Адаптація дітей до навчання в школі



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Адаптація дітей до навчання в школі



Існує три переломні моменти, які дитина проходить в процесі навчання в школі: це надходження в перший клас, перехід з початкової школи в середню (5 кл) і перехід з середньої в старшу (10 кл).

Період адаптації дитини до школи може тривати від 2-3 тижнів до півроку, це залежить від багатьох чинників: індивідуальні особливості дитини, характер взаємостосунків з оточуючими, тип навчального закладу (а значить, і рівень складності освітньої програми) і ступінь підготовленості дитини до шкільного життя.

 

Які ознаки успішної адаптації?

По-перше, це задоволеність дитини процесом навчання. Їй подобається в школі, вона не відчуває невпевненості і страхів.

Друга ознака - наскільки легко дитина справляється з програмою. Якщо школа звичайна і програма традиційна, а дитина отримує утруднення при навчанні, необхідно підтримати її у важкий момент, не критикувати надмірно за повільність, а також не порівнювати з іншими дітьми. Всі діти різні.

Якщо програма складна, та ще й припускає вивчення іноземної мови - уважно стежите, чи не є таке навантаження для дитини надмірним. Краще вчасно відкоректувати це, інакше почнуться проблеми із здоров'ям. Можливо, в іншому класі, з меншим навантаженням, дитина відчує себе комфортніше?

Дуже важливо на першому етапі вселити в школяра упевненість в успіх, не давати йому піддаватися смутку ("У мене ніщо не вийде!"), інакше боротися з апатією ви будете дуже довго.

Третя ознака успішної адаптації - це ступінь самостійності дитини при виконанні учбових завдань, готовність вдатися до допомоги дорослого лише ПІСЛЯ спроб виконати завдання самостійно. Частенько батьки дуже старанно "допомагають" дитині, що викликає деколи протилежний ефект. Учень звикає до сумісного приготування уроків і не хоче робити це поодинці. Тут краще відразу позначити межі вашої допомоги і поступово зменшувати її.

Четверта найважливіша, на наш погляд, ознака того, що дитина повністю освоїлася в шкільному середовищі, є її задоволеність міжособистісними стосунками – з однокласниками і вчителем.

Нерідко батьки лають дитину за те, що вона пізно повертається зі школи, що їй часто дзвонять друзі не "по справі", що дуже багато часу йде на прогулянки. Проте добре б пам'ятати про те, що в цей період першокласник активно встановлює контакти, шукає своє місце в дитячому середовищі, вчиться співробітничати з іншими дітьми і приймати допомогу на свою адресу. Допоможіть школярику в цій непростій справі! Від того, яку нішу займе ваше чадо при розподілі соціальних ролей, залежить весь період його навчання в школі. Пригадайте, як важко позбутися імідж "жаднюги" або "всезнайка", як багато проблем з'являється в підлітковому віці саме тому, що колись малюку не вдалося проявити себе належним чином.

Окремо необхідно сказати і про стосунки з учителем.

Перша вчителька - це важлива людина в житті всієї сім'ї. Добре б відразу встановити з нею тісний контакт, прислухатися до її порад, пропонувати допомогу в організації свят і загальних справ – адже будь-яка участь в шкільному житті піде на користь дитині. Син або дочка матимуть мотив гордитися батьками! Обов'язково потрібно погоджувати вимоги, щоб дитина не постраждала від розбіжностей між педагогом і батьками. Якщо батьків не влаштовує (або просто їм незрозуміла) методика навчання, вчителю необхідно роз'яснити її особливості і переваги перед іншими способами навчання. Будь -який учитель зацікавлений бачити в батьках в першу чергу помічників, а не критиків. Від вчителя залежить і то, який сусід по парті "дістанеться" дитині. Це - важливий чинник успішної адаптації першокласника. Обов'язково поцікавтеся, які стосунки складаються у дітей, що сидять разом. А може бути, хтось із дітей заважає комусь на уроках, адже діти ще не опанували незвиклі норми поведінки, та і просидіти 30 хвилин, не відволікаючись, в цьому віці достатньо складно. Постарайтеся поговорити з школярем про те, що уміння поважати іншого, коли той працює – дуже цінне уміння. Обов'язково хваліть його, якщо першокласник витримав подібне випробування з честю. Стимулюйте допомогу дітей один одному, не заохочуйте позицію "моя хатина з краю", - можливо, саме взаємовиручка і добрі стосунки між однокласниками допоможуть дитині у важкий момент.

 

Школа приносить повільним дітям масу проблем. Процес навчання в наших школах усе ще не так індивідуалізований, як хотілося. І дуже часто на таких дітей у учителів бракує і часу, і терпіння.

Одночасно школа вимагає не лише хороших знань, але і швидкої реакції, високого темпу діяльності. Численні контрольні, перевірочні роботи припускають, що учень повинен укластися в певний час. Недописана вправа прирівнюється до неправильно виконаного і відмітка за це ставиться відповідна.

