних наук Боярська О.А.

 

 

Розглянуто, обговорено та рекомендовано до видання кафедрою філософії, соціології та історії, Протокол № ___ від «____»___________ 2012 р.

Розглянуто, обговорено та рекомендовано до видання Гуманітарною секцією НМР ДДАУ, Протокол № ___ від «____»___________ 2012 р.

 

Розглянуто, обговорено та рекомендовано до видання Вченою радою ДДАУ, Протокол № ___ від «____»___________ 2012р.

 

Зміст

Вступ……………………………………………………….…………. 4

 

Зміст курсу …………………………………………………………… 5

 

Тема 1. Логіка як наука про міркування …………………………. 6

Тема 2. Поняття як форма абстрактного мислення ………………. 8

Тема 3. Судження як форма абстрактного мислення …………… 15

 

Тема 4. Умовивід як форма абстрактного мислення ……………. 21

 

Тема 5. Основні закони логіки ……………………………………. 26

 

Тема 6. Логічні основи теорії аргументації ……………………… 32

 

Тематика рефератів і доповідей …………………………………… 37

 

Питання до підсумкового контролю знань ……………………… 38

 

Теоретичні питання до модульної контрольної роботи ………… 39

 

Список рекомендованої літератури …………………………………42

 

Додатки ……………………………………………………………… 44

 

 

Вступ

 

Завдання підготовки майбутніх фахівців полягає у тому, щоб раціоналізувати спілкування з метою підвищення ефективності праці, уникнути в процесі ділової комунікації помилок і обмежень, зумовлених логічною некомпетентністю.

Необхідною умовою досягнення цієї мети є формування та вдосконалення логічної культури фахівців економічної сфери. Це культура мислення, що проявляється в культурі письмової та усної мови.
Вона передбачає наявність певної сукупності знань про закони та форми мислення, вміння використовувати ці знання в практиці мислення, аналізувати як власні, так і чужі думки з тим, щоб запобігти логічних помилок та усунути вже допущені. Звичайно, розумові операції здійснюються несвідомо, інтуїтивно. Але в проблемних ситуаціях, при зіткненні протилежних думок інтуїція не може послужити основою для вибору правильного рішення, а мінімум логічних знань дає можливість в кожному окремому епізоді мислення вбачати втілення якоїсь загальної моделі, визначити відповідність чи невідповідність міркування універсальним законом логіки.

Культура мислення не являється вродженою якістю людини. Як і всякою культурою, нею необхідно оволодівати, і першою необхідною умовою ії є вивчення логіки в навчальному процесі.

Логіка - це незамінний інструмент не лише пізнання, а й засвоєння, аналізу, викладу інформації.

Дисципліна “Логіка” є традиційно гуманітарною дисципліною як за змістом, так і за структурою викладання.

Методологічною основою дисципліни “Логіка” є, по-перше, давня і багата традиція логічних досліджень, що сама виступає важливою складовою частиною європейської культури як такої. По-друге, це багата традиційність “Логіки” саме як учбової дисципліни, яка містить у собі коректні прийоми та форми власне викладання високого рівня упорядкованості і спрацьованості. Нарешті, це міцна традиція логічних досліджень новітнього часу, відповідає описаній вище багатій традиційності логіки і велика колекція її літературних реалізацій.

Мета дисципліни: навчити студентів правильно мислити, запобігати помилковим судженням і умовиводам; забезпечувати правильність побудови думок, уміння логічно і аргументовано доводити істину або спростовувати хибні судження; показувати можливості логічного мислення у практичній діяльності економіста і навчальній роботі студента.

За результатами вивчення програмного матеріалу з дисципліни “Логіка” студент повинен:

- бути ознайомленим з головними факторами з історії логіки та з її філософськими підвалинами;

- знати основні закони логіки, форми і правила логічного мислення, вміти вживати ці знання щодо практики правильного дедуктивного висновку;

- засвоїти головні риси індуктивного методу на матеріалі емпіричних фактів, особливо соціального походження;

- мати уявлення і повні “технічні” навички щодо проблеми доказу і спростування;

- мати поняття і повний практичний досвід з риторики, засвоїти головний момент проведення риторичного тренування.

Вміння логічно мислити й чітко висловлювати свою думку-це ознака не лише загальної, а й професійної освіченості людини. Логічна культура є необхідною передумовою успішної роботи будь-якого спеціаліста.

Зміст курсу

Змістовний модуль 1.

Вступ до логіки. Основні форми і закони мислення.

Лекції:

Тема 1. Логіка як наука про міркування.

 

Тема 2. Поняття як форма абстрактного мислення.

 

Тема 3. Судження як форма абстрактного мислення.

 

Тема 4. Умовивід як форма абстрактного мислення.

 

Тема 5. Основні закони логіки.

 

Тема 6. Логічні основи теорії аргументації.

Семінарські заняття:

 

Семінар 1. Логіка як наука про міркування.

 

Семінар 2. Поняття як форма абстрактного мислення.

 

Семінар 3. Судження як форма абстрактного мислення.

 

Семінар 4. Умовивід як форма абстрактного мислення.

 

Семінар 5. Основні закони логіки.

 

Семінар 6. Логічні основи теорії аргументації.

 

Тема 1. Логіка як наука про міркування

 

План:

Виникнення і генезис поняття «логіка».

2. Логіка як наука: її предмет, метод, види, а також практичне значення її знань.

Історичні етапи розвитку логічного знання.

 

Логіка зародилась і розвивалася в лоні філософії. Оскільки тривалий час мислення не виокремлювалося філософами з усього сущого, а то й ототожнювалося з буттям (точніше, буття наділялося рисами, характерними для мислення), виявити перші зародки логічної науки непросто.

