Префіксальний та префіксально-суфіксальний способи.

Префіксально-суфіксальний спосіб творення нових термінів характеризується одночасним приєднанням префіксів і суфіксів, що несуть різне смислове навантаження.

При утворенні українських медичних термінів використовуються власне українські

префікси без -, між-, над-, під-, при-, о-/от-, за-, пере-, пів-, про-, роз-, су- (давній префікс

спільнослов’янського походження) та префікси іншомовного, у більшості випадків греко-

латинського, походження: а -, анти-, архі-, де-, диз-/дис-, екзо-, екто-/енто-, гіпер-, гіпо-.

Відповідно до ознак та функцій префіксів, всі префікси можна поділити на три групи: префікси на означення антонімічних (протилежних) понять, на означення інтенсивності ознаки або неповноти ознаки.

Для означення протилежних понять використовується досить значна кількість

префіксів як слов’янського походження (наприклад: без -, між-, над -), так і іншомовні

(наприклад: анти-, де-, диз-/дис-).

Найбільшою продуктивністю відзначається власнеукраїнський префікс без -, який здебільшого означає відсутність ознаки чи якості, закладеної в основі. До основ термінів, утворених шляхом приєднання до похідної основи префікса без-, часто додається суфікс - ість, наприклад: безплідність, безволосість, беззубість, бездітність, бездіяльність тощо.

Вживається префікса без- і при утворенні термінів-прикметників за допомогою суфіксів -н(ий), -ов(ий)/-ев(ий), наприклад: безплідний, бездітний,безболісний, безжиттєвий.

За допомогою приєднання до слова прийменника між- (котрий перейшов до розряду префіксів) утворюються терміни на позначення розміщення, перебування чого-небудь між чим-небудь: міжвузля, міжключиця, міжцентр. Аналогічно до попередньої групи, більшою, ніж терміни-іменники, продуктивністю відзначаються терміни-прикметники, утворені також шляхом приєднання до основ суфіксів -н-, -ов-/-ев-, наприклад: міждольковий, міжклітинний, міжлопатковий, міжреберний, міжхребетний.

Значення перебування, розміщення набуває термін при утворенні за допомогою префікса під-, здебільшого у поєднанні з суфіксами -ок, -ин-, що вживаються на позначення анатомічних понять та вказують на місце, простір, розташування нижче від того або спереду того, що названо у основі: підборіддя, піднебіння, підребер’я, підошва, підгрудок, підчеревина, підшийок..

За допомогою суфіксів -н-, -ов-/-ев- утворюються терміни-прикметники з відповідною семантикою: підключичний,підлопатковий, піднебінний, підошовний, підшкірний.

Те ж саме значення – перебування, розміщення – представляє і префікс над-, часто у поєднанні із суфіксами -ник, -ок: надколінок, надчерев’я, надшкір’я, надкісниця, надгрудинник.

Терміни-прикметники, утворені шляхом приєднання до твірної основи префікса над- та суфіксів -н-, -ов-, -альн-, характеризують місце об’єкта, названого твірною основою: надгортанний, надколінниий, надшкірний, надбрівний, надглотковий тощо.

Префікс при- вживається при творенні термінів-іменників на позначення розміщення, розташування близько до того, що названо похідною основою: придаток, пришлунок.

Аналогічне значення мають терміни-прикметники, утворені за допомогою префікса при- з приєднанням суфіксів -н-, -ов-/-ев-: привушний, приміхуровий, принирковий, припіхвовий.

У представлених невеликою кількістю у терміносистемі іменниках, утворених за

допомогою префікса при- з приєднанням суфіксів -ість, -к, -ник, -енн(я), -анн(я)/

-уванн(я), префікс при- несе значення приростання, злиття, з’єднання: припухлість,

приєднання, прирощення (прирощування) або іншої дії: призначення, прикладання.

Синонімічним до словотвірного типу з префіксом при- є словотвірний тип

з префіксом о-/об-, що вживається при словотворенні на позначення безпосередньої

близькості до того, що названо у похідній основі: окістя, осередок, очеревина тощо.

Також префікс о-/об- вказує на процес, що призводить до зміни стану, якості: обертання,

обмеження, обмивання, обмороження, обрізання, оглушення, одужання, оживлення,

оздоровлення, опромінення, опущення тощо.

Порівняно незначна кількість українських медичних термінів утворена за допомогою префіксів за-, пів-, напів-, перед-, роз- у поєднанні з суфіксами або без них:

забруднення, завушниця, заглибина, заглотковий, заїда, загоєння, зап’ясток, півкуля,

напівпараліч, напівперіод, передміхуровий, передсердя, передпліччя, передплюсно, переохолодження, розлад, розрив, розтин тощо.

З наведених префіксів найбільше термінів утворюється за допомогою префікса роз -, який вживається на позначення розгортання та перебігу дії, та суфіксів -анн(я), -енн(я) (йдеться про терміни-іменники віддієслівного походження): роздроблення, розм’якшення, розширення, розплавлення, розрідження, розрізування, розростання (розрощення), розсікання, розслаблення, розсмоктування.

