Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни.



Терміни - це слова або словосполучення, які вживаються в науковій, публіцистичній, діловій сфері мовлення для точного вираження понять і предметів.

Діловому стилю характерна термінологія, яка утворюється із активної лексики (діловодство, справочинство), запозичується з інших мов (банк, бюджет), утворюється за допомогою власних слів та частин іншомовних слів (фототелеграф).

В основному, значення термінів зафіксовані у державних стандартах, тлумачних, термінологічних словниках, довідниках.

До вживання термінів ставляться такі вимоги:

- термін повинен вживатися лише в одній, зафіксованій у словнику формі;

- термін повинен вживатися з одним (закріпленим за ним у словнику)значенням;

- при користуванні терміном слід суворо дотримуватись правил утворення від нього похідних форм: якщо словник дає лише певні форми, то утворювати ще якісь слова для власного вжитку забороняється. Отже, терміни - це така група слів нашої мови, яка потребує до себе спеціальної уваги, постійного звірення із словником, повсякчасного поновлення в пам'яті значення потрібних для роботи найменувань.

Термінологія є досить молодою наукою, яка офіційно почала своє існування лише наприкінці 19 -початку 20 ст. Вважається, що вперше слово «термін» з`явилося в 1876 році в Німеччині. Медична термінологія - це комплекс термінологій великої кількості медично-біологічних, клінічних і фармацевтичних дисциплін. Можна виділити три основні групи термінів:

1-а група- анатомічна й гістологічна термінологія, що охоплюють найменування анатомічних й гістологічних утворень (номенклатура - перелік назв, термінів, тощо, які вживаються в якій-небудь галузі науки, виробництва і т.д.).

2-га група - клінічна термінологія. До неї належать терміни терапії, хірургії, акушерства й гінекології, неврології, офтальмології, психіатрії та інших клінічних дисциплін.

3-тя група - фармацевтична термінологія. Сюди слід віднести назви лікарських форм, лікарських засобів, хімічну номенклатуру латинською мовою, назви лікарських рослин.

Способи творення термінологічної лексики:

2.1.Основними способами збагачення є творення нових слів на основі власних мовних ресурсів та запозичення з інших мов.

Медична термінологія з погляду походження належить до одного з найдавнішіх шарів термінологічного словника української мови, тому протягом багатовікової історії розвитку в ній відбилися основні способи словотворення, котрі забезпечували можливість творення нових термінів, тобто морфологічний: афіксація (префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний спосіб), осново- та словоскладання, та синтаксичний спосіб (утворення терміна із словосполучення).

Термінологічне словотворення, на відміну від загальномовного, має деякі особливості, які пов’язані насамперед із самою специфікою терміна як лексичної одиниці обмеженої сфери вживання. Враховуючи те, що терміни виникають у професійному середовищі та використовуються у строго термінологічній функції тільки

в спеціальній літературі та професійному вживанні, термінологічне словотворення дає

можливість штучно вводити до термінології спеціалізовані за значенням словотворчі

морфеми, які, будучи виразниками конкретних значень, виконують разом з тим

класифікаційну функцію. Так, суфікс -іт- (-ит-) передає значення - запалення, наприклад:

блефарит – запалення повік, фарінгіт – запалення гортані, бронхіт – запалення бронхів,

отит – запалення вуха, апендицит – запалення апендиксу;

-компонент -томія(-ектомія) передає значення - видалення, наприклад: тонзилотомія – видалення мигдалин, апендектомія – видалення апендиксу, артеріектомія – видалення артерії; -компонент-патіяпередає значення хвороба: увеапатія – захворювання судинного тракту,

мастопатія – захворювання молочної залози;

- компонент -метріяозначає вимірювання чогось (хронопериметрія);

- компонент -подібнийпередає значення схожості на щось (склоподібний, дископодібний, кільцеподібний) тощо.

Суфіксальний спосіб.

Суфіксальний спосіб словотворення, що полягає у з’єднанні суфікса з коренем або похідною основою, найбільш поширений у термінологічному словотворенні.

