Со ціально-економічний аналіз

Існує дві нерозривні сторони – соціальна й економічна. Фінансовий аналіз, по суті, являє собою комерційну оцінку діяльності індивідуального суб'єкта. Економічний аналіз виконується для оцінки переваг з погляду суспільства в цілому. Він спрямований на максимізацію внеску проекту в збільшення національного доходу.

На відміну від фінансового, соціально-економічний аспект визначається в реальному вираженні. Різниця між двома видами аналізу полягає ще й у тому, що в економічному аналізі враховуються також моральні, політичні й інші аспекти, береться до уваги той факт, що ціни можуть не відбивати дійсні витрати на продукт через субсидії, зміну курсів валют тощо.

 

 

Рис. 4.2 Задачі соціально-економічного аналізу

Облік трансферних платежів. Трансферні платежі полягають у передачі коштів від одних суб'єктів до інших, у переміщенні володіння товарами і послугами від одного елемента суспільства до іншого. Це гроші, які перебувають в обороті і не зв'язані з економічними витратами. Їх рух в основному не змінює величину національного доходу. Тому за проведення економічного аналізу відбивається їх очищення, а в ряді випадків – виключення з розрахунків. Існує три основних види трансферних платежів.

Альтернативна вартість. Як неодноразово підкреслювалося, усі рішення повинні вибиратися на основі зіставлення варіантів. Зупиняються на варіанті, що забезпечує найкращі результати за наявних ресурсів. При цьому відкидаються проекти, які приносять мінімальний доход, або такі, за якими розмір кредиту отриманий менший, ніж це потрібно для завершення проекту. Варто врахувати, що в багатьох випадках має місце обмежена кількість різних видів ресурсів. Суть використання альтернативних витрат полягає в тім, що вигода, отримана в одному місці, принесе втрати в зв’язку з невикористанням ресурсів в іншому місці. Тому варто виміряти, чи не перекриваються переваги від вкладень інвестицій в одному місці втратами в інших місцях. У вітчизняній літературі подібна аргументація називається обліком витрат зворотного зв'язку. Подібну ситуацію називають ще ціною упущеного шансу, упущеної вигоди. Вони відносяться до неявних утрат, що без проведення відповідних розрахунків не завжди очевидні.

Граничні витрати. Це різновид альтернативної вартості, її гранична величина. Для покупця – це максимальна ціна, яку він у змозі заплатити за товар. Така ситуація стосується товарів, попит на які перевищує їхню пропозицію (наприклад, на енергоресурси, мідь в Україні). Величина ціни в даному випадку характеризує граничну корисність товару. З погляду виробника її ще називають концепцією убутної віддачі. Вона показує, що доход на одиницю витрат, обсягу виробництва падає. Визначають її на основі точки беззбитковості.

“ Тіньові” ціни. Ринкові ціни на товари не завжди відбивають дійсну вартість товару. Ціни спотворюються за рахунок як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. До перших належать податки, субсидії, які зменшують справжню вартість товару, державне регулювання, ринковий попит на новітні товари, монополістичні тенденції, що збільшують їхню дійсну вартість. Сюди ж входять різного роду соціальні аспекти. До зовнішніх чинників відносяться: зміна курсів валют, мита і квоти й ін.

Врахування соціальних факторів. Соціальні фактори відіграють велику роль і є одним з найважливіших напрямків господарської діяльності. Критерій соціально-економічної ефективності проектів, як і їх економічної ефективності, складає собою ступінь відповідності остаточних результатів процесу заданій меті. Він показує, якою мірою виконання таких заходів наближає суспільство до досягнення соціально-економічної мети його розвитку. У вартісному вираженні соціально-економічна ефективність може оцінюватися аналогічно економічній.

Соціальний ефект ширший від економічного. Він містить у собі, крім чисто економічних факторів, також вплив умов праці на результати виробництва і людської діяльності. Виражається в поліпшенні фізичного розвитку населення, скороченні захворюваності, збільшенні тривалості життя і періоду активної діяльності, поліпшенні умов праці і відпочинку, створенні сприятливих умов для росту творчого потенціалу особистості і розвитку культури. Складність полягає в тому, що такі категорії, як здоров'я трудящих, їхня працездатність, зміст і привабливість праці не завжди можуть бути безпосередньо вимірювані у вартісних показниках.

У зв'язку з цим соціальні результати можуть бути виражені через вартісні показники побічно з використанням натуральних показників. Економічний ефект від проведення соціальних заходів виражається в сфері матеріального виробництва в прирості обсягів чистої продукції або прибутку. У цій сфері ефектом вважають також зниження собівартості продукції, яку випускають. У невиробничій сфері він полягає в економії витрат на виконання і надання послуг, а в сфері особистого споживання – у скороченні витрат особистих коштів населення.