Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Музыкально-ритмическая деятельность в младших классах

Поиск

Музыкально-ритмическую деятельность младших школь­ников целесообразно планировать следующим образом.

В I классе деятельность учителя должна быть направ­лена вначале на активизацию дошкольного опыта детей, а также освоение движений: а) танцевальных (дробный шаг, на материале русской народной песни «Ах вы, сени» в обр. Н. Метлова; мелкие поскоки на материале «Экосе­за» Л. Бетховена; притопы, кружение на месте); б) физ­культурных (бодрый шаг, перестроения, мелкий бег). Пер­воклассники импровизируют движения, например под музыку «Клоунов» Д. Кабалевского,                  я

Затем педагог все больше уделяет внимания вырази­тельности исполнения движений, тому, чтобы дети осозна­ли их связь с музыкой, формированию умений использо­вать уже знакомые элементы движений в музыкальных играх. Импровизируя, ребята должны чутко реагировать на изменения характера и средств музыкальной вырази­тельности, подчеркивать движением особенности фразиров­ки и т, д.

Закрепление представлений об элементах музыкальной речи, средствах выразительности происходит в творческих заданиях, связанных с импровизацией и драматизацией пе­сен, пьес для слушания.

Продумывая организацию музыкально-ритмических дви­жений на уроке музыки в I классе, необходимо главное место отводить играм. Они активизируют заинтересованное отношение к музыке, способствуют восприятию музыкаль­ных образов.

Во II классе музыкально-ритмическая деятельность учащихся на уроке направлена на закрепление приобретен­ных ранее навыков выразительного движения и освоение более сложных, на формирование умения творчески ис­пользовать знакомые движения в плясках. Опыт, приобре­тенный ребятами при выполнении маршевых и танцеваль­ных движений, способствует формированию представлений о пульсации сильных и слабых долей в музыке, соотноше­нии двух ритмических единиц, а также освоению нотной записи. Например, ритмический

рисунок дробного шага ребята прохлопывают, анализируют и фиксируют в нотной записи.

В III классе уже имеющийся у учащихся опыт реагиро­вать сменой движения на изменение частей, музыкальных фраз используется в процессе формирования у них пред­ставлений о принципах развития музыки и построения му­зыкальных форм. Умение выделить характерную ритмическую интонацию танца, песни, марша, расшифровать ее с помощью слоговых обозначений длительностей («ти» и «та» и др.), изобразить в нотной записи помогает усвоению

понятия о музыкальной интонации.

В IV классе широко используется импровизация и дра­матизация фольклорно-песенного материала при формиро­вании представлений о характерной особенности народной музыки, в частности ее вариативной основе. Учащиеся IV класса знакомятся с характерными движениями нацио­нальных танцев (например, гопака, бульбы, полонеза, ма­зурки, халлинга и др.). Осознание своеобразия их па, рит­мических интонаций помогает осмыслить индивидуаль­ность музыкального языка отдельных национальностей, стилей.

Говоря о музыкально-ритмических движениях, важно подчеркнуть, что они не могут рассматриваться вне взаи­мосвязи со всеми элементами урока, вне его темы. Приво­димые примеры работы с песнями «Как на тоненький ле­док», «Ой, новое, нешинованное колесо» и музыкальными пьесами «Камаринская», «Марш деревянных солдатиков» П. Чайковского, «Полька» М. Глинки показывают, что в практике между пением, движением, слушанием, игрой на инструментах устанавливаются вариативные связи. Они необходимы для реализации современных требований к уроку. Задания, связанные с использованием движений, на­правлены на углубленное освоение музыкального мате­риала.

В заключение приведем ряд упражнений, направленных на развитие музыкальных способностей учащихся.

 


Цель и задачи инструментальной деятельности.

 Характеристика детских музыкальных инструментов.   

Игра на детских музыкальных, инструментах — один из видов коллективной исполнительской деятельности учащихся. Ее назначение на уроке — способствовать проявле­нию и развитию музыкальных способностей ребенка, обо­гащать художественный опыт младших школьников, раз­вивать их интерес к исполнительской деятельности. При этом важно эмоциональное отношение ребят к музицированию, целенаправленное восприятие и усвоение приемов игры.

