Отже, формування навички письма – це довготривалий та складний процес. Довготривалість та особливості другого та третього етапів навчання залежать від успішного навчання на першому етапі.

 

Що ж відбудеться, якщо форсувати швидкість на початкових етапах навчання?

Шестирічний школяр швидше працювати не може через несформованість нервово-м’язової регуляції, тому скорочує паузу, а відтак знижується усвідомлення, контроль, оцінка, планування – спотворений запис закріплюється. Під час читання дитина встигає диференціювати лише перші букви, тому читає за здогадкою, з помилками, що змушує читати слово повторно, спотворюється сприйняття тексту.

На жаль, сучасна методика пропонує ще й принципи безвідривного письма й механічного копіювання, коли провідна інструкція – дивись й роби, як я. Діти бачать усе по-різному і закріплюють в процесі навчання свої ж помилки. Ситуація ускладнюється тим, що інструкція дорослого не завжди зрозуміла дітям (див. Чабайовська М.І. Єдині зразки каліграфічного письма букв українського алфавіту та цифр: Навч.-метод. посібник. – Тернопіль: Мальва – ОСО, 2010. – 116 с.).

Отже, темп письма на початковому етапі не може бути нав’язаний - це лише гальмуватиме формування навички.

 

Безвідривне письмо можливе, коли різко скоротиться пауза, тобто коли виконання кожного елементу вийде з-під постійного контролю на етапі автоматизації, лише тоді можливе плавне зв’язне, швидке письмо, але не безвідривне.

Традиційно багато уваги приділяється чистописанню, вправлянню. І це дійсно необхідно. Однак численні вправляння доцільні лише на третьому етапі формування навички. Тому що перші два етапи – усвідомлена й дуже повільна діяльність, а не лише механічне вправляння. Допоки дитина не усвідомила дію, тобто не закріпила алгоритм дії, схему, траєкторію руху, - вправляти не має сенсу. Навіть шкідливо. Тому усвідомлене навчання – провідний принцип дидактики, звідси - напруження й повільний темп.

До речі, сучасні критерії оцінювання швидкості читання – 90-100 слів на хвилину порушують можливості слухового й зорового сприйняття, артикуляції, що призводить до високої функціональної напруги.

 

1. Основні помилки письма та їх причини

 

Причини помилок письма в першокласників поділяють на внутрішні та зовнішні.

Внутрішні: недостатня сформованість зорового й зорово-просторового сприйняття, зорової пам’яті, зорово-моторної координації, моторних функцій, механізмів організації діяльності, несформормованість фонетико-фонематичного сприйняття, функціональна напруга, втома, індивідуальні особливості темпу діяльності.

Зовнішні причини: помилки методики – опора на принцип механічного копіювання, швидкий темп навчання, неправильна поза, положення ручки, низька концентрація уваги, нестійка працездатність, незасвоєні правила.

 

Зазначені причини обумовлюють появу труднощів у навчанні. Неспроможність дитини самостійно їх подолати призводить до помилок письма.

Труднощі, що виникають у першокласників під час письма, умовно можна поділити на п’ять груп:

1/ труднощі формування зорового образу букви. Помилки: дописування зайвих або недописування елементів у букві, зворотний порядок накреслення букви, дзеркальне зображення літери, письмо друкованої замість рукописної букви, заміна однієї букви іншою.

Для усунення труднощів передбачити в процесі навчання: розвиток просторового сприймання, вольових якостей, самоконтролю, довільної уваги, вправляння в порівнянні, диференціюванні;

2/ труднощі формування правильної траєкторії руху. Помилки: вихід елементів букви за межі рядка, пропуск рядка або письмо поза основним рядком у сітці зошита.

Для усунення зазначених труднощів передбачити: вправи для розвитку окоміру, координації рухів руки, просторового сприймання;

3/ труднощі копіювання. Помилки: різна висота букв у слові, різний нахил елементів букви та букв у слові, наявність тремору, відсутність поєднання або неправильне поєднання букв, окреме письмо елементів у букві.

Для запобігання помилкам потрібно передбачити такі вправи: для розвитку окоміру та координації рухів руки, зміцнення дрібних м’язів кисті руки;

4/ труднощі в застосуванні навчального приладдя. Помилки: надмірне стискання ручки, недостатній натиск на папір, тремтячі лінії.

