Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Основні прийоми геологічного картування↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 33 из 33 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Основними задачами при польовому складанні геологічної карти шаруватих утворень є розшифрування геологічних структур і складання стратиграфічного розрізу. Сутність картування полягає у виявленні геологічних границь і простежуванні їх на місцевості з нанесенням на топографічну основу. Цій меті служить методика стратиграфо-літологічного розчленування і кореляції світ на основі маркуючих (опірних) горизонтів. Маркуючий горизонт - це будь-який шар, або пачка шарів, що мають відмінні ознаки, які дозволяють розпізнати його на будь-якому відслоненні (літологічний склад, забарвлення, включення, органічні рештки, знаки на поверхні нашарування тощо). Саме такі маркуючі горизонти дозволяють в умовах польової роботи розчленувати шаруваті товщі на світи за літологічними ознаками із встановленням їх відносного положення. Дійсне їх стратиграфічне положення на основі керівних форм викопної фауни і флори встановлюється в результаті камеральної обробки матеріалів. Тому, якщо дозволяють місцеві умови, польові роботи починаються із вивчення опірних розрізів. Робота в польових умовах здійснюється під час робочих маршрутів з геологічного картування, які проводяться по можливості вхрест простягання гірських полрід і часто напрямок маршрутів диктується характером рельєфу, умовами проходження і відслонення. Велике значення в маршруті для простежування геологічних границь мають геоморфологічні і гідрогеологічні спостереження, а також спостереження за грунтово-рослинним покривом. Велику роль можуть зіграти правильно розташовані гірські виробки і картувальні свердловини, які створюють необхідні додаткові штучні відслонення, дозволяють отримати інформацію в ділянках, що закриті грунтово-рослинним покривом та четвертинними відкладами. В процессі геологічного картування необхідно дотримуватись наступних правил: - під час маршруту слід вести спостереження за усім, що може дати уявлення про просторове положення різних комплексів гірських порід, їх склад, відносну вікову послідовність. Саме в цей час важливо врахувати особливості геоморфології, гідрогеології і грунтового покриття на досліджуваній території; - на кожному відслоненні і точці спостереження необхідно записувати все суттєве, пов"язувати спостереження з попередніми, важливо також записати уявлення, передбачення, здогадки, які виникають на певному відслоненні;
- кожне наступне відслонення слід пов"язувати з попереднім, співставляти і узгоджувати отримані дані; - на шляху до кожної наступної точки вести спостереження за змінами гірських порід і структурним їх положенням; - зібраний кам"яний матеріал з кожного маршруту потрібно обробити до початку наступного; - в кінці кожного робочого дня написати висновки - прив"язати дані всіх відслонень по маршруту до топооснови і прив"язати цей маршрут до попередніх. Тут узагальнюються дані по структурі (складки, розривні порушення), робляться попередні зведені схеми, стратиграфічна колонка, виявляються проблеми, які необхідно вирішити в наступному маршруті; - робляться висновки в кінці робочого тижня із зарисовками відповідних структурних схем і стратиграфічних колонок;- кожного місяця підводити підсумки, які складаються із сукупності тижневих результатів із відповідною обробкою; - в кінці польового періоду, безпосередньо в полі треба підводити загальні підсумки усієї польової роботи у вигляді максимально повного звіту по всіх розділах, передбачених відповідною інструкцією. Написання повного звіту у польових умовах і виявлення недоліків безпосередньо в полі дозволяє усунути їх додатковими маршрутами.
Вивчення і опис відслонень Опис відслонень залежить від будови геологічних утворень, за якими ведеться спостереження. Шаруваті товші описуються пошарово знизу уверх. Відслонення, складені однією породою характеризуються в цілому; відслонення значної протяжності доцільно вивчати і описувати поінтервально. В якості границь інтервалів слід вибирати ділянки із різкою зміною складу відкладів або умов їх залягання. Геологічними спостереженнями визначаються склад і сполучення гірських порід в межах відслонень, характер залягання цих порід на відслоненні тощо. Гірські породи описуються в наступній послідовності: назва породи, її колір, структура, текстура, мінеральний склад і морфологія зерен, включення, прожилки, органічні рештки, конкреції і секреції, окремості та інші характеристики.
