Тема: Законність і дисципліна в державному управлінні. Законність у сфері державного управління.

План

1. Поняття режиму законності та дисципліни в державному управлінні.

2. Способи забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні. Загальна характеристика.

1.

Основним об`єктом здійснення адміністративної діяльності ОВВ є суспільні відносини, що пов`язані із АП. Мета та завдання адміністративної діяльності - це забезпечення дотримання режиму законності, правопорядку, дисципліни, всіма учасниками суспільних відносин, які фактично пов`язані (регулюються) з АП України.

Законність і дисципліна - це основні умови існування будь-якої держави та її обов`язкові риси.

Зв`язок категорії законність і дисципліна: ці категорії в АП фактично є нерозривними та взаємопов`язаними. Законність можлива лише за умови суворого дотримання дисципліни всіма учасниками суспільних відносин (незалежно від ієрархічного знаходження). Дисципліна - обумовлена межами закону (визначена і закріплена ним). Законність (як теоретичне правове поняття) - неухильне виконання законів і відповідних ім НПА органами держави, посадовими особами, громадянами, громадськими організаціями, та іншими учасниками суспільних відносин: іноземці, особи без громадянства, нерезиденти, юридичні особи).

Зовнішне вираження законності відображається в чинному законодавстві (під яким ми розуміємо систему правових актів у яких норма права знаходить своє зовнішнє відображення).

Грані розгляду категорії " законність " в АП - це науково-теоретична абстракція, що дозволяє проаналізувати в різних аспектах виникнення і функціонування, як на території держави так і на міжнародному рівні:

1) законність, як принцип діяльності держави, полягає в обов`язку державних органів, інших фізичних і юридичних осіб діяти відповідно та виключно згідно з законом (чинними НПА). Цей принцип означає:

· рішення будь-яких суб`єктів права не повинні суперечити закону;

· рішення, що приймається відповідним суб`єктом повинно відповідати його компетенції та в межах впливу на суспільні відносини, які визначені законодавчо;

· прийняття рішення та його впровадження повинно відповідати певній процедурі (порушення, якої ставить під сумнів законність прийнятого рішення);

· прийняття та впровадження рішення повинно мати баланс між доцільністю та розвитком суспільних відносин (корисністю для суспільства);

2) законність, як метод державного управління - це сукупність прийомів, засобів та способів, якщо держава забезпечує належну поведінку:

· межі впливу кожної з гілок влади окреслені і обмежені;

· методи впровадження повинні мати виключно законні підстави;

· держава в особі відповідних гілок влади не тільки встановлює, а й окреслює суспільні відносини від злочинних посягань (протиправних);

3) законність, як режим истеми відносин громадян, громадських та недержавних утворень з ОВВ, ОМС:

· даний режим має сприяти забезпеченню дотримання прав і свобод громадян, їх законних інтересів;

· має сприяти всебічному розвитку міжсуспільних відносин та диспозитивно сприяти дотриманню режиму законності і правопорядку;

· в результаті це повинно сприяти громадянському суспільству;

· повинна бути фундаментом ефективного функціонування механізму державної влади та правовиконання;

Фундаментальна база існування законності і дисципліни - це фактичний і практичний комплекс дій, що здійснює держава в особі компетентних органів з метою встановлення режиму законності на її території. Таким фундаментом виступають наступні категорії:

· економічна - означає розвинутість економічної системи країни, наявність бюджетних, міжбюджетних відносин, грошової одиниці і її стабільності;

· політична - визначає межі впливу певних політичних партій на суспільне життя країни, вибір управління державою (демократія, автократія, диктатура);

· соціальна - механізм захисту населення від несприятливих економічних наслідків або певні соціальні гарантії, що встановлюються державою;

· наукова - визначається наявність теоретичних розробок в галузі управління;

· примусу - діяльність ОВВ (в режимі правовиконання по забезпеченні режиму законності і правопорядку);

Законність і дисципліна - обов`язкові риси правової держави, сукупність форм і методів державного управління, які знаходять своє відображення в чинному законодавстві в якому держава регулює взаємовідносини в суспільстві, досягається стан слухняної поведінки суб`єктів права.

