Ринки факторів виробництва, особливості мікроекономічних досліджень.

Об'єктом мікроекономічних досліджень є мікросистеми. Об'єктами, з приводу яких складаються відноси­ни у мікросистемі, є ресурси виробництва та його ре­зультати. Ресурсами виробництва є: праця, капітал, природні ресурси та підприємницькі здібності. Праця — це цілеспрямована діяльність людини, здат­на видозмінювати природну речовину, щоб надати їй необхідної для споживання форми. Під капіталом розуміють усі засоби виробництва, створені людиною у попередніх виробничих процесах. До природних ре­сурсів належать групи предметів праці, що не підда­валися обробці, або сили природи, що використову­ються у виробничому процесі. Найчастіше їх назива­ють узагальнювальним словом "земля". Підприємни­цькі здібності — це особливі здібності окремих лю­дей свідомо йти на ризик, мобілізацію ресурсів, їх ор­ганізацію у виробничому процесі та творче викорис­тання заради отримання прибутку.

Особливе значення для розуміння мотивів пове­дінки економічних суб'єктів та побудови відповід­них моделей має врахування таких властивостей ре­сурсів:

— обмеженість. Як правило, мікроекономіка має справу не з абсолютною, а з відносною обмеженістю ресурсів;

— взаємозаміщуваність (субституційність). Це означає, що до певної міри одні види ресурсів можуть бути заміщені іншими. Найчастіше в мікроекономіці роз­глядається заміщення двох видів ресурсів: капіталу та праці;

— взаємодоповнюваність (комплементарність). Ефективне використання кожного ресурсу можливе лише за певного співвідношення з іншими.

Аналіз функціонування ринків факторів виробництва здійснюється за тими ж принципами, що й ринків продукції. З урахуванням типу ринкової структури досліджується, як формується попит на товари (індивідуальний і ринковий), які чинники його визначають; як формується пропозиція факторів (індивідуальна та ринкова) і які чинники визначають цю пропозицію. Розгляд взаємодії попиту і пропозиції дозволяє дослідити проблеми ціноутворення на фактори виробництва, а також вплив державної влади на стан цих ринків.

69.Попит на фактори виробництва,71. Вплив структури фактору виробництва і кінцевого продукту на обсяги попиту і пропозиції.

Попит на фактори виробництва визначається метою, що ставить перед собою конкретна фірма в рамках певних обмежень. До них відносяться: технологія виробництва (кожна фірма має обмеження комбінації ресурсів для виробництва продукції в умовах короткострокового або довгострокового періоду); ефективність фактора виробництва при створенні кінцевого продукту (при виробництві кінцевого продукту фірма може використовувати більш або менш якісні фактори виробництва для реалізації кінцевої мети – максимізації прибутку); ринкова вартість ресурсу (прибуток фірми залежить від ринкової вартості кінцевого товару, виробленого за допомогою певного виду ресурсу. Тому перед фірмою стоїть проблема мінімізації витрат на фактори виробництва); попит на кінцевий продукт (попит на виробничі фактори визначається і є похідним попитом від попиту на кінцеву продукцію фірми. При аналізі попиту на фактори виробництва необхідно враховувати граничну доходність та граничні витрати виробничих ресурсів, що виступають як фактори виробництва.). У графічному вигляді попит на фактори виробництва має вигляд спадної кривої з від’ємним нахилом. Крива попиту на фактори виробництва показує зміну обсягів фактору виробництва, необхідних фірмі при зміні цін на ці фактори. Вона співпадає з кривою граничної доходності граничного ресурсу, тому що: в умовах досконалої конкуренції ціни на продукт = граничному доходу; граничні витрати на виробничі ресурси = їх ціні. Еластичність попиту на фактори виробництва: оскільки попит на фактори виробництва є похідним від попиту на продукцію даного фактора, то підвищення цін на кінцевий продукт зменшує на нього попит і відповідно зменшує попит на ресурси, що необхідні для його виробництва. Чим більш еластичний попит на кінцеву продукцію, тим більш еластичний попит на фактори виробництва даної продукції.

