Звернення стягнення на заробітну плату, інші види доходів боржника.

Стягнення на заробiтну плату (заробiток), пенсiю, стипендiю та iншi доходи боржника звертається при вiдсутностi у боржника коштiв на рахунках у кредитних установах, вiдсутностi чи недостатностi майна боржника для повного покриття належних до стягнення сум, а також при виконаннi рiшень про стягнення перiодичних платежiв та стягнень на суму, що не перевищує одного мiнiмального розмiру заробiтної плати.

Вiдрахування iз заробiтної плати (заробiтку), пенсiї чи стипендiї громадян проводить адмiнiстрацiя пiдприємств, установ i органiзацiй на пiдставi надiсланих їм державним виконавцем виконавчих документiв.

Якщо боржник змiнить мiсце роботи або мiсце проживання чи навчання, пiдприємства, установи, органiзацiї, якi отримали виконавчий документ, повертають його не пiзнiш як у 3-денний строк державному виконавцевi з вiдмiткою про нове мiсце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно вiдоме, а також повiдомляють про проведенi ними стягнення перiодичних платежiв за виконавчими документами. Звернення стягнення на пенсiї провадиться вiдповiдно до законодавства про пенсiї.

Зазначенi вище правила стягнення поширюються i на випадки звернення стягнення на (інші види доходів боржника): 1) доходи, отриманi фiзичною особою, яка є суб'єктом пiдприємницької дiяльностi; 2) доходи за працю в колективному сiльськогосподарському (фермерському) господарствi; 3) авторську винагороду за твори лiтератури, науки або мистецтва, премiї, що присуджуються за видатнi досягнення в галузi науки, лiтератури i мистецтва, винагороду за вiдкриття, винахiд, на який видано авторське свiдоцтво, корисну модель, промисловий зразок i рацiоналiзаторську пропозицiю; 4) суми на вiдшкодування шкоди, заподiяної калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.

Розмiр вiдрахувань iз заробiтної плати та iнших видiв доходiв боржника вираховується iз суми, що залишається пiсля утримання податкiв.

Обмеження розмiру вiдрахувань iз заробiтної плати встановлюється законодавством про працю.Загальний розмiр усiх вiдрахувань при кожнiй виплатi заробiтної плати не може перевищувати п'ятдесяти вiдсоткiв заробiтної плати, яка належить до виплати працiвниковi, в тому числi при вiдрахуваннi за кiлькома виконавчими документами.

Стягнення не може бути звернено на такi виплати: 1) вихiдну допомогу, яка виплачується у разi звiльнення працiвника; 2) матерiальну допомогу особам, якi втратили право на допомогу по безробiттю; 3) допомогу по вагiтностi та пологах; 4) одноразову допомогу при народженнi дитини; 5) допомогу по догляду за дитиною; 6) допомогу на лiкування; 7) допомогу на поховання;

 

8. Порядок вирішення питання про поворот виконання.

Поворот виконання полягає у поверненні (стягувачем) відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим рішенням. Для настання повороту виконання необхідно: одержання позивачем (стягувачем) майна або грошових сум в порядку виконання рішення суду; скасування такого рішення суду і закриття провадження у справі, або залишення позову без розгляду, або відмова у задоволенні позову чи зміна рішення шляхом задоволення позовних вимог в меншому розмірі, або скасування рішення з поверненням справи на новий розгляд, при якому позовні вимоги задовольняються в меншому розмірі чи має місце відмова в їх задоволенні.Питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням. У разі неможливості повернути майно в рішенні або ухвалі суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі грошових коштів, одержаних від його реалізації.

Заява про поворот виконання подається в межах загального строку позовної давності без оплати судового збору в той суд, в якому знаходиться цивільна справа. Справа розглядається з викликом сторін і закінчується постановлениям ухвали, на яку може бути подана апеляційна скарга.

Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ

Ці справи можна поділити на дві групи: 1) у першій групі справи, по яких можливість залежить від виду скасування рішення; 2) у другій групі ті справи, у яких можливість повороту не залежить від порядку ухвалення рішення.

До першої групи справ цією ст.. віднесено справи про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи. По таких справах поворот виконання допускається лише у випадках скасування рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами і лише тоді, якщо скасоване рішення було обгрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. До другої групи відносять справи про стягнення аліментів, справи про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обгрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Судовий контроль за виконанням судових рішень.

Учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи дер­жавної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи. До учасників виконавчого провадження відносять: державного виконавця, сторін, представників сторін, експертів, спеціалістів, перекладачів, а до осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, — понятих, а також працівників органів внутрішніх справ, представників органів опіки та піклування, інші органи та установи.

Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

Скаргу може бути подано до суду:

- у 10-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод;

- у 3-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Разом з тим, якщо законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду, їх перебіг має визначатися за цими нормами.

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

За ^{aƒрезультатами} розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи ДВС суд викладає своє рішення у формі ухвали (про задоволення чи відмлву у скарзі).

ТЕМА 26. ПРАВОВИЙ СТАТУС ІНОЗЕМНИХ СУБ’ЄКТІВ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