Тема 13. Загальні Принципи і Методи

ГЕОЛОГІЧНОГО КАРТУВАННЯ

Геологічне картування є найбільш ефективним методом вивчення геологічної будови територій і важливішим засобом пошуків родовищ корисних копалин.

Вивчення геологічної будови земної кори є основою пошуків і розвідки корисних копалин. Ця важлива задача вирішується шляхом постановки геологозйомочних робіт. Основна мета геологічної зйомки - вивчення геологічної будови, корисних копалин і їх проявів та складання геологічної карти певного масштабу.

Основні задачі. які вирішуються геологічною зйомкою:

1 Всебічне вивчення геологічної будови та історії геологічного розвитку території.

2 Оцінка перспектив району:

- виявлення закономірностей розташування корисних копалин в крупних регіонах країни;

- оцінка перспектив і визначення завдань проведення наступних пошукових робіт для окремих районів;

- прогнозна оцінка комплексів порід, перспективних щодо виявлення родовищ корисних копалин.

Методи, які застосовуються при геологічній зйомці:

- візуальні спостереження, які полягають у проведенні аеровізуальної зйомки і рекогносциювальних маршрутів;

-стратиграфічний метод - є основою складання карт, передбачає вивчення шаруватих осадових і регіонального метаморфізму товщ гірських порід в їх історичній послідовності, взаємозв"язку і взаємоозумовленості;

- палеонтологічний метод - лежить в основі визначення вікової послідовності товщ гірських порід. Палеогеографічний і фаціальний методи, які дозволяють виясняти фізико-географічну обстановку часу накопичення осадів і багатьох видів корисних копалин;

- принцип актуалізму - перенесення сучасних закономірностей в розвитку природних явищ на більш древні етапи розвитку нашої планети.

- дистанційні методи, які включають аерофотозйомку, геофізичні дослідження (електророзвідка, гравірозвідка, магнітометрія), що дозволяють робити обстеження території за допомогою приладів;

- геохімічні дослідження і хімічні аналізи, які дозволяють виявляти ореоли з аномально високим вмістом певних елементів і сполук;

- мінералогічні, спектральні аналізи - дозволяють вивчати мінеральний склад руд як візуально у штуфах, так і в розсіяному вигляді;

- бурові роботи - дозволяють проводити неглибоке картувальне буріння при пошуках рудних корисних копалин;, що дозволяє встановлювати будову і розмір покладів, а також досліджувати зразки порід і руд до глибини 100м. При пошукових і розвідувальних роботах з метою пошуків покладів нафти і газу часто застосовують буріння свердловин значно більшої глибини.

Масштаби геологічних зйомок: дрібномасштабні (1:1000000 і 1:500000), середньомасштабні (1:200000 і 1:100000), крупномасштабні (1:50000 і 1:25000) і детальні (крупніші від 1:25000).

Дрібномасштабні зйомки в нинішній час не проводяться. Геологічні карти М 1:500000 і дрібніші складаються шляхом узагальнення матеріалів, які отримуються при більш крупномасштабних зйомках.

Середньомасштабні зйомки - (1:200000 і 1:100000) здійснюються на всій території країни (регіону) з метою вивчення основних рис її геологічної будови, прогнозної оцінки перспектив щодо корисних копалин д глибини. при якій економічно доцільна їх експлуатація.

За детальністю і густотою сітки маршрутів зйомочні і пошукові роботи масштабів 1:200000 і 1:100000 є площаднимии дослідженнями. Планомірний їх розвиток складає основу для цілеспрямованого і ефективного проведення пошуків усіх видів корисних копалин, а також для вирішення різних теоретичних питань. При проведенні геологічної зйомки цих масштабів обов"язково повинні проводитись геологічне дешифрування аеро- і космознімків, геофізичні і геохімічні досліджування. Пошукові роботи проводяться для вивчення головним чином уламкових, сольових і газових ореолів розсіювання корисних копалин у процесі вивітрювання, для чого широко застосовуються різні методи: геофізичний, радіометричний, аеромагнітний, наземний магнітний, гравіметричний і сейсмометричний, геохімічний, гідрохімічний, водно-газовий і бітумний (у нафтогазоносних районах). При зйомці і пошукових роботах вказаних масштабів широко застосовуються дрібні гірські виробки: канави, неглибокі шурфи, бурові свердловини ручного і механічного буріння.

Крупномасштабні зйомки (1650000 і 1:25000) ведуться в межах усієї країни, але у першу чергу в гірських промислових районах. особлива увага приділяється з"ясуванню глибинної геологічної будови і пошукам корисних копалин.

