Лекція 5 . Особливості процесу створення та

ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА ІННОВАЦІЇ

Питання

1.Конкуренція як причина нововведень.

2.Попит як складова частина стимулювання ринку інновацій.

3.Аналіз попиту на інноваційний продукт.

 

Конкуренція як причина нововведень

Постійний розвиток виробництва в довгостроковому періоді залежить не стільки від ресурсних можливостей, скільки від інноваційного характеру підприємництва в конкретній сфері. Сама по собі підприємницька здатність є особливим чинником виробництва, що з'єднує всі інші чинники в єдину економічну систему заради одержання підприємницького прибутку. Але праця і капітал, які втягуються сьогодні у виробництво, змінюють свою якість і продуктивність на базі нових технологій, що дозволяє різко підвищити рівень господарювання.

Поєднання інноваційного підприємництва з новою якістю капіталу характеризує сучасний етап розвитку світового виробництва. Теорія конкуренції полягає в тому, що кожен суб'єкт конкуренції має певний індивідуальний набір конкурентних переваг. До них належать:

• споживча цінність товару;

• продуктивність бізнесу;

• інноваційний потенціал;

• виробнича і маркетингова кваліфікація персоналу;

• якість менеджменту;

• рівень гнучкості й адаптації.

Теоретичні положення, сформульовані М. Портером стосовно глобальної конкуренції, говорять про те, що переваги концентруються в чинниках виробництва, інвестиціях і накопиченому багатстві. Вони обумовлюють послідовне економічне зростання, в основі якого лежить процес розвитку конкурентоспроможності – від конкуренції на підставі чинників виробництва через конкуренцію інвестицій до конкуренції на основі багатства. Якщо конкурентні переваги досягаються за рахунок природних ресурсів і дешевої робочої сили, то економіка має примітивну структуру і відносно низьку ефективність. Активне інвестування у виробництво створює конкурентні умови економічного росту і різко підвищує ефективність реального сектора.

Ринок вимагає уміння ризикувати, якщо ризик раціонально співвідноситься з майбутніми конкурентними перевагами.

Економічне зростання обумовлюється кількістю і якістю природних і трудових ресурсів, обсягом основного капіталу, нововведеннями, інформацією, ростом продаж та інше. Якщо кількісно співвіднести внесок різних чинників в економічне зростання, як це показано в табл. 3.1, то очевидний висновок, що підвищення продуктивності праці є найбільш важливим чинником конкурентоспроможності виробничого підприємця.

Продуктивність праці зростає на ґрунті нововведень і підвищення рівня професійної підготовки працівників. Технічний прогрес як збіг нової технологічної бази і нових можливостей працівників визначає близько 28% приросту національного доходу. Якщо на практиці інновації в капіталовкладення тісно взаємозалежні, то їхній сукупний внесок у приріст доходу складе близько 47%. У зв'язку з цим стає ясно, що за відсутності діючих механізмів нововведень зберігається відстала технологічна база і неможливо підтримувати конкурентоспроможність бізнесу.

Прагнення мати конкурентні переваги у виробництві товарів і послуг є наслідком зовнішнього тиску і суперництва на ринку. Підставою такого прагнення є накопичене багатство.

Таблиця 5.1-Чинники економічного зростання

Чинник росту	Вага кожного, %
1. Збільшення трудовитрат	32
2. Підвищення продуктивності праці,	68
у тому числі за рахунок:
нововведень (інновацій);	28
капіталу;	19
освіти і професійної підготовки кадрів;	14
економії, обумовленої масштабами виробництва;
поліпшенням розподілу ресурсів;	7

 

Попит на інновації випливає із прагнення наростити багатство, що створює умови і резерви для ефективного економічного зросту, збільшення обсягу доходу, розширення можливостей споживання і заощадження.

Суб'єкти реального сектора економіки звертаються до інновацій у силу необхідності не тільки підтримати прибутковість свого бізнесу, але й одержати конкурентні переваги на ринку. Бажання дістати додатковий прибуток і монопольний надприбуток штовхає до зниження витрат виробництва, тобто до змін в умовах виробництва, у засобах і предметах праці. Швидкий розвиток ринків товарів і послуг, насичення споживчого попиту на відомі товари і послуги знижує можливості витягти додатковий прибуток у виробництві традиційних товарів.