![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Соціологія трудового колективуСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
План 1. Поняття, структура, види і функції трудового колективу. 2. Методи соціального управління колективу. 3. Керівник у системі управління трудовим колективом. 4. Проблеми конфлікту в трудових колективах.
1. Предметом дослідження соціології трудового колективу постають соціальні характеристики формування, функціонування і розвитку колективу, аналіз його соціальної ролі у суспільстві. Трудовий колектив – це осередок суспільства, соціальна організація, члени якої об’єднані конкретним видом суспільно-корисної діяльності для досягнення певної мети і працюють на основі тієї чи іншої форми власності. Організаційна структура: - колективну та професійно виробничу – це поділ працівників на професійні групи за штатним розписом, посадами, кваліфікацією, функціями, метою діяльності. - Соціально-культурна – це поділ груп працюючих за рівнем освіти, культури, організації її дозвілля, віросповідання, духовно-культурними орієнтаціями. - Громадсько-політична – це поділ членів колективу за ступенями їх громадської, управлінської, та політичної активності. - Соціально-психологічна – це диференціювання співробітників за мотивами і ставленням до праці, ціннісними орієнтаціями та структурою і характером між особових відносин у колективі. Типи колективів: - Трудові - Самодіяльні - Учнівські - Дитячі Види колективів: - Виробничі (промислові, сільськогосподарські, будівельні) - Обслуговуючі (торгівлі, комунально-побутові, зв’язку, охорони здоров’я) - Культурно-просвітницькі (музеї, творчі товариства) - Наукові - Управлінські Трудові колективи поділяються на підвиди: - За стадіями розвиту - За кількістю працюючих та організаційними і між особистісними зв’язками Виділяють також: - Основний колектив - Вторинний колектив (працівники великих підрозділів підприємства) - Первинний колектив (мала соціальна група від 2-3 до 30 чоловік) Функції трудового колективу: - Виробничо-економічна (є провідною і передбачає виробництво матеріальної чи духовної продукції або надання певних послуг) - Соціальна ( полягає у створенні належних матеріальних культурних і побутових умов життя і праці трудівника, вдосконалення соціальної структури колективу, морально-психологічного клімату)
- Громадсько-політична ( це активізація соціально-політичних та управлінських відносин в колективі через залучення працівників до управління справами колективу і суспільства) - Духовно-виховна ( полягає сприянню соціалізації людини, всебічному розвитку особистості, формуванню у неї високих морально-етичних якостей, національної самосвідомості, патріотизм, поваги до інших народів) Висновок: трудовий колектив уособлює один із найважливіших соціальних інститутів суспільства, його соціальна роль – створення соціальних благ, інтеграція суспільства, а також підвищення професіоналізму і духовності працівників. Під методами управління колективом – розуміють способи управління колективом. Класифікація методів управління: - Організаційні методи ( базуються на організаційних методах відносин між членами колективу і призначені для створення організаційної основи спільної роботи. Організаційні методи націлені на досягнення стану організованості колективу в роботі) - Адміністративні методи ( пов’язані з владною природою управління і реалізуються у формі наказів, деректив, резолюцій, розпоряджень) - Правові методи ( засоби правового впливу на внутрішньо-колективні відносини, тобто використання норм та підзаконних актів передбачених чинними законодавством для вирішення різних питань та регулювання життєдіяльності колективу) - Економічні методи управління трудовим колективом (регулюють зовнішні і внутрішні відносини підприємства на грунті ринкових механізмів попиту і пропозиції, конкурентоздатності, прибутковості) - Соціально-психологічні методи ( являють собою комплекс способів, що регулює між особові стосунки, сприяє створенню хорошого морально-психологічного клімату в колективі) Специфіка даних методів полягає в використанні неформальних факторів таких, як спостереження, психологічні тести, соціометричні виміри, переконання, повчання, наслідування, неформального лідерства та інше. Керівник в колективі повинен бути організатором групової діяльності, арбітром у взаєминах членів колективу, зразком поведінки, носієм відповідальності, новатором, генератором ідей, своєрідним символом групи. Він зобов’язаний забезпечити не тільки ефективність виробництва, а й повноту статусів кожного члена колективу.
Лекція12.. Соціологія побуту і вільного часу План 1. Сутність побуту та його структура. 2. Соціологія вільного часу.