Головним завданням пошукових робіт є виділення перспективних ділянок для постановки детальних геологоз"омочних робіт. Вони можуть проводитись спеціалізовано по відношенню до головних для даного району корисних копалин.

Детальні зйомки  (1:25000 і крупніші) на відміну від геологічних зйомок більш дрібних масштабів проводяться в районах розташування родовищ корисних копалин або безпосередньо на території родовища, що розвідується, а також в районах інженерно-геологічних пошуків, будівельних робіт та вишукувань з водопостачання і меліорації. Детальні зйомки як правило є спеціалізованими, тобто спрямованими на вирішення конкретних задач, що витікають з генетичних особливостей і умов залягання корисних копалин, або інших питань, що підлягають вирішенню. Разом з тим деякі види геологічних досліджень, які виконуються при середньо- і крупномасштабних зйомках, можуть бути скорочені, або зовсім не проводитись, але вивчення аерофотознімків є обов"язковим. При детальній зйомці обов"язково використовуються дані розвідувальних робіт: канав, шурфів, бурових свердловин і підземних гірських виробок. Виробки і свердловини можуть бути пройдені спеціально для цілей геологічного картування.

 Детальні геологозйомочні і пошукові роботи є основою для постановки розвідувальних робіт, які. у свою чергу, повинні обов"язково супроводжуватись геологічною зйомкою. Матеріали цих зйомок є основою як раціонального спрямування розвідувальних робіт, так і для підрахунку запасів корисних копалин, розробки проектів експлуатації, ведення підготовчих і експлуатаційних робіт на родовищах.

 

Види геологічних зйомок

В залежності від геологічної вивченості, об"єму раніше проведених робіт і цілі виділяють: полистну і групову зйомки, аерофотогеологічне картування, глибинну, об"ємну

В залежності від геологічної вивченості, об"єму раніше проведених робіт і цілей виділяють: полистну і групову зйомки, аерофотогеологічне картування, глибинну, об"ємну зйомки, довивчення раніше відзнятих територій.

Полистна геологічна зйомка проводиться на площі 1-4 номенклатурних листів упродовж 2-4 років. Партія складається із геологозйомочного і пошукового загонів, а при необхідності може включати і спеціальні загони - стратиграфічний, геофізичний, геохімічний та інші.

Групова зйомка є найбільш розповсюдженим видом робіт масштабу 1:200000 і 1:50000. Вона організовується для зйомки обширних районів, що включають у себе 10-20 листів, які мають відносно відмінні риси геологічної будови з тривалістю роботи 3-4 роки. Контури, які обмежують площу роботи, повинні співпадати з рамками відповідних листів топографічних карт. Територія поділяється між окремими зйомочними партіями, кожна з яких отримує для зйомки на один рік 1-2 листи. У перший рік роботи організуються в межах плану тих листів, на яких можуть бути виришені важливі питання стратиграфії, віку і складу інтрузій і проявів вулканічної діяльності.

При розміщенні на території робіт родовищ корисних копалин зйомочні роботи повинні починатися з листів, у межах яких знаходяться ці родовища. У перший рік робіт зйомочні партії здають звіти про виконані пошуки і зйомки зі всіма видами карт. За результатами робіт складаються робочі схеми стратиграфії, інтрузивної і вулканічної діяльності, вирішуються питання тектоніки, геоморфології, складаються карти корисних копалин і намічаються можливі умови утворення і локалізації родовищ корисних копалин. В наступні роки район роботи розширяється і охоплює всю площу, що намічена,я пошуків і зйомок. Зняті листи коректуються і редагуються із урахуванням накопичених фактичних даних по площах нових листів, які прикладаються до раніше знятих. паралельно із зйомочними партіями організуються тематичні партії, які проводять збір і обробку матеріалів для усієї площі робіт за певною тематикою і забезпечують прив"язку робіт окремих партій. Найчастіше виникає необхідність постановки тематичних робіт із питань стратиграфії, магматизму, корисних копалин, геоморфології, четвертинної геології і геофізіки.

Тематичні партії представляють монографічно оформлені звіти за розробленими ними темами. При необхідності ці партії складають зведені карти для всієї площі, що вивчається, наприклад карти корисних копалин, геоморфології, тектоніки, гідрогеології тощо.

Організація робіт забезпечує комплексне проведення геологічної зйомки і пошуків, складання листів геологічної карти і карти корисних копалин на єдиній стратиграфічній основі, обгрунтованих схемах інтрузивної діяльності, вулканізму і висвітлення питань, пов"язаних з вивченням корисних копалин.

