Визначення тонкості помелу цементу



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Визначення тонкості помелу цементу



ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 18

Визначення тонкості помелу цементу

Згідно стандарту.

 

Розглянуто на засіднні циклової

комісії будівництва доріг та ор-

ганізації перевезень

Протокол №___ від_____ 2012 р.

Голова ЦК ______ В.В.Кіселюк.

 

Надвірна

2012 р.

Загальні відомості.

 

Тонкість помелу ( ступінь дисперсності ) - це показник, який характеризує ступінь подрібнення твердого тіла, тобто цементного клінкера.

Згідно з вимогами ДСТУ - тонкість помелу цементу повинна бути такою, щоб при просіюванні його крізь сито № 008 проходило не менше 85 % загальної маси. Тобто залишок на ситі 008 не повинен перевищувати 15 %.

Тонкість помелу впливає на властивості цементу - чим тонше помел, тим вище його міцність, особливо в перші терміни твердіння.

Тонкість помелу обумовлює питому поверхню цементу. Питома поверхня дисперсного матеріалу ( цементу, вапна і ін. ) - це сумарна поверхня всіх частинок, які містяться в одиниці маси ( м2 / кг ). Питома поверхня цементу повинна бути в межах 2000 ... 4000 см2 / г.

 

 

Л А Б О Р А Т О Р Н А Р О Б О Т А № 18.

Визначення тонкості помелу цементу

Згідно стандарту.

Мета роботи : визначити тонкість помелу цементу і порівняти з

вимогами ДСТУ.

 

Обладнання : стандартне сито з отворами 008 мм, сушильна шафа,

технічна вага, мягка щіточка, ексикатор.

 

Х І Д Р О Б О Т И.

 

1. Підготовлену пробу цементу згідно відповідних норм, висушують у сушильній шафі при температурі 105...110о С протягом 2 годин.

2. Охолоджують в ексикаторі ( герметично закрита посудина з волого поглинаючою речовиною всередині, наприклад САСІ2 ).

3. Пробу цементу у кількості 50 г з точністю зважування до 0.01 г. висипають на сито № 008. Закривають сито кришкою і встановлюють його у прилад для механічного просіювання.

4. Через 5...7 хв. від початку просіювання зупиняють прилад, обережно знімають дно та висипають з нього цемент, який пройшов крізь сито. Прочищають сітку з нижньої сторони, вставляють дно і продовжують просіювання.

5. Просіювання вважають закінченим, якщо при контрольному просіюванні вручну на протязі 1 хв. крізь сито на папір пройшло не більше 0.05 г. цементу.

6. Зважують залишок на ситі. Тонкість помелу цементу ТП визначають як кількість цементу, який пройшов крізь сито із сіткою № 008, у відсотках до початкової маси проби із точністю до 0.1 % за формулою:

 

 

ТП = 100 ,

 

де : m - залишок на ситі № 008.

 

7. Результати випробувань заносять у таблицю:

 

Показники Результати Норми згідно ДСТУ Б В.2.7 –46-96
Вид цементу    
Залишок на ситі №008,г      
Тонкість помелу, %      
Середній результат,%  

 

 

Висновок:

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ , МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАДВІРНЯНСЬКИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

Методичні вказівки до

 

ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 19

Визначення нормальної густоти цементного

Тіста згідно стандарту.

 

Розглянуто на засіднні циклової

комісії будівництва доріг та ор-

ганізації перевезень

Протокол №___ від_____ 2012 р.

Голова ЦК ______ В.В.Кіселюк.

 

 

Надвірна 2012 р.

 

Загальні відомості.

 

Під терміном ВОДОПОТРЕБА розуміють оптимальну кількість води у відсотках, потрібну для гідратації цементу та надання цементному тісту (суміш цементу з водою ) необхідної рухомості. Для процесів гідратації необхідно 16...19 % води від маси цементу. Але для забезпечення необхідної рухомості цементного тіста, води береться значно більше. Чим нижча водопотреба цементу, тим вище його якість. Водопотреба цементу залежить від хіміко-мінералогічного складу, наявності добавок, тонкості помелу, ступеню свіжості цементу та інших факторів.

Показником водопотреби є нормальна густота цементного тіста.

