Фактори, що визначають асортимент товару в підприємстві.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Фактори, що визначають асортимент товару в підприємстві.



1. Торговий профіль.

2. Тип підприємства.

3. Ступінь спеціалізації.

4. Район діяльності.

5. Характер та об'єм попиту покупців.

6. Методи продажу товару.

7. Площа торговельного залу.

8. Площа складських приміщень.

Основні показники, що характеризують асортимент

1.Широта — кількість товарних груп та підгруп, що входять в формуючий асортиментний перелік.

2.Глибина - кількість різновидів товарів за певними споживацькими чи якісними ознаками (модель, фасон, форма)

3.Стійкість – постійна наявність товарів всіх груп, якими повинен торгувати даний магазин.

4.Насиченість - визначається широтою та глибиною, загальна кількість окремих товарів.

Принципи асортиментної політики:

1.Забезпеченнявідповідності асортименту характеру попиту споживачів.

2.Комплексне задоволення попиту споживачів.

3.Забезпечення достатньої широти та глибини асортименту

4.Забезпечення стійкості асортименту.

5.Забезпечення рентабельності підприємства.

 

Додаток Б

Класифікація товарів широкого вжитку

 

Додаток В

Інструкція до практичного заняття № 7.

 

Тема:Вивчення нормативних документів, які регламентують відносини сторін по поставці товарі. Порядок укладання та оформлення договорів.

Мета:Вивчити нормативні документи, що регулюють взаємовідносини сторін з поставки товарів, навчитися використовувати документи в практичній роботі. Навчитися складати договори поставки товарів.

Студенти повинні вміти: користуючись нормативними документами, що регулюють взаємовідносини сторін з поставки товарів, використовувати документи в практичній роботі, складати договори поставки товарів.

Методичне забезпечення:

1. Цивільний кодекс України.

2. Господарчий кодекс України.

3. Закон України «Про підприємства» (Додаток А).

4. Офіційні правила тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» (Додаток Б).

5. Зразок договору поставки (Додаток В)

6. Зразки оформлення інших переддоговірних документів (Додаток Г,Д,Е)

7. Бланки договорів поставки.

 

Хід роботи і методичні вказівки:

- Уважно прочитайте інструкційну карту.

- У звіті по практичній роботі запишіть найменування теми, мети та хід роботи.

- Відповіді на питання завдання 1 занотуйте коротко у звіті.

Завдання 1.

1.1.Уважно вивчіть нормативні документи, що регулюють взаємовідносини сторін з поставки товарів. Дайте відповіді на питання:

1. За якими правилами укладаються господарські договори?

2. Ким запропоновується проект договору?

3. В скількох примірниках складається договір?

4. Які умови господарського договору є істотними?

5. В який термін, після отримання пропозицій про зміну чи розірвання
договору одна сторона повинна повідомити іншу?

Завдання 2.

2.1.Уважно ознайомтесь з « Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати» (редакція 2000 року) «Інкотермс».

2.2.Дайте відповіді на запитання:

Коли та ким вперше було створено «Інкотермс»?

Назвіть мету та сферу застосування «Інкотермс»?

Яка структура «Інкотермс 2000»?
Завдання 3.

3.1. За даними зразками вивчити зміст та структуру договорів поставки, специфікацій, протоколів узгодження, позовних заяв по переддоговірним суперечкам

3.2. Оформити договір поставки товарів (товар, реквізити сторін візьміть довільно)


Після виконання практичної роботи студент повинен

ЗНАТИ:

l джерела закупівлі товарів, завдання комерційних служб по вивченню використання джерел закупівлі товарів; порядок укладання договорів, їх види, зміст;

порядок виконання господарчих договорів;порядок пред’явлення претензій та позовів;

 

ВМІТИ:

l укладати договори про поставку товарів;складати протоколи розбіжностей; складати претензійні листи.

Література:

 

1. Панкратов Ф.Г., Серьогіна Т.К. «Комерційна справа» - Рівне, «Вертекс», 2002, стр. 69-77.

2.Дашков Л.П., Памбухчиянц В.К. «Коммерция и технология
торговли», М., ИВЦ « Маркенинг», 2000, стр. 39-42.

3.Панкратов Ф.Г. "Коммерческая деятельность", издательско-
коммерческая корпорація "Дашков и К", 2004, стр. 91-94

4.Крикоровцева Н.О. Комерційна діяльніст, навчальний посібник, К.;2007р.

5 Памбухчиянц О.В. Организация и технология коммерческой деятельности, учебник, М.:2007.

 

 


Додаток А

Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати
(редакція 2000 року)
Видання МТП N 56 Введені в дію з 01.01.2000 р.
ВИТЯГ

1. МЕТА ТА СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯІНКОТЕРМС

Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Таким чином можна уникнути або, щонайменше, значною мірою скоротити невизначеності, пов'язані з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах.