Крім того, багато дітей можуть виправити невдачі на контрольних активною роботою на уроці. У повільних дітей і такої можливості немає.

— Ну чому ж ти не тягнув руку, адже ти прекрасно знав матеріал? — у черговий раз запитує мама повільного сина.

— Я не встиг.

На уроках повільних дітей не видно і не чутно. І учителі частіше усього просто не звертають на них уваги. І складно буває зрозуміти, коли в дитини починаються серйозні відставання в навчанні. Тому відстежувати їх знання варто з набагато більшою ретельністю.

 

Повільні діти часто відразу потрапляють в розряд слабких еше і тому, що на численні інтелектуальні тести IQ, реакції, що вимагають швидкості, вони дають свідомо невірний результат — аби встигнути.

Шкільна дезадаптаціяце утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи у формі порушень навчання і поведінки, конфліктних відносин, психогенних захворювань і реакцій, підвищеного рівня тривожності. Відхилення зовні не виявляються, але дитина досить боляче переживає всі шкільні проблеми (це супроводжується тривогою, відсутністю апетиту та розладами сну.Це може виявитися у настороженості, невпевненості, плаксивості без причин.

О.А. Головко, Б.М.Головко виділяють такі варіанти шкільної дезадаптації:

Варіант 1. Дезадаптація, що виникає на тлі особливостей навчального процесу молодших школярів. Коли процес формування навичок та вмінь проходить важко, непродуктивно, учень починає відставати від програми. Це можна помітити на такому симптомі шкільної адаптації, як невстигання. І безперечно, тут величезна провина дорослих (учителя та батьків), бо вони неуважні чи байдужі до того, як у дитини формуються навички і вміння. Навчання – важкий процес для маленького учня, який ще не вміє вчитися. А дорослі часто-густо забувають про те, що кожна дитина неповторна своїми індивідуальними особливостями і не повністю обізнана з новою для неї роботою.

Причина: Несформованість елементів і навичок навчальної діяльності, індивідуальні особливості інтелектуального розвитку, педагогічна занедбаність.

Наслідок: погана успішність.

Ознаки: погана успішність з усіх предметів, погане читання, відставання з математики, погана пам’ять, неуважність, учень мовчить на уроках, боїться відповідати, хоча знає; невпевненість у собі; тривалість підготовки уроків, тривожність, занижена самооцінка. Пасивність, песимізм; розчарування школою, пропуск уроків, втечі зі школи.

Варіант 2. Дезадаптація – як невміння дітей довільно регулювати свою поведінку, увагу, адекватно сприймати вимоги. Такі учні виконують завдання не за власною ініціативою, а внаслідок зовнішньої стимуляції (коли їх лають, змушують). Подібне виявляється в емоційних дітей, що відзначаються високою чутливістю, збудливістю, неадекватністю переживань і, відповідно, реакцій. Вони зосереджуються на своїх внутрішніх переживаннях, а отже, виконуючи завдання. роблять безліч помилок, неуважні, загальмовані. Звичайно, це – наслідок сімейного виховання: “вседозволеності”, тобто діти прийшли до школи з дуже низьким рівнем вольової готовності. Отже, з перших днів вони відчувають значні труднощі.

Причина: Несформованість мотивації учіння, спрямованість на інші, позашкільні види діяльності. інфантилізм виховання, гіперопіка, несприятливі фактори, що зруйнували позитивну мотивацію (шкільні міжособистісні стосунки, неадекватне оцінювання навчальної діяльності).

Наслідок: погана успішність і поведінка на фоні достатньо високого рівня пізнавальних здібностей.

Ознаки: тривога з приводу індивідуально-особистісних якостей – повільності. Інертність, неорганізованість, стомлюваність, некомунікабельність, егоїстичність,впертість, агресивність, озлобленість, страхи, брехливість.

Варіант 3. Дезадаптація – як невміння дітей увійти в темп шкільного життя.Ці учні, як правилосоматично ослаблені, часто хворіють, втомлюються, невитримані.

Причина: Нездатність до довільної регуляції поведінки, уваги, навчальної діяльності; особливості сімейного виховання (гіперпротекція або домінуюча гіпопротекція), той самий тип виховання в дитячому садочку і початковій школі.

Наслідок: неорганізованість, неуважність, залежність від дорослих, порушення спілкування. слабка успішність.

Ознаки: тривога з приводу особливостей поведінки, навчальної діяльності і спілкування дитини з ровесниками і дорослими, нетовариськість. Замкненість, відсутність друзів; невміння дружини із ровесниками; погані відносини з учителями, дитину дражнять у школі, б’ють у класі; погані відносини між дітьми в сім’ї, відсутність бажання грати з ровесниками, тяжіння до “поганих дітей”, нерозуміння дитини.

Головна причина шкільної дезадаптації в молодших класах - у характері сімейного виховання.

Головне питання: так що ж робити?



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.230.143.40 (0.006 с.)