Аерофотогеологічне картування (АФГК) проводиться з метою складання геологічних карт шляхом використання головним чином аерофото- і космознімків з обмеженим об"ємом наземних (контрольних) спостережень. АФГК проводиться головним чином нат віддалених слабовивчених територіях з метою отримання в короткий термін і при мінімальних затратах відомостей про їх геологічну будову. Як правило АФГК охоплює площу 8-20 номенклатурних листів масштабу 1:50000 в залежності від задач і складності геологічної будови території. Складені при АФГК геологічні карти внаслідок недостатньої кількості безпосередніх спостережень не можуть відповідати вимогам кондиційних карт відповідного масштабу і служать для цілей прогнозування і вибору площ, які заслуговують більш детального вивчення в геологічному і пошуковому відношеннях.

Глибинне геологічне картування (ГГК) проводиться в районах або в межах структур, позитивні перспективи яких по відношенню до конкретного виду корисних копалин встановлені попередніми дослідженнями. Воно обмежене глибинами, доступними для безпосереднього вивчення сучасними засобами, видобуток на яких корисних копалин є рентабельним. Основна задача ГГК - вивчення елементів геологічної будови похованого горизонту або поверхні, де локалізуються або до яких приурочені корисні копалини, а також виявлення площ і ділянок для проведення детальних пошукових робіт, виявлення і первинна оцінка проявів і родовищ корисних копалин. Для ефективного проведення ГГК необхідне тісне поєднання даних з геологічної будови земної поверхні, буріння і гірських виробок, геофізичних і геохімічних тощо. В основі методики ГГК лежить геологічна інтерпретація вказаних вище методів на основі геологічних моделей і аналогій з добре вивченими ділянками того ж або сусідніх районів.

Необхідність постановки ГГК викликається перш за все тим, що земна поверхня в крупних гірських промислових районах вивчена в масштабі 1:50000 (1:25000) і можливості відкриття тут нових крупних родовищ невеликі; у зв"язку із цим, дослідження доступних для експлуатації глибин являють собою першочергову задачу.

Об"ємне геологічне картування (ОГК) має за свою мету з"ясування положення геологічних об"єктів, включаючи і розривні порушення, в заданому об"ємі земної кори, тобто від поверхні землі до певного глибинного рівня (250-300 і 500 м). В результаті проведення ОГК створюється модель об"ємної будови геологічних об"єктів, які викликають аномалії геофізичних полів. при ОГК використовуються буріння, геологічні і геохімічні та інші методи. Весь комплекс робіт спрямований на виявлення прихованих родовищ корисних копалин.

Додаткове вивчення (довивчення) раніше відзнятих площ. Геологічні карти за певний час застарівають і потребують зміни і доповнення інформації. З часом з"являються нові дані із стратиграфії, магматизму, корисних копалин. На вже відзнятих територіях необхідно проводити повторні пошуки і виявляти нові види мінеральної сировини. Змінюються і методи геологічної зйомки.

Довивчення проводиться на групі листів (від 4 до 20), які мають загальні риси будови. Роботи можуть мати різні цілі: редагування раніше відзнятих карт, нові пошуки на раніше вивчених територіях, вивчення глибинних горизонтів. Ці роботи можуть супроводжуватись буріням свердловин, геофізичними, геохімічними та іншими дослідженнями. Обов"язкове використання аерофотоматеріалів і космознімків.

Геологічна зйомка і пошуки - широко розповсюджений вид геологічних робіт, який передбачає комплексне проведення досліджень різними методами. Головні з них - проведення пошуково-зйомочних і пошукових маршрутів, аеровізуальних спостережень, геофізичних, геохімічних, геоморфологічних, гідрогеологічних, петрографічних та інших досліджень, буріння свердловин і проходка гірських виробок, виконання різних випробувальних і польових аналітичних робіт.

 

Контрольні запитання

1 Яка мета і задачі геологічного картування?

2 Які особливості сучасних геологічних зйомок?

3 Основні види геологічних зйомок на сучасному етапі геологічних досліджень?

4 У яких випадках виконується детальна геологічна зйомка?

5 Методи геологічного картування.

6 Які завдання геологічних зйомок на сучасному етапі?

7 Які додаткові дослідженні використовуються для вивчення будови певних територій, крім пішохідної зйомки?

8 Які можливості сучасних геофізичних досліджень?

9 Які переваги має геохімічна зйомка?

10 Як геохімічні методи застосовуються для пошуків покладів нафти і газу?

11 Чи можливо на вже дослідженій раніше території знайти на невеликих глибинах поклади корисних копалин?

12 Як допомагає при вивченні територій аерофотозйомка?