Нормальною густотою цементного тіста вважають таку його консистенцію, при якій пестик приладу Віка, занурений у кільце, заповнене тістом, не доходить на 5 – 7 мм до пластини, на якій встановлено кільце.

Нормальна густота НГ визначається кількістю води затворення у відсотках від маси цементу за формулою:

 

Н Г = 100.

Водопотреба тіста нормальної густоти змінюється в межах 21...28 % від маси цементу.

 

П р и л а д В І К А.

 

Прилад Віка складається з металевої станини , в обоймі якої вільно рухається у вертикальному напрямку металевий стержень. Для закріплення стержня служить стопор. В нижній кінець стержня закріплюється металевий пестик діаметром 10 мм і довжиною 50 мм. При визначення термінів тужавіння пестик замінюють голкою. На стержні закріплена стрілка для відліків переміщення його відносно шкали, яка кріпиться на станині. Маса стержня з пестиком і голкою - 300 г . На столик станини під стержень на скляну пластину встановлюється металеве (нержавіюча сталь ) або пластмасове кільце діаметром 65 мм висотою 40 мм. В кільце викладається цементне тісто.

 

 

Тіста.

Мета роботи: визначити водопотребу цементу.

 

Обладнання: сито із сіткою № 008, чаша сталева сферичної форми, ло-

патка для ручного перемішування тіста, скляний мірний ци-

ліндр, вага, портландцемент, прилад Віка.

 

Х І Д Р О Б О Т И.

1. Перед початком випробувань перевіряють, чи вільно опускається стержень приладу Віка, а також нульову позначку приладу, опускаючи пестик на пластинку, на якій розташоване кільце.

2. Кільце і пластинку змащують мастилом.

3. Наважку цементу масою 400 г. висипають у сферичну чашу, яка протерта вологою тканиною.

4. У цементі роблять заглиблення ( лунку ) і за один раз виливають воду у кількості, необхідній ( орієнтовно ) для отримання цементного тіста нормальної густоти.

5. Заглиблення засипають цементом і через 30 секунд обережно перемішують, а

потім розтирають лопаткою. Тривалість ручного перемішування і розтирання складає 5 хвилин з моменту затворення з водою.

6. Піля перемішування кільце швидко в один прийом наповнюють цементним тістом та 5 – 6 раз постукують пластинкою по твердій поверхні.

7. Надлишок тіста зрізають вологим ножем і підводять пестик приладу Віка до поверхні тіста в центрі кільця. Закріплюють стержень стопором, а потім швидко звільнюють, даючи можливість вільно зануритися у тісто. Одночасно включають секундомір.

8. Через 30 секунд з моменту звільнення стержня беруть відлік по шкалі.

9. При невідповідній консистенції цементного тіста змінюють кількість води, знову зачиняють тісто, добиваючись занурення пестика на відповідну глибину. Кількість води для отримання тіста нормальної густоти визначають з точністю до 0.25 %.

 

Результати випробувань заносять у таблицю:

 

Показники Результати Норми згідно ДСТУ Б В. 2.7 – 46-96
Вид цементу    
Кількість цементу, г.      
Кількість води, г.      
Відстань, яку пестик не до- ходить до пластини, мм.      
Нормальна густота цемент- ного тіста, % від маси це- менту.      
Середня нормальна густота цементного тіста, % від ма- си цементу.  

 

 

Висновок :

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ , МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАДВІРНЯНСЬКИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

Методичні вказівки до

 

ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 20.

Тіста згідно стандарту.

 

Розглянуто на засіднні циклової

комісії будівництва доріг та ор-

ганізації перевезень

Протокол №___ від_____ 2012 р.

Голова ЦК ______ В.В.Кіселюк.

 

Надвірна

2012р.

Загальні відомості.

 

Строки тужавіння характеризують період часу, протягом якого цементне тісто втрачає пластичність ( початок тужавіння ) та перетворюється в каменеподібне тіло ( кіенць тужавіння ). Строки тужавіння мають велике практичне значення, оскільки вони обмежують можливі строки перевезення, укладання та ущільнення цементобетонних сумішей. Строки тужавіння цементу залежать від хіміко-мінералогічного складу, наявності добавок, тонкості помелу, ступеню свіжості цементу, температури та вологості повітря, водоцементного відношення та інших факторів.