Термін "логіка" походить від давньогрецького слова "Lоgos", що означає слово, розум, думка і має декілька значень.

При визначенні предмета науки логіки у логіко-філософській літературі беруть до уваги три аспекти: онтологічний (філософське вчення про буття), гносеологічний (пізнавальний) та формально-логічний.

В онтологічному аспекті визначається об'єктивна основа науки логіки — об'єктивне існування предметів, явищ, процесів (емпіричних об'єктів), між якими існують різноманітні взаємозв'язки (причинно-наслідкові, просторові, часові, генетичні та ін.), тобто те, що називають "логікою речей". У гносеологічному (пізнавальному) аспектівизначаються процес відображення "логіки речей", "логіки подій" у "логіці понять" і становлення системи понять (категорій), які охоплюють сутність об'єктивно існуючих речей, явищ і процесів. У формально-логічному аспектівизначаються необхідні взаємозв'язки між логічними формами мислення (поняттями, судженнями, умовиводами), які зумовлені не змістом мислення, а лише його структурою. Усі ці аспекти постають в єдності. Враховуючи цю єдність, можна дати таке визначення предмета науки логіки:

Логіка — це наука, яка вивчає закони і форми розумової діяльності людей, принципи і засоби побудови правильних суджень і міркувань про предмети і явища об'єктивного світу, методи формалізації знання як результату пізнавального процесу.

 

Логіка формальна, традиційна засновник Аристотель, саме він вперше використав у логіці мову формул, яка дозволила майже абстрагуватися від змісту самої думки кращого її розуміння.

Сучасна логіка (математична чи символічна) використовує спеціальну символіку, досліджує мислення за допомогою математичних методів дослідження.

Сучасна класична логіка – займається вивченням висловлювання з т.з. їх істини та хиби.

Сучасна некласична логіка –ця критика класичної логіки у своєму складі має багато різноманітних розділів.

 

З’ясовуючи значення логіки як дисципліни, що у вищій школі слід відмітити, що знання логіки підвищує загальну інтелектуальну культуру, дозволяє виконувати такі логічні операції як доведення та спростування, вчить вмінню вести дискусію, полеміку, диспути, дебати; робить наше мислення логічним, тобто чітким свобідним, аналітичним, дисциплінованим, доказовим.

 

Історичний розвиток логіки пов’язаний з іменами:

- Геракліт (V1-V ст.. до н.е.).

- Сократ (469-399 рр. до н.е.).

- Демокрит (460-370 рр. до н.е.) або його праця „Канон”.

- Зенон Елейський (490-480 рр.) і його вчення про поняття тощо.

- Аристотель (384-347 рр.) та його „Категорії”, „Аналітики”, „Про тлумачення” тощо.

- П’єр Абеляр (1079-1142 рр.) – засновник методу аналізу суджень з т. з.

- Френсис Бекон (1561-1626 рр.) та його індуктивна логіка.

- Рене Декарт (1596-1650 рр.) та його дедуктивна логіка.

- Блез Паскаль (1623-1662 рр.) засновник аксіоматичного методу.

- Бенедикт Спіноза (1632-1677 рр.) зробив великий внесок в теорію доказу та опроверження.

- Томас Гоббс (1588-1679 рр.) вперше сформулював ідеї сучасної (математичної чи символічної) логіки.

- Готфрид Лейбниц (1649-1716 рр.) вперше сформулював ідеї сучасної (математичної чи символічної) логіки.

- Іммануіл Кант (1724-1804 рр.) – засновник трансцендентальної логіки.

- Георг Буль (1815-1864 рр.) – засновник логічного ви числення.

- Огастес де Морган (1806-1871 рр.0 – автор „Законів де Моргана”

- Готліб Фреге (1848-1925 рр.) сформулював ідею використання логіки для обґрунтування математики („Основні закони арифметики” та ін.).

- Бертран Рассел (1972-1970 рр.).

- Альфред Норт Уайтхед (1861-1947 рр.).

- Девід Гілберт (1862-1943 рр.)- та його фундаментальна праця „основні риси теоретичної логіки”.

Питання для самоперевірки знань:

1. Що таке логіка?

2. Які види логіки ви знаєте?

3. Вивчення формальної логіки як науки, її предмет.

4. Що таке логічна форма?

5. Що таке суб'єкт і яким символом він позначається?

6. З якими іменами пов'язаний історичний розвиток науки логіки?

7. Обґрунтуйте загальне значення логіки для спеціаліста.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Підготуєте стислий персоналогічний довідник видатних мислителів, які сприяли розвитку науки логіки.

 

2. Заповніть таблицю:

№ п.п.	Вид логіки	Засновник	Характеристика

Література:

1. Арутюнов В. X., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. посібник для економістів. — К.: КНЕУ, 2000. —144 с.

2. Гетманова А.Д. Логика для юристов. – М.: Омега- Л., 2005. – 418 с.

3. Грядовой Д.И. Логика: Практический курс основ формальной логики. – М.:Щит-М, 2004 – 255 с.

4. Далидов И.В. Логика: Учебник. – М.: Дащков и К, 2004. – 347 с.

5. Ивин А.А. Логика: (Учебник для вузов). – М.: Гардарики, 2004. – 347 с.

6. Петровська І.Р. Логіка. – Львів: Нац. ун-т „Львів. політехніка”,2004. – 147с.

7. Гладунский В.Н. Логіка: Навч. посібник. – Львів: Афіша, 2002. – 358 с.

8. Бандурка О.М. Курс логіки: Підручник. – К.: Літера, 2002. – 159 с.