Діагностика гострої затримки сечі.

1. Необхідно відрізняти гостру затримку сечі від анурії. При анурії відсутнє сечоутворення (сечовий міхур пустий) менше 100 мл за добу. При гострій затримці сечі сечоутворення зберігається, але порушується сечовиділення.

Ознаки гострої затримки сечі:

- на фоні спроб до сечовипускання сеча не виділяється

- посилюються непродуктивні больові позиви до сечовипускання

- пальпується переповнений сечовий міхур в надлобковій області

- при перкусії відмічається притуплення перкуторного звуку в надлобковій області за рахунок переповненого сечового міхура

- в анамнезі і при обстеженні виявляється причина (найчастіше аденома)

- при катетеризації виділяється велика кількість сечі (норма до 300мл)

67.  Ниркова коліка. Клініка. ПМД. Тактика.

   Виникає як правило внаслідок просування конкрементів по сечоводах чи

    порушення їх прохідності. Найчастіше виникає при сечокам’яній хворобі. 

     Ознаки:

- раптова поява сильного болю в поперековій ділянці (часто після приймання надмірної кількості рідини чи фізичних перевантажень). Біль іррадіює по ходу сечоводу вниз живота, в пахову ділянку, статеві органи;

- хворі збуджені, не знаходять собі місця від болю, стогнуть;

- появляється дизурія: больові часті позиви до сечовипускання малими порціями;

- появляється позитивний симптом Пастернацького;

- рефлекторно може виникати нудота,блювання, затримка газів. Живіт може бути піддутим;

- м’язове напруження і ознаки подразнення очеревини відсутні.

ПМД і тактика

 Необхідно ліквідувати спазм сечоводів і біль.

1. З метою знеболення можливе введення як наркотичних так і не наркотичних анальгетиків. Провести знеболення наркотичними (2% промедол або 2% омнопон або 1% морфіна гідро хлорид) або ненаркотичними анальгетиками (50% аналгін 2 мл, баралгін (баралгетас) 5 мл, спазмалгон 5 мл, кетанов 1-2 мл і т.д.

2. З метою зняття спазму сечоводів ввести спазмолітики: папаверин 2%-2мл, но-шпа 2мл, платифілін 0,2% - 2мл, атропіна сульфат 0,1%-1мл або метацин 0,1%-1мл

3. При стабілізації стану в екстреному порядку направити до уролога чи хірурга.

68. Кровозамінники.

Кровозамінники – це препарати, які при введенні в організм хворого здійснюють лікувальний ефект, схожий до донорської крові. Залежно від дії поділяються на 6 груп :

1. Кровозамінники гемодинамічної дії (протишокові) спрямовані на нормалізацію гемодинаміки, збільшення ОЦК, покращення мікроциркуляції (зменшують стаз і агрегацію форменних елементів, покращують реологічні властивості крові). До них відносяться: рефортан, рефортан +, гекодез, реополіглюкін, поліфер, желатиноль, реоглюман і т. д.

2. Кровозамінники дезінтоксикаційної дії (зв’язують токсини і виводять їх через нирки): неогемодез (неокомпенсан), полідез, ентеродез, маніт, сорбілакт, реосорбілакт.

3. Кровозамінники для парентерального живлення.

- для корекції білкового обміну: гідролізин, амінопептид, поліамін, інфузамін, амінозол,амінол і т.д.

- для корекції жирового обміну: інфузоліпол, ліпофундин, інтраліпід, ліпофізан і т.д.

- для корекції вуглеводного обміну:

а) спирти (етиловий спирт, сорбіт, маніт, ксиліт);

б) глюкоза 5%, 10%, 20%, 40%.

4. Для корекції водно-електролітного обміну і кислотно – основного стану:

а) сольові розчини: дісоль, трисоль, ацесоль, розчин Рінгера,

    розчин Рінгера – лактату, фіз.розчин (0,9% натрію хлорид),

    ГіК, іоностерил,

б) осмодіуретики: манітол, сорбітом.

5. Кровозамінники – гемокоректори покращують транспортну функцію крові

    перенесення кисню: перфторан, перфукол, флюсол – Д, геленпол.

6. Кровозамінники комплексної дії (виконують декілька функцій): декстрани

+альбумін, гідроксіетилкрохмал+гемодез