Види ефекту від реалізації інновацій

Після підготовки проекту до реалізації настає відповідальний етап – використання інновацій. В умовах ринкової економіки значимість ефекту від реалізації інновацій зростає, але це не менш важливо і для перехідної економіки.

У залежності від визначених витрат і результатів інтегральних показників складається судження про види ефекту від реалізації інновацій: економічний (вартісні показники), науково-технічний (новизна, корисність, надійність), соціальний (соціальні результати), ефект за рахунок покращення екологічних показників (шум, випромінювання й інші показники фізичного стану навколишнього середовища), ресурсний (споживання того або іншого виду ресурсу), фінансовий (фінансові показники).

Розрізняють показники ефекту за розрахунковий часовий період і показники річного ефекту.

Тривалість прийнятого розрахункового тимчасового періоду обумовлюється такими факторами:

• тривалістю інноваційного періоду і терміном служби об'єктів інновацій;

• ступенем вірогідності початкової інформації;

• вимогами інвесторів.

Загальним методом оцінки ефективності інновації є відношення ефекту (результату) до витрат. Це відношення (результат / витрати) може виражатися як у натуральних, так і в грошових величинах, а показник ефективності при обраних способах вираження може виявитися різним для однієї і тієї ж ситуації.

Визначення ефекту і вибору кращого варіанта реалізації інновацій вимагає перевищення кінцевих результатів над витратами на розробку, виготовлення і реалізацію. Разом з тим необхідно зіставляти отримані результати з результатами застосування аналогічних за призначенням варіантів інновацій. Гостра необхідність швидкої оцінки і правильності вибору інноваційного варіанта виникає на фірмах, що застосовують прискорену амортизацію, за якої терміни заміни наявного устаткування істотно скорочуються.

Розмір ефекту від реалізації нововведень безпосередньо визначається їхньою очікуваною ефективністю, яка виявляється:

– у продуктовому змісті (поліпшення якості і зростання товарного асортименту);– у технологічному змісті (зріст продуктивності праці і поліпшення його умов);– у функціональному змісті (ріст ефективності керування); – у соціальному змісті (поліпшення якості життя).

Тому економічна цінність (вартість) нововведень для їхнього покупця безпосередньо визначається їх очікуваною корисністю, що дозволяє йому переборювати проблему обмеженості того чи іншого виду залучених ресурсів. Вартість нововведень для їх продавця безпосередньо визначається очікуваною вигідністю їхнього продажу. Поняття вартості і корисності нововведень в економічному смислі ідентифікуються у взаємозалежному аналізі якості і кількості:

– вироблених речей (продуктів);– виконуваної праці (робіт і функцій);

– зміни витрат виробництва і реалізації; – зміниобсягу продажів, частки на ринку, прибутку й інших показників конкурентоспроможності в межах існуючого попиту.

На передінвестиційній стадії інноваційні проекти можуть оцінюватися за допомогою показників, які характеризують ефективність інвестицій.

Оцінка ефективності проекту виробляється на наступних етапах:

1. Під час оцінки проекту в цілому, коли оцінюється економічна ефективність засобів у зв'язку із джерелом їх виникнення (власні чи позичкові, внутрішні чи зовнішні);

2. Під час оцінки ефективності використання власного капіталу для фінансування проекту.

Видно, що проект, ефективний у цілому, але такий, що фінансується за рахунок “дорогих” кредитів, не може бути привабливим для ініціатора чи потенційного інвестора. Саме цим пояснюється наявність двох точок зору на оцінку ефективності проекту на передінвестиційній стадії.

Ефективність проекту характеризується системою показників, які відбивають співвідношення витрат і результатів.

Комерційна ефективність(фінансове обґрунтування) проекту визначається співвідношенням фінансових витрат і результатів, які забезпечують необхідну норму прибутковості. Комерційна ефективність може розраховуватися як для проекту в цілому, так і для окремих учасників з урахуванням їхніх внесків за правилами. При цьому як ефект на t-му кроці (Е_t) виступає потік реальних грошей.

Оцінюючи ефективність інноваційного проекту, зіставлення різночасних показників здійснюють, зводячи їх до цінності в початковому періоді. Для приведення різночасних витрат, результатів і ефектів використовується норма дисконту (d),яка дорівнює прийнятній для інвестора нормі доходу на капітал..

Оцінка фінансової забезпеченості проектупередбачає розробку оптимальної схеми фінансування проекту, виходячи з потреби в грошових ресурсах і можливих джерелах її покриття (власних чи позичкових засобів). Для цього оцінюються ефективність залучення засобів засновників, емісії цінних паперів, складається оптимальний графік погашення кредиту, розраховується максимально можлива ставка кредиту, що може бути погашена протягом заданого періоду експлуатації проекту, проводиться аналіз показників ліквідності, рентабельності й оборотності активів. Розробляються необхідні форми фінансової звітності, звіт про рух коштів, звіт про прибутки, баланс проекту. У розрахунках відбиваються зобов'язання перед кредиторами, акціонерами і державою, враховується податкове і макроекономічне оточення.

