Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема:Управління внутрішніми справами⇐ ПредыдущаяСтр 28 из 28
План 1.Організаційно-правові засади у внутрішніх справах. 2.Міліція України. 3.Громадські формування з охорони порядку.-на само опрацювання. 4.Внутрішні війська.-на само опрацювання. 5.Дозвільна система.-на само опрацювання. 1. Основними завданнями органів внутрішніх справ є: 1) гарантування особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод і законних інтересів; 2) забезпечення охорони громадського порядку; 3) припинення злочинів та інших правопорушень; 4) своєчасне виявлення, розкриття й розслідування злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; 5) забезпечення дорожнього руху; 6) захист власності від злочинних посягань; 7) гарантування пожежної безпеки; 8) накладення адміністративних стягнень. Сутність управління в галузі внутрішніх справ і його особливість полягають у тому, що в процесі такого управління здійснюють безпосередню охорону прав і свобод громадян, а також забезпечують громадський порядок і громадську безпеку. Громадський порядок — це певна система відносин, належний порядок, що склався в суспільстві, який відповідає інтересам держави та всіх її громадян. Громадська безпека-це фактична сукупність встановлених в державі правил поведінки в громадських місцях,які регулюють правові,моральні та ін.соціальні норми. Під термінами «громадська безпека» й «громадський порядок» взагалі розуміють певний позитивний стан, наявний у суспільстві, забезпечення якого гарантує уникнення певних небезпек як для суспільства, так і для окремих громадян. Цінності, яким загрожує небезпека, є досить різноманітними,а саме: -індивідуальні(сукупність індивідуальних прав і свобод,що охороняються державою) -суспільні(права на відносини,що охороняються державою) -позаправові(моральні,етичні,соціальні) Основними джерелами виникнення небезпек можуть бути: 1)дія окремих осіб,які посягають на встановлений порядок управління; 2)стихійні лиха,епідемії,ін..обставини,які не залежать від окремих суб’єктів права. Безпосереднє управління в галузі забезпечення громадського порядку й громадської безпеки здійснюють МВС України та його органи на місцях. Основні джерела права,що регулюють порядок з внутрішніми справами,є:
1)Конституція України-визначає вичерпний перелік прав і свобод людини і громадянина,що охороняються державою; 2)Закон України «Про міліцію»-визначає правовий та суспільний стан органів внутрішніх справ України; 3)нормативно-правові акти ратифіковані Україною. Основні напрями МВС України: 1) забезпечує державну політику боротьби зі злочинністю; 2) організовує роботу органів внутрішніх справ щодо охорони громадського порядку на вулицях та в інших громадських місцях, запобігання й припинення адміністративних правопорушень; 3) організовує здійснення органами внутрішніх справ профілактичних і оперативно-розшукових заходів з метою попередження, виявлення, припинення й розкриття злочинів, провадження дізнання та досудового слідства; 4) безпосередньо здійснює роботу з виявлення, припинення, розкриття й розслідування злочинів, що мають міжрегіональний і міжнародний характер, веде боротьбу з організованою злочинністю та наркобізнесом, зі злочинами в сфері економіки; 5) забезпечує профілактику правопорушень; 6) бере участь у наукових, кримінологічних і соціологічних дослідженнях, розробках на їх основі державних програм боротьби зі злочинністю й охорони правопорядку; 7) вживає разом з іншими державними органами заходів щодо запобігання дитячій бездоглядності та правопорушенням серед неповнолітніх; організовує на договірних засадах охорону майна різних власників; 8) бере участь у розробці проектів міжнародних договорів (угод) України з питань боротьби зі злочинністю; Систему органів внутрішніх справ України утворюють: 1) МВС України, в складі якого функціонують головні управління, управління та служби (керівництво, штаб, кримінальна міліція, міліція громадської безпеки, міліція по боротьбі з організованою злочинністю, Головне слідче управління, відділ організації дізнання в органах внутрішніх справ, Головне управління внутрішніх військ та ін.); 2) Головне управління МВС України в АРК; 3) управління МВС України в області, містах Києві та Севастополі; 4) районний відділ (управління) МВС України в області; 5) міське управління МВС України в області;
6) районний відділ міського управління. Види структурних підрозділів в ОВС: 1) галузеві (підрозділи міліції, слідчі апарати); 2) функціональні (кадрові, фінансово-економічні, господарські, медичні), які виконують функції забезпечення; 3) загального керівництва (штаби, чергові частини, інформаційно-аналітичні центри), які виконують функції загального керівництва. 2. Міліція України — це складова частина MB C України, яка відіграє провідну роль у загальнодержавній системі забезпечення громадського порядку й спокою, громадської безпеки та боротьби зі злочинністю. Міліція України є державним озброєним органом виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права, свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства й держави від протиправних посягань. Основні завдання міліції України: 1)забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; 2) запобігання правопорушенням та їх припинення; 3) охорона й забезпечення громадського порядку; виявлення та розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; 4) забезпечення дорожнього руху; 5) захист власності від злочинних посягань; 6) участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам; 7) сприяння в межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків. Міліція виконує: адміністративну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, профілактичну, виконавчу й охоронну (на договірних засадах) функції. 