 

Початком тужавіння цементу вважається період часу з моменту затворення ( приливання води у цемент ), до того моменту коли голка приладу Віка не доходить до пластини на 1 – 2 мм.

Кінцем тужавінняцементу вважається період часу з моменту затворення, до того моменту, коли голка приладу Віка занурюється у цементне тісто тільки на 1 – 2 мм.

 

Згідно з ДСТУ початок тужавіння всіх типів цементів марок 300, 400 та 500 має наставати не раніше 60 хвилин, марок 550 та 600 – не раніше 45 хвилин, а кінець тужавіння всіх марок – не пізніше 10 годин від початку замішування портландцементу. Для дорожніх та аеродромних покриттів початок тужавіння має бути не менше 2 годин. Строки тужавіння визначають з точ-

ністю до 1 хвилини. За результат випробування приймають середнє з двох

паралельних визначень, різниця між якими не перевищує 10%.

 

Згідно стандарту.

Мета роботи : визначити початок і кінець тужавіння цементного тіста і зро-

бити висновок про їх відповідність вимогам стандарту.

 

Обладнання:сито із сіткою № 008, чаша сталева сферичної форми, лопатка

для ручного перемішування тіста, скляний мірний циліндр, вага,

портландцемент, прилад Віка з голкою.

 

Х І Д Р О Б О Т И.

1. В стержень приладу Віка закріплюємо голку, а на верхню частину стерж-

ня розташовуємо пестик ( для збереження загальної маси стержня з гол-

кою 300 г.).

2. Цементне тісто нормальної густоти укладають в кільце приладу Віка, яке

встановлюють на столик приладу під голку.

3. Голку приладу Віка підводять до поверхні тіста, закріплюють стержень

стопором, потім звільняють стержень, даючи змогу голці вільно занурю-

ватися в тісто. Голку занурюють кожних 10 хвилин, пересуваючи кільце

та слідкуючи, щоб голка не попадала в теж саме місце. Після кожного

занурення голку витирають.

4. Визначають початок і кінець тужавіння.

5. Дані випробувань заносять у таблицю:

 

Показники Результати Норми згідно ДСТУ Б.В. 2.7- 46- 96
Вид цементу    
Нормальна густота цементного тіста, %    
Час затворення цементного тіста, год. хв.    
Час початку тужавіння , год.хв.    
Час кінця тужавіння, год.хв.    
Строки тужавіння: початок, хв. кінець, го.хв.    

 

 

Висновок :

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ , МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАДВІРНЯНСЬКИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

Методичні вказівки до

 

ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 21.

Згідно стандарту.

 

Розглянуто на засіднні циклової

комісії будівництва доріг та ор-

ганізації перевезень

Протокол №___ від_____ 2012 р.

Голова ЦК ______ В.В.Кіселюк.

 

 

Надвірна

2012 р.

Загальні відомості.

 

Зміна об'єму цементу при твердінні спричиняється такими факторами:

 

1. тепловиділенням, зумовленим хімічними реакціями, які протікають при твердінні цементу;

2. зміною температури навколишнього середовища;

3. висиханням на повітрі ( усадка ) чи поглинанням води при зберіганні в ній ( набухання ).

Нерівномірність зміни об’єму зумовлена надлишком у цементі вільного оксиду кальцію - СаО , оксиду магнію - МgО та гіпсу - СаSО4·2Н2О.

Для виявлення нерівномірності зміни об’єму, викликаної надлишком СаО

( вміст СаО не повинен перевищувати 1 % ), зразки випробовують кип'ятінням у воді, а при вмісті МgО більше 5 % - в автоклаві. При надлишку гіпсу випробування ( нестандарті ) проводять у холодній воді.

Випробування полягає у візуальній оцінці змін лицьового боку цементних коржиків після кип’ятіння їх у бачку з водою. Рівномірність зміни об’єму цементу, про що свідчить відсутність тріщин та значних дефектів коржиків, забезпечує високу якість будівельних робіт без появи деформацій.

 

 

Згідно стандарту.

Мета роботи: визначити відповідність цементу вимогам стандарту по відно-

шенню рівномірності зміни об’єму.

 

Обладнання: сито із сіткою № 008, чаша сталева сферичної форми, лопатка для

ручного перемішування тіста, скляний мірний цилідр, вага, при-

лад Віка з пестиком, бачок для кип’ятіння, ванна з гідравлічним

затвором, портландцемент.

