Завдання до самостійної роботи

Контрольні питання

1. Назвіть причини переходу від розуміння підприємства як «закритої системи» до «відкритої системи».

2. Які основні тенденції в Україні сприяють (протидіють) існуванню стратегічного управління?

3. Розкрийте сутність, основні відмінності та обмеження бюджетування, довгострокового та стратегічного планування, стратегічного управління.

4. Назвіть переваги та недоліки існуючих типів стратегічного управління.

5. Чи потрібно мати уявлення про майбутнє в управлінської діяльності?

 

Завдання до самостійної роботи

1. Вивчення основних термінів та складання термінологічного словнику. Основні терміни: бюджет, концепція управління, стратегічне планування, стратегічне управління; мета стратегічного управління; підходи планування по Г. Мінцбергу.

 

Рекомендована література

1, 8, 9, 15, 17, 21.

 

Тема 2. Стратегічне управління: сутність та основні поняття

 

План

1. Характеристика передумов застосування стратегічного управління на підприємствах.

2. Сутність та зміст поняття «стратегічне управління».

3. Основні завдання стратегічного управління.

Вивчивши тему, студенти повинні вміти:

· Характеризувати причини переходу від розуміння підприємства як «закритої системи» до розуміння підприємства як «відкритої системи»;

· Виділяти фактори, що зумовили зміну завдань управління на підприємстві;

· Розкрити сутність та зміст поняття «стратегічне управління»;

· Розкрити основні завдання стратегічного управління.

Методичні вказівки до вивчення теми

Розпочати вивчення теми треба з розгляду питання про зміну завдань управління організаціями внаслідок зміни форм господарювання, викликаної переходом до ринкової економіки. По-перше, слід звернути увагу на ті процеси, що відбулися в економіці України за останні 10 років і суттєво вплинули на діяльність підприємств: формування елементів ринкового середовища і поступовий перехід до соціально орієнтованої ринкової економіки. Всі трансформаційні процеси необхідно розглядати під таким кутом зору: як вони впливають на діяльність організації і до якої міри відповідають їх потребам. Необхідність адаптації до нових умов, підвищення самостійності організації приводить до:

· зміни цілей та завдань управління;

· зміни механізмів ціле встановлення та оцінки можливостей самостійного вирішення організаціями завдань різного змісту.

Стратегічне управління вимагає від підприємств наявності певних ознак, які дозволяють ефективно його використовувати, тому при характеристиці найбільш поширених сучасних концепцій підприємства необхідно приділити основну увагу тим рисам, що дозволяють визначити конкретну організацію як «відкриту соціально-економічну систему». Система стратегічного управління залежатиме від особливостей самого підприємства, його стратегічного рівня, тобто можливостей сприймати зміни в середовищі та ефективно реагувати на них за допомогою обґрунтованих стратегічних рішень.

Необхідно також з’ясувати зміст стратегічного мислення, який полягає в усвідомленні мети розвитку підприємства та способів її досягнення, в ствердженні необхідності спостереження за зовнішнім і внутрішнім середовищем, формування стратегій та рішень, а також налагодження діяльності з метою їх здійснення. Стратегічне мислення управлінського персоналу будь-якого підприємства відбито в понятті «стратегічний рівень підприємства».

Студенти повинні з’ясувати, що стратегічне управління являє собою процес, що визначає послідовність дій організації по розробці та реалізації стратегій. Він містить у собі визначення цілей, формування стратегії, оцінку в необхідності ресурсах для створення та/або підтримки виробничого потенціалу, підтримку зв’язків із зовнішнім середовищем.

Вихідною ідеєю, що відображає сутність концепції стратегічного управління, є ідея необхідності врахування взаємозв’язку та взаємовпливу зовнішнього та внутрішнього середовища при визначенні цілей підприємства; стратегії в цьому випадку виступають як інструменти досягнення цілей, а для реалізації стратегій необхідно, щоб усе підприємство функціонувало у стратегічному режимі.

Стратегічне управління – багатоплановий, формально-поведінковий управлінський процес, який допомагає формулювати та виконувати ефективні стратегії, що сприяють балансуванню відносин між організацією, включаючи її окремі частини, та зовнішнім середовищем, а також досягненню встановлених цілей. Характерні риси системи стратегічного управління певного підприємства залежать від взаємодії таких чинників: галузевої приналежності; розмірів підприємства; типу виробництва, рівня спеціалізації, концентрації та кооперації; характерних рис виробничого потенціалу; рівня управління; рівня кваліфікації персоналу тощо.

Різні підходи до побудови системи стратегічного управління потребують чіткого уявлення про переваги цього явища в діяльності окремих підприємств, які в загальному вигляді можна сформулювати через мету стратегічного управління.

Мета стратегічного управління – це визначення місії, цілей та стратегій, розробка і забезпечення виконання системи планів як інструментів реалізації стратегічних орієнтирів з удосконалення підприємства та його окремих підсистем, що є основою для забезпечення його конкурентоспроможного існування в довгостроковій перспективі.