 Включение в урок игры на музыкальных инструментах связано с решением следующих педагогических задач:

1) стимулировать исполнительскую деятельность детей на занятиях, во внеклассной работе и в свободное время (на праздниках, в семье, в часы отдыха); 2) способствовать формированию у них художественного вкуса и интересов;

3) воспитать интерес к игре в оркестре; различать тембр инструментов, чувствовать гармонию их звучания; 4) акти­визировать развитие музыкальных способностей (ладовое чувство, чувство ритма, музыкальной формы, тембровый, гармонический, мелодический слух); 5) способствовать формированию представлений о выразительной сущности элементов музыкальной речи и средств музыкальной вы­разительности.

При выполнении учебно-воспитательных задач решаю­щее значение принадлежит репертуару, методам работы. Главная особенность музыкального материала — его уни­версальность. Она проявляется в том, что одни и те же произведения служат основой формирования ряда пред­ставлений, умений, навыков, чувств. Кроме того, музыкаль­ный материал должен быть доступным для совместного исполнения учеников и учителя и предназначен для фор­мирования творческих действий учащихся. По его образцу они могут обрабатывать и сочинять свои песенки, пьески. Игра на детских инструментах особенно полезна для му­зыкально-творческого развития ребят со слабым уровнем координации слуха и голоса, кроме того, для всех это — хорошая подготовка к освоению более сложных инстру­ментов. В результате занятий школьники должны: знать названия инструментов и правила их хранения; уметь различать на слух тембры инструментов и осознавать их выразительную сущность; овладеть приемами и способами игры на каждом ин­струменте; понимать выразительные особенности звуковедения, звукоизвлечения; осознавать выразительность музыкальных средств и ов­ладеть способами их передачи в инструментальном испол­нении; овладеть навыками ансамблевого исполнения, подбора по слуху несложных мелодий, уметь корректировать каче­ство исполнения товарищами различных партий в неслож­ных хорошо знакомых произведениях; знать расположение высоких и низких звуков на звуковысотных инструментах, названия нот и их местона нотном стане; уметь ориентироваться в записи несложных партитур к песенным и инструментальным миниатюрам, а также к пьесам для слушания музыки; уметь грамотно прочесть свою партию и предложить свою оркестровку с обоснованием собственного замысла.

Результаты работы на уроке во многом зависят от ин­струментария. Поэтому необходимо учитывать ряд требо­ваний к составу оркестра, качеству звучания отдельных инструментов, технике звукоизвлечения. В работе с уча­щимися начальной школы могут быть использованы, есте­ственно, лишь самые простые инструменты. Это музыкаль­ные инструменты ударной группы как чисто ритмические, не обладающие определенной высотой тона (треугольни­ки, тарелки, бубны, маракасы, барабан, коробочки и т. п.) так и звуковысотные (колокольчики, металлофоны, кси­лофоны). Все инструменты должны издавать чистый и приятный звук, привлекать детей своим внешним видом, т. е. быть изящно оформленными, легкими, не требовать от играющих на них решения сложных технических задач. При игре на любом инструменте необходимо следить за свободным положением тела, шеи, головы.

Немелодические инструменты: клавес (де­ревянные палочки), блоки (коробочки), бруски, тамбурин (бубен), барабан, маракасы, треугольники, напалечные парные тарелочки, подвесная тарелка, парные ручные та­релки, грибок.  

Клавес (деревянные палочки) - две палочки из хорошо звучащего дерева (палисандр). Ими ударяют друг о друга. Лучше держать палочки так, чтобы концы оставались свободными (указательным и большим пальцами). Можно также положить одну палочку в левую ладонь, согнутую в форме тарелки, и стучать по ней другой.