 

Х І Д Р О Б О Т И.

1. Для проведення випробувань на рівномірність зміни об'єму готують тісто нормальної густоти.

2. Дві наважки масою 75 г. кожна, виготовлені у вигляді кульок, кладуть на скляну пластинку протерту мастилом. Постукують пластинкою по твердій поверхні до утворення із кульок коржиків даметром 7..8 см. та товщиною в середині близько 1 см.

3. Коржики загладжують змоченим у воді ножем від зовнішніх країв до центру до утворення гострих країв та гладкої заокругленої поверхні.

4. Готові коржики зберігають протягом 24 годин у ванні з гідравлічним затвором.

5. Потім цементні коржики виймають з ванни, знімають з пластинок і розташовують на сітці у бачку з водою. Рівень води у бачку повинен перекривати коржики на 4..6 см. протягом всього часу кип’ятіння.

6. Воду в бачку доводять до кипіння на протязі 30 – 45 хвилин. Кипіння підтримують на протязі 3 годин.

7. Після закінчення кип'ятіння коржики охолоджують разом з бачком і водою. Витягають коржики та проводять зовнішній огляд зразу після вилучення з води.

8. Цемент відповідає вимогам стандарту по відношенню рівномірності зміни об'єму, якщо на коржиках відсутні радіальні, які доходять до країв тріщини, або сітки дрібних тріщин, які видно неозброєним оком чи в лупу, а також немає яких-небудь викривлень і збільшення об’єму коржиків.

9. Дані випробувань заносять у таблицю:

 

Показники Результати Норми згідно ДСТУ Б.В. 2.7 - 46 - 96
Вид цементу    
Наважка цементного тіста нормальної густоти, г.    
Діаметр коржика, мм.    
Оцінка поверхні до кип'ятіння    
Оцінка поверхні після кип'ятіння    
Висновки відносно відповіднос- ності вимогам стандарту.    

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ , МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАДВІРНЯНСЬКИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

Методичні вказівки до

 

ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 22

Згідно стандарту.

 

Розглянуто на засіднні циклової

комісії будівництва доріг та ор-

ганізації перевезень

Протокол №___ від_____ 2012 р.

Голова ЦК ______ В.В.Кіселюк

 

 

Надвірна

2012р

Загальні відомості.

Міцність будівельного матеріалу - це здатність чинити опір деформуванню та руйнуванню від дії напружень, які виникають від зовнішніх навантажень. Вона характеризується границями міцності при стиску, при згині та інше.

 

Границі міцності при стиску та при згині визначаються на зразках – балочках розміром 4×4×16 см, виготовлених із цементно-піщаної розчинної суміші стандартної консистенції, складу 1 : 3.

Активність портландцементу - це значення границі міцності при стиску та при згині таких зразків, визначених на 28 добу твердіння у вологих умовах при температурі 20±2о С.

Марка портландцементу - це округлене до найближчого стандартного значення активності ( границі міцності при стиску зразків на 28 добу твердіння) портландцементу.

 

Для визначення марки портландцементу, необхідно фактичне значення активності округлити до найменшого показника стандартних марок портландцементу ( 300 , 400 , 500 , 550, 600 ). Наприклад, якщо активність 37 Мпа, то цемент відносять до марки 300. Згідно з ДСТУ БВ 2.7 – 46 цементи поділяються на 5 типів: цементи І і ІІ типів випускають марок 300, 400, 500, 550, 600, а ІІІ, ІV і V типів - марок 300, 400, 500. Стандартна міцність цементу різних марок ( міцність на стиск у віці 28 діб ), а також їх рання міцність ( у віці двох або семи діб ) мають відповідати вимогам стандарту

.

Згідно стандарту.

Мета роботи: визначити границю міцності при час стиску і згину зраз-

ків-балочок та зробити висновок про відповідність щодо

марки цементу.

 

Обладнання: сито із сіткою № 008, чаша сталева сферичної форми. скля-

ний мірний циліндр, лопатка для ручного перемішування

тіста, мішалка для перемішування цементного розчину, вага,

струшуючий столик, форма-конус, штиковка, форми для ви-

готовлення зразків-балочок, насадка для форм, вібраційна пло-

щадка, прилад для випробування зразків-балочок при згині,

прес, пластини для передачі навантаження, портландцемент.