Опис різних за складом гірських порід передбачає характеристику таких ознак. Осадові породи: - чергування порід по вертикалі у вигляді пошарового опису; - товщина кожного шару або узагальнена характеристика товщини шарів кожної різновидності порід із зазначенням середньої товщини і меж її зміни для кожної різновидності порід; - переходи шарів за простяганням; - співвідношення вище- і нижче залягаючих шарів - узгоджене чи неузгоджене. Вулканогенні породи: - склад і чергування шарів по вертикалі; - зміна різновидностей порід по певних горизонтах; - товщина кожного пласта чи потоку; - характеристика граничних поверхонь. Інтрузивні породи: - склад; - характер контактів із вміщуючими породами; - переходи різновидностей порід, їх зміни на контактах, контактовий метаморфізм. Опис залягання порід включає замірювання елементів залягання, характеристику складок, розривних порущень тощо. З великою увагою слід відноситись до відбору зразків. Кожний відібраний зразок повинен мати свіжі поверхні без видимих ознак вивітрювання. Середній розмір зразка приблизно відповідає площі долоні. Всі зразки повинні забезпечуватися етикетками і бути записані у журнал зразків, в якому вказуються: дата, номер відслонення і його адреса (номер маршруту, назва породи, вік (світа, горизонт). Зібрані зразки загортаються в папір і вкладаються у спеціальні мішечки.
Камеральний період Камеральний період охоплює час з осені по весну (4-5 місяців) і завершується складанням остаточного звіту з усіма додатками до нього і захистом у профілюючій установі. Завдання камерального періоду - це вивчення усього зібраного колекційного матеріалу, обробка і поповнення новими даними щоденників, завершення дешифрування аерофотоматеріалів, уточнення польової геологічної карти, карти корисних копалин та інших карт, складання зведеної стратиграфічної колонки і геологічних розрізів до карт, складання геологічного звіту, який затверджується у встановленому порядку і здається у фонди. Значний об"єм робіт являє собою складання графічного матеріалу, який додається до звіту (геологічна карта з розрізами, зведена стратиграфічна колонка, карта корисних копалин і шліхового опробування, карта фактичного матеріалу, схема геологічної вивченості тощо). Геологічна карта повинна бути готова ще в кінці польового періоду. В процесі камеральної обробки вона лише уточнюється у відношенні петрографічних назв виділених на ній гірських порід, віку геологічних утворень і деяких границь. Остаточні дані переносяться на звітну топографічну основу, спеціально приготовлену шляхом розвантаження від деяких несуттєвих топографічних деталей. Не переносяться з польової карти на звітну геологічну карту ті геологічні підрозділи, які мають допоміжне значення, точки спостережень та інші помітки робочого порядку. Геологічна карта повинна бути прив"язана до інших сусідніх складених рукописних і опублікованих листів. На геологічній карті показують розповсюдження різних осадових, вулканогенних і метаморфічних утворень, поділених на яруси і світи у відповідності із прийнятою легендою, з неузгодженями, а також площі розвитку інтрузивних порід, розділених на інтрузивні комплекси різного віку і різного петрографічного складу. При цьому дайки і жили можуть наноситись поза масштабом. Показують ореоли контактового метаморфізму. Елементи залягання наносяться в кількості, достатній для розуміння будови геологічної структури. Зображаються стратоізогіпси опірних горизонтів за даними структурно-картувального буріння, структурно-геологічної зйомки і геофізичних досліджень.