Побут -це поза виробнича сфера суспільного життя людей, сукупність засобів і форм задоволення їхніх матеріальних і духовних потреб, а також різні звичаї, обряди, ритуали і норми спільного життя. Побут був історично обумовлений, як соціальне явище, побут є однією з основних сфер суспільного життя в якій формується і виховується людина і розвиваються її різні буденні відносини, як складне соціальне явище, побут має свою структуру. Структура побуту: - Матеріальна - Духовна Перша пов’язана із задоволенням потреб людини в їх житті, одязі, засобах пересування. Духовна – це виховання дітей і самовиховання, спілкування, різні форми естетичної діяльності. Матеріальна і духовна сторона побуту тісно пов’язані. Під якістю побуту розуміють соціальну захищеність побуту людини, а також її права. Рівень побуту – це кількісний бік матеріального і духовного споживання людини; забезпеченість продуктами споживання, житлом. Якість і рівень побуту свідчать про ступінь соціального розвитку суспільства. За своєю соціальною роллю побут ділиться на громадський та сімейний. Громадський побут – являє собою систему державно-громадських форм задоволення. До громадського побуту відносять виробничий побут, який являє собою сферу громадського обслуговування, потреб людини в процесі її трудової діяльності. Сімейний побут – пов'язаний з індивідуальними формами, задоволенням, матеріальних і духовних потреб людини. Домашнє господарство – являє собою таку сферу людської діяльності в якій на основі індивідуальних затрат праці та часу відбувається догляд за людьми похилого віку та дітьми. Побут поділяється на: - Міський і сільський - Національний Розрізняють побут різних класів, соціальних груп і верств. Види побуту: - Домашнє господарство і сімейне обслуговування - Дозвільне спілкування з метою відпочинку, розваг - Повсякденне культурне життя - Заняття із задоволення власних потреб Бюджет часу – це структура часу індивіда соціальної групи чи населення за основними видами життєдіяльності. Загальна структура часу поділяється на робочий час і позаробочий час. За своєю структурою позаробочий час поділяється на: - Витрати часу пов’язані з виробництвом, але на які не входять в оплачуваний робочий час - Витрати часу пов’язані з витратою часу на домашнє господарство - Час який витрачається на відновлення сил та задоволення власних потреб Структура вільного часу: - Активна творча, в тому числі громадська діяльність - Навчання, самоосвіта - Культурне, духовне споживання - Фізична культура і спорт - Любительські заняття, типу хобі - Заняття гри з дітьми - Спілкування - Пасивний відпочинок
Лекція13.. Соціологія шлюбу і сім’ї План 1. Шлюб, як об’єкт соціологічного дослідження. 2. Шлюб в Україні. 3. Сім’я, як соціальний інститут. 4. Типи сімей. 5. Соціальні функції сім’ї. 6. Внутрішні сімейні відносини, конфлікти в сім’ї.
Соціологія шлюбу і сім’ї – це спеціальна соціологічна теорія, галузь соціології, яка вивчає виникнення, функціонування і розвиток сім’ї, шлюбно-сімейних відносин.
Шлюб – це історично зумовлена, санкціоноване і регулювань суспільством форма взаємин між чоловіком і жінкою, що визначає права та обов’язки відносно одне одного та дітей. Щодо соціальної сутності шлюбу – вона виявляється через різні види шлюбних відносин: - Духовно-психологічних - Моральних - Економічні - Правові - Культурні За своєю структурою шлюби поділяються на моногамні та полігамні. Моногамія – це шлюб між одним чоловіком і однією жінкою (одношлюбність). Полігамія – це така форма шлюбу коли чоловік або жінка може перебувати в декількох шлюбах (багатошлюбність). Сьогодні шлюб в Україні – це добровільний союз жінки і чоловіка, головною умовою укладення шлюбу є вільна згода осіб, які одружуються, досягнення особами, які одружуються, шлюбного віку. Між поняттям шлюб і сімя існує тісний взаємозв’язок, сімя є найдавнішою спільнотою людей, пов’язаних кровною спорідненістю. Разом з тим це мала контактна група індивідів, яка взаємодіє між собою, а також особлива форма взаємодії. Це особливий соціальний інститут, що регулює відтворення людини за допомогою особливої системи норм та організаційних норм. Сім’я – це особливий соціальний інститут і водночас мала соціальна група, що ґрунтується на шлюбному союзі, кровній спорідненості, а також усиновленні чи удочерінні, члени якої пов’язані спільністю побуту, взаємодопомогою та взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність якої обумовлена потребою суспільства у фізичному і духовному відтворенні населення. Як соціальний інститут, сім’я досліджується на макрорівні і саме тоді коли необхідно з’ясувати в якій мірі спосіб життя сім’ї, її функціонування відповідають потребам суспільства. В цьому випадку вивчаються: - Суспільна свідомість у сфері цих відносин - Узагальнені характеристики сімейної поведінки - Вплив суспільних потреб на сім’ю - Соціальні функції сім’ї та ефективність їх реалізації - Причини і наслідки недостатньо високої ефективності функціонування інституту сім’ї за тих чи інших умов Як мала соціальна група сім’я вивчається на мікрорівні. Сутність сім’ї відбувається в таких поняттях, як структура сім’ї, її функції та рольова поведінка її членів.
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 891; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.97.9.174 (0.01 с.) |