Генетична класифікація складок

 

Сукупність складок у просторі називається складчастістю. Процеси виникнення складок в земній корі дуже складні і різноманітні, відповідно існують різноманітні підходи до генетичної класифікації складок. В одних випадках враховується реологічна поведінка тіл (пластичність, жорсткість тощо) при складкоутворенні, у других - основна увага приділяється динамічному фактору (напрямкам дії сил по відношенню до поверхні цих тіл), а у третіх - фізичним механізмам, за допомогою яких відбувається вигин. Як узагальнення певних підходів і точок зору пропонується генетична класифікація складок, яка враховує зазначені вище умови, стани, динамічні фактори та механізм складкоутворення. За певних умов можуть утворюватись складки вигину, сколювання, ламінарної кліважної течії, турбулентної течії, та ін.

 Найбільш широко розповсюджені складки, утворені внаслідок ендогенних процесів. В цьому випадку на обширних територіях виникає ендогенна складчастість тектонічного походження, для якої характерні великі площі розповсюдження, однаковий характер простягання структур і характер складок. Більш рідкісними є складки, утворені внаслідок екзогенних процесів; вони називаються екзогенною складчастістю, або складчастістю нетектонічного генезису.

 

Ендогенна складчастість

 

В ендогенній складчастості виділяють дві підгрупи (табл. 7.1): конседиментаційна і постседиментаційна. Конседиментаційна складчастість виникає паралельно з накопиченням осадків, а постседиментаційна, або накладена складчастість утворюється після формування порід (табл. 7.1). Відмінність цих двох груп складок полягає у тому, що конседиментаційна складчастість створюється тими ж тектонічними рухами, що й осадконакопичення; тобто вертикальними рухами земної кори. Постседиментаційна складчастість утворюється під дією тектонічних рухів різного типу, як вертикальних так і горизонтальних переміщень земної кори; причому останні мають найбільше значення.

Друга відмінність виражається у різних формах впливу процесів складкоутворення на породу. Конседиментаційна складчастість відбувається паралельно з перетворенням осадку в гірську породу, яка при цьому може піддатися метаморфізму початкової стадії. Породи, які піддаються постседиментаційній складчастості часто зазнають сильного метаморфізму, аж до зміни їх первинного складу і повної перекристалізації з утворенням кристалічних сланців, гнейсів та інших продуктів метаморфізму. У конседиментаційних складках часто спостерігаються зміни товщини і фацій при переході від крил до замків, які мають первинний характер. У накладених складках ці зміни пов’язані з пластичними деформаціями.

Таблиця 7.1 - Генетична класифікація складчастості

 

Ендогенна складчастість			Екзогенна складчастість
Конседимента-ційна	Постседиментаційна
	поверхнева	глибинна
Складки опускання. Складки, пов’язані з нерівномір-ними вертикальни-ми рухами.	Складки регіонального зім’яття. Складки облягання. Складки гравітаційного ковзання. Прирозломні складки. Складки, пов’язані із вторгненням магми. Діапірові складки.	Складки вертикаль-ного витікання. Складки горизон-тального витікання.	Підводно-зсувні складки, які утворюються при зсуві осадків на дні басейна. Наземно-зсувні складки. Складки, обумовлені деформаціями при епігенезі і діагенезі осадків (ущільнення, розбухання, дегідратація). Складки, викликані розвантаженням від вищезалягаючих товщ. Складки обрушення, пов’язані із карстовими явищами, провалами. Складки, викликані напором льодовиків (гляціодислокації). Первинні нахили та згини, викликані нерівностями поверхні накопичення осадків (структури облягання). Первинні нахили та згини у покривах ефузивів. Первинні нахили, пов’язані із різною швидкістю накопичення осадків або нерівною товщиною порід.

 

Порівняльну характеристику конседиментаційної і постседиментаційної складчастості можна подати і в таблиці 7.2.

Таблиця 7.2 - Основні відмінності між конседиментаційною і постседиментаційною складчастістю

 

Конседиментаційна складчастість

Постседиментаційна складчастість

1 Розвивається паралельно з накопиченням осадку 2 Створюється тими самими тектонічними силами, які обумовлюють осадконакопичення (вертикальні коливні рухи земної кори) 3 Паралельно з формуванням складок іде процес перетворення осадку в породу (діагенез), яка може піддатися метаморфізму нижньої ступені   4 Спостерігаються зміни товщини і фацій на крилах і замках складок, що зумовлено процесом накопичення осаду

1 Розвивається після утворення порід   2 Виникає в результаті різних тектонічних рухів, значну роль відіграють горизонтальні переміщення ділянок земної кори 3 Породи вже піддавались конседиментаційній складчастості і внаслідок накладання постседиментаційної складчастості сильно метаморфізовані 4 Різниці у будові крил і замків у цих складок немає.