Прикладна етика та її основні різновиди.

Етика (лат., гр., звичай) -1. Наука, що вивчає мораль. 2. Норми поведінки, сукупність моральних правил певної соціальної групи.Існують типи етичних вчень: історія етики і моралі, теорія моралі, нормативна етика, прикладна етика.До прикладної етики відносяться ті, які мають прикладний характер у практичній життєдіяльності людей: 1. емпірична чи описова етика - описує, констатує, аналізує норми, звичаї, моральні чесноти представників різних народів народностей, соціальних груп і прошарків, різних спільнот, які й складають моральні стосунки у суспільстві на різних етапах його розвитку. 2. педагогічна етика - забезпечує засвоєння індивідами встановлених моральних зразків поведінки3. професійна етика - описує й обґрунтовує особливості моралі різних професійних груп, виходячи із специфіки їхньої діяльності.4. екологічна етика- описує й обґрунтовує особливості норм поведінки людини до частини екосистеми та оточуючого середовища;5. етика громадянська - описує Й обґрунтовує особливості норм поведінки людини по відношенню до суспільства;6. етика ділового спілкування- описує й обґрунтовує особливості норм самостійної професійної етики для менеджерів, підприємців, інших професій...

 

Охарактеризувати морально-етичні аспекти екологічних проблем сучасної цивілізації.

Остання чверть XX ст. характеризувалася різким погіршенням якості оточуючого людину природнього середовища: забрудненням рік, озер, повітря, видовим збідненням флори і фауни тощо. Це свідчить про те, що протиріччя між суспільством і природою перемістилось у фазу взаємознищення. Суть сучасних екологічних протиріч - конфлікт між гігантськими темпами природоперетворюючої діяльності людської спільноти і процесами рівноваги в екосфері. Цей конфлікт створює реальну загрозу появи незворотних змін в природних системах, порушення основних механізмів життєзабезпечення людини.Дослідники визначають три основні напрями масованого екологічно-виховного впливу на суспільство.Правила екологічної поведінки існують для людей, здійснюються на рівні індивідуального або суспільного всезагального виконання. Тобто виконуються на різних організаційних рівнях: особи, суспільства, людства. Вони регулюються законами, звичаями, традиціями. Але найефективніше працюють при введенні в культуру.Оцінки суспільної моральності й моралі індивідуума часто вступають у суперечність між собою. Один і той самий вчинок може розцінюватись і як благо, і як зло.Тут діють різні уявлення про добро і зло, про корисність і шкідливість.Тобто правила екологічної моралі й екологічної етики невідривні від сучасного розуміння культури.Людина завжди схилятиметься у своєму розумінні перед таємницею життя. Тому з позицій культури добро — це збереження, творення, примноження і захист всього живого, і навпаки, зло — це руйнування живого світу.Прихильники «глибинної екології» заперечують важливість людського виду. Людина, на їх погляд, лише один з багатьох видів, які населяють планету. Людське життя не важливіше, ніж життя іншої живої істоти. Тому здоров'я біосфери є важливішим блага людства.Іншим напрямом екологічної етики є «визволення тварин».На думку прихильників цього напряму, тварини мають такі самі моральні права, як і людина: кожен з видів, що населяють планету, має свої вимоги до середовища. Коли їхня ніша у середовищі збільшується, то збільшується і обсяг моральних прав. Механізм здійснення цих прав визначається функцією виду в екосистемі. Рослина, наприклад, має продукувати органічні речовини для травоїдних. Якщо рослинна речовина не знайде свого споживача, то вона, напевне, може зникнути як вид.

Професійна етика економіста та її особливості.

Професійна мораль не може виступати як така, що протистоїть загальнолюдській моралі, існує поряд із нею. Професійна мораль є невід'ємною часткою моралі загальнолюдської, існує в її рамках і формується на її основі.у сучасному світі з'являється у зв'язку з новітніми досягненнями науково-технічного прогресу цілий ряд нових професій, у яких визріває внутрішня потреба в певних, пройнятих моральним змістом, правилах. Складаються такі види виробничої та наукової діяльності, де швидка перевірка сумлінності виконуваної людиною надзвичайно важливої й відповідальної роботи практично неможлива. В цих сферах соціально-економічної активності людей їхні моральні якості стають іноді вирішальними чинниками нормального функціонування підприємств і наукових установ.

Професійну мораль не слід ототожнювати з мораллю корпоративною, котра, відображуючи обособлені групові інтереси, створює особливі норми поведінки та оцінок вузького людського прошарку, які часто протистоять нормам моралі суспільної й мають по суті справи антисоціальний характер. Іноді, з точки зору суспільства, ці норми корпоративної моралі виступають як явна аморальність, своєрідна антимораль, перевернуті норми моральності. Подібні норми існують у світі професійних кримінальних злочинців, так званих «злодіїв у законі», де найбільшою чеснотою оголошується презирство до праці, жорстокість щодо слабких, демонстративна неповага до закону й нехтування ним, рабська покора, заснована на страху перед дужчим, «паханом» і т. д.

Для економіста важливо, щоб його послуги користувались попитом. А тому необхідно мати довіру суспільства і надавати виключно якісні послуги. Тим більше у сфері грошового обігу і фінансових розрахунків.

Економіст повинен дотримуватись таких принципів:

Ø Об’єктивності

Ø Незалежності

Ø Планування діяльності

Ø Контролю роботи

Ø Конфеденційності

Ø Професіоналізму

Ø Компетентності

Ø Доброзичливості

 

 

Основні принципи професійної етики економіста

Професійна мораль не може виступати як така, що протистоїть загальнолюдській моралі, існує поряд із нею. Професійна мораль є невід'ємною часткою моралі загальнолюдської, існує в її рамках і формується на її основі.у сучасному світі з'являється у зв'язку з новітніми досягненнями науково-технічного прогресу цілий ряд нових професій, у яких визріває внутрішня потреба в певних, пройнятих моральним змістом, правилах. Складаються такі види виробничої та наукової діяльності, де швидка перевірка сумлінності виконуваної людиною надзвичайно важливої й відповідальної роботи практично неможлива. В цих сферах соціально-економічної активності людей їхні моральні якості стають іноді вирішальними чинниками нормального функціонування підприємств і наукових установ.

Професійну мораль не слід ототожнювати з мораллю корпоративною, котра, відображуючи обособлені групові інтереси, створює особливі норми поведінки та оцінок вузького людського прошарку, які часто протистоять нормам моралі суспільної й мають по суті справи антисоціальний характер. Іноді, з точки зору суспільства, ці норми корпоративної моралі виступають як явна аморальність, своєрідна антимораль, перевернуті норми моральності. Подібні норми існують у світі професійних кримінальних злочинців, так званих «злодіїв у законі», де найбільшою чеснотою оголошується презирство до праці, жорстокість щодо слабких, демонстративна неповага до закону й нехтування ним, рабська покора, заснована на страху перед дужчим, «паханом» і т. д.

Для економіста важливо, щоб його послуги користувались попитом. А тому необхідно мати довіру суспільства і надавати виключно якісні послуги. Тим більше у сфері грошового обігу і фінансових розрахунків.

Економіст повинен дотримуватись таких принципів:

Ø Об’єктивності

Ø Незалежності

Ø Планування діяльності

Ø Контролю роботи

Ø Конфеденційності

Ø Професіоналізму

Ø Компетентності

Ø Доброзичливості