Види визначень понять: реальне, номінальне, явне, неявне, контекстуальне, аксіоматичне

Реальне визначення – визначення, що визначення що розкриває істотні та загальні ознаки визначуваного поняття.

Номінальне визначення – визначення, завдяки якому з’ясовується ім’я, яким позначається предмет чи явище.

 

Питання для самоперевірки знань:

1. Чим поняття відрізняється від інших форм мислення?

2. Що таке властивість предмета, а що – ознака поняття?

3. Які ознаки називаються істотними?

4. Що характерне для неістотних ознак?

5. Які ознаки належать до видових, а які - до родових?

6. Чим уявлення відрізняється від сприйняття?

7. Що є спільним для поняття і уявлення і чим вони відрізняються?

8. У якому зв’язку поняття і слово (ім’я)?

9. Про що свідчать явища синонімії та омонімії?

10. Що становить собою зміст поняття?

11. Яке співвідношення між змістом поняття і смислом відповідного імені?

12. Чим відрізняється обсяг поняття від обсягу уявлення?

13. Як визначити елемент обсягу поняття?

14. У якому відношенні перебувають зміст і обсяг поняття?

15. Які поняття називаються порівнянними, а які – непорівнянними?

16. Що характерне для сумісних понять?

17. Які види сумісних понять ви знаєте?

18. Чим відрізняються різновиди сумісних понять?

19. Чим сумісні поняття відрізняються від несумісних?

20. Які є види несумісних понять?

21. Що є спільним і чим відрізняються суперечні протилежні поняття?

22. Чим подібні сумісні та несумісні поняття?

23. Які операції над поняттями ви знаєте?

24. Що є об’єктивною основою узагальнення і обмеження понять?

25. Як змінюються обсяг і зміст поняття при узагальненні?

26. Що є межею узагальнення поняття?

27. Як змінюються обсяг і зміст поняття при обмеженні?

28. Що є межею обмеження поняття?

29. Яке значення мають операції обмеження і узагальнення понять?

30. Яка структура операції поділу поняття?

31. Які види поділу ви знаєте?

32. Як співвідносяться поняття „поділ” і „класифікація”?

33. Які види класифікації ви знаєте?

34. Чим наукова класифікація відрізняється від ненаукової?

35. Як формулюються основні правила поділу понять?

36. Які мислені операції, подібні до поділу, ви знаєте?

37. Яке значення має операція поділу понять?

38. У чому полягає сенс операції додавання понять?

39. Що таке операція множення понять?

40. У чому полягає сутність операції віднімання понять?

41. Яке значення мають операції додавання, множення і віднімання понять?

42. Що таке визначення поняття?

43. Які види визначень понять ви знаєте?

44. Яка структура операції визначення поняття?

45. Яким правилам підлягає операція визначення поняття?

46. Яке значення має логічна операція визначення?

47. Які логічні операції, подібні до визначень, ви знаєте?

48. Які функції виконують операції над поняттями?

 

Вправи та задачі для контрольної перевірки знань:

1. Назвіть істотні ознаки перелічених понять, зміст яких вам відомий: „держава”, „демократія”, „милосердя”, „темперамент”, „дієслово”, „речення”, „паралелограм”, „острів”, „молекула”, „швидкість”, „вага”, „рух”.

2. Що є обсягом таких понять: „країна”, „столиця”, „юрист”, „темперамент”, „частина мови”, „елементарна частка”, „ромб”, „рух”, „час”, „швидкість”?

3. Обмежте такі поняття: „конституція”, „суспільство”, „слідчий”, „віршований розмір”, „пісня”, „драматург”, „гумореска”, „афікс”, „кома”, „голосний звук”, „атом”, „швидкість”, „вага”.

4. Чи можна вважати обмеженням перехід від понять, названих зліва, до понять, названих справа, в перелічених парах: „держава” – „парламент”, „злочин” – „злочинець”, „злочинець” – „хуліган”, „держава” – „монархія”, „речення” – „слово”, „член речення” – „додаток”, „людина” – „темперамент”, „юрист” – „слідчий”, „школа” – „перший клас”, „основа слова” – „корінь слова”, „гора” – „вершина гори”, „атом” – „електрон”, „частка речовини” – „молекула”.

Обґрунтуйте кожне своє твердження.

5. Узагальніть поняття: „столиця”, „адвокат”, „метафора”, „просте речення”, „холеричний темперамент”, „жито”, „метал”, „атмосферний тиск”, „село Коробчино”, „річка Велика Вись”, „тропічний клімат”.

6. Дайте логічну характеристику, тобто визначте видову приналежність таких понять: „скромність”, „сузір’я”, „сусід”, „невисокий”, „немічний”, „позитрон”, „прокурор”, „нейтрино”, „Тернопіль”, „круглий квадрат”, „чемпіон світу з шахів”, „найвища гора”, „тінь”, „Планета сонячної системи”, „обласний центр України”, „полк”, „вічний двигун”, „чотирикутний трикутник”.

Обґрунтуйте свої твердження.