Блоки— полая деревянная коробочка с щелью на од. ной из узких сторон. На блоке играют деревянными па­лочками, но не концами, а серединой. Во время игры блок кладется на прямую ладонь левой руки плоской стороной поверхность, по которой играют, слегка выгнута). В зависимости от места удара (ближе к щели или по противоположной стороне) блок дает звуки разной окраски. Поочередные удары по этим точкам, напоминают цоканье копыт. Можно ударять поочередно по центрам двух блоков (большого и маленького), в этом случае их кладут рядом

 на ладонь левой руки. Разница в звучании блоков воспринимается как квинта.

Бруски— два деревянных бруска, ими легко ударяют друг о друга перед собой на уровне шеи, при этом кисти рук не должны быть зажатыми.

Тамбурин (бубен) — деревянный обруч, затянутый с одной стороны кожей; в отверстиях обруча парами сво­бодно прикреплены тонкие металлические тарелочки. Во время ударов по коже ладонью или пальцами они звучат как сопровождение. На бубне играют, сотрясая его в воз­духе, ударяя о колено (последний способ дает громкое созвучие кожи и колокольчиков).

Барабан издает звуки высокого регистра неопределен­ной высоты. Он представляет собой металлический ци­линдр, затянутый с обеих сторон кожей. Если барабан не имеет подставки, его нужно установить на высоте колен с наклоном в сторону играющего. Звуки извлекаются ко­лотушками или двумя деревянными палочками. Дети их могут держать обычным способом. Место удара — центр.

Маракасы — два пластмассовых шара, в которых пере­катываются камешки. Пользоваться ими следует осторож­но, так как их звук утомителен, он извлекается встряхи­ванием кисти или ее мягким, плавным движением из сто­роны в сторону на уровне чуть ниже груди.

Треугольники во время игры подвешивают или держат за один угол левой рукой (за петлю), а правой ударяют 'по ним металлической палочкой. Играть можно, ударяя по горизонтальной или двум другим сторонам. В быстром темпе, играя по двум сторонам внутри треугольника, мож­но исполнить тремоло. Звук у треугольника «блестящий», нежный, отрывистый.                            ^ Напалечные тарелочки надевают на большой и средний пальцы и стучат ими один о другой; их можно держать за шнурки (в каждой руке по одной) и ударять при сближении кистей рук, движущихся ритмично в противо­положных направлениях вертикально от подбородка до груди (одна идет вверх, а другая вниз). Важно, чтобы соприкосновение тарелочек всегда было коротким, легким.

Подвесная тарелка прикрепляется к барабану или дер­жится левой рукой на весу; играть можно двумя деревян­ными палочками одновременно (тремоло), колотушкой и щеточкой. Звук резкий, звенящий, меняется в зависимо­сти от предмета, которым он извлекается.

Грибок — маленькая металлическая шапка, закреплен­ная на деревянной ножке. Держится левой рукой чуть вы­ше груди. Звук прозрачный, нежный, возникает при лег­ком, мягком ударе по краю шапки металлической палоч­кой.

Мелодические инструменты: металлофон и ксилофон альтовые, металлофон и ксилофон сопра­новые (ноты пишутся.на октаву ниже). Колоколь­чики альтовые (ноты пишутся на октаву ниже).

Целесообразно с первых занятий одновременно исполь­зовать инструменты обоих типов: ритмические и звуковысотные. Усвоение навыков игры на звуковысотных инстру­ментах идет параллельно с ладовым развитием. Постепен­но усваивая лад через его характерные интонации, ученики должны не только их слышать, по возможности чисто ин­тонировать, импровизировать голосом на ступенях, обра­зующих конкретную ладовую ячейку, но и музицировать на них. Для этого необходимы звуковысотные инструмен­ты со съемными пластинками. Давая учащимся творчес­кие задания, педагог оставляет на инструменте только те пластинки, которые соответствуют осваиваемым ступеням лада.                                           

Варианты игры на ограниченном количестве ступеней - различны: исполнение несложных мелодий песен, напри-1' мер русской народной песни «Лиса»; музицирование в игровой форме, например в играх «Эхо», «Перекличка птиц». | Игры, сказки, музыкальные истории гармонично вписы­ваются в занятия инструментальной деятельностью. Их правила и содержание служат удобной ориентировкой для ученика в творческих действиях.

