Історія розвитку геологічного картування

 

В розвиток гірничої справи великий внесок зробив російский вчений М.В. Ломоносов. Наприкінці 50-х років ХVІІІ ст. він написав свої знамениті праці: “О слоях земных" і "Слово о рождении металлов от трясения Земли”, в яких поклав початок науці про будову земної кори – тектоніці і її розділу – структурній геології. В ній він дав описання пластів, шаруватості, складок і розривів гірських порід.

Період з 1765 до 1775 р. Відомий як час знаменитих академічних експедицій.

Перша карта, на якій умовними знаками зображалось розповсюдження гірських порід і мінералів, складена в 1644 р. Ж. Кулоном. В 1684 р. Лістер запропонував зображати на картах різновидність порід різними кольоровими знаками. В 1743 р. В Англії Пакс склав карту із відображенням на ній розповсюдження гірських порід з кольоровими та буквенними позначеннями, до карти подавалось пояснення умовних знаків.

У 1743 р. Француз Геттер видав геологічну карту Франції, Англії та Німеччини, показуючи на ній виходи окремих різновидностей гірських порід, а також руд і мінеральних джерел.

І лише на початку ХІХ ст. почали з’являтися геологічні карти, які базувалися на простеженні шарів на місцевості і послідовності їх нашарування із спробами розчленування за віком на основі знахідок керівних закам’янілостей.

Значні наукові результати були досягнуті завдяки початими за ініціативою Д.І. Соколова у 1834 р. систематичним роботам з геологічної зйомки гірських територій і збору матеріалів для складання зведених карт.

У зв’язку із розширенням геологічних робіт і важливими практичними та науковими відкриттями геологів в ряді країн, було запропоновано організувати Міжнародний геологічний конгрес. Перша сесія МГК була проведена в Парижі в 1878 р. На другій сесії в Болоньї було вирішено приступити до складання Міжнародної геологічної карти Європи в масштабі 1:2500000.

Перші зведені геологічні карти всієї території СРСР були складені у 1937 р. в масштабі 1:5000000, в 1944 р.- 1:2500000.

У розвитку структурної геології і геотектоніки велику прогресивну роль відіграли тектонічні карти. Методика їх складання розроблена Шатським, Яншиним, Муратовим, Хаїним. Під керівництвом Яншина складена тектонічна карта Євразії масштабу 1:2500000, в наступні роки – тектонічні карти для всіх крупних регіонів країни. В 1984 р. опублікована тектонічна карта Світу під редакцією В.Є.Хаїна. На цій карті відображена тектоніка як материків, так і океанічного дна.

Складання геологічних карт має дуже велике значення. Тільки при їх високій якості можна обгрунтовано планувати і розвивати гірську промисловість і добиватися якнайшвидшого промислового освоєння природних ресурсів.

 

Контрольні запитання

1 Мета і завдання структурної геології, її зміст і зв"язок з іншими науками..

2 Що таке геологічне картування, аерокосмометоди?

3 Практичне значення структурної геології, геологічного картування та аерокосмометодів.

4 Основні методи структурної геології та геологічного картування.

5 Основні етапи розвитку структурної геології та геокартування.     

 

 

ГЕОЛОГІЧНА КАРТОГРАФІЯ

 

До геологічної графіки відносяться: геологічні карти, геологічні розрізи, стратиграфічні колонки, та ін.

Геологічна карта являє собою графічне зображення геологічної будови певної території виконане на топографічній основі у певному масштабі за допомогою умовних позначень. Карти є одним з важливіших результатів геологічного картування, адже вони можуть бути складені на підставі обробки матеріалів, накопичених під час геологічних досліджень. Широке застосування мають зведені геологічні карти, що є результатом узагальнення геологічних карт окремих територій.

Геологічні карти дають можливість відобразити будову верхніх частин земної кори та її глибинну будову, зробити висновки про формування тектонічних структур та закономірності розповсюдження корисних копалин. Вони є підставою для проектування пошукових і розвідувальних робіт, проведення будівельних, меліоративних та інших робіт.

 

Типи геологічних карт

 

Карти поділяються на типи у відповідності до їх змісту та призначення; серед них виділяють обов’язкові і спеціальні. До обов’язкових належать: власне геологічні карти, карти корисних копалин, карти закономірностей розміщення і прогнозу корисних копалин. До спеціальних карт відносяться: тектонічні, геоморфологічні, гідрогеологічні, літологічні та ін.

На геологічних картах за допомогою умовних позначень (кольорових, буквенних, цифрових, штрихових та ін.) показують вік, склад і генезис гірських порід, умови їх залягання, характер границь між окремими комплексами. Також на них може бути вказана розповсюдженість окремих мінералів або елементів в гірських породах

Карти закономірностей розташування і прогнозу корисних копалин відображають закономірності просторового розміщення відомих родовищ і проявів та вказують перспективні площі і конкретні об’єкти з кількісним прогнозом щодо різних видів мінеральної сировини.

На карті корисних копалин за допомогою умовних знаків різної форми і кольору вказують всі відомості про відомі і перспективні прояви корисних копалинин на досліджуваній площі.

Спеціальні карти відображають особливості геологічної будови певної території.

Тектонічні карти містять інформацію про форми залягання, час і умови утворення структур земної кори. Вони поділяються на загальні (зведені), регіональні та детальні в залежності від масштабу.

На геоморфологічних картах умовними знаками, штрихами і кольором зображаються головні типи, форми та окремі елементи рельєфу з урахуванням їх походження і віку.

Гідрогеологічні карти відображають водоносні властивості гірських порід: умови залягання, розповсюдження, хімічний склад та інші особливості підземних вод. Не слід плутати гідрогеологічні карти з гідрологічними, які складаються для поверхневих вод (річок, озер, болот тощо).

На картах четвертинних відкладів зображують розповсюдження, генезис, вік, склад та потужність четвертинних утворень; вказують палеогеографічні характеристики і стратиграфічні підрозділи.

На літологічних картах, які зафарбовуються згідно віку порід, зображений склад порід, які виходять на поверхню чи прихованих під покривом четвертинних відкладів. Детальність інформації залежить від масштабу карти.

Крім описаних видів спеціальних карт існують карти новітньої тектоніки, літолого-петрографічні, літолого-фаціальні, палеогеографічні, геохімічні, гідрохімічні, геофізичні та багато інших, які висвітлюють ті чи інші особливості гірських порід на певній території.