Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами: поняття, особливості, суб’єкти права оскарження, форма та зміст заяви.

 

 

Провадження у зв'язку і иововимвленнми обставинами не с доповненням чи різновидом касаційного способу перевірки за­конності судових рішень, це самостійний вид перевірки, який характеризується власними специфічними рисами: підставами перегляду, порядком та наслідками перевірки тощо.

Підставами для порушення провадження у зв'язку із ново-виявленими обставинами відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК є, на­самперед, істотні для справи обставши, що не були і не мог­ли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгля­ду справи.

Питания про те, чи є істотними обставини, які виявлено, вирішується у кожному конкретному випадку. Проте об'єктив­ним критерієм віднесення пововиявлених обставин до істотних можна вважати їх спроможність вплинути на кінцевий резуль­тат вирішення справи

Умовно можна виділити такі характерні риси новішими іе-ннх обставин:

вони є істотними;иія справи, тобто такими, що можуть
вилинути на кінцевий результат розгляду та вирішення
справи;

вони повинні об'єктивно існувати на момент розгляду і ви­
рішення цивільної справи та постановления відповідного
судового рішення;

з об'єктивних причин ці обставини повинні бути невідоми­
ми заінтересованим особам, та виявлені тільки після на­
брання судовим рішенням законної сили;

це мають бути тільки обставини, факти, а не нові докази.
Не можуть бути визнані нововиявленимп нові обставини

(такі, що виникли чи змінилися після ухвалення рішення), а також ті, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути вста­новлені при всебічному та повному дослідженні судом обста­вин справи.

Наступною підставою для перегляду рішень, ухвал суду у зв'язку з нововиявленими обставинами є встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показаній свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо не­правильний переклад, фальшивість документів або речових до-казів, ню потягли за собою ухвалення незаконного або необ­грунтованого рішення. Ці обставини мають існувати на мо­мент винесення відповідного судового рішення, про їх недо-стовірність не повинні знати заявник або суд. Крім тою, вони мають тягнути за собою винесення у справі неправильного рішення чи ухвали.

Особливістю них обставин с тс, шо їх одержують з чітко визначених законом джерел і їх неправдивість, за загальним правилом, мас бути підтверджена вироком суду у криміналь­ній справі, який набрав законної сили. Однак на практиці г непоодинокі випадки, коли щодо особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі не за­кінчується постановлениям вироку, зокрема у разі закриття провадження у кримінальній справі у зв'язку з т. зв. нереа-білітуючнми обставинами. Тоді постає закономірне питання: чи можуть вважатися нововиявленими обставинами такі діян­ня суду чи інших учасників цивільного процесу?

Щодо цього Пленумом Верховного Суду України у поста­нові № 1 від 27 лютого 1981 року "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, шо набрали законної сили" дано такі роз'яснення: у випадках, коли відносно скоби, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у криміна­льній справі в силу закону не може бути закінчене постанов­лениям вироку (в зв'язку із закінченням строків давності, вна­слідок акта амністії, помилування, нелосягнення віку криміна­льної відповідальності, у зв'язку зі смертю), на підтвердження наявності вказаних обставин суд може врахувати постанову слідчих органі» за результатами розслідування, проведеного в порядку кримінального судочинства, якщо вона винесена у су­ворій відповідності з законом. Тобто, суд при розгляді питан­ня про перегляд справи у зв'язку з ноаовияшісними обставина ми може взяти до уваги такі обставини.

Третьою підставою с скасування судового рішення, яке ста­ло підставою для ухвалення рішення чи постановления ухвали, що підмгшоть перегляду. В такому разі необхідно, щоб скасу­вання відбулося після набрання рішенням, ухвалою законної сили, оскільки факти, які були встановлені скасованими акта­ми, повинні ми і и на момент їх винесення преюдиціальне зна­чення для суду. Четвертою підставою для перегляду с встановлена Консти­туційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого су­дом при вирішенні справи, якщо рішення суду шс не викона­не. Наприклад, рішенням Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року у справі щодо конституцінності стат­ті 248 ЦПК України визнані неконституційними ряд поло­жень ЩІК 1963 року ("Скарги на рішення і дії, які не підвідом­чі судам"). Тому об'єктом перегляду у зв'язку з нововиявлени­ми обставинами можуть бути рішення, ухвали, постановлені раніше у цій категорії справ.

Отже, як пововиявлепі можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час ухвалення рішення, постановления ухвали суду, але про них не знали і не могли тати заявник і суд.

Об'єктами перегляду у порядку провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути судові рішення, по­становлені на будь-якій стадії розгляду та вирішення цивільної справи, шо набрали законної сили. Відповідно до ст. 361 ЦПК важливою ознакою судових рішень, які можуть бути об'єктом перегляду, також є те, що це судові рішення, якими закінчено розгляд справи, а також судові накази. Якщо в одне прова­дження були об'єднані декілька позовних вимог, рішення мо­же бути переглянуте тільки в частині тих вимог, які стосують­ся нововиявлених обставин.

Про перегляд рішення, ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами сторонами, Іншими особами, які беруть участь у справі, подається заява в письмовій формі, в якій зазначаються відомості, необхідні для її розгляду, а саме:

найменування суду, якому адресується заява;

ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її прожи­
вання чи місцезнаходження;

інші особи, які брали учасіь у справі;

дата ухвалення чи постановления і зміст рішення, ухвали
чи судового наказу, про перегляд яких подано заяву;

нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про
перегляд рішення, ухвали чи судового наказу, і дата їх від­
криття або встановлення;

посилання на докази, що підтверджують існування новови-
явлених обставин.

До заяви додаються її коші відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі.

Належним чином оформлена заява може бути подана иро-гяі ом трьох місяців з дня встановлення обставин, що с підста­вою для перегляду рішення.

На відміну від перегляду у зв'язку з винятковими обстави­нами, заява про перегляд рішення, ухвали суду у зв'язку з но-вовиявленимн обставинами розглядається у судовому засіданні судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.

Особа, яка подала заяву, виступає в процесі як заявник, за рештою осіб, які беруть участь у справі, зберігається їх попе­реднє процесуальне становите.

Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідом­ляються про час і місце засідати. Неявка цих осіб не с пере­шкодою для розгляду заяви.

За результатами розгляду заяви суд своею ухвалою задово­льняє заяву і скасовує рішення, ухвалу суду чи судовий наказ у зв'язку з нововиявленими обставинами або відмовляє у П іа-доволеині, якщо заява необгрунтована. Ця ухвала має відпо­відати загальним вимогам, встановленим для такого виду про­цесуальних документів, зокрема, в ухвалі мають бути вказані час і місце її постановления; зміст рішення суду, що перегля­далося, висновки суду з приводу наявності чи відсутності но-вовиявлених обставин.

Ухвала про задоволення заяви про перегляд рішення або ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами оскарженню не підлягає. Ухвала про відмову в задоволенні такої заяви мо­же бути оскаржена в апеляційному порядку.

Основним наслідком скасування рішення, ухвали суду або судовою наказу є наступний розгляд справи судом за загаль­ними правилами цивільного судочинства.