Повноваження суду у процесі виконання судових рішень.

 

Зважаючи на те, шо рішення суду, яке набрало законної сили, вимагає виконання сторонами та іншими особами, щодо яких воно ухвалене, суд не завжди г суб"гктом цих правовідносин, а останні не завжди є цивільними процесуальними.

Відповідно до сг. 368 ЦНК за кожним рішенням, яке наб­рало законної сили або допущене до негайного виконання, за заявою особи, на користь якої воно ухвалене, видасться один виконавчий лист. Підставою для виконання є також ухвали про забезпечення позову, витання мирової угоди. Силу вико­навчого документа має і судовий наказ.

Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, шо є в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачіа видані кілька виконавчих лис­тів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним листом. Виконавчі документи про стягнення виконав­чого збору направляються до органів податкової служби, які у подальшому виступають стягувачами.

У порядку, встановленому цивільним процесуальним зако­ном, можуть розглядатися справи з приводу:

видачі дубліката виконавчого листа або судового наказу
(ст. 370 ЦПК, ст. IIі Закону);

поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконав­
чого документа до виконання (ст. 371 ЦПК, ст. 23 Закону);

відстрочки або розстрочки виконання, зміни чи встановлен­
ня способу і порядку виконання (ст. 373 ЦПК, ст. 33 Зако­
ну);

розгляду питання про затвердження мирової угоди та від­
мови від примусового виконання рішення (ст. 372 ЦПК,
ст.ст. IIі, 37 Закону);

вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до
дитячою або лікувального закладу (ст. 374 ЦПК, ст. 78 За­
кону);

вирішення витання про оголошення розшуку боржника або
дитини (ст. 375 ЦПК, ст. 42 Закону);

вирішення іш і линя про примусове проникнення до житла
чи іншого володіння особи (ст. 376 ЦПК, ч. З ст. 5 Закону);

вирішення ішгання про звернення стягнення на грошові ко­
шти, що знаходяться на рахунках (ст. 377 ЦПК);

заміни сторони виконавчого провадження (ст. 378 ЦПК,
ст. 11 Закону);

визначення частки манна боржника у майні, яким він воло­
діє спільно з іншими особами (ст. 379 ЦПК, ч. 6 ст. 50 За­
кону);

роз'яснення судового рішення (ст. 221 ЦПК, ст. 28 Закону);

розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного
виконавця (судового контролю за виконанням судових рі­
шень) (рож VII ЦПК, ст. 85 Закону);

вирішення питання про поворот виконання (ст.ст. 380-382
ЦПК).

Втрачений оригінал виконавчого листа чи судового наказу може бути поновлений шляхом видачі дубліката за заявою стягувача або державного виконавця. Справа розглядається су­дом, який видав виконавчий документ, з викликом сторін та шініерссованих осіб, причому їхня неявка у судове засідання не є перешкодою для вирішення питання. За видачу дубліката виконавчого документа справляється плата (ст. 370 ЦПК).

У разі пропуску строку пред'явлення виконавчого докумен­та до примусового виконання (виконавчої давності) стягувач може звернутися до суду із заявою про його поновлення. Зая­ва про поновлення пропущеного строку подасться до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі, проте їх неявка не с перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк (ст. 371 ЦПК).

За наявності обставин, що ускладнюють або унеможливлю­ють виконання рішення за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у де­сятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розст­рочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку ви­конання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і. у виняткових випадках, може відстрочити або розстрочити вико­нання, зміниш спосіб і порядок виконання рішення (ст. 373 ЦПК).

Мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стяі-у-вача від примусового виконання в процесі виконання рішення подасться в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденною строку передає її до суду за місцем вико­нання рішення дли визнання.

Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмову стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб

За результатами розгляду мирової угоди або відмови від примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до загальних правил щодо розпорядження матеріальними правами сторін цивільного процесу (ст.ст. 174-175, 372 ЦПК).

Питання щодо тимчасового влаштування дитини до дитячо­го або лікувального закладу вирішується судом за поданням державного виконавця у десятиденний строк з викликом в су­дове засідання сторін та за обов'язковою участю представни­ків органів опіки та піклування. Проте неявка сторін не с пе­решкодою для вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу (ст. 374 ЦПК).

Розшук у виконавчому провадженні оголошуггься за міс­цем виконання рішення або за останнім відомим місцем про­жинання (перебування) боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (перебування) сгяіунача.

Суд має право витребувані від державного виконавця всі необхідні документи л.ія вирішення питання про оголошення розшуку. Подання державного виконавця розглядається у де­сятиденний строк (ст. 375 ЦПК).

Для забезпечення конституційного принципу недоторканос-іі жипш державний виконавець у разі проведення виконавчих.ції, пов'язаних із примусовим проникненням до житла чи ін­шого володіння особи, повинен звернутися до суду. Заявником у справі виступає державний виконавець, який подає до суду заяву, погоджену із начальником відділу державної виконавчої служби. Ці ни і піти вирішуються судом негайно за участю дер-жлшюго виконавця, без виклику чи повідомлення сторін або інших заінтересованих осіб (ст. 376 ЦПК).

Законом допускається можливість звернення стягнення на належні боржникові від інших осіб ірошові кошти, що знахо­дяться на поточних, депозитних чи інших рахунках цих осіб.

Вирішення такого питання, а також можливості звернення стя­гнення на грошові кошти, які знаходяться на рахунках самого боржника, здійснюється судом за поданням державного вико­навця, погодженим з начальником відділу державної виконав­чої служби, за участю державного виконавця без виклику чи повідомлення сторін чи інших заінтересованих осіб (ст. 377 ЦПК).

Питання про нравонасгупництво у виконавчому проваджен­ні судом розглядається у десятиденний строк за поданням дер­жавного виконавця або за заявою особи, яка бажає вступити правонаступником. Суду повинні бути представлені докумен­ти, що підтверджують иравонаступництво у матеріальних пра­вовідносинах (ст. 378 ЦПК).

У разі звернення стягнення на майно, яке перебуває у спільній власності, постає потреба визначення у ній частки бор­жника. Тому державний виконавець повинен звернутися до су­ду із відповідним поданням, яке розглядається судом у десяти­денний сірок і повідомленням сторін та заінтересованих осіб, їхня неявка не перешкоджає вирішенню питання (ст. 379 ЦПК).