Тема 1. 1. Соціологія як наука

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Поряд із загальноосвітньою, загальнотехнічноюіпрофесійною підготовкою студентів формування професій­ної компетентності спеціалістів вимагає набуття ними навичок міжособистісних відносин, готовності до творчості та прийняття нестандартних рішень, а також екологічних, юридичних та економічних знань і відповідних аспектів професійної діяльності, зокрема громадянських і моральних. Одним із засобів формування особистості спеціаліста є активізація його емоційно-чуттєвої сфери, розвиток ціннісного ставлення до оточуючого світу. Вивчення предметів гуманітарного циклу сприяє цьому на основі поєднання і взаємодії інтелектуального та емоційного начал. Значну роль у цьому процесі відіграє предмет «Соціологія», який з'ясовує місце та функції кожного соціального явища і процесу в рамках соціологічного цілого, дає людям потрібні орієнтири, допомагає зрозуміти обставини життя, що їх оточують, сприяє пошуку виходу з лабіринту умов соціального буття, служить своєрідним компасом у буремному морі людських відносин.

Високий моральний та гуманістичний смисл соціологічної науки полягає у здатності діагностувати і лікувати соціальні хвороби, виконувати прогностичні та прикладні функції як на рівні макросоціальних процесів і систем, так і на мікрорівні їх функціонування. Соціологія одночасно прагне до понятійно-абстрактного осмислення соціального, до конкретного описування соціальних феноменів реального життя людини, забезпечуючи водночас осмислення всієї цілісності процесу буття.

Особливе місце соціології у системі соціальних і гуманітарних наук полягає в тому, що вона формує у студентів уявлення про суспільство, як цілісний організм, розкриває його основні структурні елементи, інститути, форми, соціальні механізми функціонування і розвитку, формує соціологічну культуру та мислення, здатність правильно сприймати соціальні процеси, що відбуваються у суспільстві, сприяє формуванню знань про соціальну дійсність, з'ясовує логіку процесів соціального розвитку, розробляє концептуальний апарат, методологію та методику соціологічних досліджень.

МЕТА «СОЦІОЛОГІЇ»:

v розкрити сутність та роль теорії особистості, соціальних спільнот як об'єктів і суб'єктів соціальної діяльності;

v висвітлити особистість, як соціальну систему, процес її розвитку та взаємодії з різноманітними спільнотами;

v показати розвиток соціологічної думки в умовах формування ринкових відносин і перебудови політичного, економічного, соціального життя в Україні.

Основне завдання вивчення дисципліни - формування соціального потенціалу суспільства, тобто розвиток ініціативи, компетентності, правової свідомості громадян, ефективне соціальне управління, тобто наявність консенсусу, гнучкості у визначенні пріоритетів.

Засвоєння програмного матеріалу сприяє формуванню у студентів наукового світогляду про розвиток суспільства, його життєдіяльність, проблеми соціальної політики, соціального розвитку, творчого мислення, активної громадської позиції.

Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:

Ø основи загальної соціології, її предмет та структуру;

Ø основні поняття, закони і функції;

Ø історичний шлях розвитку світової та вітчизняної думки;

Ø загальний зміст соціологічних теорій;

Ø питання методології, методики і технології конкретно-соціологічних досліджень;

Ø шляхи реалізації результатів соціологічних досліджень і соціальних технологій у практичній діяльності.

Студенти повинні уміти:

üаналізувати специфіку соціальних і соціально-психологічних явищ та процесів у трудовому колективі, сім'ї;

ü використовувати на практиці результати емпіричних соціологічних досліджень;

ü здійснювати соціальне управління і, зокрема, соціоінертну діяльність;

ü діагностувати стан соціально-психологічного клімату в колективі, причини наявних конфліктів, використання соціальних резервів виробництва;

ü використовувати соціальні технології для профорієнтації та профадаптації, для роботи з кадрами, зміцнення трудової дисципліни, розв'язання міжособистісних і трудових конфліктів.

Вивчення дисципліни «Соціологія» виховує у майбутніх спеціалістів морально-етичні та соціологічні погляди. Це має важливе значення, оскільки саме їм належить вирішальна роль у розбудові незалежної демократичної держави Україна.

Після засвоєння програмного матеріалу предмета студенти виконують контрольну роботу та складають залік.