Ладовые и ритмические представления учащихся раз­виваются при выполнении разнообразных творческих за­даний в работе над песней: сочинение ритмического со­провождения, вступления, выбор соответствующих инстру­ментов, звучание которых наиболее подходит для переда­чи своеобразия произведения, обоснование своего выбора а и замысла. Задания такого рода могут выполняться с помощью ритмических инструментов, а также с привлечением звуковысотных.                                

Разучивать партитуру следует используя различные приемы: с помощью нотной, ритмической записи; по руч­ным знакам-символам, заимствованным из системы отно­сительной сольмизации; по слуху или, наконец, зрительно запоминая игру исполнителя. Ускорить процесс запомина­ния партий ударных инструментов помогает устный ана­лиз общих и различных моментов ритмического рисунка каждой партии. Например, важно разобраться, дублирует ли конкретная партия ритмическое движение мелодии или построена на самостоятельной (возможно — остинатной) ритмической фигуре, передает ли инструмент пульсацию всех долей или подчеркивает только сильную. Благодаря.такому анализу ученики быстрее запоминают партитуру, а в процессе игры на инструментах и закрепляют важные музыкальные представления. Заметим, что, полученные вне инструментальной практики, такие представления ос­ваиваются труднее.

Большое значение имеет детское музицирование и как деятельность, активизирующая и углубляющая восприя­тие музыки. Так, при исполнении простейших ритмических партитур ребята получают и закрепляют представления о средствах музыкальной выразительности, их использо­вании в соответствии с художественным образом конкретного произведения. Этому способствует самостоятельное или совместное с учителем сочинение сопровождения к пьесам. Таким образом (в игре партитур, предложенных учителем или составленных детьми самостоятельно) школь­ники приобретают элементарные знания о строении музы­кальной формы, принципах развития музыки,

Итак, необходимо подчеркнуть, что, обучая игре на инструментах, уже с первых занятий можно давать уча­щимся художественно-поисковые задания и активно фор­мировать у всех музыкально-творческое мышление. При­митивность детских сочинений не должна настораживать, так как качество их зависит от музыкального опыта школь­ников и со временем становится более высоким. Для учи­теля важно то, что в процессе инструментальной деятель­ности у учащихся активно формируются музыкальные, творческие способности.

 

                Самостійна робота

  Тема. Види музичної діяльності на уроці музики у загальноосвітній школі.             Музично-ритмічні рухи.

Завдання для самостійної роботи: законспектувати методичний матеріал з творчими завданнями, де використовуються різні прийоми формування музичного розвитку школярів у музично-ритмічних рухах.

План

1. Дати характеристику діяльності музично-ритмічних рухів у початкових класах;

2. розробити план підготовки учнів до музично-ритмічних рухів на уроці;

3. продумати музично-ритмічні рухи, які впливають на формування музичного уявлення про дво-тридольний метр, навести приклади;

4. продумати музично-ритмічні рухи, які впливають на формування уявлень про музичну форму, навести приклади;

5. навести приклади прийомів формування звуковисотнього слуху у музично-ритмічних рухах;

6. навести приклади прийомів активізації почуття ритму у музично-ритмічних рухах;

7. навести приклади прийомів формування уявлень про темп, динаміку, про засіб звуковедіння у музично-ритмічних рухах;

8. розробити план конспект уроку з використанням музично-ритмічних рухів.

Література

1. Бекина И., Ломова Т., Соковнина Е. Музыка и движения. – М.: Просвещение, 1984.

2. Бервецький З., Хлєбникова Л. Виховувати музичну культуру // Грані творчості: Кн. для вчителя. – К.: Рад.школа, 1989.

3. Ветлугина Н.А. Методика музыкального воспитания в детском саду. – М.: Просвещение, 1989.

4. Ветлугіна Н.О. Музичний розвиток дитини. – К.: Муз. Україна, 1978.

5.Дмитриева Л., Черноиваненко Н. Методика музыкального воспитания в школе. – М.: Academ A, 1989.