1) Адміністративну діяльність міліції регламентують норми адміністративного права, й полягає вона в організації і практичному провадженні заходів щодо охорони правопорядку. Здійснюють її служби й підрозділи міліції громадської безпеки, а саме: патрульно-постова служба, служба дільничних інспекторів, підрозділів, що організовують роботу спеціальних установ (приймальників-розподільників), Державтоінспекція, відділи дозвільної системи та ін. 2) Оперативно-розшукову діяльність міліції регулюють норми різних галузей права: адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального тощо. Цю діяльність здійснюють оперативні підрозділи органів внутрішніх справ: кримінальна та спеціальна міліція, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю, підрозділами Державтоінспекції. 3) Кримінально-процесуальну діяльність міліції регулює кримінально-процесуальне законодавство, здійснюють її різні служби й підрозділи кримінальної міліції та міліції громадської безпеки. 4) Профілактичну діяльність міліції здійснюють всі служби міліції і регулюють закони та відомчі нормативні акти, що регламентують діяльність міліції і насамперед служб і підрозділів кримінальної міліції та міліції громадської безпеки. Міліція України складається з підрозділів: - кримінальної міліції; - міліції громадської безпеки; - транспортної міліції; - Державної автомобільної інспекції; - міліції охорони; - спеціальної міліції. Основні засади здійснення діяльності підрозділів міліції України: 1)виконує свої завдання неупереджено,точно,неухильно від закону; 2) В разі необхідності міліція тимчасово, в межах чинного законодавства, обмежує права й свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки, й зобов'язана дати їм пояснення з цього приводу;
1- це підрозділи, діяльність яких полягає в організації та практичному здійсненні боротьби із за-гальнокримінальною злочинністю: вбивствами, крадіжками, пограбуваннями, розбійними нападами, проституцією, розповсюдженням СНІДУ. 2- міліція громадської безпеки-це адміністративна діяльність, яка полягає в захисті прав і свобод людини й громадянина, забезпеченні громадського порядку, спокою та безпеки, попередженні й припиненні правопорушень у містах та інших населених пунктах держави, а також боротьба зі злочинністю, здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Основу міліції громадської безпеки складають: - патрульно-постової служби, «Беркут»; - дільничні інспектори міліції України. 3- її діяльність полягає в організації та практичному здійсненні заходів щодо охорони громадського порядку й охорони вантажів, що перевозять на залізничному, водному (річковому, морському) й повітряному транспорті. 4-здійснює функції забезпечення громадського порядку на об'єктах і територіях, що мають важливе народногосподарське значення або постраждали внаслідок стихійних лих, катастроф, а також забезпечує охорону громадського порядку під час проведення масових заходів як на місцевому рівні, так і в загальнодержавному масштабі.
Лекція №30 Тема:Управління юстицією План 1.Організаційно-правові засади управління юстицією; 2.Реєстрація актів цивільного стану; 3.Організація нотаріальної служби;-на само опрацювання; 4.Органи юстиції та адвокатури;-на само опрацювання; 5.Поняття регулювання взаємовідносин органів юстиції,державної судової адміністрації та судової системи;- на само опрацювання; 1. Управління юстицією — це діяльність, спрямована на виконання завдань зміцнення законності, організації захисту прав і законних інтересів громадян та їх об'єднань, підприємств, установ, організацій і держави. Особливості юстиції: 1)багатооб'єктність цієї галузі управління(удові установи, нотаріальні контори, органи реєстрації актів громадянського стану, судово-експертні установи й адвокатура); 2)наявність багатоваріантності форм і методів управління,які застосовуються органами юстиції;
Основні методи управління юстиції: 1)метод керівництва-застосовується до державних нотаріальних органів і органів реєстрації актів громадянського стану;цей метод полягає у видачі імперативних приписів щодо діяльності даних органів; 2) метод регулювання-застосовується до органів адвокатури і приватних нотаріусів; цей метод передбачає наявність рекомендаційного характеру та зводиться до розв’язання організаційних питань. Система органів управління в галузі юстиції затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про систему органів юстиції» від ЗО квітня 1998 р.1. її складають: - Міністерство юстиції України; - Головне управління юстиції в АРК; - Обласні; - Київське та Севастопольське міські управління юстиції; - районні, районні у містах управління юстиції, міські (міст обласного значення) управління юстиції. Основними завданнями Мін'юсту України є: - підготовка пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи та вдосконалення законодавства, сприяння розвиткові правової науки; - забезпечення захисту прав і свобод людини й громадянина; - організація виконання судових рішень, робота з кадрами, експертне забезпечення правосуддя; - організація роботи нотаріату, діяльності щодо реєстрації актів цивільного стану; - розвиток правової інформації, формування в громадян правового світогляду; - здійснення міжнародно-правового співробітництва. 2. Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав і обов'язків. Державній реєстрації підлягають: - народження фізичної особи та її походження, - громадянство, - шлюб, - розірвання шлюбу, - зміна імені, - смерть. Здійснюють її відділи реєстрації актів цивільного стану відповідних управлінь юстиції, а в сільській місцевості — виконавчі комітети сільських і селищних рад. Обовязки органів реєстрації актів цивільного стану: - забезпечують своєчасну й правильну реєстрацію актів цивільного стану; - вносять до актових записів необхідні зміни, доповнення та виправлення; - поновлюють втрачені й анулюють повторно складені актові записи; - видають громадянам свідоцтва про реєстрацію; зберігають архівний фонд.
План розгляду самостійних тем опрацювання по адміністративному праву: -організаційно-правові засади упавління; -система організації управління(обєкту дослідження); - поняття і структура державного контролю і нагляду; - адміністративна відповідальність за правління в галузі(статті КпАП і їх назва, загальні ознаки цих статтей);
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 25; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.117.196.184 (0.028 с.) |