 

Методичні вказівки

Освоєння майбутніми спеціалістами основ соціології повинно бути важливою складовою частиною їх загальної і професійної освіти, що сприятиме глибшому розумінню ними соціальної дійсності та визначенню свого місця в ній, концентруванню особистих зусиль на вирішенні соціальних суперечностей.

Вивчення основ соціології як науки, теорії та практики соціологічних досліджень є необхідною умовою успішного засвоєння предмета.

Соціологія - наука про загальні й специфічні соціальні закони та закономірності розвитку і функціонування історично визначених соціальних систем, наука про механізм дій та форми прояву цих законів і закономірностей у діяльності особи, соціальних груп, спільностей.

Під час вивчення цієї теми студенти повинні зрозуміти, що поєднуючи теоретичні і емпіричні засоби, соціологія досліджує саме загальні якості будь-якого прояву соціальності. Специфіка соціології полягає в тому, що кожний прояв людської життєдіяльності вона вивчає у соціальному контексті, у взаємозв'язку з усім суспільним організмом як цілісною системою, у взаємодії різних сторін, рівнів, підсистем.

Під час вивчення теми потрібно звернути увагу на макро- та мікрорівні соціології, визначити предмет соціології та методи її дослідження.

Різноманітність зв'язків соціології з життям суспільства, її суспільне призначення визначаються насамперед тими функціями, які вона виконує: теоретична, описова, інформаційна, прогностична.

Важливе місце у системі наук поряд з теоретичною має емпірична соціологія. Основна функція її полягає у вивченні громадської думки та різноманітних соціальних процесів. Найефективніше ця функція виконується під час соціологічних досліджень.

Вивчаючи соціологію слід зрозуміти об'єктивні основи її витоків та розвитку. Суттєву допомогу у цьому може надати звернення до історії пізнання і відтворення соціальних явищ, до вивчення теоретичних уявлень про суспільство, які передували виникненню соціології як науки. Такі уявлення не завжди відповідають критеріям науковості у сучасному розумінні, оскільки мають форму поглядів, ідей, вчень тощо. Опанування ними є невід'ємною частиною соціологічної культури сучасної людини.

Соціологія як наука виникла у першій половині XIX ст. Однак люди не чекали на її появу. Вони спостерігали та аналізували реальні факти соціального буття, творили ідеї, без яких взагалі могли б жити, вдавалися до спроб концептуалізації соціального досвіду і побудови раціонально обґрунтованої теорії суспільства.

Під час вивчення теми слід користуватися історичним методом дослідження, тобто розкрити процес виникнення і розвитку соціологічної думки. Треба зосередити увагу на основних моментах розвитку соціологічних знань у Стародавньому світі, в епоху Середньовіччя та Відродження, в епоху Нового та Новітнього часів.

З'ясувавши основні етапи та особливості процесу розвитку соціологічної думки від часу виникнення соціології як окремої науки до наших днів, можна збагнути зміст парадигми сучасної соціологічної науки, переосмислити традиційні проблеми соціологічної теорії під кутом зору сьогодення.

Слід вивчити історію становлення і розвитку соціологічної думки в Україні. Для розвитку українських протосоціологічних ідей та поглядів, соціальних знань характерні тісний зв'язок із світовою соціологічною думкою, що проявляється у працях ряду видатних українських мислителів. Нині тривалий історичний процес розвитку протосоціології завершується. Настає час створення української соціології - самостійної науки із своєю класичною традицією, власними проблемами, термінологією.

Вивчати історію розвитку соціологічної думки в Україні доцільно у такій послідовності:

v витоки соціально-політичних вчень в Україні;

v основні напрями та тенденції розвитку суспільно-політичної думки в XIX та на початку XX ст.;

v соціально-політична думка в Україні про національне відродження та державність.

Питання для самоперевірки

1. Що розуміють під соціологічним пізнанням?

2. Дати визначення соціології як науки.

3. Яка відмінність між поняттям «предмет» і «об'єкт» соціології?

4. Яка відмінність теоретичної соціології від прикладної?

5. Дати визначення таких понять: «макросоціологія», «мікросоціологія».

6. Основні функції соціології; їх зміст.

7. Які характерні риси античної історіографії?