6. Кадобнова И., Критская Е. Музыка – в движении // Музыка в школе. – 1984.- № 2.

7. Кущ В., Фролкин В. Предмет «Ритмика» в музыкальном воспитании // Художественное воспитание подрастающего поколения: проблемы и перспективы. – Новосибирск, 1989.

8. Метлов Н. А. Музыка-детям. – М.: Просвещение, 1985.

9. Холопова В.Н. Музыкальный ритм. – М.: Музыка, 1980.

 

Самостійна робота

Тема: Види музичної діяльності на уроці музики у загальноосвітній школі. Гра на дитячих музичних інструментах.

Завдання для самостійної роботи: законспектувати методичний матеріал з творчими завданнями, де використовуються різні прийоми формування музичного розвитку школярів у грі на дттячих музичних інструментах.

План

1. Визначити мету та завдання інструментальної діяльності у початкових класах;

2. дати характеристику дитячим музичним інструментам;

3. розробити творчі завдання, направлені на розвиток почуття ладу в інструментальній діяльності;

4. проаналізувати етапи розвитку почуття ритму на прикладі ігрових ситуацій;

5. показати на прикладах розвиток почуття музичної форми у процесі елементарного музикування;

6. підготувати фрагмент уроку з використанням дитячих музичних інструментів(дитячий оркестр).

Література

1. Амлінська Р.С. Музичні інструменти-іграшки. – К.: Рад. школа, 1986.

2. Бервецький З., Хлєбникова Л. Виховувати музичну культуру // Грані творчості: Кн.. для вчителя. – К.: Рад. школа, 1989.

3. Ветлугина Н.А. Методика музыкального воспитания в детском саду. – М.: Просвещение, 1989.

4. Ветлугіна Н.О. Музичний розвиток дитини. – К.: Муз. Україна, 1978.

5. Дмитриева Л., Черновиваненко Н. Методика музыкального воспитания в школе. – М.: Academ A, 1998.

6. Кононова Н. Обучение игре на детских музыкальных инструментах. – М., 1990.

7. Хрестоматія. Дитячий музичний оркестр. – К.: Рад. школа, 1985.

8. Элементарное музыкальное воспитание по системе К.Орфа. /Ред. Л.Баренбойм – М.: Сов. композитор, 1978.


                Питання для самоконтролю та самоперевірки.

 

1. Сприймання музики, її сутність.

2. Методика організації слухання музики.

3. Формування установки на музичне сприймання.

4. Основні етапи знайомства з музичним твором.

5. Особливості музичного сприймання у молодших школярів.

6. Дитячий голос, особливості його розвитку.

7. Методика навчання співу за віковими особливостями.

8. Вокально-хорові навички з урахуванням вікових особливостей.

9. Методика розучування музичного твору.

10. Використання методів у вокально-хоровій роботі.

11. Особливості співочого розвитку учнів молодших класів.

12. Охарактеризувати поняття: співацька дикція.

13. Охарактеризувати поняття: навички звукоутворення.

14. Охарактеризувати поняття: атака звуку, її використання.

15. Музично-ритмічні рухи у молодших класах загальноосвітньої школи.

16. Рухливі вправи на початковому етапі у молодших школярів.

17. Мета та завдання інструментальної діяльності молодших школярів.

18. Охарактеризувати вокально-хорові вправи для учнів молодших класів, навести приклади.

19. Характеристика дитячих музичних інструментів та методика навчання.

20. Методика навчання на дитячих музичних інструментах.

21. Художньо-педагогічний аналіз музичних творів.

22. Музичноа грамоаи у процесі музичного навчання та виховання.

23. Навчання музичної грамоти у молодших класах.

24. Засвоєння музичної грамоти у процесі ладової сольмізації.

 

ГЛОСАРІЙ

(Тлумачний словник педагогічних термінів)

Альт – низький жіночий голос.

Бас – низький чоловічий голос.

Баритон – за своїм тембром належить до групи басів, але відрізняється з-поміж них вищим звуковим об’ємом, у якому є звуки тенорових тембрів.