2.

Забезпечення законності та дисципліни в суспільстві здійснюється відповідними ОВВ 3-ма основними способами:

1. Проведення контролю.

2. Здійснення нагляду.

3. За допомогою звернень громадян.

Особливості способів забезпечення законності і дисципліни:

· діяльність пов`язана з реалізацією державновладних повноважень, є одночасно, як правом, так і обов`язком;

· основною метою є забезпечення суворого дотримання вимог законності і дисципліни всіма суб`єктами державної влади;

Діяльність, щодо забезпечення режиму законності:

1) здійснюється в процесі повсякденної діяльності держави;
2) знаходить своє зовнішнє відображення в припиненні правопорушення законів і дисципліни;

3) відображається в здійсненні заходів, щодо ліквідації причин і умов які сприяють виникненню правопорушення;

4) мають за мету відновлення порушених прав і законних інтересів громадян, громадських організацій та інших учасників громадських відносин;

5) притягнення до відповідальності осіб, що винні в порушенні законності і дисципліни;

6) створює атмосферу невідворотності покарання за порушення вимог законності і дисципліни;

7) сприяє вихованню прав апарату управління в дусі дотримання законів і додержання наявних правил;

Контроль - це складова частина управління, що забезпечує систематичну перевірку виконавчого комітету, на дотримання ними законів, ін НПА, додержання дисципліни та правопорядку і полягає у втручанні контрольних органів в оперативну діяльність підконтрольних органів. Надані їм обов`язки полягають в припинені, зміні чи скасуванні актів управління, вжитті заходів примусу, щодо підконтрольних органів.

Головними напрямами здійснення контролю у сфері державного управління є:

· додержання планової, фінансової, ціноутворчої, договірної, виконавчої трудової та інших видів дисципліни;

· використання державних ресурсів;
виконнання правоохоронних заходів;

· підбір і розміщення кадрів в державному секторі;

· виконання соціальних програм та ін.

Стадії проведення контролю:

· підготовча - визначення об`єкту контролю, визначення предмету контролю, складання планів його проведення та призначення осіб, що його здійснюють;

· центральна - фактична діяльність, збирання і обробка інформації, аналіз отриманої їнформації та порівняння ортиманих результатів з реальним станом об`єкта, що перевіряється.

· підсумкова: 1) прийняття рішення про результат контролю; 2) доведення результатів до відома суспільства; 3) надання допомоги підконтрольній структурі, про усунення недоліків; 4) контроль за прийнятим рішенням;

Принципи контролю:

· універальність - має охоплювати всі ділянки адміністративного утворення;

· систематичність - проведення за певною процедурою;

· безсторонність - покладання проведення контролю на осіб, що незацікавлені в результаті;

· реальність - забезпечення наявності необхідних кваліфікованих кадрів;

· дієвість, оперативність, результативність - швидке проведення контролю, аналіз причин, що сприяли правопорушенню, притягнення винних осіб до відповідальності;

· гласність - фактично доведені результати контролю до суспільства

Види контролю:

· відомчий - всередині відомства, між структурами;

· міжвідомчий - перевірка одного ОВВ іншим;

· надвідомчий - перевірка органами загальної компетенції;

Нагляд - дії уповноважених ОВВ з метою виявлення і попередження правопорушень, усунення їх наслідків, притягнення винних до відповідальності, без права втручання в оперативну і господарську діяльність піднаглядних суб`єктів та зміни чи скасування актів управління.

Нагляд теж здійснюється на різних рівнях, може бути санітарний, пожежний та інші види нагляду. Але єдиним державним органом, що здійснює нагляд є прокуратура.

Звернення громадян - відповідні дії громадян, що інформують відповідні органи про виявлені факти порушення та можлива реакція органу, до якого звернулися для перевірки встановленого факту порушення і притягнення винного до відповідальності. Виступає важливим способом забезпечення їх прав і свобод, законності і дисципліни, що передбачені в Конституції України. 

 

Лекція №21