8. Гуманісти епохи Відродження. У чому заслуга найбільш відомих представників цієї епохи в розвитку соціального знання та розуміння суспільства й людини?

9. Які особливості розвитку соціального знання Нового часу?

10. Як розуміли предмет і завдання соціології О. Конт, Г. Спенсер, К. Маркс?

11. Які основні напрями натуралістської соціології XIX ст.? Характеристика їх.

12. Які найбільш впливові напрями соціологічної теорії XX ст.?

13. Що характерне для початкового етапу української соціології?

14. Характеристика розвитку соціологічної думки в Україні у другій половині XIX та на початку XX ст.

15. Які основні завдання та проблеми сучасної української соціології?

 

 

Методичні вказівки

Соціальна структура - це сукупність відносно сталих, стабільних соціальних спільностей, певний порядок їх взаємозв'язку і взаємодії, що виникає у зв'язку з різним становищем цих спільностей у соціальній системі, а також з їх нерівним доступом до влади, власності, життєвих благ. Саме на цій основі і складаються соціальні відносини між спіль­ностями.

Поняття соціальної структури у соціально-політичній літературі розглядається в декількох аспектах. Студенти повинні звернути увагу на зміст цих понять.

Нерівність та рівність існували на всіх етапах людського суспільства. Описуючи нерівність, соціологи говорять про існування соціальної стратифікації.

Нині в українському постсоціалістичному суспільстві відбуваються активні процеси поглиблення соціальної диференціації і посилення поляризації соціальних груп. Змінюється соціальний статус багатьох з них, відбувається становлення нового типу соціальної структури, її вивчення з позиції вчорашніх уявлень, в основі яких лежать ленінська методологія класів, неможливе. Цьому більше сприяє теорія соціальної стратифікації. Але й вона не позбавлена недоліків, не є абсолютно досконалою. Сучасні соціальні системи мають тенденцію до ускладнення своїх структур. Ці проблеми вивчаються як західними, так і вітчизняними вченими.

Студенти повинні знати такі ключові поняття та терміни: соціальна структура, соціально-класова структура, соціальна стратифікація, клас, соціальна група, соціальна верства, соціальна диференціація, поляризація соціальних груп, соціальна нерівність, соціальна мобільність, соціальний статус, соціальна роль.

Питання для самоперевірки

1. Що є соціальною структурою суспільства?

2. Як і чому створюються соціальні спільності, верстви та групи?

3. Чим характеризується стабільність соціальної структури суспільства?

4. Що таке соціально-територіальна структура суспільства?

5. Основні елементи соціальної структури українського суспільства: характерні риси і тенденції їх розвитку.

6. З яких класів, верств, груп складається суспільство?

7. За якими параметрами соціологи виділяють соціальні спільноти?

8. Кого ви відносите до представників «вищого класу», «середнього класу», «нижчого класу»?

9. Що таке соціальна стратифікація?

10. До якої страти Ви відносити себе і членів Вашої родини?

Методичні вказівки

Підчас вивчення цієї теми студенти повинні звернути увагу на те, що конфлікт - це передусім зіткнення об'єктивних та суб'єктивних суперечностей. Поняття «конфлікт» має широке і вузьке значення.

В основу класифікації конфлікту покладено особливості суб'єкта конфлікту, його носія; специфіку сфер суспільства як об'єктивного середовища конфлікту.

Тема конфлікту започаткована у ранній соціологи XIX ст. у зв'язку з необхідністю з'ясування, причин диференціації та розшарування у суспільстві. Особливу увагу привертали такі яскраві драматичні історичні форми конфлікту як політичні революції, класова боротьба, війна тощо.

Розуміння та зображення конфлікту в тій чи іншій теорії значно залежало від належності соціолога до певної соціологічної школи.

Соціологічні напрями і теорії конфлікту умовно поділяються на біологічні, психологічні та суто соціальні. Студенти повинні знати суть теорій конфлікту.

Під час вивчення теми студенти запам'ятовують елементи соціальної структури, функції конфлікту, а також їх види та типи.

Слід знати такі ключові поняття та терміни: конфлікт, соціо­логія конфлікту, структура конфлікту, біологічна теорія конфлікту, психологічна теорія конфлікту, соціологічна теорія конфлікту, функції соціального конфлікту, інституціональний, інтергруповий конфлікт, інтрагруповий конфлікт, соціальне напруження.

