Основні клінічні ознаки гострого перитоніту. Пмд.

         63. Основні клінічні ознаки гострого перитоніту. ПМД.

    Перитоніт- це гостре запалення очеревини. Має три стадії перебігу:

     а) реактивну (початкову) в перші 24 год.; б) токсичну від 20 до 72 годин (при

        перфораціях після 12 до 24 год.) в) термінальна (заключна) після 72год.

        (при перфоративних перитонітах після 24 год.)

      Ознаки:

- біль в животі в залежності від причини та розповсюдженості процесу (при перфораціях інтенсивний і розлитий)

- нудота, блювання, спрага , загальна слабкість.

- наростають явища інтоксикації: шкіра бліда, язик сухий, температура тіла підвищена, пульс прискорений.

- живіт піддутий чи здутий

        - м’язове напруження 

- перистальтика кишечника послаблена чи відсутня

- позитивні симптоми подразнення очеревини:

                а) Щоткіна – Блюмберга - посилення болю в животі при швидкому

                    відпусканні кисті

                б) Воскресенського – посилення болю в животі при ковзанні кистю по 

                    «сорочці»

           в) Роздольського - посилення болю в животі при постукуванні 

       кінчиками пальців кисті по передній черевній стінці

ПМД – положення лежаче, голод, холод на живіт, контроль пульсу, АТ, температури, негайне транспортування в х/в (при низькому АТ -80 і менше мм.рт. сб. почати інфузійну терапію).

64. Основні симптоми парапроктиту. Парапроктит –це запалення навколо- прямокишкової жирової клітковини.

          Ознаки:

І- поява різкого болю в ділянці заднього проходу та промежини, інколи     тенезми (позиви на дефекацію)

ІІ- поява в області промежини больового інфільтрату у вигляді припухлості з гіперемією шкіри над ним

ІІІ- поява симптомів інтоксикації: температури, знобіння, блідість шкіри, спрага

IV -при появі гною виникає флюктуація

V - при пальцевому обстеженні прямої кишки виражена біль при натисненні на уражену стінку прямої кишки.

65. Основні симптоми аденоми простати.

Аденома простати –це доброякісна

   гіперплазія (збільшення) простати за рахунок розростання її залозистої і

   сполучної тканини та розростання парауретральних залоз. 

    Виділяють три стадії захворювання: а) компенсована ( затруднене

    сечовипускання, часті позиви особливо в нічний час, при сечовипусканні

    сеча не залишається сечовому міхурі, б) субкомпенсована (появляються 

    значні розлади сечовипускання, можливі явища цистіту і пієлонефриту,

    після сечовипускання в сечовому міхурі появляється залишкова сеча від 50

    –400мл). в) декомпенсована (виражені розлади сечовипускання з

    залишковою сечею після сечовипускання більше 400мл, можлива

    парадоксальна ішурія, коли з переповненого сечового міхура сеча

    виділяється самовільно, а також неповна або повна затримка сечі.

    Ознаки:

I- часте, болюче і утруднене сечовипускання в’ялим струменем

II- дизурічні (розлади сечовипускання) явища

III -гостра або хронічна затримка сечі 

IV- загальна слабість, кволість, підвищена температура за рахунок явищ циститу чи пієлонефриту

V - при пальцевому дослідженні прямої кишки пальпується ущільнена, збільшена передміхурова залоза.