Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.



1. Правовою гарантією захисту прав фізичних осіб, обмежених у цивільній дієздатності, є норма щодо поновлення цивільної дієздатності (ст. 38 ЦК). По­рядок і процедура скасування обмеження та поновлення їх дієздатності визна­чаються правилами ст. 260 ЦПК.

Обмежена цивільна дієздатність фізичної особи може бути поновлена, якщо відпали обставини, за яких особу було раніше обмежено в цивільній дієздатності. Так, суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи у двох випадках.

По-перше, у разі видужання фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, або такого поліпшення її психічного стану, який відновив у повному обсязі її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Справи про поновлення дієздатності за такої підстави суд розглядає з обов'яз­ковим проведенням судово-психіатричної експертизи, яка призначається за ух­валою судді. Фізична особа може бути поновлена в дієздатності лише за наяв­ності висновку судово-психіатричної експертизи про значне поліпшення її ста­ну здоров'я або видужання.

По-друге, у разі припинення фізичною особою зловживання спиртними на­поями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо. Суд поновлює фізичну особу у дієздатності лише за наявності фактів про припинення осо­бою зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо. Тому не можна розглядати як підставу для поновлення ци­вільної дієздатності особи випадок, коли її сім'я припинила існування (розір­вання шлюбу, смерть), а відтак, відпав обов'язок надавати кошти на її утри­мання.

2. Відповідно до коментованої статті наслідком поновлення цивільної дієздат­ності фізичної особи є припинення піклування, встановленого над нею рішен­ням суду. Відповідно до ст. 75 ЦК суд, який призначив піклувальника, звільняє його від виконання цих обов'язків. Тому в резолютивній частині рішення суду про поновлення цивільної дієздатності повинно міститись положення про звільнення піклувальника від виконання його обов'язків. Додаткового рішення щодо припинення його повноважень не потрібно, навіть у випадку, якщо суд не вказав у рішенні про цю обставину.

Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім'ї або органу опіки та піклування (ст. 241 ЦПК).

Такі справи повинні розглядатися з обов'язковою участю представника органу опіки та піклування.

 