Питання для самоперевірки

1. Що таке конфлікт та які його функції?

2. Які є методи класифікації конфлікту; його види та типи?

3. Яка суть та зміст групового конфлікту?

4. Які є засоби профілактики та вирішення конфлікту?

5. Які основні школи і напрями конфліктології?

6. Який зміст поняття «соціальна напруженість»?

7. Навести приклади міжгрупових, політичних, економічних конфліктів.

Методичні вказівки

Етносоціологія - надзвичайно важливий напрям як у вітчизняних, так і зарубіжних соціологічних дослідженнях. Багато провідних науковців, політиків, громадських діячів вважають, що кінець XX століття проходить під знаком національного ренесансу, посилення інтересу до національної та етнічної проблематики.

Центральною категорією етносоціології є поняття нації. Студенти повинні знати визначення поняття нації, історію її виникнення, основні ознаки та характерні риси.

Національне питання - це питання про знищення національного пригнічення, ліквідацію поділу людей на пригноблених і гнобителів, подолання антагонізму у взаємовідносинах між націями та народностями, про встановлення рівноправних стосунків між ними, утвердження міжнаціональної довіри, відносин співпраці.

Національне питання - це сукупність політичних, економічних та інших проблем, які проявляються в процесі внутрішньодержавного і міждержавного спілкування націй та народностей.

Студентам слід звернути увагу на те, що поняття «національне питання» багато в чому збігається з поняттям «національні відносини». Вони не є ідентичними, оскільки друге поняття ширше за перше. Можна сказати, що національне питання - це національні відносини особливого роду.

Національні стосунки можуть бути гармонійними, позитивними. Але може бути нейтральне і негативне сприй­няття сусідніх народів, що викликає міжнаціональні конфлікти. Студенти повинні уміти виділяти причини міжнаціональних конфліктів та їх типи.

Соціологія релігії – це галузь соціології, одна з спеціальних соціологічних дисциплін, яка вивчає взаємодію релігії та суспільства, її вплив на соціальну поведінку індивідів та спільнот. Студенти, вивчивши цю тему, повинні знати, що таке релігія як соціальний інститут, її еволюційні та організаційні форми.

Студентам необхідно володіти такими ключовими поняттями та термінами: етносоціологія, рід, плем'я, національність, нація, національні відносини, національне питання, національне та інтернаціональне, націоналізм, міжнаціональний конфлікт, сепаратизм, геноцид, релігія, релігійна свідомість, релігійна психологія, молитва, релігійна діяльність.

Питання для самоперевірки

1. У чому суть поняття «нація»?

2. У чому суть національного питання?

3. Як співвідносяться поняття «міжнаціональні стосунки» та «національні відносини»?

4. Які причини міжнаціональних конфліктів?

5. Які є типи міжнаціональних конфліктів?

6. Що таке релігія?

7. Що є предметом дослідження соціології релігії?

8. У чому виявляється відмінність соціології релігії від решти наук, що вивчають релігію?

9. Назвіть основні категорії соціології релігії. Охарактеризуйте їх.

Методичні вказівки

Соціології праці та управлінню, як одній з галузевих соціологічних теорій, належить особливе місце серед наук про працю і велике значення у підготовці різних фахівців, особливо менеджерів, економістів, інженерів. Вона виникла близько півтора сторіччя тому. Її основи були закладені всесвітньо відомими вченими (О.Конт, Е.Дюркгейм, М.Вебер).

Соціологія праці та управління - найбільш загальна із спеціальних соціологічних теорій, що мають предметами дослідження соціально-трудові відносини та процеси, соціальні інститути і спільності у сфері праці, закономірності, форми й методи цілеспрямованого впливу на них, тобто є соціологічною основою менеджменту.

Соціологія - одна із спеціальних соціологічних теорій, предметом вивчення якої є соціальні аспекти праці, тобто людський фактор, його функціонування в процесі праці.

Знаючи соціологію, студенти повинні уміти визначати предмет та суб'єкт вивчення соціології праці.

Вивчення закономірностей трудової діяльності людини з урахуванням того важливого місця, яке займає у суспільстві праця, свідчить про те, що багатосторонність різних аспектів її впливу на життя людей є предметом наук несоціологічного і соціологічного циклу.