 

 

Х І Д Р О Б О Т И .

А. Визначення консистенції цементного розчину.

1. Для визначення консистенції цементного розчину роблять наважки: 1500г. нормального піску ( згідно ГОСТу ) та 500 г. портландцементу.

2. Висипають наважки у протерту вологою тканиною сферичну чашу, лопаткою перемішують цемент з піском протягом 1 хвилинию.

3. У центрі сухої цементно-піщаної суміші роблять лунку, вливають в неї воду у кількості 200г . ( В /Ц = 0.4 ).

4. Через 0.5 хвилини після затворення, коли суміш вбере воду, її перемішують лопаткою протягом 1 хвилини.

5. Цементно-піщаний розчин переносять у протерту вологою тканиною мішалку, в якій перемішують розчин протягом 2.5 хвилини ( 20 обертів чаші мішалки ). При відсутності мішалки перемішування проводять лопаткою протягом 5 хвилин.

6. Форму-конус, попередньо протерту вологою тканиною, встановлюють у центрі диску струшуючого столика.

7. Після закінчення перемішування, цементно-піщаним розчином заповнюють форму-конус на половину висоти та ущільнюють штикуванням металевою штиковкою 15 раз. Потім заповнюють конус цементно-піщаним розчином з невеликим надлишком і штикують 10 разів. Надлишок після штикування зрізають ножем, конус знімають у вертикальному напрямі.

8. Цементно-піщаний розчин струшують на столику 30 разів за 30 секунд, після чого виміряють діаметр конусу по нижній основі у двох паралельних напрямках та беруть середнє значення.

Розпливання конуса при В/Ц = 0.4 повинен бути в межах 106...115мм.

Якщо розпливання виявиться меншим за 106 мм., то кількість води збільшують. Якщо розпливання більше 115 мм., то кількість води зменшують, щоб отримати необхідне значення розпливання конуса.

Орієнтовно кількість води для затворення В , у відсотках , для отримання розчину стандартної консистенції визначаємо за формулою:

В = НГ / 4

де: НГ - попередньо визначена нормальна густота цементного тіста, %.

9. Із отриманого цементно-піщаного розчину стандартної консистенції фор - муємо зразки-балочки ( 40×40×160 мм ) для визначення границі міцності при згині та стиску.

 

НАДВІРНЯНСЬКИЙ КОЛЕДЖ НТУ

 

 

Методичні вказівки до

 

ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 23

Матеріалів.

Розглянуто на засіднні циклової

комісії будівництва доріг та ор-

ганізації перевезень

Протокол №___ від_____ 2012 р.

Голова ЦК ______ В.В.Кіселюк

 

Надвірна

Загальні відомості.

 

Розрахунок складу цементобетону полягає у визначенні оптимального кількісного співвідношення між щебенем, пісуом, цементом та водою, яке забезпечує отримання бетону із заданими будівельно – технічними властивостями ( міцністю, морозостійкістю, водонепроникністю ), та з визначеними показниками легкоукладальності – рухомості або жорсткості.

Склад бетону визначають у вигляді витрат складових матеріалів на 1м3 укладеної та ущільненої бетонної суміші. Одним з найбільш поширених методів розрахунку складу цементобетону є розрахунково – експериментальний метод абсолютних об’ємів, розроблений Б.Г.Скрамтаєвим та Ю.М.Баженовим.

Метод грунтується на тому, що сума абсолютних об’ємів усіх складових матеріалів дорівнює 1000 л. готової ущільненої бетонної суміші, тобто

 

Vщ + Vп + Vц + Vв = 1000,

 

де : Vщ, Vп, Vц та Vв - абсолютні об’єми відповідно щебеню, піску, цементу

та води.

 

Вихідними даними для розрахунку складу бетону є проектна марка бетону за міцністю Rб. Крім проектної марки можуть задаватися такі дані:

- марка бетону за морозостійкістю F або водонепроникністю W;

- призначення бетону, за яким визначається найбільша крупність ще-

беню HK;

- показник легкоукладальності бетонної суміші - її рухомість або жор-

сткість, яка залежить від способів ущільнення бетонної суміші.