7. Наведіть по кілька прикладів кожного різновиду понять (загальних і одиночних; позитивних і негативних; конкретних і абстрактних; співвідносних і безвідносних; збірних і незбірних).

8. Наведіть кілька прикладів порівнянних і непорівнянних понять.

9. Наведіть приклади кожного різновиду сумісних і несумісних понять.

10. Утворіть суми таких понять (і зобразіть одержані результати графічно з допомогою кругових схем): а)”істинний”, „неістинний” (тобто ”істинний або неістинний”); б)”інженер”, „митець”; в)”флора”, „фауна”; г)”член речення”, „означення”; д)”квадрат”, „прямокутний ромб”; е)”високий”, „низький”.

11. Помножте такі поняття (одержані результати зобразіть з допомогою кругових схем): а)”іменник”, „займенник” (тобто = „іменник і займенник”); б)„лікар”, „митець”; в)„прямокутник”, „рівнокутний паралелограм”; г)”гострий”, „тупий”; д)”дійсний”,”недійсний”; е)”небесне тіло”, „комета”.

12. Здійсніть віднімання таких понять від універсальних класів (тобто утворіть доповнення до перелічених понять): „предмет”, „трапеція”, „рослина”, „прямий кут”, „електрон”, „Планета”, „просте число”.

Здійсніть поділ таких понять ”держава”, „конституція”, „місто”, „сад”, „чотирикутник”, „хімічний елемент”, „ріка”, „рослина”, „елементарна частка”, „рух”, „лінія”, „число”, „головний член речення”, „голосний звук”, „кома”.

13. Знайдіть поняття, які перебували б у відношенні тотожності з такими поняттями: перша голосна літера в українському алфавіті; рівносторонній трикутник і найбільша річка у Європі.

14. По відношенню до даних понять знайдіть по два поняття, одне з яких було б підпорядкованим, друге підпорядковувало б його: «майор», «закон фізики», «проступок», «літературний твір».

15. Як співвідносяться між собою змісти підпорядкованого й підпорядковуючого понять?

16. Чи є тотожними за обсягом поняття, що тотожні за змістом? Наведіть приклади.

17. Знайдіть поняття, підпорядковане даному, вказавши на універсальну множину (клас): «дієслово», «поняття», «акула», «автомобіль».

18. Встановіть відношення між обсягами таких понять, зобразивши їх графічно колами Ейлера: «новатор», «робітник», «спортсмен»; «близький», «далекий»; «автор опери «Пікова дама», «видатний український композитор»; «чорний», «нечорний»; «метал», «рідина», «ртуть»; «викладач», «неуспішність»; «кит», «риба», «ссавці».

19. За допомогою обмеження перетворити загальні поняття в одиничні: революція, задача, підручник.

20. За допомогою узагальнення перетворити одиничні поняття у загальні: найглибше озеро в світі; роздержавлення власності в Україні, швидкість світла.

21. Використовуючи найближчий рід, обмежте поняття: 1) письменник, 2) проступок, 3) війна.

22. Використовуючи найближчий рід, здійсніть узагальнення таких понять: 1) європейська держава; 2) українська мова, 3) трактор.

23. Дайте повну характеристику поняттям: поганий, поема, держава, ціна, приватна власність, острів, найбільше число, найменше число, Сонячна система, безглуздя, собачий хвіст.

24. Наведіть приклади всіх відомих вам видів поділу.

25. Наведіть приклади наукових визначень.

26. Назвіть приклади типових помилок при порушенні правил визначення через найближчий рід і видову відмінність.

27. Наведіть приклади прийомів, подібних до визначення.

28. Назвіть основні види поділу понять і сформулюйте їх правила.

29. Наведіть приклади наукових класифікацій.

30. Назвіть операції, схожі до визначення.

31. Найдіть поняття, обсяг якого частково збігався б з обсягом такого поняття: «лікар», «метал», «європейська держава», «учень».

32. Чи можна вважати поняття «море» і «озеро» частково збіжними на тій підставі, що в них є спільні ознаки?

33. До якого виду належать ці визначення: а)квадрат – прямокутний ромб; б)матерія – об’єктивна реальність; в)коло замкнена крива, яка утворюється шляхом обертання точки на однаковій віддалі від центру; г)автосугестія – самонавіювання.

34. Наведіть приклади відомих вам різновидів визначення.

Література:

1. Арутюнов В. X., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2000. =144 с.

2. Гетманова А.Д. Логика для юристов. – М.: Омега- Л., 2005. – 418 с.

3. Грядовой Д.И. Логика: Практический курс основ формальной логики. – М.:Щит-М, 2004 – 255 с.

4. Далидов И.В. Логика: Учебник. – М.: Дащков и К, 2004. – 347 с.

5. Ивин А.А. Логика: (Учебник для вузов). – М.: Гардарики, 2004. – 347 с.

6. Петровська І.Р. Логіка. – Львів: Нац. ун-т „Львів. політехніка”, 2004.– 147с.

7. Гладунский В.Н. Логіка: Навч. посібник. – Львів: Афіша, 2002. – 358 с.

8. Бандурка О.М. Курс логіки. Підручник. – К.: Літера, 2002. – 159 с.