Розглядаючи взаємозв'язок соціології праці та управління з іншими науками про працю, слід звернути особливу увагу на вивчення менеджерських методів і засобів праці, на роль менеджера у забезпеченні високих кінцевих результатів виробництва.

В результаті вивчення теми студенти повинні знати такі ключові поняття та терміни: соціологія праці та управління, соціально-трудові відносини, соціально-трудові процеси, соціальні спільності у сфері праці, соціальні інститути у сфері праці, соціальне управління, людський фактор, індустріальна, промислова та економічна соціологія, соціологія трудового колективу, менеджмент, соціальні аспекти менеджменту.

Питання для самоперевірки

1. Що вивчає соціологія праці та управління?

2. У чому специфіка соціально-трудових відносин?

3. Що таке соціально-трудові процеси?

4. У чому відмінність соціологічного підходу до вивчення праці від підходів інших наук?

5. Яка специфіка використання методологічних принципів і наукових доробок соціології праці та управління у менеджерській діяльності?

6. Обґрунтуйте необхідність зростання ролі соціології праці та управління в умовах переходу до ринкової економіки.

7. Які завдання соціології праці та управління?

Методичні вказівки

Під час вивчення цієї теми студенти повинні звернути увагу на те, що соціологія політики – це галузь соціології, яка вивчає соціальні механізми влади та їх вплив у суспільстві, закономірності впливу соціальних спільнот, інститутів та політичний порядок, соціальні засади політичних та державних інститутів, стан, тенденції, напрями функціонування політичної свідомості, політичної поведінки в соціальному середовищі.

Вивчаючи цю тему студенти запам’ятовують основні методи дослідження політичного життя, функції соціології політики; приходять до висновків, що громадська думка є оцінюючим фактором соціально-політичного рівня розвитку суспільства.

Студенти знайомляться з політичною системою суспільства, її структурою і функціями. Політична система суспільства – це сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих між собою державних, партійних і громадських організацій та органів, за допомогою яких відбувається завоювання, утримання і функціонування політичної влади в суспільстві відповідно до досягнутого рівня його політичної культури.

Слід знати такі ключові поняття та терміни: політика, влада, політична свідомість, політична поведінка, соціологія політики, політична система суспільства, громадянське суспільство.

Питання для самоперевірки

1. Що вивчає політична соціологія?

2. Які функції виконує соціологія політики?

3. По яким каналам вивчається громадська думка?

4. З’ясуйте суть предмету соціології права.

5. Дайте визначення політичної системи суспільства.

6. Яка структура політичної системи суспільства?

7. Назвіть і охарактеризуйте основні ознаки політичної системи.

8. Що таке громадянське суспільство?

Методичні вказівки

Під час вивчення цієї теми студенти повинні запам'ятати суть понять: людина, індивід, особистість та використовувати ці поняття.

Якщо природничі науки, маючи предметом вивчення людину, аналізують її властивості як біологічного чи біосоціального організму, то особистість як соціальна якість людини є предметом дослідження соціальних наук (філософії, соціології, психології).

Соціологія розглядає особистість в єдності її змісту і способу буття. Тому одним із важливих завдань соціології є дослідження закономірностей та механізмів становлення особистості як суб'єкта історичного процесу та свого власного життя.

Соціологічний аналіз особистості - це характеристика її духовного світу і життєвого шляху в умовах конкретного історичного суспільства.

Основна проблематика соціологічної теорії особистості - це формування соціальних спільностей, вивчення закономірностей її взаємозв'язків із суспільством, із соціальними групами, регуляція та саморегуляція її соціальної поведінки.

У соціології сформульовані теорії особистості, наприклад, теорія ролей. Функції індивіда, обов'язки і права визначають соціальний статус людини, соціальний статус особи.

Студенти повинні вивчити поняття, фактори і механізми соціалізації особистості та вміти оперувати цими поняттями.