Для розрахунку складу бетону визначають такі властивості складових матеріалів:

для цементу:

- активність цементу - Rц , МПа

- істинну густину - ρц , кг /м3 ;

- насипну густину - ρнц , кг /м3 .

 

для щебеню:

1. середню густину - ρщ , кг/ м3;

2. насипну густину - ρнщ , кг / м3 ;

3. пустотність - Vщ .

 

для піску :

- істинну густину - ρп , кг / м3;

- насипну густину - ρнп , кг / м3 ;

- модуль крупності - Мкр ;

- водопотребу - Вп , %.

Порядок розрахунку вмісту матеріалів:

 

1. Визначаємо водоцементне відношення В / Ц за формулою:

 

 

= ;

 

де : А - коефіцієнт, який залежить від якості кам'яних матеріалів і прийма-

ють згідно таблиці № 2.

Знайдене водоцементне відношення порівнюють з гранично допустимим

для даної споруди , наприклад : для одношарового покриття і верхнього шару двошарового покриття В / Ц < 0.5 ; для нижнього шару двошарового покриття В / Ц < 0.6 ; для основ удосконалених покрить В / Ц не нормується. Якщо водоцементне відношення більше гранично допустимого, до розрахунку приймають гранично допустиме. Якщо менше, то до розрахунку приймаємо найдене по розрахунку.

 

2. Визначаємо розхід води в літрах на 1 м3 бетону згідно таблиці № 3, ( вра-

ховуючи примітки ), яка складена на основі залежності водопотреби бетонної

суміші від потрібної її рухомості та властивостей заповнювачів.

 

3. Після визначення витрати води та величини В / Ц розраховуємо витрату це-

менту з формули

 

Ц= .

 

Якщо витрати цементу на 1 м3 бетону будуть за розрахунками нижче

допустимих норм ( таблиця № 4 ) , тоді необхідно їх збільшити до норма-

тивних.

 

4. Визначаємо щебінь з абсолютного об'єму цементного розчину з фор-

мули

 

1000 = Vщ· · α ; Щ=

де : Vщ - пустотність щебеню визначаємо по формулі:

 

Vщ = 1 -

 

α - коефіцієнт розсування зерен щебеню приймаємо згідно таблиці № 5 ,

враховуючи примітки.

 

5.Визначаємо витрати піску

 

 

П = ( 1000 – ( + + В ) ) · ρп, ( кг )

 

 

Контроль В + + += 1000

 

Значить на 1 м3 бетону необхідно:

 

щебеню -

піску -

цементу –

води -

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ , МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАДВІРНЯНСЬКИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

Методичні вказівки до

 

ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 24

Суміші.

 

Розглянуто на засіднні циклової

комісії будівництва доріг та ор-

ганізації перевезень

Протокол №___ від_____ 2012 р.

Голова ЦК ______ В.В.Кіселюк

 

 

Надвірна

2012р.

Загальні відомості.

 

Легкоукладальність - це здатність бетонної суміші заповнювати форму та ущільнюватися у ній під дією власної ваги або невеликого механічного зусилля. Вона визначається показником рухомості і жорсткості.

Для пластичних бетонних сумішів, які укладаються під дією власної ваги або невеликого механічного зусилля, визначають показник рухомості, а для малопластичних сумішів, для укладки яких необхідні значні зусилля - показник жорсткості.

Рухома бетонна суміш - це пластична маса, в якій зерна заповнювача знаходяться у звішеному стані в цементному тісті певної консистенції (в’язкості ). Це забезпечує зв'язність і не розшаровування суміші. Рухомість визначається за величиною осадки стандартного конусу ( ОК ) і виражається в сантиметрах.

Жорстка бетонна суміш - пухка або сипуча маса, в якій зерна заповнювача склеєні цементним тістом досить високої консистенції, Така суміш внаслідок невеликої кількості води стає зручно укладальною тільки при інтенсивному ущільнені. Жорсткість бетонної суміші - Ж - характеризується часом вібрації ( в секундах ) необхідним для вирівнювання і ущільнення попередньо відформованого конуса.

В залежності від показника легкоукладальності бетонні суміші поділяються на 8 груп :

 

- особливо жорсткі - Ж > 200 с.;

- підвищено жорсткі - Ж = ( 150÷200 ) с.;

- жорсткі - Ж = ( 75÷120 ) с.;

- помірно жорсткі - Ж = ( 30÷60 ) с.

- малорухомі - Ж = ( 15÷25 ) с.; ОК = ( 1÷5 ) см.;

- помірно рухомі - ОК = ( 6÷9 ) см.;

-рухомі - ОК = ( 10÷16 ) см.;

- литі - ОК > 17см.

За стандартом.

Мета роботи : визначити рухливість або жорсткість бетонної суміші та

порівняти із стандартними показниками.

 

 

Обладнання : стандартний конус, сталевий стержень діаметром 16 мм і дов-

жиною 60 см., сталева лінійка, кельма, металевий лист, форма

у вигляді куба 200×200×200 мм, вібраційний столик.

Х І Д Р О Б О Т И.

 

1. Згідно підібраного складу цементобетонної суміші відважені щебінь, пісок і пісок висипають на металевий лист і ретельно перемішують до утворення однорідної маси.

2. До отриманої маси вливають половину маси води, витримують 30 секунд і швидко перемішують лопатками до повної однорідності маси протягом 5 хвилин.

3. Стандартний конус встановлюють на металевий лист і змочують водою лист і внутрішню поверхню конуса.

4. Суміш закладають в три шари однакової висоти. Кожен шар штикують 25 разів металевим стержнем. Під час штикування конус небхідно притискати до металевого листа.

5. Надлишок суміші зрізають в рівень з краями конуса.

6. Конус знімають вертикально і ставлять поруч з відформованою сумішю.

7. Виміряємо осадку конуса - ОК - металевою лінійкою з точністю до 0.5 сантиметра. Осадку конуса визначать два рази і вираховують як середнє арифметичне двох результатів із заокругленням до 1 см.

Сткості у секундах.

8. На вібраційний столик встановлюємо форму з розмірами 200×200×200мм.

9. У форму вставляємо стандартний конус, закріплюємо його і протираємо вологою ганчіркою.

10. Заповнюємо форму бетонною сумішю в три шари з штикуванням по 25 разів кожного шару.

11. Знімають конус і на відформований конус з бетонної суміші кладуть диск з отворами.

12. Одночасно включають секундомір і вібраційний столик. Вібрацію проводять до тих пір, поки не почнеться виділення цементного тіста із двох отворів диску.

13. Виключають секундомір і вібраційний столик і фіксують час. Час , який необхідний для вирівнювання поверхні бетонної суміші у формі, помножений на коефіцієнт 1.5 характеризує жорсткість бетонної суміші. Жорсткість бетонної суміші визначають два рази з інтервалом між першим і другим визначенням не більше 15 хвилин як середнє арифметичне двох результатів.

 

Дані заносять в таблицю:

 

Назва матеріалу Рухомість , см Жорсткість, сек.
1–е визначен. 2-е визначен. 1-е визначен. 2-е визначен.
         

 

Дані випробувань бетонної суміші порівнюють з табличними даними ДСТУ.

Висновок :

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ , МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАДВІРНЯНСЬКИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

Методичні вказівки до

 

ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 25

За стандартом.

Бетону за стандартом.

 

 

Розглянуто на засіднні циклової

комісії будівництва доріг та ор-

ганізації перевезень

Протокол №___ від_____ 2012 р.

Голова ЦК ______ В.В.Кіселюк

 

Надвірна

2012р

Загальні відомості.

Середня щільність бетону характеризується масою одиниці її об'єму після ущільнення ( ручним або механічним способом ).

За середньою щільністю розрізняють бетони:

- особливо важкі - ρс = 2500 кг /м3 ;

- важкі - ρс = 1800 – 2500 кг /м3 ;

- легкі - ρс = 500 – 1800 кг / м3 ;

- особливо легкі - ρс = < 500 кг / м3.

Особливо важкі бетони виготовляються на особливо важких заповнювачах - чавунний дріб, обрізки сталі, магнетит, барит і інші. Їх використовують для захисту від радіаційного випромінення.

Важкібетони виготовляються на кварцовому піску і щебеню із щільних гірських порід або металургійних шлаків. Їх використовують у всіх несучих конструкціях.

Легкі бетони отримують з використанням природних або штучних пористих заповнювачів. .

Особливо легкі бетони виготовляють без заповнювачів.

В дорожньому будівництві найбільш широко використовують важкі бетони із середньою щільністю ρс = 2100 – 1800 кг/ м3 на щільних заповнювачах із гірських порід або металургійних шлаків.

 

Для випробовувння цементобетону на стиск виготовляють зразки у вигляді куба і циліндра з розмірами:

- довжина ребра куба або діаметр - 7 , 10 , 15 , 20 або 30 см;

- висота циліндра повинна бути в два рази більша ніж діаметр.

Розмір зразків залежить від найбільшої крупності заповнювача - Дmax . При Дmax до 100 мм ребро куба, діаметр циліндра повинні бути рівні 30 см, при Дmax до 70 мм - 20 см , при Дmax до 40 мм - 15 см, при Дmax до 20 мм - 10 см , при Дmax до 10 мм - 7 см.

 

 

Х І Д Р О Б О Т И.

1. Визначаємо теоретичну середню щільність ( кг/ м3 ) бетону із розрахованих

витрат матеріалів на 1 м3 бетону по формулі :

 

ρст = Ц + В + П + Щ.

 

2. Металеві форми перед випробуванням зважують кожну окремо з точністю до 10 г.

3. Форми заповнють бетонною сумішю в три прийоми, ущільнюючи кожний шар бетонної суміші, причому нижній шар штикують на всю товщину шару, а інші шари штикують так, щоб стержень проникав в нижній шар на глибину не більше 2 – 3 см.

4. Після закінчення ущільнення надлишок бетонної суміші зрізають металевою лінійкою врівень з краями форми.

5. Форму з бетонною сумішю зважують з точністю до 10 г.

Середню щільність бетонної суміші вираховують по формулі :

 

ρсбф = ,

де: m - маса пустої форми , кг;

m1 - маса форми з бетонною сумішю, кг ;

V - об’єм форми, м3.

 

Середню щільність вираховуємо з точністю до 10 кг / м3 як середнє арифметичне показників трьох зразків. Фактична середня щільність не повинна відрізнятися від теоретичної не більше як на 1 %. Дані випробування заносимо у таблицю:

 

№ зразка m , кг m1 , кг V, м3 ρсбф , кг/ м3 ρсбф , кг/ м3
         
         
         

 

Висновок :

 

За стандартом.

Х І Д Р О Б О Т И.

 

1. Форми для виготовлення зразків повинні бути роз’ємні і із твердого матеріалу, який не вбирає воду.

2. Внутрішні поверхні форми змащують мінеральним маслом.

3. Цементобетонну суміш укладають у форму не пізніше ніж через 15 хвилин після приготування замісу.

4. При укладанні бетонну суміш ущільнюють вручну або на віброплощадці.

Надлишок суміші зрізають кельмою врівень з краями форми. а поверхню загладжують без води.

5. Форму із зразками накривають вологою тканиною і зберігають не менше 24 годин в приміщені з температурою ( 20±2 )о С і вологістю 95 %.

6. Зразки витримують 28 діб в камері для твердіння з вологістю не менше 95 %.

7. Після витримування в камері для твердіння зразки виймають і проводять огляд поверхонь зразків. Поверхні зразків не повинні мати тріщин і раковин. Вони повинні бути рівні. Невеликі нерівності глибиною до 2 мм

вирівнюють швидкотвердіючим цементно-піщаним розчином.

8. Розміри зразків провіряють з точністю до 1 мм.

9. Якщо зразки відповідають стандарту, проводять випробовування їх на міцність при стиску.

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ , МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАДВІРНЯНСЬКИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

Методичні вказівки до

 

ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 26

Бетонозмішувача.

 

Робочий ( польовий ) склад бетону отримують в результаті внесення поправок на вологість щебеню ( гравію ) і піску. В цьому випадку змінений склад буде мати слідуючий вигляд:

 

Цп = Ц ;

 

Щп = Щзм + Wщ · Щзм ;

 

Пп = Пзм + Wп · Пзм ;

 

Вп = Взм - Wщ· Щзм - Wп· Пзм ;

 

де : Wщ , Wп - фактична вологість відповідно щебеню, піску.

 

Висновок :

 

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.236.13 (0.077 с.)