Геологічні розрізи складаються у строгій відповідності з легендою карти. У випадку малої товщини відкладів допускається об"єднання на розрізі двох і більше стратиграфічних підрозділів з обов"язковим занесенням в легенду відповідних додаткових позначень. Зведена стратиграфічна колонка складається у довільному масштабі, але більш крупному, ніж масштаб карти. У випадку значної мінливості розрізу слід складати дві і більше зведені колонки району робіт. Для стратиграфічних підрозділів, які включають в себе корисні копалини, або мають важливе значення для вирішення загальних геологічних питань, необхідно складати додаткові більш детальні колонки в крупному масштабі. Карта корисних копалин складається у масштабі звітної геологічної карти і повинна давати повне уявлення про наявність і розміщення відомих родовищ і проявів корисних копалин. Карта корисних копалин, крім фактичного матеріалу, повинна вміщувати необхідні елементи прогнозу. Обов"язковою для звіту є геоморфологічна карта. Вона складається на основі польових спостережень і дешифрування аерофотоматеріалів. Карта повинна відображати основні морфологічні особливості рельєфу, його походження і вік, а головне - визначати зв"язок форм рельєфу з геологічною будовою. Карта четвертинних відкладів обов"язкова лише для тих районів, які суттєво складені четвертинними відкладами. Складається за стратиграфічними принципами, з виділенням нижнього, середнього, верхнього і сучасного відділів і повинна, крім віку, відображати генезис і склад четвертинних відкладів. Карта фактичного матеріалу може бути складена або в масштабі звітної карти, або в більш крупному (в тому, в якому проводились польові спостереження). на ній наносяться: - всі точки спостережень (незалежно від їх характеру); -- лінії маршрутів; - всі описані водопункти, якщо для них не складається окрема карта; - місця знахідок викопних решток; - геологічні границі з віковими індексами, але без розмальовки. Карта водопунктів. На ній наносяться всі обстежені водопункти із зазначенням: - характеру водопунктів (джерело, криниця, свердловина);
- приуроченість до товщі порід, виділених на геологічній карті; - геохімічна характеристика. Текст звіту. В геологічному звіті, який представляється в кінці камерального періоду, дається зведення і узагальнення всіх польових і камеральних досліджень. Звіт включає в себе наступні розділи: вступ, геологічна вивченість, стратиграфія, інтрузивні утворення, тектоніка, геоморфологія, корисні копалини, підземні води, оцінка перспектив району, література. В тексті звіту поміщають оглядову карту району робіт, схеми геологічної, геофізичної і пошукової вивченості, умов проведення пошуків, стратиграфічної колонки опірних розрізів, кореляційні схеми, зарисовки, фотографії, матеріали аерофото- і космоз"йомки.
Структурна зйомка
Структурна зйомка - це вид геологічної зйомки, який проводиться з метою складання структурної карти по поверхні шару певного віку. Для цього найбільш детально вивчаються і простежуються на місцевості опірні горизонти, точки виходу яких прив"язуються інструментально до топографічної карти і за вихідними відмітками цих точок вираховуються відмітки тієї геологічної поверхні, по якій будують структурну карту.
Контрольні запитання 1 Які періоди включають організацію і проведення геологозйомочних робіт? 2 Який зміст і задачі підготовчих робіт? 3 Для чого використовуються матеріали аерокосмозйомок при геологічному картуванні? 4 На які етапи поділяється польовий період? 5 Які роботи виконуються у організаційний, виробничо-польовий і камеральний етапи? 6 Чим визначається щільність пошуково-зйомочних маршрутів? 7 Принципи складання зведеного стратиграфічного розрізу. 8 Що таке відслонення, правила його описання. 9 Які існують форми первинної документації при геологозйомочних роботах? 10 Які правила і порядок ведення записів у польовій книжці? 11 Які методи застосовуються для простеження геологічних границь на місцевості? 12 Особливості геологічної зйомки в різних геолого-географічних районах. 13 Що таке структурна зйомка? Її особливості і призначення. 14 Що таке кондиційність геологічної карти? 15 Задачі камерального періоду геологозйомочних робіт. 16 Які карти складаються при геологічній зйомці?
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1 Атлас навчальних геологічних карт – МДУ, 1972. 2 Кац Я.Г., Рябухин А.Г. Трофимов ДАт.М. Космические методы в геологии – МГУ, 1976. 3 Куликов В.Н., Михайлов А.Е. Структурная геология и геологическое картирование – М.: Недра, 1991. 4 Кушнарёв И.П., Кушнарёв П.И., Мельникова К.М. Методы структурной геологии и геологическое картирование – М.: Недра, 1984. 5 Лабораторные работы по структурной геологии, геокартированию и дистанционным методам: Учеб. пособие для вузов / А.Е. Михайлов, В.В. Шершуков, Е.П. Успенский и др. – Недра,1988. 6 Лукієнко О.І. Структурна геологія - Київ, КНТ, 2008. 7 Михайлов А.Е. Структурная геология и геологическое картирование – М.: Недра, 1984. 8 Бакиров А.А., Бакиров Е.А., Борцовская М.В. и др. Комплексная геолого-съёмочная практика. – М.: Недра, 1989. 9 Инструкция по составлению и оформлению геологических карт масштаба 1:50000 (1:25000) – М.: Недра 1978.
10 Методическое руководство по геологической съёмке масштаба 1:50000 – М.: Недра 1982. 11 Сократов Н.Г. Структурная геология и геологическое картирование – М.: Недра 1982 12 Дубей Н.В. – Конспект лекцій “Структурна геологія, геокартування та дистанційні методи” – Ів.–Франківськ, 1999.
|
||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 57; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.221.42.199 (0.011 с.) |