Соціологія молоді - одна з найважливіших складових соціологічного знання. Процес переходу від тоталітарного до «відкритого», демократичного суспільства передбачає активну участь у ньому молодого покоління, бо саме його представникам належить будувати якісно нове суспільство та жити у ньому. Соціологія молоді - це відповідь на питання про те, наскільки сучасна молодь здатна виконати цю благородну місію, чи підготовлена вона до участі у державотворчих процесах, які відбуваються в Україні, що необхідно зробити в галузі державної молодіжної політики, щоб забезпечити належні умови для реалізації високих потенціальних можливостей підростаючого покоління, для гармонізації відносин між суспільством і молоддю. Ці питання вимагають розробки основ державної політики.

Соціологія молоді є окремою спеціальною соціологічною галуззю знання, яка спирається на сучасне розуміння соціології та її предмета.

Нині в соціології молоді відбувається науковий пошук напрямів виділення її сутнісних характеристик як особливої соціальної спільноти. На перший план висуваються форми її життєдіяльності, спосіб життя, зміст індивідуальної та групової свідомості, а також діяльність соціальних інститутів.

У справі вироблення ефективності молодіжної політики важливу роль відіграє з'ясування суті і змісту процесів життєвого самовизначення молодої людини.

Все життя будь-якого суспільства характеризується наявністю девіацій. Соціальні відхилення, тобто девіація, є властивістю кожної соціальної системи. Сучасна людина повинна уміти виявляти причини таких відхилень, знаходити шляхи подолання їх негативних форм.

Виявлення причин девіації, їх форм та наслідків - важливий інструмент соціального контролю й управління суспільством.

Визначаючи категорію девіації, студенти повинні знати, що спрямованість відхилень від встановлених норм може бути різною. Студенти повинні зрозуміти, що для того, щоб індивідуальні негативні відхилення від норм набули якості соціальних, потрібні певні умови (однакова спрямованість таких відхилень у схожих груп людей в однакових умовах; близькість або навіть єдність причин, через яких вони виникають; наявність певної повторюваності, стійкість названих явищ тощо).

Після засвоєння програмного матеріалу студенти повинні знати такі ключові поняття та терміни: людина, індивід, особистість, соціологічна структура особистості, соціальний статус, соціальна роль, соціальна поведінка особи, життєва позиція особистості, соціальний стан особи, соціальні типи особи, молодь, соціально-демографічна спільнота, адаптація, соціальна зрілість, молодіжна свідомість, молодіжна культура, молодіжні проблеми, державна молодіжна політика, девіація.

Питання для самоперевірки

1. Який зміст таких понять: людина, індивід, особистість?

2. Охарактеризуйте проблематику соціологічної теорії особистості.

3. Що визначає соціальний статус особистості?

4. Які соціальні ролі характерні для сучасної особистості?

5. У чому основна суть «соціалізації особи»?

6. Дайте визначення соціології молоді. Як змінилось уявлення про соціологію молоді та які її завдання?

7. На яких рівнях функціонує молодіжна свідомість? Які елементи входять до її складу?

8. Що таке молодіжні проблеми? Які є види молодіжних проблем?

9. У чому суть державної молодіжної політики та яке місце відводиться соціології молоді у ній?

10. У чому суть девіації (відхилення)?

11. Які причини і види девіантної поведінки?

Методичні вказівки

Сім'я була і залишається найважливішим соціальним інститутом суспільства. Зміни, які відбуваються у сім'ї, змінюють її роль у суспільстві та впливають на його стан і розвиток. Тому кожне суспільство зацікавлене у стійкій, духовно і морально здоровій сім'ї.

Зміцнення устоїв сім'ї та шлюбно-сімейних відносин тісно пов'язане з оновленням нашого суспільства, духовним відродженням нації, державотворенням, економічним і духовним поступом України.

Сім'я, сімейно-шлюбні відносини стосуються як державних, так і громадських організацій, всіх громадян. Інтерес до них, як свідчить практика, є найбільш стійким. Студентам слід з'ясувати процеси зародження, становлення та основні функції сім'ї.

Найважливішими об'єктами вивчення соціології сім'ї є шлюб і сім'я. Слід запам'ятати, що шлюб - це соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою, яка історично змінюється. Сім'я - є більш складною системою відносин, ніж шлюб, оскільки вона, як правило, об'єднує не тільки подружжя, але й їх дітей, а також родичів та близьких.

Вивчаючи шлюбно-сімейні відносини, студенти повинні опанувати такими категоріями: структура сім'ї, її функції, умови та спосіб життя, спосіб мислення (сімейна ідеологія), етапи життєвого циклу сім'ї.