26. В окремих випадках, визначених актами цивільного законодавства особа може бути обмежена у дієздатності або взагалі визнана недієздатною. Так, відповідно до ст. 36 ЦК суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Також підставами для обмеження фізичної особи у дієздатності є зловживання фізичною особою спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, внаслідок чого ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. Згідно із ст. 39 ЦК визнана судом недієздатною може бути фізична особа, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Предметом судової діяльності є безпосереднє визначення наявності підстав для встановлення такого правового стану фізичної особи як обмеження удієздатності чи визнання її недієздатною.
Правом на звернення у справах про обмеження фізичної особи у дієздатності наділені члени її сім'ї, орган опіки та піклування, наркологічні та психіатричні заклади. Заяву про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подано батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування. Із заявою про визнанняфізичної особи недієздатною можуть звернутися члени її сім'ї, близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання, орган опіки та піклування, психіатричний заклад (ст. 237 ЦПК).
Підсудність (ст. 236 ЦПК). Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особинедієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи повинна містити обставини, що свідчать про психічний розлад, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права повинні бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права. У заяві провизнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
При підготовці справи до судового розгляду при наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначається судово-психіатрична експертиза. Якщо таких даних немає, то експертиза не проводиться, а ухвалюється рішення про відмову у задоволенні поданої до суду заяви.
Розгляд справи. Відповідно до ст. 240 ЦПК справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника та представника органу опіки та піклування. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа провизнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров'я.
Рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі про обмеження або позбавлення права неповнолітньої особисамостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною після набрання ним законної сили надсилається органові опіки та піклування. Таке рішення є підставою для призначення фізичній особі, обмеженій у цивільній дієздатності, піклувальника, а недієздатній фізичній особі – опікуна.
Поновлення фізичної особи у дієздатності. За загальними правилами суд, який ухвалив рішення, не вправі його змінити чи скасувати. Однак, у зв’язку із специфікою справ окремого провадження взагалі та справ про обмеження фізичної особи у дієздатності чи визнання фізичної особи недієздатноюзокрема, таке рішення суду може бути скасоване. Пояснюється це особливістю повноважень суду при розгляді таких справ. У цьому випадку не розглядається питання про наявність чи відсутність підстав для обмеження у дієздатності чи визнання недієздатною, а те, чи існують підстави дляпоновлення такої особи у дієздатності. Тому і мова йде про те, що суд не переглядає власного рішення. У випадку ж виникнення сумніву щодо законності та/або обґрунтованості ухваленого рішення суду, не постає питання про поновлення у дієздатності, а повинен відбуватися перегляд рішення суду в апеляційному, касаційному порядку чи у зв’язку з винятковими обставинами у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством. Законом визначене коло заявників, котрі наділені законом, правом на звернення до суду із заявою про поновлення фізичної особи у дієздатності. У справах про обмеження фізичної особи у дієздатності це може відбуватися за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім'ї або органу опіки та піклування (ст. 38 ЦК). У справах про визнання фізичної особи недієздатною заявниками можуть бути опікун або органи опіки та піклування (ст. 42 ЦК). Тобто, в останньому випадку не визнається право на звернення до суду за фізичною особою, яка визнана судом недієздатною.
У випадку скасування рішення суду про визнання особи недієздатною, а також про обмеження у дієздатності, коли підставою для нього була наявність психічного розладу, обов’язковим є проведення судово-психіатричної експертизи, яка повинна дати відповідь про значне поліпшення стану здоров’яфізичної особи або видужання (п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28 березня 1972 р. «Про судову практику в справах провизнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним»).
Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органу опіки та піклування. Таке рішення є підставою для зняття встановлених над фізичною особою опіки чи піклування.

 


 

27. ПРАВОЗДАТНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ -здатність особи мати цивільні права та обов’язки (виникнення - З МОМЕНТУ НАРОДЖЕННЯ; припинення – у момент смерті)

Риси правоздатності

- рівність фізичних осіб у здатності мати цивільні права та обов'язки

- є невідчужуваною

- неможливість обмеження

Зміст правоздатності

- можливість мати майно у власності, успадковувати його та заповідати

- можливість займатися підприємницькою діяльністю та бути засновником юридичних осіб

- укладати правочини та бути учасником зобов'язань, інших цивільних правовідносин

- мати інші особисті немайнові та майнові права

- мати авторські права на винаходи науки, літератури та мистецтва

- обирати місце проживання та рід занять

ДІЄЗДАТНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ -здатність особи своїми діями здобувати для себе цивільні права й самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати й нести відповідальність у випадку їхнього невиконання.

Зміст дієздатності

Правочиноздатність – здатність особи укладати будь-які правочини, не заборонені законом

Деліктоздатність – здатність особи нести самостійну майнову відповідальність

Види дієздатності

Повна дієздатність (виникає в осіб при досягненні 18 років або, у деяких, передбаченим законом випадках, до досягнення цього віку)

Часткова дієздатність (притаманна малолітнім особам, які не досягли віку 14 років)

Неповна дієздатність (характерна для неповнолітніх осіб у віці від 14 до 18 років)

Недієздатність(виникає тільки за рішенням суду при нездатності особи розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу)

Обмежена дієздатність (виникає у повнолітніх осіб на підставі рішення суду при наявності хоча б одного з факторів, а саме: а) наявність в особи психічного розладу, що істотно впливає на його здатність розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними; б) зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище)

Повна дієздатність

Виникнення

- Досягнення особою віку 18 років (повноліття)

- Реєстрація шлюбу фізичною особою, що не досягло повноліття

- Досягнення шістнадцяти років і бажання займатися підприємницькою діяльністю (при дотриманні порядку, установленого ЦК України)