Також аналізується ризик проекту. Такий аналіз дає змогу оцінити чутливість економічних показників проекту до змін зовнішнього середовища під впливом факторів інфляції, невизначеності, ризику, характерних для української економіки. Даються практичні рекомендації щодо ослаблення їхнього впливу.

Економічна ефективність

Економічна ефективність інноваційного проектубезпосередньо зв'язана з проблемою комплексної оцінки ефективності капітальних вкладень, оскільки проект у даному випадку розглядається як об'єкт інвестування.

Загальна економічна ефективність інвестицій може розраховуватися:

а) по народному господарству в цілому, по великих регіонах і галузях як відношення приросту частки створеного національного доходу в порівнянних цінах до використовуваних капітальних вкладень по всіх джерелах фінансування, що викликали цей приріст:

                                                (10.1)

 

де  – економічна ефективність інвестицій;

 – приріст частки зробленого національного доходу в порівнянних  цінах;

  – капітальні вкладення по всіх джерелах фінансування.

При цьому критерієм абсолютної ефективності  служить максимізація обсягів інвестицій:

 

б) за окремими i-мипроектами  – як відношення приросту прибутку (зниження собівартості) чи госпрозрахункового доходу до капітальних вкладень, що викликали цей приріст:

                                            (10.2)

де – приріст прибутку чи госпрозрахункового доходу;

– капітальні вкладення.

Складовою частиною капітальних вкладень є витрати на наукові дослідження і розробки, виражені в грошовій формі. Основна увага в статистику приділяється обліку внутрішніх витрат на наукові дослідження і розробки, виконані власними силами організації, що звітує протягом звітного року, незалежно від джерела фінансування.

Економічний ефект від інновацій являє собою підсумок спільної діяльності науки і виробництва. Виступаючи як кількісний вимірник суспільної корисності, він використовується для добору проблем, що підлягають розробці, розподілу ресурсів між науковими темами і напрямками, розробки цін на наукову продукцію, оцінки діяльності наукових колективів і побудови систем стимулювання.

Високий річний економічний ефект можна одержати і при посередній роботі (без обліку ресурсів). На чільне місце в діяльності наукових організацій має бути поставлений показник віддачі всіх ресурсів. Нова техніка повинна давати найвищий остаточний результат при найменших витратах. Це і є критерій визначення результативності роботи наукових колективів. Отже, показником віддачі витрат є економічна ефективність науки, що складає кількісне відношення ефекту, отриманого від упровадження наукових ідей у виробництво (тобто інновацій), до сукупних витрат на їхнє здійснення.

Одним з найважливіших факторів економічної ефективності в умовах конкуренції будуть мінімальні терміни введення об'єктів в експлуатацію.

Іншим напрямком підвищення ефективності інвестицій варто вважати економію на вартості землі шляхом використання раціональних об'ємно-планувальних рішень (розміщення на мінімальній площі), використання ділянок землі, непридатних для сільського господарства. Комплекс економічних заходів, зв'язаних з мінімізацією витрат, що залежать від учасників інвестиційного процесу, податків, процентних ставок і інших економічних важелів, також є напрямком підвищення ефективності інвестицій.

Досягнення максимального прибутку при мінімальних капітальних вкладеннях базується на умілому використанні прогресивної технології, нової техніки, раціональних об'ємно-планувальних рішень, ефективних будівельних матеріалів і інших досягнень НТП. Вибір форм відтворення основних фондів і потужностей дозволить підвищити ефективність інвестицій шляхом мінімізації обсягів нового будівництва, а також оптимізації структури і тривалості робіт з технічного переозброєння, реконструкції і розширенню підприємств і об'єктів різного призначення.

Також рекомендується враховувати:

– податкові пільги, в результаті яких зменшуються надходження від податків і зборів;

– державні гарантії позик і інвестиційних ризиків.

Оцінюючи бюджетну ефективність проекту, враховують також зміни доходів і витрат бюджетних коштів, обумовлених впливом проекту, якщо цей вплив є на сторонні підприємства і населення, у тому числі:

а) пряме фінансування підприємств, які беруть участь у реалізації проекту;

б) зміна податкових надходжень від підприємств, діяльність яких погіршується чи поліпшується в результаті реалізації проекту;

в) виплати допомог особам, що залишаються без роботи в зв'язку з реалізацією проекту;

г) виділення з бюджету засобів для переселення і працевлаштування громадян у випадках, передбачених проектом.

За проектами, які передбачають створення нових робочих місць у регіонах з високим рівнем безробіття, за умови залучення бюджетних засобів враховується економія капіталовкладень з федерального бюджету чи з бюджету суб'єкта Федерації на виплату відповідної допомоги.

Показники бюджетної ефективностівідбивають вплив результатів здійснення проекту на доходи і витрати відповідного (федерального, регіонального чи місцевого) бюджету. Основним показником бюджетної ефективності, використовуваним для обґрунтування передбачених у проекті заходів федеральної і регіональної фінансової підтримки, є бюджетний ефект.