Для усунення помилок потрібно показати правильні прийоми роботи, сидіння за партою, навчити самоконтролю за діяльністю.

5/ труднощі індивідуального характеру. Помилки: повільний процес переведення друкованої букви в рукописну, швидка стомлюваність руки, поява тремтячих ліній, невміння побачити й назвати елементи букви, недописування, пропуски.

У роботі з дітьми, що мають труднощі особистісного характеру, потрібно передбачити розвиток вольових якостей дитини, довільної уваги, дрібних м’язів кисті, підвищення працездатності, формування розумових дій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення).

 

 

1. Основні помилки читання та їх причини

На процес формування навички читання впливають ті ж внутрішні причини, що й на процес навчання письма. Крім того, є й специфічні чинники: порушення вимови, труднощі артикуляції.

Серед найбільш поширених зовнішніх причин - недосконала методика навчання читання, в основі якої - орієнтування дітей на швидкість читання. Саме форсування швидкості читання призводить до таких помилок, як взаємозаміна близьких за конфігурацією букв; пропуски букв, складів, слів; перестановка букв; читання за здогадкою; швидкий темп читання з поганим розумінням прочитаного.

Поширеною помилкою на початковому етапі навчання є дуже повільний темп читання. Якщо до кінця 1 класу темп пришвидшується, то це свідчить про індивідуальні особливості темпу діяльності повільної дитини. Якщо повільний темп читання не має особливої динаміки до кінця року, то най вірогіднішими причинами можуть бути не сформованість звуко-буквеного аналізу, труднощі артикуляції, концентрації уваги або функціональна напруга, втома.

 

Висновки.

Отже, перший етап навчання письма і читання визначає успіх формування цілої навички на 2 та 3 етапах, коли дитина буде легко схоплювати слова, фразу, навчиться формулювати й записувати свою думку. У четвертому класі під час читання й письма всі технічні дії повинні піти з-під контролю, свідомо контролюється лише думка, сутність письмового тексту. Це й буде початок навчання писемного мовлення, що має свої механізми і свої труднощі.

Дуже багато учнів залишаються на синтетичному етапі, через що графічні та орфографічні навички не формуються, дитина не любить читати й писати.

Не навчена розуміти текст дитина й у 9 класі буде його не розуміти. Техніка читання, темп читання важливі не самі по собі, а лише як основа для розуміння тексту.

Література.

Прищепа О. Ю. Навчання письма / Навчання і виховання учнів 1-го класу: метод. посіб. для вчителів / упоряд. О. Я. Савченко. — К.: Початкова школа, 2002. — 464 с.

Гончарук І.П. Запобігання й усунення графічних помилок першокласників/ І.П.Гончарук. (див. додаток №1 до лекції № 2)

Трунова В.А., Боднар Н.М. Удосконалення навичок правильного письма учнів початкової школи. Виправлення індивідуальних помилок у почерку дітей (див додаток №2 до лекції № 2).

 

Запитання.

Що спільного в процесах читання й письма й чим вони різняться між собою?

Які труднощі під час навчання читання й письма можливі за умов дефіциту уваги?

Подайте класифікацію труднощів, що виникають у шестиліток під час навчання письма.

Схарактеризуйте етапи формування навичок читання й письма.

Коли доцільно починати формувати навички якісного читання й безвідривного письма?

Завдання для самостійного опрацювання теми: Читаючи текст статей Гончарук І.П. Запобігання й усунення графічних помилок першокласників (див. додаток №2 до лекції) та Труновоъ В.А., Боднар Н.М. Удосконалення навичок правильного письма учнів початкової школи. Виправлення індивідуальних помилок у почерку дітей (див додаток №2 до лекції № 2) позначте на полях спеціальними символами відому інформацію «+», невідому інформацію «-», суперечливу інформацію, що потребує перевірки «?», дуже цікаву «!». Узагальніть отриману інформацію.

 

 

Додаток №1 до лекції № 2

Гончарук І.П., вчитель початкових класів Уманської загальноосвітньої школи №4 Черкаської області