Вид хору – характеристика виконавського колективу чи твору за кількістю самостійних хорових партій.

Освіта – це процес і результат засвоєння знань, умінь і навичків, який потрібний особистості для загальнолюдської та професійної діяльності.

Навчання – це спільна цілеспрямована діяльність вчителів та учнів, за якої школярі здобувають знання, уміння, навички, формується світогляд, розвиваються пізнавальні та творчі сили.

Знання учня – це систематизовані наукові та загальнолюдські факти, які засвоюються на основі свідомості і підтверджуються реальною практичною діяльністю школяра.

Вміння – це система набутих навичок на основі виконання дій, які виконуються незалежно від свідомості особистості.

Навички – це певна система вправ, дозволяє виконувати фізичну або теоретичну працю на основі певних знань.

Виховання – це процес впливу вихователя на учня з метою формування в нього совісті, честі, людяності, правдивості та інших рис характеру, які визначатимуть особистість школяра як майбутнього свідомого громадянина незалежної України.

Мелодія – музична думка, яку можна передати тільки голосом – без підголосків.

Тип хору – це характеристика складу хору за типами співацьких голосів.

Сопрано – найвищий жіночий голос.

Співацька установка – це правильне положення голови і корпусу під час співу.

Тенор - найвищий чоловічий голос.

Мутація – зміна голосу в період статевого дозрівання.

Камертон – джерело звука, що слугує еталоном висоти під час настроювання музичних інструментів і співу.

Розвиток – це складне динамічне явище, яке спрямоване на збільшення фізичних та інтелектуальних сил особистості, що дозволяють формувати творчі здібності шклляра, його активну громадську позицію.

Сприйняття художнє – вид художньої діяльності, спрямований на цілісне осягнення мистецького твору як естетичної цінності, що супроводжується естетичними переживаннями та асоціативними уявленнями.

Теситура – це висотне положення звуків мелодії стосовно діапазону голосу.

Хорова партія – це група однорідних голосів.    

 

     Методичні рекомендації щодо роботи з модулем.

Ознайомившись з лекційним матеріалом, студенти повинні звернути увагу на провідні завдання музичної педагогіки, де значне місце у музичному навчанні та вихованню відводиться художньо-творчому розвиткові дітей. Особливо музикознавці вказують на важливий методологічний орієнтир музичного виховання – навчити дітей розумінню музики як мистецтва інтонованого смислу, що функціонує у загальній системі естетичних ставлень, що вчитель з перших кроків має орієнтувати дітей на осмислення інтонаційно-пластичних витоків музики, самостійну інтерпретацію її художнього світу, створення педагогічних умов для розвитку виконавчої діяльності, керування цим процесом, методику організації.

    Під час роботи над модулем студенти повинні виявити, що спів є природним засобом вираження естетичних почуттів і в основі музики лежать психофізіологічні процеси. 

Особливу увагу студенти повинні звернути на проблему формування вокально-хорових навичків учнів молодших класів, знати про гігієну та режим співацького голосу.

Виходячи з основних положень та принципів програми студенти повинні розвивати музичні здібності до процесу навчання грі на дитячих музичних інструментах, повинні вміти реалізовувати програмний шкільний матеріал з інструментальної діяльності та музично-ритмічних рухів.

Студенти повинні чітко уявляти процес розвитку ладового почуття, почуття ритму, форми у процесі гри на дитячих музичних інструментах та у процесі виконання музично-ритмічних рухів.

Виходячи з цього, студенти повинні охарактеризувати особливості проведення виконавської діяльності у початкових класах загальноосвітньої школи, виходячи з психолого-педагогічних особливостей школярів молодшого шкыльного віку.

 

             Підсумковий заліковий модуль

                         Варіант №1

1. Сприймання музики, її сутність

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

 

                         Варіант №2

1. Методика організації слухання музики.

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

 

                         Варіант №3

1. Формування установки на музичне сприймання.

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

 

                         Варіант №4

1. Основні етапи знайомства з музичним твором.

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

                         Варіант №5

1. Особливості музичного сприймання у молодших школярів.