Часто сторони, що укладають контракт, незнайомі з різною практикою ведення торгівлі в країнах одна одної. Це може стати причиною непорозумінь, спорів і судових проваджень з усіма пов'язаними з цим марними витратами часу й коштів. З метою вирішення вищезгаданих проблем, МТП в 1936 році вперше опублікувала звід міжнародних правил тлумачення торговельних термінів. Ці правила відомі як "Інкотермс-1936". Пізніше були внесені зміни та доповнення 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 і на сьогодні, 2000 року, для узгодження цих правил із сучасною практикою міжнародної торгівлі.

Слід підкреслити, що сфера дії Інкотермс обмежується питаннями, пов'язаними з правами та обов'язками сторін договору купівлі-продажу відносно поставки товарів (під словом "товари" тут розуміються "матеріальні речі", а "нематеріальні товари", такі як комп'ютерне програмне забезпечення, виключаються).

Було виявлено два найпоширеніших напрями неправильного розуміння Інкотермс. Перший - це часте помилкове сприйняття Інкотермс як правил, що мають більше відношення до договору перевезення, аніж договору купівлі-продажу. По-друге, іноді їм приписують охоплення всіх зобов'язань, які сторони могли б воліти
включити до контракту. Проте, як завжди підкреслювала МТП, Інкотермс поширюються виключно на відносини між продавцями та покупцями в рамках договору купівлі-продажу, більш того, тільки в деяких, чітко визначених аспектах.

В той час, як експортерам і імпортерам необхідно враховувати практичні зв'язки між різними договорами, необхідними для здійснення міжнародної торгової угоди - де вимагається не тільки договір купівлі-продажу, але й договори перевезення, страхування та фінансування - Інкотермс відносяться тільки до одного з цих договорів, а саме договору купівлі-продажу. Тим не менш, домовленість сторін про застосування певного терміна Інкотермс обов'язково має значення й для інших договорів. Наведемо лише кілька прикладів: продавець, погодившись на договірні умови CFR або CIF, не може виконати такий договір з використанням іншого
виду транспорту, крім водного, оскільки за цими умовами він повинен надати покупцю коносамент чи інший морський транспортний документ, що просто неможливо при використанні інших видів транспорту. Більш того, документ, що вимагається згідно документарного акредитиву, обов'язково залежатиме від засобів
перевезення, що використовуватимуться.

По-друге, Інкотермс мають справу з рядом визначених обов'язків, що покладаються на сторони - такими як обов'язок продавця надати товар у розпорядження покупця або передати його для перевезення чи то доставити його до пункту призначення та з розподілом ризику між сторонами в різних випадках. Далі, вони
стосуються обов'язків щодо очищення товару для експорту та імпорту, упаковки товару, обов'язку покупця прийняти поставку, а також обов'язку сторін надати підтвердження того, що відповідні зобов'язання були належним чином виконані. Хоча Інкотермс є вкрай важливими для здійснення договору купівлі-продажу, велика кількість проблем, що можуть виникнути в цих відносинах, взагалі ними не розглядаються, такі як передача права власності та інші майнові права, порушення договору та наслідки таких порушень, а також звільнення від відповідальності в певних ситуаціях. Слід підкреслити, що Інкотермс не призначені для заміни таких умов договору, які необхідні для укладення повного договору купівлі-продажу, чи то через інкорпорацію нормативних умов, чи через індивідуальне узгодження умов. В більшості випадків Інкотермс не мають справи з наслідками порушення договору та звільненням від відповідальності внаслідок різноманітних перешкод.
Ці питання повинні вирішуватися іншими умовами договору купівлі-продажу та застосовним законодавством. Інкотермс від початку завжди призначалися для застосування при продажі товарів, що поставляються через національні кордони, тобто, вони є міжнародними торговельними термінами. Однак на практиці Інкотермс
час від часу також включаються у договори купівлі-продажу товарів виключно в межах внутрішніх ринків.

У випадках, коли Інкотермс застосовуються таким чином, статті А.2 та Б.2 й будь-які інші умови інших статей, що стосуються експорту та імпорту, звичайно, стають зайвими.

2. ЧОМУ ІНКОТЕРМС ПЕРЕГЛЯДАЮТЬСЯ?

Основною причиною черги нових редакцій Інкотермс була потреба в їх адаптації до сучасної комерційної практики. Так, у редакції 1980 року було впроваджено термін "Франко-перевізник" (тепер FCA) для частих випадків, коли пунктом одержання товару в морській торгівлі вже був не традиційний пункт FOB (проходження за поручні судна), а частіше точка на суші перед завантаженням на борт судна, де товар укладався до контейнера для наступного транспортування морем або використання комбінації різних транспортних засобів (так звані змішані або мультимодальні перевезення).