У рамках зазначеної групи, представлені також терміни, утворені за допомогою

префіксів іншомовного походження: а-/ан-, апо-, ана-, анти-, де-, диз-/дис-, екзо-/екто-,

епі -. Слід звернути увагу на те, що деякі префікси з вищенаведеного ряду є синонімічними по відношенню до власне українських префіксів. Так, наприклад,

префікс а-/ан- є синонімічним до власнеукраїнського префікса без- та вживається на

позначення відсутності того, що виражає мотивована основа: аритмія, авітаміноз,

анестетик, аномалія.

У термінах, утворених за допомогою префікса ана-, останній означає «порушення,

розлад, відновлення»: анабіоз, аналгезія, анатоксин, анафілаксія, анаплазія, анаморфоз.

Синонімічні префікси анти- (запозичений) та проти- (власномовний) у термінах-іменниках мають предикативне значення боротьби з чим-небудь, захисту від чого-небудь: антибіотик, антисептик, протиотрута протипоказання.

Раніше ці префікси приєднувалися до похідних основ в залежності від походження: префікс анти- приєднувався переважно до основ іншомовного походження, префікс проти - до власномовних основ.

На сучасному етапіпереважно використовуються форми з префіксом проти -, котрий став вживатися такожз основами іншомовного походження: антитіло – протитіло, антивірусний –

противірусний, антиотрута – протиотрута. Зазначені префікси також достатньою

мірою вживаються для створення термінів-прикметників, похідних від іменників з цим

префіксом, на позначення невідповідності чомусь через відсутність чогось: антивірусний

(противірусний), антиспазматичний (антиспастичний), антибіотичний, антигемофільний,

антитоксичний, антипіретичний, протизапальний, протизаплідний, протиерозійний.

На позначення відсутності чогось в медичних термінах вживаться префікс де-, котрий має варіативні значення протилежності та застосовується: а) на позначення ліквідації, знищення: декортикація, демаркація, депіляція, деструкція, дефекація, дезінфекція;

б) на позначення порушення, розладу

дегенерація, декомпресія, депігментація, дегідратація, декомпенсація, деформація.

Також зі значенням порушення, розладу вживається префікс диз -/дис-: дизурія, дискінезія.

Аналіз медичних термінів свідчить про те, що префікси екзо-/екто-, епі- називають

способи поширення, розміщення на поверхні того, що названо основою: екзостоз,

ектомія, епідидиміс, епігастрій, епіглотіс, епідерміс, епікард, епітелій, епіфіз.

Префікс ендо-/енто- вказує на поширення чогось всередині того, що мотивовано

похідною основою: ендокард, ендометрій, ендоскопія, ендометрит, ендоплазма.

Префікс екстра- у медичній термінології, на відміну від загальновживаної мови, де

він виражає найвищу якість кого-небудь або чого-небудь, при термінотворенні вживається

на означення знаходження поза межами того, що названо твірною основою: екстракція,

екстрасистолія, екстраабдомінальний, екстрагенітальний, екстракардіальний.

Для позначення розташування або введення чогось в межах того, що називає похідна основа,

вживається префікс інтра -: інтраартикулярний, інтравенозний, інтравітальний,

інтрадермальний, інтрамуральний.

Для позначення відхилення, відокремлення, завершення, втрати вживається префікс апо-: апоневроз, апофіз,апоплексичний.

Префікс гіпо- у медичній термінології є багатозначним та вживається на позначення:

а) розміщення, знаходження відносно того, що названо твірною основою:

гіпобласт, гіпоталамус, гіпоксимія, гіпофіз;

б) порушення, розладу, зниження того, що названо твірною основою: гіпобіоз, гіподинамія, гіпоксія, гіпоплазія, гіпосекреція, гіпотонія, гіпотрофія, гіпофункція.

Друге значення префікса при- вживаєтьсяна позначення інтенсивності ознаки, з аналогічною семантикою виступають також префікси гіпер-, гіпо- ультра-: гіперемія, гіперестезія, гіпернефрома,гіпотрофія, ультразвуковий.

Групу префіксів зі значенням неповної ознаки в медичній термінології представляють префікси під-, пів- / напів-, па-, су-: підвивих, підсилення, підживлення

півпараліч, напівзрілий, напівперетинковий, напівпрохідний,напівпорожній..

Давній словотворчий формант спільнослов’янського походження су-, котрий позначає суміжність, у більшості випадків став частиною кореня внаслідок спрощення основи: суглоб, судина, сукровиця, судома, супінатор, супровідний.

2.4 Осново- та словоскладання вивчити самостійно в матеріалах самостійної роботи.

При підготовці до практичного заняття студент повинен знати теоретичний матеріал:

- лексика за сферою вживання

- терміни і термінологія.

- основні групи медичних термінів

- походження, способи творення термінологічної лексики.

- правила вживання термінів.

Студент повинен вміти:

- використовувати набуті знання у процесі спілкування

- правильно записувати терміни

- правильно використовувати терміни свого фаху

Робота в зошиті: