Американські демократи революційного

Періоду про особливості інституціоналізації

Політичних партій США

З теоретичного погляду, не зовсім коректно говорити про існування

єдиної англосаксонської моделі сприйняття політичних партій. Тут шви-

дше можна вести мову про певну спільність загальних ознак формуван-

ня політичних партій в Англії та США, які відрізняються від цих процесів

у країнах континентальної Європи.

У США розвиток партійної системи і теорії партій відбувався спе-

цифічно. Північна Америка, на відміну від Європи, не знала такого жорс-

токого протистояння між феодалізмом та капіталізмом, що значно поле-

гшувало процес виникнення і сприйняття політичних партій. Крім того,

процес виникнення політичних партій у США не знав періоду передісто-

рії буржуазних партій, в ході якого вони б сформувалися в повному об-

сязі. Самі партії здебільшого були націлені на дуже практичні, переваж-

но локальні проблеми.

США, з моменту свого виникнення, зароджувались як держава дрі-

бних буржуа, що сприяло становленню тут ідеології лібералізму з її

культом приватної власності. Тому на формування американської полі-

тичної теорії суттєво вплинули праці відомих англійських та французь-

ких мислителів - таких як Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ш. Монтеск'є,

Ж.-Ж. Руссо та ін. Через це американська теорія політичних партій та-

кож зазнає на собі впливу європейської традиції упередженого ставлен-

ня до політичних партій. І хоча американська політична теорія безпере-

чно використовувала європейський досвід, однак практична діяльність

американських "батьків-засновників" швидше ґрунтувалася на конкрет-

ному американському досвіді.

У "батьків-засновників" на ранньому етапі не було якоїсь позитивної

концепції партійної системи. Американські теоретики, використовуючи

негативний досвід існування партійних угруповань в англійській політич-

ній традиції, переносили його і на американський ґрунт. Вони вбачали в__ англійських політичних партіях дезінтегруючі сили, які відстоювали вузь-

кі корпоративні інтереси.

Розуміючи, що конфлікти поглядів і суджень є неминучими і в "дер-

жаві республіканської свободи", "батьки-засновники", однак, намагалися

звести ці конфлікти до мінімуму. Американські демократи революційно-

го періоду вважали, що перемога республіканського ладу розчистить

шлях до утвердження в країні соціальної гармонії, а разом з тим зникне

ґрунт для появи політичних партій.

Між тим Б. Франклін вважав, що, хоча "в деяких штатах й існують

партії та суперечності... вони існують скрізь, де є свобода, і, можливо,

саме вони допомагають її зберігати". Він розглядав партії як ідеологічні

течії, які мають єдину мету - "суспільне благоденство" - і відрізняються

лише методами її досягнення. Дж. Адамс, А. Гамільтон, Д. Медісон ви-

ступали з обґрунтуванням закономірності поділу американського суспі-

льства на конкуруючі соціально-політичні угруповання. Д. Медісон пояс-

нював ці суперечності самою людською природою, нерівністю

майнового становища людей у суспільстві. "Найбільш загальним та

стійким джерелом утворення партійних фракцій,- писав він, - завжди

була нерівність у розподілі багатства. Ті, хто володіє власністю, і ті, хто

її позбавлені, завжди формували протилежні інтереси в суспільстві...

аграрні інтереси, промислові, торгові, фінансові, різноманітні інші, що

неминуче виникають у цивілізованих суспільствах і ділять їх на різні

класи." Д. Медісон достатньо чітко акцентує увагу на проблемі співвід-

ношення діяльності політичних партій та діяльності уряду. Зокрема, він

вважає, що формування політичних партій відбувається через різні під-

ходи соціальних верств до теоретичних та практичних аспектів держав-

ного правління. Він також однозначно визнає присутність та вплив полі-

тичних партій на рівні державних органів.

Дж. Вашингтон у своєму прощавальному посланні американському

народу, зокрема, наголошував, що партія це "готова зброя" для підриву

влади народу й її узурпації, і закликав усіх боротися проти партій і їх згуб-

них проявів всіма засобами.

Томас Джеферсон прямо заявляв, що "нічого не пошкодує для того,

Щоб знищити всі сліди партій, за умови, звичайно, що не може бути

здійснено без відступу від наших кардинальних принципів". Однак прак-

тика політичного життя внесла свої корективи, і нині у США створена

одна із ефективних партійних систем.

Інша особливість ставлення до політичних партій в американській

політичній теорії зумовлена специфікою державно-територіального устрою та форми держави. Європейська схема розвитку партій - це послідовна

зміна протистояння між профеодальними та пробуржуазними політич-

ними силами, а згодом між самими пробуржуазними угрупованнями.__ Логіка ж міжпартійної боротьби в США розвивалася спочатку під впли-

вом суперечностей між окремими штатами, а згодом під безпосереднім

впливом громадянської війни між Північчю та Півднем.

Особливе значення для формування національних політичних пар-

тій США, зародження і становлення двопартійної системи мали супере-

чності в "верхах", насамперед, між двома головними групами буржуазії -

торгово-фінансовими групами Півночі і плантаторами Півдня. Форму-

вання партійної системи за умов формування національної держави

сприяло достатньо швидкому поширенню в США такого інституту полі-

тичної системи, як політичні партії, що, безперечно, знайшло своє відо-

браження і в американській політичній теорії.

Американські партійні теоретики не обмежилися попередженням

про небезпеку політичних партій, як це зробив, скажімо, Дж. Вашинґтон

у "Прощальному посланні". Вони намагалися також зробити конкретні

кроки в цьому напрямі. На думку "батьків-засновників", федеративний

конституційний устрій зі складною системою "стримування та противаг" і

республіканська форма правління повинні дати змогу ефективно проти-

стояти вузькопартійним інтересам, сприяти соціальній гармонії і націо-

нальній єдності. Однак, створивши конституцію, яка бачилась їм засо-

бом протистояння політичним партіям і контролю над ними,

американські політичні діячі поступово почали усвідомлювати, що не

можуть керувати державою без політичних партій.

Велику роль для визнання партій у політико-правовій думці США і

розробки позитивної концепції партій відіграли праці Е. Берка та Г. Болінг-

брока. їх поступове утвердження в американській політичній теорії ви-

значило домінування англо-американського погляду на партії як альте-

рнативні політичні угруповання у двопартійній системі.

Закінчення війни за незалежність спричинило прийняття різних но-

рмативних актів, які легалізували діяльність політичної опозиції в шта-

тах, що також сприяло виникненню і розвитку різноманітних партійних

угруповань. Декларація незалежності, Біль про права гарантували гро-

мадянам США громадянські свободи, в тому числі свободу слова, сво-

боду друку, зібрань тощо. Формально організоване, легітимне протисто-

яння партійних конкурентів спричинило почергову зміну правлячих

партій і формування двопартійної політичної системи США, заснованої

на принципі існування відповідальної, конституційне закріпленої партій-

но-політичної опозиції.

Оригінальною у цьому плані видається думка відомого англійського

вченого Патерсона, який ще у XVIII ст. стосовно доцільності чи недоці-

льності легітимізації та інституціоналізації політичних партій радив вра-

ховувати, що партії об'єктивно включають в себе сили добра і зла, оскі-

льки вносять у суспільство як дух здорового змагання, так і деструктивні

аспекти в процес його функціонування.__