Далі, при перегляді Інкотермс у 1990 році, у статтях, що стосувалися обов'язку продавця надати докази поставки, було дозволено замінити паперовий документообіг електронним обміном даними (EDI-повідомленнями) за умови, що сторони заздалегідь домовилися здійснювати спілкування за допомогою електронної пошти.
Не варто й казати, що зусилля до вдосконалення структури та викладу Інкотермс для полегшення їх практичного застосування докладаються постійно.

3. ІНКОТЕРМС-2000

Впродовж процесу редагування, що зайняв близько двох років, МТП вжила всіх можливих заходів щодо залучення найширшого кола представників світової торгівлі від різноманітних її секторів, репрезентованих у національних комітетах, за посередництвом яких працює МТП, до висловлення своїх поглядів і відгуків на низку
проектів. Справжньою винагородою за цю роботу стали свідчення того, що вона викликала набагато активнішу реакцію з боку користувачів з усього світу, ніж будь-яка з попередніх редакцій Інкотермс. Результатом цього діалогу постала версія Інкотермс-2000, що може здатися лише незначною мірою зміненою порівняно до Інкотермс-1990 . Зрозуміло, проте, що Інкотермс зараз користується всесвітнім визнанням, і тому МТП вирішила закріпити це визнання й уникати змін заради самих змін. З іншого боку, було докладено значних зусиль для забезпечення ясного й точного відображення торговельної практики формулюваннями, використовуваними в Інкотермс-2000. Крім того, значні зміни були внесені в дві області:

- обов'язки щодо митного очищення товару та здійснення митних платежів за термінами FAS і DEQ;

- обов'язки щодо навантаження та розвантаження за терміном FCA.

Всі зміни, як за змістом, так і за формою, були зроблені на основі ретельних досліджень, проведених серед користувачів Інкотермс. Особлива увага приділялася запитам, отриманим із 1990 року Групою експертів з Інкотермс, організованою для додаткового обслуговування користувачів Інкотермс.

5. СТРУКТУРА ІНКОТЕРМС

В Інкотермс-1990 терміни були для полегшення розуміння згруповані в чотири категорії, відмінні між собою по суті, - починаючи з терміну, згідно якого продавець тільки забезпечує покупцю доступ до товару на власних площах продавця
("E"-термін - Ex Works); далі йде друга група, в рамках якої продавець зобов'язаний доставити товар перевізнику, призначеному покупцем ("F"-терміни - FCA, FAS і FOB); далі "C"-терміни, відповідно до яких продавець повинен укласти договір на
перевезення, не приймаючи, проте, на себе ризик втрати чи пошкодження товару або додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження та відправлення товару (CFR, CIF, CPT і CIP); і, нарешті, "D"-терміни, за яких продавець має нести всі
витрати та ризики, необхідні для доставки товару до місця призначення (DAF, DES, DEQ, DDU і DDP).

Класифікація торговельних термінів викладається у наступній таблиці

ІНКОТЕРМС-2000

----------------------------------------------------------------|Група E |Відправлення ||--------+--------------------------------------------------- || |EXW |Франко-завод (... назва місця) ||--------+--------------------------------------------------- ||Група F |Основне перевезення не оплачено ||--------+---------------------------------------------------- || |FCA |Франко-перевізник (... назва місця призначення) || |FAS |Франко вздовж борту судна || | |(... назва порту відвантаження) || |FOB |Франко-борт (... назва порту відвантаження) ||--------+---------------------------------------------------- ||Група C |Основне перевезення оплачено ||--------+---------------------------------------------------- || |CFR |Вартість і фрахт (... назва порту призначення) || |CIF |Вартість, страхування та фрахт || | |(... назва порту призначення) || |CPT |Фрахт/перевезення оплачені до || | |(... назва місця призначення) || |CIP |Фрахт/перевезення та страхування оплачені до || | |(... назва місця призначення) ||--------+---------------------------------------------------- ||Група D |Прибуття ||--------+---------------------------------------------------- || |DAF |Поставка до кордону (... назва місця поставки) || |DES |Поставка з судна (... назва порту призначення) || |DEQ |Поставка з причалу(... назва порту призначення) || |DDU |Поставка без сплати мита || | |(... назва місця призначення) || |DDP |Поставка зі сплатою мита || | |(... назва місця призначення) |----------------------------------------------------------------

Інкотермс зосереджують увагу на зобов'язаннях продавця щодо поставки. Точний розподіл функцій і витрат у зв'язку з поставкою товару продавцем звичайно не викликає проблем, коли між сторонами існують тривалі торгові відносини. Тоді між ними встановлюється практика ("порядок торгових відносин"), якому вони слідують у наступних угодах так само, як раніше.

 

Додаток Б

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про підприємства в Україні

від 27 березня 1991 року №887-ХП (ВВР 1991 р., №24, ст.272)
Закон спрямований на забезпечення самостійності підприємств, визначає їх права і відповідальність у здійсненні господарської діяль­ності, регулює відносини підприємств з іншими підприємствами і ор­ганізаціями, Радами народних депутатів, органами державного управління.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.235.155 (0.008 с.)