Приєднуючись переважно до іменних основ, суфікси утворюють слова на позначення

певних понять чи явищ об’єктивної дійсності.

Серед словотворчих морфем іменних медичних термінів виділяються спільносхіднослов’янські суфікси -ість/-ость/-асть/, -ин(а)/-ін(а), -ок із похідними від нього -нок, -чок, -ств(о)/-цтв(о)/-зтв(о), -иц(я), -юк, -ак/-як, -ищ(е), -нн(я), -ик/-ік,-овик, -от та суфікси іншомовного походження -аці(я), -изм/-ізм, -ин/-ін, -аз(а), -оз(а),-ит, -атор/-ятор, -ист, -ант, -ом(а) та ін., наприклад: реактивність, резистентність,судина, клітина, гребінець, акушерство, насичення, генетик, сліпота, глухота, ампутація, астигматизм, амілаза, дантист, коагулянт, міома, фіброма, метеоризм, міозит, обтуратор, стимулятор, дантист, квадрант тощо.

Досить значною продуктивністю при творенні українських медичних термінів відзначаються суфікси -ість/-ость/-асть/. Іменники, утворені за допомогою суфікса -ість, мотивовані якісними та відносними прикметниками з суфіксами-н, -ов, -ив, -ев, -юч-,-ільн-, що виражають якість, властивість когось, чогось.

Так, від прикметників полярний, спадковий, життєвий, ослаблений, охриплий утворилися відповідно терміни полярність, спадковість, життєвість, ослабленість, охриплість. Такі терміни, як правило, означають фізичні якості та стан живих істот (млявість, нервовість, непритомність, сонливість); властивості організмів (мінливість, дражливість); сконцентрованість якихось ознак у предметах та явищах (констативність, зернистість); зовнішній вигляд названими термінами предметів (опуклість, вигнутість) та їхні властивості (в’язкість,еластичність).

Також у медичній термінології є чимало термінів з суфіксом-ість, мотивованих складними прикметниками, наприклад: багатоплідність, взаємозалежність.

При утворенні медичних термінів значне місце належить багатофункціональному

суфіксу -ик/-ік слов’янського походження із похідними від нього-ник, -овик.

Тип термінів з суфіксом-ик представлений в медичній термінології назвами осіб за характером і сферою їхньої діяльності: медик, генетик, діагностик, що співвідносяться з назвами

наукових дисциплін: медицина, генетика, діагностика; за хворобою: гіпотонік, діабетик,

ревматик, співвідносні з найменуванням хвороб: гіпотонія, діабет, ревматизм.

За допомогою суфікса-иц(я) утворився ряд термінів, мотивованих прикметниковою основою, на позначення анатомічних понять: роговиця, поясниця. Деякі з цих іменників синонімічні словосполученням з мотиваційним прикметником, наприклад: кропив’яна лихоманка – кропивниця, рогова оболонка – роговиця.

На позначення одиничних предметів утворюються терміни з суфіксом-ин(а):мигдалина, віспина, пуповина, пухлина, підряпина.

Значне місце в медичній термінології займають віддієслівні терміни-іменники із значенням дії або стану, що оформляються за допомогою суфіксів-анн(я), -енн(я), -інн(я). За допомогою цих суфіксів від основ непохідних дієслів утворюються терміни середнього роду на позначення процесу дії: западати – западання, зашивати – зашивання, позіхати – позіхання, чергувати – чергування, забруднювати – забруднення.

Суфікси -анн(я), -енн(я) вказують на видові ознаки віддієслівних

іменників, утворюючи таким чином паралельні форми: розширювати – розширення –розширювання, стягувати – стягнення – стягування, випадати – випадання – випадіння

та ін.

Синонімічним до згаданих вище суфіксів виступає суфікс-аці(я), який приєднується

переважно до основ іншомовного походження: аглютинувати – аглютинація –аглютинування, адаптувати – адаптація – адаптування, ізолювати – ізоляція –ізолювання, концентрувати – концентрація – концентрування тощо.