- Неповнолітня особа записана матір'ю або батьком дитини

- Досягнення шістнадцяти років та працює за трудовим договором (при дотриманні порядку, встановленого ЦК України)

Зміст

Правочиноздатність особа може укладати будь-які правочини, власними діями створювати для себе цивільні права, самостійно їх здійснювати, а також створювати для себе цивільні обов'язки та самостійно їх виконувати

Деліктоздатність Особа несе самостійну відповідальність за свої обов'язки

У випадку припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття; у випадку визнання шлюбу недійсним на підставі, не пов'язаними з протиправним поводженням неповнолітньої особи; у випадку припинення трудового договору; припинення фізичною особою підприємницької діяльності ПОВНА ЦИВІЛЬНА ДІЄЗДАТНІСТЬ ЗБЕРІГАЄТЬСЯ за фізичною особою, у якої вона виникла

Часткова дієздатність

Часткова дієздатність виникає у фізичної особи, що не досяг віку 14 років (малолітнього)

Зміст правочиноздатності

- Має право самостійно вчиняти дрібні побутові угоди (такі, які задовольняють побутові потреби особи, відповідають її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосуються предмета, чкий має невисоку вартість)

- Може здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, охоронювані законом

- При укладенні одним з батьків правочину відносно майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою іншого з батьків. Інший з батьків може звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за рамки дрібної побутової (ч. 2 ст. 177 СК України)

- У випадку, коли над малолітнім встановлена опіка, опікун вчиняє правочин від імені та в інтересах підопічного. Опікун не має права без згоди органа опіки та піклування відмовитися від майна підопічного; видавати письмові зобов'язання від імені підопічного; укладати договори, що підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у т.ч. відносно поділу та обміну житлового будинку, квартири; укладати договори щодо іншого коштовного майна. Опікун, його близькі родичі не можуть укладати з підопічним договорів, крім передачі майна підопічному у власність за договором дарування або в бевідплатне користування. Опікун не може здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватися від його імені поручительством

 

Деліктоздатність

Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду

Неповна дієздатність

НЕПОВНА ДІЄЗДАТНІСТЬ ВИНИКАЄ У ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ У ВІЦІ ВІД 14 ДО 18 РОКІВ (неповнолітня особа)

Зміст правочиноздатності

- Має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини

- Самостійно розпоряджається своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права

- Бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи

- Самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).

- Самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом

- Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування. Може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування.

Деліктоздатність

- Особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону

- Особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків

- Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У відсутній частці ця шкода відшкодовується: а) батьками (усиновителями) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкода була завдана не з їхньої вини; б) закладом, що за законом здійснює щодо неповнолітнього функції піклувальника, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини

 

Обмежена дієздатність виникає у повнолітніх осіб за рішенням суду:

а) якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;

б) якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище

Зміст правочиноздатності

- Вправі самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини

- Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника

- Піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними

- Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальником

Деліктоздатність

Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій особі.

У разі видужання фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, або такого поліпшення її психічного стану, який відновив у повному обсязі її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; припинення фізичною особою зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо суд поновлює її цивільну дієздатність

Недієздатність

фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними

Зміст правочиноздатності

- Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину

- Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун

- Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування відмовитися від майнових прав підопічного; видавати письмові зобов'язання від імені підопічного; укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; укладати договори щодо іншого цінного майна

- Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички. Опікун не може здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватися від його імені порукою

Деліктоздатність

- Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе:

а) опікун;

б) заклад, який зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини.

Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, не припиняється в разі поновлення її цивільної дієздатності

- Якщо опікун недієздатної особи, яка завдала шкоди, помер або у нього відсутнє майно, достатнє для відшкодування шкоди, а сама недієздатна особа має таке майно, суд може постановити рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, частково або в повному обсязі за рахунок майна цієї недієздатної особи

 


 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.230.143.40 (0.014 с.)