Аналізуючи умови життя сім'ї, студенти повинні знати сукупність факторів макро- та мікросередовища.

Слід звернути увагу на основні соціологічні підходи до дослідження сім'ї, такі як соціальний інститут, мала соціальна група.

Важливим питанням у соціологи сім'ї є питання про її функції та тенденції розвитку.

Після засвоєння матеріалу слід знати такі ключові поняття та терміни: сім'я, шлюб, соціологія сім'ї, функції сім'ї, сім'я як мала соціальна група, сім'я як соціальний інститут, умови життя сім'ї, демографічна політика.

Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення сім'ї та шлюбу.

2. Які проблеми вивчає соціологія сім'ї?

3. Які проблеми вивчаються при розгляданні сім'ї як соціального інституту та малої соціальної групи?

4. Який зміст суспільних та індивідуальних функцій сім'ї залежно від сфери сімейної діяльності?

5. Що розуміють під демографічною політикою та демографічними процесами?

6. Які основні тенденції та проблеми розвитку сучасної української сім'ї?

Методичні вказівки

Розбудова української державності, відродження її культурних здобутків у поєднанні із загальноцивілізаційними процесами розвитку ставлять проблеми освіти на вищий щабель. Нині вона стає провідним національним пріоритетом, оскільки держава та нація без сучасної освітянської системи позбавлені майбутнього, нездатні до відтворення культурних цінностей, забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку економічних та інтелектуальних ресурсів, відновлення і збереження демократичних інститутів.

Об'єктом соціології освіти є сфера освіти, те соціальне середовище, де розгортається функціонування процесів освіти, діють певні суб'єкти у формі різноманітних навчальних занять з відповідною системою взаємодії людей, з їх інституціональною організацією.

Студенти повинні уміти визначати предмет соціології освіти, головні категорії, напрями досліджень та концептуалізації, проблемно-змістовну структуру.

Розглядаючи взаємодію системи освіти з духовним життям суспільства, соціологія освіти розглядає проблеми соціалізації особи, процес опанування індивідом соціальних норм і культурних цінностей того суспільства, до якого він належить.

Провідне місце у соціології освіти належить проблемі поведінки людини в освітянському просторі, її ставленню до освітніх інститутів, намірам, замислам, мотивам й стимулам освіти тощо. Ця гуманістична компонента в соціології освіти визначена характером самої освіти як соціокультурного інституту. Оскільки соціальні функції освіти підкреслюють її соціокультурну сутність, студенти повинні звернути на них особливу увагу.

Аналізуючи вітчизняну модель освіти, слід звернути увагу на те, що і її не минула криза, оскільки вона успадкувала як досягнення, так і невирішені проблеми й суперечності радянської системи навчання. Але в Україні розробляються заходи щодо подолання цієї кризи.

В результаті вивчення цієї теми студенту слід знати такі ключові поняття та терміни: знання, освіта, система освіти, навчання, соціальні функції освіти, освіта як соціокультурний інститут, гуманізація освіти, демократизація освіти, система соціальних принципів освіти, глобальна криза освіти.

Питання для самоперевірки

1. Що є предметом соціології освіти?

2. Яка структура соціології освіти?

3. Який зміст основних функцій освіти?

4. Дайте визначення освіти як соціокультурного інституту.

5. Яка роль освітньої діяльності у соціалізації особи?

6. Що характерне для сучасної кризи освіти?

Методичні вказівки

Соціологічне дослідження - це система теоретичних та емпіричних процедур, які сприяють засвоєнню нових знань про досліджуваний об'єкт для вирішення конкретних теоретичних і соціальних проблем. Студенти повинні опанувати основні види та етапи соціологічного дослідження.

Соціологія володіє цілою системою власних засобів для конкретного вивчення соціальної дійсності:

v методи;

v прийоми та способи;

v методика;

v техніка та інструментарій.

Студенти повинні розрізняти такі основні види конкретно-соціологічного дослідження:

Ø за метою їх проведення;

Ø за частотою проведення;

Ø за глибиною вивчення проблеми;

Ø за способом забезпечення репрезентативності;

Ø за масштабом проведення.