Досить продуктивним при творенні медичної термінолексики є словотвірний тип із

загальновживаними суфіксами суб’єктивної оцінки-ок, -к(а), ускладнені формантами-ов,

-оч, -еч, -ик, -ян, та суфікс -ець. За їх допомогою від іменних основ утворені терміни на

позначення органів: клубочок, мозочок, шлуночок, мішечок, канатик, вузлик, кришталик,

мізинець, зубець, гребінець; гомілка, голівка/головка, сітківка, чашечка тощо.

За допомогою суфікса-як/-ак утворюються назви хворобливих утворень на поверхні тіла: чиряк, набряк, гнояк тощо.

Суфікси іншомовного походження прийшли в українську мову разом з новими для неї поняттями. В українській медичній термінології значна частина термінів на позначення дії утворена за допомогою продуктивного в термінології суфікса-аці(я):

сегментувати – сегментація, адаптувати – адаптація, ампутувати – ампутація,

асимілювати – асиміляція, вакцинувати – вакцинація..

Також українській медичній термінології властивий словотвірний тип з суфіксом–ізм, що визначають в медичній термінології властивості, ознаки живих організмів: альбінізм, анаболізм. Суфікс-ізм приєднується в основному до основ іншомовного походження.

Для медичної термінології характерні слова, утворені за допомогою суфіксів-оз(а), -аз(а), -оз. Зокрема, за допомогою суфікса-оз(а) переважно від греко- латинських коренів утворюються терміни на позначення вуглеводів, наприклад: глюкоза, рибоза та ін.; назв різних хвороб та симптомів: невроз, психоз, лейкоз, сколіоз, фімоз, туберкульоз, склероз, каріоз, кератоз.

Для утворення назв білкових речовин, ферментів, що зумовлюють біохімічні перетворення в процесі обміну речовин, використовується суфікс-аз(а): лактаза, ліаза, діастаза, мальтаза.

Для позначення різних речовин, лікарських препаратів, хімічних сполук у медичній

та фармакологічній термінологіях широко представлена словотвірна модель із суфіксами

-ин/-ін/-їн: аспірин, інсулін, нуклеїн, кокаїн, протеїн, туберкулін тощо. Ці суфікси

приєднуються, як правило, до основ іншомовного походження.

Суфікс -ом(а)вживається при творенні термінів, що позначають пухлинні утворення: аутосома, бластома, глаукома, лейкома, саркома, туберкулома тощо.

За допомогою суфікса-ит/-іт/-їт у медичній терміносистемі утворюються терміни на

позначення патологічного стану запального характеру: бронхіт, неврит, отит,перитоніт.

Іменники-терміни із суфіксом латинського походження -тор/-атор/-ятор

означають особу, предмет, речовину, орган, характеризуються відношенням до того, що

названо мотивованим словом. Мотивованими виступають слова на-аці(я)/-іці(я).

Наприклад: абдукція – відведення кінцівки від середньої лінії тіла, абдуктор – відвідний

м’яз; рецепція – здійснюване рецепторами сприйняття і перетворення енергії подразників

на нервові збудження, рецептор – кінцевий утвір нервів, здатний сприймати подразнення;

так само активація – активатор, інгаляція – інгалятор, ізоляція – ізолятор, стимуляція –

стимулятор, дилатація – дилататор тощо.

На базі запозичених основ утворилися терміни з суфіксом -ант/-янт, які означають

особу, предмет, хімічну речовину: практикант, квадрант, коагулянт.

Словотвірний тип з суфіксом -логпредставлений в медичній термінології численною групою термінів-назв осіб за фаховими ознаками: патолог, офтальмолог.

Усі терміни цієї групи співвідносяться з іменниками на -логі(я), що становлять назви наукових дисциплін, їхніх розділів та частин: патологія, офтальмологія, неврологія, психологія.

Спостерігається досить чітка диференціація у поєднанні суфіксів з похідними



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.230.143.40 (0.011 с.)