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

                         Варіант №6

1. Дитячий голос, особливості його розвитку.

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

                         Варіант №7

1. Методика навчання співу за віковими особливостями.

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

                         Варіант №8

1. Вокально-хорові навички з урахуванням вікових особливостей.

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

 

                         Варіант №9

1. Методика розучування музичного твору.

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

 

                         Варіант №10

1. Використання методів у вокально-хоровій роботі

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 


                         Варіант №11

1. Особливості співочого розвитку учнів молодших класів

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

 

                         Варіант №12

1. Охарактеризувати поняття: співацька дикція.

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

 

                         Варіант №13

1. Охарактеризувати поняття: навички звукоутворення

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

 

                         Варіант №14

1.Охарактеризувати поняття: атака звуку, її використання.

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

                           Варіант №15

1. Музично-ритмічні рухи у молодших класах загальноосвітньої школи

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

                         Варіант №16

1. Рухливі вправи на початковому етапі у молодших школярів.

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

 

                         Варіант №17

1.Мета та завдання інструментальної діяльності молодших школярів

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

                         Варіант №18

1. Охарактеризувати вокально-хорові вправи для учнів молодших класів, навести приклади.

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

                         Варіант №19

1. Характеристика дитячих музичних інструментів та методика навчання.

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

 

                         Варіант №20

1. Прийоми формування звуковисотнього слуху у музично-ритмічних рухах.

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

                         Варіант №21

1. Художньо-педагогічний аналіз музичних творів.

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

                         Варіант №22

1. Роль та місце музичної грамоти у процесі музичного навчання та виховання.

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

 

                         Варіант №23

1. Навчання музичної грамоти у молодших класах.

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

 

                         Варіант №24

1.Засвоєння музичної грамоти у процесі ладової сольмізації

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

 

                         Варіант №25

1. Творчість школярів у різних видах музичної діяльності.

2.Самостійна робота. Реферат.

3. Підбір пісень шкільного репертуару для 3-го, 4-го класів та виконання на музичному інструменті.

4. Анотації до творів шкільного репертуару.

 

 


                                                    Міністерство освіти і науки України

                                                     Бердянський державний педагогічний університет

                                                                        

                                                     Кафедра початкової освіти

 

 

                                                     Змістовий модуль IY

 

             Методика музичного виховання учнів початкових класів

                                      у загальноосвітній школі

                                     

                   

 

                                                                                                                    Укладач

                                                                                                                    ст. викладач

                                                                                                                    Ткачова Н.П.

 

 

                                 

Бердянськ

 Цілі: - формувати знання, вміння та навички у проведенні уроку з музики у молодших класах загальноосвітньої школи;  

- розвивати музично - творчі здібності при плануванні уроку, навчальних та виховних завдань зі школярами молодшого шкільного віку;

- виховувати професійно – орієнтовне відношення до навчального процесу з музики у молодших класах.

                                                                                                                                                      

 

Методичні вказівки щодо роботи з модулем. Змістовий модуль складається з 4-х тем: Тема №9. Урок музики – основна форма музичного виховання у загальноосвітній школі.

Тема №10. Методика викладання музичного виховання учнів у 1-му класі загальноосвітньої школи.

Тема №11. Методика викладання музичного виховання учнів у 2-му класі загальноосвітньої школи.

Тема №12. Методика викладання музичного виховання учнів у 3-му – 4-му класах загальноосвітньої школи.

Вивчаються протягом лекцій (2год.), практичних (6год.), самостійних занять (18год.),

Робота з модулем передбачає засвоєння лекційного матеріалу, участь у практичній діяльності під час семінарського заняття, написання планів-конспектів з проведення уроку з 1-го по 4-ий клас, реферату (з окремими студентами), вивчення загальних вимог щодо професійної підготовки вчителя музики з теоретичних питань, складання поурочних планів роботи,   методичного матеріалу про планування уроку, самостійну роботу над окремими питаннями тем, модульний контроль.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2021-08-16; просмотров: 96; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.25.130 (0.011 с.)