Зупинення, відкладення і перерва в розгляді цивільної справи.

Суд оголошує перерву у зв'язку з необхідністю одержання нових доказів або в інших необхідних випадках. Тривалість перерви встановлюється судом залежно від обставин розгляду справи.Суд встановлює дату і час нового судового засідан­ня, про що повідомляє під розписку осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Якщо в розгляді справи було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій воно було перервано.

Відкладання розгляду справи є обов'язковим і факультативним.

Суд зобов'язаний відкласти розгляд справи в разі: неявки в судове засідання однієї з сторін або будь-кого з інших осіб; необхідність особистих пояснень, сторони, яка не з'явилася; в) неявки в суд відповідача у справах про стягнення аліментів, якщо явка обов'язкова; г) заміна відведеного судді; заміни неналежної сторони; ж) призначення подружжю строку для примирення.Про відкладення розгляду справи суд виносить ухвалу, зміст якої повинен відповідати ЦПК. В ухвалі зазначаються мотиви та строк відкладення і які процесуальні дії належить виконати на усунення обставин, що викликали відкладення, які забезпечили б розгляд справи в новому судовому засіданні, про призначений день і час якого також зазначається в цій ухвалі.

Обов'язкове зупинення провадження в справі настає з підстав, передбачених ЦПК, у випадках: смерті громадянина або припинення юридичної особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. 2) втрати стороною дієздатності, яка її мала при порушенні справи.3) перебування відповідача в діючій частині Збройних Сил. 4) неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи. Факультативне зупинення провадження в справі можливе з підстав, передбачених ЦПК, коли суд може на заяву сторін (ін осіб), які беруть участь у справі, або з власної ініціативи зупинити провадження в справі.

Питання про зупинення провадження в справі розглядається в судовому засіданні з участю осіб, які беруть участь, про що суд постановляє ухвалу. В ній зазначаються: мотиви, закон, яким керувався суд, подія або дія, з настанням якої закінчується строк зупинення провадження у справі, інші дані, які визначають її зміст. Ухвала про зупинення може бути в апеляційному порядку оскаржена. Після усунення обставин, які були підставою зупинення, суд на заяву осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи відновлює провадження в справі, постановляючи про це ухвалу. Така ухвала оскарженню не підлягає. Після відновлення провадження справа призначається до розгляду і вирішується за загальними правилами цивільного судочинства.

Закінчення провадження у справі без ухвалення судового рішення: залишення заяви без розгляду.

Заява залишається без розгляду,

- якщо її подано недієздатною особою. При встановленні цієї обставини суддя зобов'язаний відмовити в прийнятті заяви до свого провадження, а помилково прийнята заява підлягає залишенню без розгляду.

- подання заяви її від імені заінтересованої особи іншою особою, яка не має повноважень на ведення справи (до позовної заяви, яка подається представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що стверджує його повноваження)

- у випадку повторної неявки в судове засідання позивача або обох сторін або неповідомлення ними причин неявки на другий виклик.

- якщо спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав знаходиться на розгляді в іншому суді.

Залишення заяви без розгляду за підставами, передбаченими ЦПК, виключає можливість розгляду судом даної справи в даному судовому засіданні, але після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, заінтересована особа має право знову звернутися до суду з заявою в загальному порядку.

ЦПК передбачені інші підстави залишення без розгляду заяв, скарг, документів, зауважень.

· закриття провадження у справі.

Розвиток процесу по розгляду справи не може продовжуватися і бути доведеним до постановлення рішення (закривається) за наявності обставин, точно встановлених законом, тобто провадження у справі закінчується без постановлення судом рішення.

Підставами є обставини, які підтверджують неправомірність виникнення процесу і неправомірність його подальшого продовження. Тому закриття провадження в справі виключає можливість повторного порушення в суді тотожної справи. Провадження в справі закривається:- якщо справа не підлягає розглядові в судах. - якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового вирішення спору і можливість застосування цього порядку втрачена. - у разі, якщо є рішення, що набрало законної сили, постановлене по спору між тими ж сторонами, про той же предмет. - коли позивач відмовився від позову і відмова була прийнята судом, та коли сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом. - договір між сторонами про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

- якщо після смерті громадянина, який був однією з сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Фіксування цивільного процесу технічними засобами. Журнал судового засідання. Протоколи окремих процесуальних дій.

Суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. Повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання, є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи. Одночасно з проведенням фіксування технічними засобами секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання. У журналі судового засідання зазначаються такі відомості:1) рік, місяць, число і місце судового засідання;2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, що беруть участь у справі;4) порядковий номер вчинення процесуальної дії та її назва;6) час вчинення 7) інші відомості, визначені Кодексом. Журнал підписується секретарем після судового засідання і приєднується до справи.

Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процес. дії: Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засі­данням складається протокол. У ньому зазначаються відомості: 1) рік, місяць, число, місце і час початку вчинення процесуальної дії; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена сторін, які беруть участь у справі; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; 5 відомості про роз'яснення процесуальних прав та обов'язків; 6) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали; 7) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 8) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представни­ків та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів; 9) докази, а в разі якщо докази не додаються до справи, - номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів; 10) час закінчення вчинення процесуальної дії;

ТЕМА 17. СУДОВІ РІШЕННЯ

1. Поняття і види актів суду першої інстанції. Відмінність рішення суду від ухвали та судового наказу.

Провадження по розгляду і вирішенню цивільних справ у суді першої інстанції завершується постановленням рішення або ухвали.

Судове рішення - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оспорюваних прав та свобод громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідношення і наказом певної поведінки у майбутньому.

Залежно від способу захисту права і правових наслідків, які вони викликають, судові рішення поділяються на види: про присудження — до виконання (або утримання від виконання) певних дій; про визнання — наявності (або відсутності) правовідносин (або юридичних фактів); конститутивні — про перетворення правовідносин.

Ухвали суду — акти застосування норм процесуального права, спрямовані на виникнення процесу, його розвиток і закінчення. Вони не стосуються матеріально-правового спору, а належать до питань процедури. Таким чином, ухвали суду першої інстанції — це такі постанови, якими справа не вирішується по суті. Цим вони відрізняються від рішень.

Залежно від вирішення вимоги, спрямованої на розвиток провадження у справі, вони можуть бути класифіковані на такі види: а) ухвали, спрямовані на порушення цивільного процесу в справі, а також в питаннях виправлення описки і явної арифметичної помилки, постановлення додаткового рішення, скасування обмеження дієздатності або поновлення громадянина в дієздатності; б) ухвали, які забезпечують розвиток процесу в справі, — ними вирішуються окремі процесуальні питання, які виникають під час підготовки справи до розгляду, вирішення судом справи і виконання судового рішення; в) ухвали, які перешкоджають виникненню цивільного процесу в справі і такі, які перешкоджають дальшому його розвитку; г) ухвали по застосуванню санкцій за цивільні процесуальні правопорушення — про притягнення до штрафної і майнової відповідальності, до кримінальної і громадської відповідальності; д) окремі ухвали.

Залежно від суб'єктів, які постановили ухвали, їх можна класифікувати на одноособові і колегіальні.За процесуальною формою втілення ухвали класифікуються на самостійні і протокольні.

У порядку цивільного судочинства суди ухвалюють рішення, постановляють ухвали та видають судові накази. Судовий наказ –форма судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна, що ухвалюється у справах наказного провадження