Пит 28. Політична думка про генезу

ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ

Ще в Стародавньому Римі існували угруповання прихильників тогочи іншого політика, а частіше - того чи іншого аристократичного роду.

Саме вони стали першими формами політичних об'єднань, протопартіями. Історично партії, в сучасному їх значенні, є утвореннями порівняно недавніми, пов'язаними зі становленням і еволюцією буржуазної державності та демократії. Стають вони необхідним елементом суспільно-політичної структури, коли соціальний організм досягає відповідного ступеня складності й боротьба різних соціальних верств, які чітко усвідомлюють свої інтереси, перетворюється на політичну боротьбу, а від-так і на боротьбу за державну владу.

Спочатку організаційно-політичний поділ громадської думки на різноманітні ідейно-політичні течії відбувався по лінії боротьби між феодалізмом та капіталізмом. З часом нові соціальні класи та верстви починають брати участь в політичному житті, виникають прокапіталістичні партійно-політичні утворення. Початкова мета - не стільки влада, скільки вплив на неї для розширення своїх політичних прав та свобод.Через розвиток буржуазії відбувається і зміна характеру самих по-літичних партій, їхньої діяльності,функціональної спрямованості, ідео-логічної орієнтації, організаційної структури. На цьому етапі має місце поступовий перехід від елітарних партій до класичних, а згодом і до сучасних політичних партій, які почали з'являтися з 70-х років XIX ст.

Буржуазно-демократичні перетворення в державній і суспільно-політичній сферах радикально змінили становище партій, змусили їх змінити свої функції. Основним імпульсом такої трансформації став вихід народу на політичну арену і залучення його до політичної боротьби.

Ця трансформація змусила політичні партії серйозно перебудувати свою пропаганду та організацію. Потреби збільшення кількості членів партії і завоювання підтримки широких верств виборців вимагали радикальної перебудови їх організаційної структури в напрямі поглиблення централізації і зміцнення дисципліни.

Перетворення традиційних елітарних партій на партії масового типу стимулювалося і прискорювалося появою масових пролетарських партій, які принципово відрізнялися від буржуазних як своєю класовою природою, так і характером діяльності, принципами і формами, організаційною структурою. Поява нполітичній арені партій пролетаріату робитьпротистояння між буржуазними та пролетарськими партіями основою політичного протистояння.29 розвиток політичних партій. Під цим впливом у деяких державах виникають комуністичні партії, відбувається піднесення масового революційного руху, що змушує буржуазні політичні партії вдаватися до політики соціального маневрування, включення у свої програми пунктів, що

відображають потреби широких народних мас.Прийняті в сучасній політичній науці етапи розвитку політичнихпартій розробив М. Вебер, який виділяв три основні етапи розвитку політичних партій: першийетап - аристократична група, другий – політичні клуби, третій - сучасні масові партії. Етапи ці відрізняються классовою суттю партій, їх організаційною будовою та інтересами, змістом ідеологічногоконфлікту між ними. Щоправда, слід мати на увазі, що ця класифікація стосується переважно країн Європи і може бути прийнята лишез певними застереженнями для США та для країн, що розвиваються.

Перших два етапи стосуються передісторії партій, і лише останній - сучасних політичних партій.

Однак лише деякі політичні партії Європи пройшли в своєму розвитку через всі три етапи, визначені М. Вебером. Незначна кількість партійрозвивалася з так званого аристократичного етапу, більшість європеських партій розпочали свою історію з політичних клубів, деякі з сучасних партій ще не дійшли до етапу масових партій у класичному значенні цього поняття. Відмінності в генезі партій впливають навідмінності в їх організаційній будові й методах діяльності.

Загальновизнаними причинами виникнення сучасних політичних партій було зростання ролі парламенту в політичному житті, а також поява загального виборчого права. Скрізь, де суспільний устрій базується на застосуванні загальних виборів і де існують політичні інститути, які обираються загальнонародно (парламент, президент), там скрізь виникають політичні партії як інституції, що організовують виборців. У таких країнах, як Росія, Австро-Угорська імперія, колоніальних державах формування політичних партій відбувається швидше, ніж формується загальне виборче право і є одним із елементів боротьби за нього.

Дж. Ла Паломбара і М. Вайнер, аналізуючи причини виникненняполітичних партій, зазначають, що, крім Інституціиних причин виникнення політичних партій, істотну роль відіграють політичні кризи та тенден-ціїмодернізації суспільного устрою. До таких криз вони відносять кризулегітимності існуючого ладу, кризу, пов'язану з територіальним устроєм держави, та кризу участі, яка пов'язана з прагненням мас до участі в управлінні державою.

У XX ст. в результаті науково-технічного прогресу (насамперед, завдяки розвитку засобів масової комунікації) існування партій як інструменту організації суспільства стає необхідним навіть у недемократични режимах.__