Ключові поняття та терміни, які слід знати кожному студенту після вивчення цієї теми: поняття соціологічного дослідження, методи збору соціологічної інформації, методика дослідження, етапи соціологічних досліджень.

Питання для самоперевірки

1. Що таке соціологічне дослідження?

2. Яке значення мають соціологічні дослідження в житті сучасного суспільства?

3. В чому полягає специфіка опитування як методу збору первинної соціологічної інформації?

4. Які, на Вашу думку, питання можна вирішити за допомогою аналізу документа?

 

ПИТАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

1. Соціологія та її місце в системі сучасних наук.

2. Предмет і об'єкт соціології.

3. Структура і рівні соціологічних знань.

4. Закони, категорії і методи соціології.

5. Основні функції соціології.

6. Характерні риси та функції соціологічного дослідження.

7. Етапи соціологічного дослідження.

8. Методи збирання соціологічної інформації.

9. Функції та структура програми соціологічного дослідження.

10. Зв'язок соціології з іншими науками.

11. Предмет історії соціології. Загальні тенденції розвитку світової соціологічної думки.

12. Розвиток соціальних знань у Стародавньому світі. Погляди на суспільство Демокріта, Платона, Арістотеля.

13. Соціальні знання епохи Середньовіччя (теорії А. Блаженного, Ф. Аквінського, Т. Мора, Т. Кампанелли).

14. Перші спроби формування соціологічних знань (кінець Середньовіччя - початок буржуазної епохи).

15. Виникнення і розвиток соціології як самостійної науки. Натуралізм О. Конта.

16. Органістична школа Г. Спенсера.

17. Соціальний дарвінізм.

18. Расово антропологічна школа.

19. Географічна школа в соціології.

20. Психологічний напрям у соціології.

21. Соціологічна теорія марксизму.

22. Німецька формальна філософія.

23. Соціологічна спадщина М. Вебера.

24. Французька соціологічна школа. Соціологічні концепції Б. Дюркгейма.

25. Емпіричні дослідження XIX ст.

26. Соціологічні ідеї В. Парето.

27. Становлення і особливості російської соціології.

28. Основні напрями російської соціологічної думки XIX - поч. XX ст.

29. Розвиток соціальних знань в Україні (до кінця XIX ст.)

30. Розвиток соціологічних знань в Україні (кінець XIX - поч. XX ст.)

31. Загальна характеристика Західної соціології першої половини XX ст.

32. Американська соціологія кінця XIX - поч. XX ст.

33. Розвиток емпіричної соціології.

34. Соціоінженерія.

35. Теоретичні розробки Західної соціології 20-40-х років.

36. Теорія конфлікту.

37. Символічний інтеракціонізм.

38. Феноменологія.

39. Критична соціологія.

40. Ліворадикальна соціологія.

41. Соціологія постіндустріального розвитку.

42. Теорія соціального обміну.

43. Постмодернізм.

44. Особливості становлення вітчизняної соціології в радянський період.

45. Українська соціологія сьогодні.

46. Еволюція уявлення про суспільство та теорії його походження.

47. Проблема типологізації суспільств.

48. Характерні особливості сучасного суспільства.

49. Соціальна структура суспільства: основні види та елементи.

50. Соціальні статуси і ролі в соціальній структурі суспільства.

51. Теорія соціальної стратифікації суспільства.

52. Теорії соціальної нерівності.

53. Соціальна мобільність та її види.

54. Соціальна взаємодія та соціальні зв'язки.

55. Соціальні відносини та соціальні конфлікти.

56. Предмет соціології конфлікту.

57. Причини та умови виникнення соціального конфлікту.

58. Попередження та розв'язання конфліктів.

59. Система соціального контролю.

60. Соціальні конфлікти в сучасній Україні.

61. Соціальні процеси та їх різновиди.

62. Соціальні рухи та їх типи.

63. Поняття та ознаки соціального інституту.

64. Класифікація та функції соціальних інститутів.

65. Основні риси соціальних організацій.

66. Ознаки та види соціальних спільностей.

67. Предмет, об'єкт етносоціології.

68. Національно-етнічні процеси та відносини.

69. Сучасні етнонаціональні процеси в Україні та захист прав національностей.

70. Предмет соціології релігії та історія її розвитку.

71. Історичні типи релігійних вірувань та сучасні релігійні системи.