Інтеграція науки та виробництва

Інноваційний бізнес не є чисто науковим або винахідницьким, хоча компетентність у цих областях має пріоритетне значення для інноваційного менеджера.

Діяльність фірми, яка застосовує інновації, можна графічно змоделювати, визначивши її варіант проведення технологічних досліджень і нововведень.

У випадку стабільної технології фірми висока потреба в технологічних інноваціях виявляється в областях виникнення попиту і розвитку виробництва та зрілості, насичення ринку.

У разі плідної (незмінної) технології потреба в інноваціях також невелика, тому що попит задовольняється шляхом модифікації продукції (П1; П2, П3) або освоєння нових виробів без істотних змін початкової технології виробництва.

Коли технологія фірми є мінливою, для підтримки життєвого циклу потрібні інновації на всіх стадіях: від зародження технології і первісного виробництва до насичення ринку.

За принципом мінливої технології працюють фірми, які відносяться до технологічно активних галузей промисловості, таких як електронна, хімічна, фармацевтичне виробництво. Велика частина галузей машинобудування має середню технологічну активність і, отже, середній рівень потреби в інноваціях.

У промислово розвинутих країнах, наприклад у Японії, США і Російській Федерації, більшість структур (у тому числі інноваційних), що підтримують малий бізнес, створено за сприяння Міністерства загальної і професійної освіти. Вища школа Російської Федерації нараховує 800 малих фірм, об'єднаних у технопарки. Мета технопарків – стимулювати мале інноваційне підприємництво.

Технопарки є базовим елементом інноваційної інфраструктури, яка включає основні організації, що відповідають за реалізацію всіх етапів інноваційного процесу. Технопарк в Україні створюється постановою Кабінету Міністрів з метою створення високотехнологічних розробок у відповідних галузях економіки.

В Україні практично діють чотири технопарки, в той час як у всьому світі їх створено сотні.

Крім технопарків, на ринку діють так звані бізнес-інкубатори, що займаються реалізацією будь-якого проекту, який обіцяє прибуток. Звичайно, вони перебувають під патронатом банку, готового інвестувати ризиковий капітал.

Відомі і технополіси – об'єднання, що складають собою комплекс наукових установ фундаментального і прикладного характеру, вузів, конструкторських і впроваджувальних організацій, а також ряду промислових підприємств, орієнтованих на освоєння нововведень. У межах технополісів може здійснюватися повний інвестиційний цикл, включаючи підготовку кадрів. Сусідство наукових і навчальних установ різної галузевої спрямованості забезпечує міждисциплінарні дослідження, розробки й інтенсивний обмін ідеями. Невід'ємними елементами технополісів повинні бути венчурні фірми й акціонерні комерційні банки.

Перший технополіс був створений у США в 50-х роках XX ст. на базі Стенфордського університету. Навколо університету сконцентрувалися дрібні дослідницькі, консультаційні, впроваджувальні і промислові фірми, більшість з яких було зв'язано з електронною промисловістю. Університет став відігравати роль центру наукових ідей і підготовки кадрів для всього об'єднання. Цей технополіс одержав назву "Силіконова долина". У даний час це всесвітньо визнаний центр науково-технічного розвитку. Тут зосереджено 8 тис. інноваційних фірм, у 70 % з них нараховується менш 10 працівників. Усього в технополісі працює 250 тис. чол., з яких 6 тис. – висококваліфіковані фахівці і вчені. Створюваний у цьому технополісі валовий національний продукт (ВНП) перевищує цей показник Великобританії і близький до нього у Франції.

Вдалий досвід "Силіконової долини" дав поштовх для розповсюдження цієї організаційної форми. На економічній карті США з'явилися технополіси "Золоте промислове коло", центром якого є Гарвардський університет, Массачусетський технологічний інститут, "Силіконовий багнет" (штат Луїзіана), "Електронний болт" (штат Флорида) та ін.

З 1980 р. у Японії почала розвиватися довгострокова урядова програма щодо створення технополісів. Аналогічну програму здійснюють Тайвань, Сінгапур, Таїланд. У Російській Федерації прикладом технополісу може бути м. Зеленоград (Московська обл.).

Досвід функціонування технополісів показав їхню схожість в 40-50-х роках, з фінансово-промисловими групами (ФПГ), які з’явилися в США раніше Перші ФПГ були націлені не тільки на вертикальну, але й на горизонтальну диверсифікованість, ІП, виробничі і фінансові зв'язки.