Передумови звернення до суду з заявою про видачу судового наказу (види вимог, за якими може бути виданий судовий наказ).

Першою підставою для видачі судового наказу є заявлення вимоги про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.

Потрібно зазначити, що на цю підставу не поширюється позовна давність. Відповідно Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом (в нашому випадку з заявою) про стягнення йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Доказом нарахування заробітної плати є довідка з місця роботи про розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Стягнення не нарахованої заробітної плати відбувається в позовному провадженні.

Другою підставою для видачі судового наказу, є вимога про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника. Звернутися до суду з заявою можуть органи внутрішніх справ та інші особи, у яких виникло право вимоги.

Третьою підставою для видачі судового наказу є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Четвертою підставою для видачі судового наказу є вимога про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб.

Останньою підставою для видачі судового наказу є вимога про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.

Ці вимоги повинні бути документально підтвердженими та безспірними, тобто не може викликати сумнівів ні момент настання права вимоги, ні сума грошових коштів чи вартість майна. В наказному провадженні не може розглядатися спір про право.

Перелік підстав для видачі судового наказу, встановлений у частині першій коментованої статті, є вичерпним. Це означає, що коментована стаття не допускає можливості заявлення інших вимог для видачі судового наказу.

3. Порядок звернення з заявою про видачу судового наказу:

a) Підсудність справ наказного провадження.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції. Судами першої інстанції є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.

На даний вид провадження поширюються загальні правила підсудності, встановлені ЦПК:

1) підсудність за місцезнаходженням відповідача:

- заява, у якій боржником є фізична особа, подається в суд за місцем її проживання;

-заява, у якій боржником, є юридична особа, подається в суд за її місцезнаходженням.

2) підсудність прав за вибором позивача:

- заява, в якій міститься вимога, що виникла з трудових правовідносин, може подаватися також за місцем проживання заявника;

- заяви щодо вимог, які виникають з діяльності філій або представництв юридичної особи, можуть подаватися також за їх місцезнаходженням;

- заяви щодо вимог, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть подаватися також за місцем виконання цих договорів;

- якщо місце проживання боржника невідоме, заява може бути подана за місцезнаходженням майна боржника чи місцем його перебування або за останнім відомим місцем проживання боржника чи постійного його роботи);

- якщо боржник не має в Україні місця проживання, заява може подаватися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування в Україні.

3) підсудність кількох вимог, пов'язаних між собою: якщо за вимогою зобов'язаними є кілька боржників, які проживають або знаходяться в різних місцях, заява подається за місцем проживання або місцезнаходженням одного з боржників за вибором кредитора (заявника);

4) виключна підсудність: заяви щодо вимог, які виникають з приводу нерухомого майна, подаються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Якщо суддя, вирішуючи питання про видачу судового наказу, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається заявнику для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Вказана ухвала разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються заявнику.

Суд, який розглянув справу, не може передати її до іншого суду, якщо порушення правил підсудності виявиться після винесення судового наказу, наприклад при поданні заяви про його скасування.

 

b) Форма і зміст заяви про видачу судового наказу.

Заява про видачу судового наказу подається в суд особою, якій належить право вимоги.

До осіб, яким належить право вимоги, належать:

- якщо вимога стосується нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати, — працівник;

- якщо заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника, — як фізична особа, так і орган внутрішніх справ або орган виконавчої служби;

- якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово- комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення — відповідний оператор цих послуг;

- якщо заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину — той з батьків дитини, який подав заяву про стягнення аліментів;

- якщо заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості — відповідний споживач цього товару.

Заява про видачу судового наказу подається у письмовій формі особисто заявником або його представником чи надсилається поштою рекомендованим листом з описом вкладеного.

У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, в який подається заява;

ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;

вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

перелік документів, що додаються до заяви.

Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників.

До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження.

До заяви про видачу судового наказу додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заява про видачу судового наказу обов'язково підписується заявником або його представником.

Залежно від вимоги стягувача документами, поданими до заяви про видачу судового наказу можуть бути:

документи, що підтверджують невиконання боржником обов'язків;

довідка про заробітну плату, розрахункові книжки, завірені виписки з розрахункової чи платіжної відомості, довідки з бухгалтерії організації роботодавця, письмовий грошовий розрахунок сум, які підлягають виплаті.

c) Судові витрати у справах наказного провадження.

За подання заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір у розмірі п'ятдесяти відсотків ставки, що визначається з оспорюваної суми в разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження.

Від сплати судового збору звільняються:

1) позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;

2) позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення

зв'язку.

Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

Внесена сума судового збору не повертається стягувачу у разі:

6) відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу

7) скасування судового наказу.

У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

 

d) Підстави та правові наслідки повернення заяви про видачу судового наказу.

Суддя повертає заяву про видачу судового наказу, у разі якщо:

1) заявник у встановлений судом строк не усунув недоліки заяви про видачу судового наказу;

2) до моменту відкриття наказного провадження надійшло звернення заявника про повернення заяви про видачу судового наказу;

3) заяву подано недієздатною особою;

4) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

5) справа не підсудна цьому суду;

Про повернення заяви про видачу судового наказу суддя постановляє ухвалу.

Уразі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу, щодо якої відсутні підстави для її повернення чи відмови у видачі судового наказу, вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи — боржника.

У разі якщо за результатами розгляду отриманої судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи — боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд повертає стягувачу заяву про видачу судового наказу.

Наслідки повернення заяви або відмови в її прийнятті

Повернення заяви у випадку, встановленому цим Кодексом, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків. Заявник, який відповідно до ухвали суду про залишення заяви про видачу судового наказу без руху у встановлений у ній строк виконав вимоги, передбачені ЦПК, може повторно звернутися з такою самою заявою. В такому випадку вважається, що вона подана в день первісного її подання до суду. Саме тому, що вказана ухвала не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою після усунення їх недоліків, вона не може бути оскаржена в апеляційному порядку