Тема 2. Судження як форма мислення

Семінарське заняття 2. СУДЖЕННЯ ЯК ФОРМА МИСЛЕННЯ.

ПЛАН

1. Визначення судження, його загальна характеристика та види.

2. Види простих суджень. Структура простого атрибутивного судження.

3. Поділ простих суджень за кількістю та якістю.

4. Розподілення термінів у простому судженні.

5. Складні судження, їх види та істинність.

6. Модальність суджень. Види модальних висловлювань.

7. Взаємовідношення між судженнями, «логічний квадрат.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Поняття про дескриптивне висловлювання.

2. Речення, судження, висловлювання.

3. Поняття про модальне висловлювання.

4. Види логічних відношень між висловлюваннями.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Як судження виражаються у живій мові?

2. Чи будь-яке речення є судженням?

3. Що таке атрибутивне (категоричне) судження?

4. В чому полягає сутність екзистенціального судження?

5. Надайте визначення судження з відношеннями.

6. Що є основою поділу судження за якістю?

7. Що є основою поділу суджень за кількістю?

8. Які види складних суджень існують і за якою ознакою?

9. Як складні судження характеризуються за істинністю?

10. Що таке модальне судження?

11. Які види модальностей ви знаєте?

12. Що таке «Логічний квадрат» і для чого він використовується?

 

Основна: 1, с 65-83; 3, с.137-142; 4, с. 170-200;5, с. 96-153

Додаткова: 10, с. 39-43; 13; 14-19; 22, с.. 64-95.

Основна: 1,с. 72-88; 3, с. 132-152, 5, с. 108-153.

Додаткова: 10, с. 161-206, 13 - 16, 17, с. 27-33, 22, с.20-48, 24, с.17-34.

 

Тема 3. Умовивід як форма мислення

Семінарське заняття 3. УМОВИВІД: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА.

ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ. ІНДУКТИВНІ УМОВИВОДИ ТА УМОВИВОДИ ЗА АНАЛОГІЄЮ

ПЛАН

1. Умовиводи, їх характеристика і види.

2. Дедуктивні умовиводи: загальна характеристика, види.

а) безпосередні умовиводи;

б) простий категоричний силогізм;

в) скорочені і складні силогізми;

г) умовні, розділові і умовно-розділові (лематичні) умовиводи.

3. Індуктивні умовиводи: загальна характеристика.

4. Види індуктивних умовиводів.

5. Умовиводи за аналогією.

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Специфіка умовиводу як форми мислення.

2. Прямі дедуктивні міркування.

3. Непрямі дедуктивні міркування.

4. Дедукція в традиційній та математичній логіках.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. В чому полягає специфіка умовиводу як форми мислення?

2. Які загальні особливості умовиводів?

3. Якою є структура умовиводів?

4. Які види умовиводів виділяють?

5. Якими є умови істинності та хибності умовиводів? Подайте приклади.

6. Чи є різниця у визначенні поняття «дедукція» в Античній та в сучасній логіці?

7. В чому полягає специфіка дедуктивного умовиводу?

8. Що таке логічне слідування?

9. Які види дедуктивних умовиводів виділяють?

10. Що таке фігури та модуси силогізму?

11. Чим відрізняється індукція від дедукції?

12. Хто є автором індуктивного методу в логіці?

13. Що таке аналогія?

14. На які види поділяється аналогія?

ЛІТЕРАТУРА

Основна: 1, с.178-256; 2, с. 108-202; 4, с. 203 -254; 5, с. 176-195

1, с. 110-164; 2, с. 108-202; 4, с. 203-254; 5, с. 160-173

Додаткова: 1-7, 13-15; 22, с. 131-179.

 

1. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів

Самостійна робота студента з монографіями, підручниками, навчальними посібниками, періодичними виданнями, словниками є важливою формою навчального процесу, яка дозволяє набувати і закріплювати нові знання, навички та уміння, формувати науковий світогляд та особисті переконання, використовувати отримані знання та уміння в практичній діяльності.

Для глибокого та якісного засвоєння навчального модулю «Логіка» перш за все рекомендується детально ознайомитися з робочою навчальною програмою дисципліни, переліком літератури, змістом та методичними рекомендаціями щодо підготовки до семінарських і практичних занять, питаннями, що винесені на залік, а також - критеріями оцінювання роботи. Це допоможе на початковому етапі зорієнтуватися у новому предметі, уявити його внутрішню логіку, послідовність розгляду тем та накреслити загальний план роботи протягом часу, відведеного на вивчення дисципліни.

Також, студентам варто відвідувати лекційні заняття через їх інформативно-консультаційний характер. На лекційних заняттях студент засвоює базову інформацію щодо конкретної теми, у відповідності до навчальної програми, отримує певні орієнтири у науковій літературі (необхідні для подальшого самостійного наукового пошуку) та мають змогу під час заняття отримати відповіді на незрозумілі або спірні питання. Елементом самостійної роботи студентів у цьому відношенні може бути робота із власним конспектом лекцій для повторювання матеріалу, формулювання коментарів, питань, виявлення моментів, що потребують уточнення або у науковій літературі, або завдяки консультаціям з викладачем. Робота з конспектом також є корисною перед наступною лекцією (для пригадування попереднього матеріалу), або перед семінаром.

Важливою частиною процесу навчання є семінарські та практичні заняття, які можуть бути як академічними так і інноваційними. Але проведені у будь якій формі, вони потребують попередньою самостійної роботи студентів. У процесі підготовки до семінарських занять студентам варто слідувати методичним порадам щодо підготовки до занять, а також використовувати різні види самостійної роботи, такі, як зокрема, підготовка розгорнутого плану відповіді на питання, підготовка тез виступу, конспект джерел (наукової літератури або навчальної літератури, джерел), підготовка схем, таблиць, виконання практичних вправ.

Метою самостійної роботи студента при вивченні дисципліни «Логіка» є:

· оволодіння основними поняттями і категоріями;

· поширення знань, формування інтелектуальної культури;

· практичне використання знань у майбутній професійній діяльності, вміння творчо розв’язувати в професійному майбутньому проблеми з використанням знань, отриманих із курсу «Логіки»

Для досягнення мети студентам необхідно використовувати різні форми роботи:

· самостійне вивчення рекомендованої літератури (монографії, підручники, навчальні посібники, періодичні видання, словники) та її осмислення;

· складання конспектів лекцій;

· підготовка доповідей, рефератів до семінарських занять;

· підготовка індивідуальних модульних та проектних завдань та ін.

До основних форм самостійної роботи з дисципліни «Логіка» відносяться:

· виконання індивідуального науково-дослідного завдання,

· робота з першоджерелами, підготовка доповідей, рефератів,

· виконання письмових завдань (практикумів) до кожного змістового модуля,

· підготовка до тестування тощо.

При виконанні завдань самостійної роботи необхідно скористатися рекомендованою літературою.

Виконання завдання до кожного змістового модуля оцінюється у 3 бали:

§ завдання виконане повністю, не містить помилок – 3 бали;

§ виконано 2/3 завдання, є незначні помилки – 2 бали;

§ виконано 1/3 завдання, наявні значні помилки – 1 бал.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Тема 1. Вступ до логіки

ПРАКТИКУМ І