Мета та завдання перегляду судових рішень судом касаційної інстанції.

Під касаційним провадженням слід розуміти самостійну стадію цивільного процесу, сутність якої полягає у перегляді (перевірці) за касаційною скаргою сторін чи касаційним поданням прокурора рішень місцевих судів, що набрали законної сили, та рішень апеляційних судів, поста­новлених ними як судами першої чи апеляційної інстанції, які не на­брали законної сили.

Касаційною інстанцією у цивільних справах є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Розгляд справ у касаційній інстанції здійснюється судом — у складі не менше як трьома суддями судової палати Верховного Суду України чи колегією суддів судової палати Верховного Суду України.

При розгляді справи в касаційному порядку перевіряється — правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, законність судових рішень чи ухвал.

Суть касаційного провадження полягає в тому, що суд касаційної інстанції за скаргою осіб, які беруть участь у справі, і осіб, котрі не брали участь у справі, стосовно яких суд вирішив питання про їх права і обов'язки, та за поданням прокурора, перевіряє законність рішень і ухвал суду першої інстанції, їх відповідність нормам матеріального чи процесуального права, котрі не були предметом апеляційного розгляду, а також рішень і ухвал суду апеляційної інстанції з метою захисту прав, свобод таких заінтересованих громадян, прав і охоронюваних законом інтересів юридичних осіб, держави, публічних інтересів.

Значення касаційного провадження полягає в тому, що воно забезпечує законність рішень і ухвал суду першої і апеляційної інстанції, захист прав, свобод і охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у справі і держави, захист публічних інтересів, а також забезпечує однакове застосування закону судами України та превентивну їх дію, спрямовану на попередження порушення законності громадянами, юридичними, службовими і посадовими особами.

 

 

2. Об’єкт та предмет касаційного оскарження.

Об'єктом касаційного оскарження є рішення й ухвали, постановлені судом першої інстанції, які були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а також ухвали та рішення суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду. Підставами порушення касаційного провадження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Тобто, не будь-яке рішення чи ухвала можуть бути оскаржені в касаційному порядку, а тільки ті щодо яких є сумніви в їх законності. При цьому самостійним об’єктом оскарження може бути як рішення в цілому, так і його частина. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також постановлені за результатами їх перегляду ухвали апеляційного суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку, тільки якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі

Предметом касаційного оскарження можуть бути рішення і ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали апеляційного суду.

Будь-які рішення суду можна оскаржити в касаційному порядку повністю або частково. Зо­крема, коли сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не ос­порюючи резолютивної частини рішення, не згодні з його мотиву­вальною частиною, вони вправі оскаржити його лише в цій частині.

 

Характеристика суб’єктного складу щодо права на касаційне оскарження судових рішень.

Суб'єктами права касаційного оскарження виступають особи, які беруть участь у справі(у справах позовного провадження – сторони, треті особи, представники осіб, третіх сторін; у справах наказного і окремого провадження – заявники, інші заінтересовані особі, їхні представники).

Сторони (позивач і відповідач) мають самостійне право на касаційне оскарження рішення суду і в тих випадках, коли в справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів — співучасники або коли судом здійснена заміна неналежної сторони. Якщо позивач не погоджується на заміну відповідача і суд притягає до участі в справі іншу особу як співвідповідача, обидва відповідачі вправі оскаржити рішення в касаційному порядку. Таким же правом користуються процесуальні правонаступники сторін та інших осіб, які беруть участь в справі, коли за законом таке правонаступництво може мати місце.

Право касаційного оскарження судових рішень надано також третім особам як з самостійними, так і без самостійних вимог, а також заявникам і заінтересованим особам у справах наказного та окремого провадження.

Право касаційного оскарження судового рішення мають також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки. Зазначені особи можуть подати касаційну скаргу, якщо оскаржуваним рішенням суду безпосередньо вирішено питання про їх права, свободи або про їх обов'язки. Особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в касаційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права або обов'язки цих осіб. Право на внесення касаційного подання надано прокурору, який бере участь у розгляді цивільної справи.

Право касаційного оскарження, касаційного подання прокурора діє в межах встановленого цивільного процесуального строку: протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали або рішення суду апеляційної інстанції або протягом одного року з дня проголошення ухвали або рішення суду першої інстанції, якщо ці рішення або ухвали не були оскаржені в апеляційному порядку. Пропущений з поважних причин строк може бути поновлений судом першої інстанції, в якому знаходиться цивільна справа, за заявою суб'єкта права касаційного оскарження, подання в межах одного року з дня виникнення такого права. При відмові в поновленні строку і повернення касаційної скарги, подання, та про задоволення заяви про поновлення строку суд першої інстанції постановляє ухвалу. На ухвалу судді про відмову поновити пропущений строк може бути подано апеляційну скаргу.

Процесуальні засоби, строки та порядок звернення для відкриття провадження з перегляду судових рішень касаційною інстанцією.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення строку, встановленого частиною першою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.Касаційна скарга подається у письмовій формі.

У касаційній скарзі повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;

3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;

4) рішення (ухвала), що оскаржується;

5) в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;

6) клопотання особи, яка подає скаргу;

7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.

Касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також копії оскаржуваних рішень (ухвал) судів першої та апеляційної інстанцій.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, де вона реєструється в встановленому порядку, та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, який пе­ревіряє її відповідність.