Підприємство, виявляючи попит на фактори виробництва, прагне максимізувати корисність від їх використання, що виявлятиметься у прирості прибутку. Така цільова функція реалізується на ринку благ і тому попит на ресурси є похідним попитом, залежним від попиту на кінцевий продукт підприємства. Крива ринкового попиту на ресурс це сума кривих індивідуального попиту на цей ресурс усіх його споживачів (галузей) щоб одержати криву ринк попиту усіх галузей на ресурс багатофункціональне призначення потрібно спочатку визначити криві попиту на нього для кожної галузі. Крива ринкового попиту на ресурс Х у випадку коли різні галузі що його виробляють збувають свою продукцію на ринках з недосконалою конкуренцією. Але в такому разі важче прогнозувати можливі зміни у цінах продуктів спричинених змінами цін ресурсу. Тому кожен користувач ресурсу на ринку свого продукту швидше займеться стратегічним ціноутворенням ніж прийме ціну на продукт задану ринком.

Пропозиція на ринках факторів виробництва.. Пропозиція на ринках факторів виробництва

Обсяг пропонування праці в економіці визначається на основі ін­дивідуальних рішень окремих робітників. Основним чинником, що впли­ває на рішення максимізуючого корисність часу робітника, є годинна ставка заробітної плати. Крива індивідуального пропонування праці може бути висхідною, якщо за зростання ставки зарплати ефект заміни дозвілля працею переважає ефект доходу, який скорочує пропонування праці. На конкурентному ринку праці пропонування праці для фірми абсолютно еластичне. Крива ринкового пропонування праці є типовою висхідною.

Якщо ринки ресурсів і готової продукції досконало конкурентні, в суспільстві досягається ефективний розподіл ресурсів: граничні видатки на ресурс рівні цінності граничного продукту ресурсу.

Капітал - благо тривалого користування, тому важливе значення в теорії ринку капіталу має фактор часу.

Пропонування капітальних послуг у короткостроковому періоді відображає обмежений запас фізичного капіталу на даний період і за­звичай абсолютно нееластичне. Довгострокове пропонування капіта­льних послуг може бути абсолютно еластичним.

Особливості функціонування ринку землі пов'язані з тим, що за­гальні обсяги її пропонування не можна збільшити чи зменшити, зва­жаючи на підвищення або зниження ціни землі. її пропонування абсо­лютно нееластичне.

Вплив структури ринку фактору виробництва і кінцевого продукту на обсяги попиту та пропозиції.

Попит на ринку факторів виробництва формується в складних умовах пе­реплетіння різних ринкових структур, що їх представляють покупці і продав­ці ресурсів. Так, на досконало конкурентному ринку ресурсів може з'явитись як покупець фірма, що функціонує в умовах конкурентного ринку готової продукції, а може з'явитись нокупець-монополіст або олігополіст. Ці покупці будуть поводитись по-різному, тому що конкурентна фірма має необмежений абсолютно еластичний попит на свою продукцію і продає її за однаковою ці­ною, а фірми ринку недосконалої конкуренції мають спадну криву попиту і збільшення обсягів продажу ними можливе лише за рахунок зниження ціни готової продукції. В цих ситуаціях віддача від ресурсів і відповідно попит на них значно відрізняються.

Можливі й інші ситуації. Існує монопольний ринок ресурсів, де покупця­ми будуть конкурентні фірми, а продавцем - єдиний їх власник, наприклад, профспілка на ринку праці. Особлива ситуація виникає, коли на ринку фак­торів виробництва протистоять один одному монополіст і монопсоніст.

Конкурентні ринки ресурсів, як і інші ринки досконалої конкуренції, ре­гулюються силами попиту і пропонування.

На конкурентному ринку праці пропонування праці для фірми абсолютно еластичне. Крива ринкового пропонування праці є типовою висхідною.