Вибір і затвердження теми дипломної роботи

 

Підготовку до написання дипломної роботи починають з вибору теми із переліку тем, затверджених вченою радою факультету та попередньо погоджених з провідними фахівцями і керівниками підприємств, організацій, установ.

Тема дипломної роботи, яка обирається студентом самостійно із запропонованого кафедрою переліку, може бути уточненою і конкретизованою науковим керівником залежно від об’єкта та мети дослідження, бази проходження переддипломної практики.

Тему дипломної роботи може запропонувати сам студент, обґрунтувавши її доцільність та актуальність на сучасному етапі, але з урахуванням бази переддипломної практики. Студент повинен подати письмову заяву про закріплення за ним відповідної теми дипломної роботи. Заява подається на ім’я завідувача кафедри, який призначає наукового керівника дипломної роботи. За необхідності призначається консультант для розробки економетричної або економіко-математичної моделі.

Теми дипломних робіт затверджуються наказом ректора академії за поданням випускової кафедри та деканату у встановлені строки і надалі змінам та коригуванню не підлягають.

Після видання наказу науковий керівник видає завдання на дипломну роботу науково-дослідного характеру, яке повинне відповідати її темі, вказаній на титульній сторінці (додаток А). Завдання розглядаються на засіданні випускової кафедри, підписуються науковим керівником дипломної роботи, консультантом (при необхідності) і студентом та видаються йому з регламентованим переліком питань не пізніше, ніж за 2 тижні до початку переддипломної практики. На підставі цього завдання студент складає календарний план виконання дипломної роботи та узгоджує його з науковим керівником (додаток Б).

 

2 Вимоги до написання дипломної роботи

ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Структура та зміст дипломної роботи

 

Кожна дипломна робота повинна бути індивідуальною самостійною роботою, яка має свої особливості, зумовлені темою, об’єктом дослідження, теоретичною підготовкою студента, наявністю першоджерел та фактичного матеріалу. Дипломна робота повинна будуватися на основі єдиних вимог державних стандартів та мати таку структуру:

- Титульний аркуш;

- Завдання на дипломну роботу;

- Календарний план (графік виконання дипломної роботи);

- Анотація;

- Зміст (план) роботи;

- Список умовних позначень (за необхідності);

- Вступ;

- Основна частина:

- Розділ 1 – назва першого розділу, що відображає його зміст (крапки в кінці речення у заголовках будь-якого рівня не ставляться);

- 1.1 Назва першого параграфа першого розділу;

- 1.2 Назва другого параграфа першого розділу;

- 1.3 Назва третього параграфа першого розділу;

- і таке інше;

- Висновки до першого розділу;

- Розділ 2 – назва другого розділу, що відображає його зміст;

- 2.1 Назва першого параграфа другого розділу;

- 2.2 Назва другого параграфа другого розділу;

- 2.3 Назва третього параграфа другого розділу;

- і таке інше;

- Висновки до другого розділу;

- Розділ 3 – назва третього розділу, що відображає його зміст;

- 3.1 Назва першого параграфа третього розділу;

- 3.2 Назва другого параграфа третього розділу;

- 3.3 Назва третього параграфа третього розділу;

- і таке інше;

- Висновки до третього розділу;

- Висновки (загальні висновки до всієї роботи);

- Практичні рекомендації (за необхідності);

- Список використаних джерел;

- Додатки (за необхідності) (кожний додаток з нової сторінки).

Титульний аркуш є першою сторінкою дипломної роботи. Він має єдину форму для всіх дипломних робіт і оформлюється відповідно до зразка, який наведено у додатку А.

Титульний аркуш заповнюється в машинописному варіанті або рукописно чорними чорнилами без помарок і виправлень.

Назва теми дипломної роботи на титульному аркуші повинна точно відповідати формулюванню теми у наказі ректора академії та завданню на дипломну роботу.

Завдання на дипломну роботу студент отримує від наукового керівника перед початком переддипломної практики. Заповнюється за зразком, наведеним у додатку Б.

Анотація – короткий виклад суті дипломної роботи, що розкриває її основну ідею та практичне значення.

Анотація складаються за формою, яка має такий зміст: прізвище та iнiцiали студента; назва дипломної роботи; спецiальнiсть (шифр i назва); установа, місто, рік; основні ідеї, результати та висновки дипломної роботи. Також вона повинна містити інформацію про обсяг роботи, кількість таблиць, ілюстрацій та додатків (зразок наведено в додатку В).

Викладення матеріалу в анотації повинно бути стислим i точним. Належить використовувати синтаксичні конструкції, притаманні мові ділових документів, уникати складних граматичних зворотів. Необхідно використовувати стандартизовану термiнологiю, уникати маловідомих термiнiв i символів.

Анотація має укладатися українською та іноземною мовами (англійською або французькою або німецькою).

Зміст (план) дипломної роботи подається після анотації на окремій сторінці. Він має бути складним і містити вступ; три розділи, кожен з яких складається не менш як з трьох підрозділів; висновки, список використаних джерел і додатки.

Зміст розташовується після анотації. Слово “Зміст” пишеться у вигляді заголовка (симетрично тексту) з прописної літери. Зміст послідовно включає найменування всіх частин дипломної роботи (вступ, назву розділів та підрозділів, висновки, список використаних джерел і додатки) відповідно до тексту. Найменування, які включаються у “Зміст”, записуються рядковими літерами, починаючи з прописної літери. Проти кожного найменування у правій стороні аркуша позначається номер сторінки, з якого починається дана частина роботи (зразок наведено у додатку Д).

Список умовних позначень, символів, одиниць, скорочень тощо у дипломній роботі наводиться за необхідності, а саме:

- якщо в дипломній роботі вжита специфічна термiнологiя, а також використано маловiдомi скорочення, нові символи, позначення i таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Такий перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, а справа – їх детальну розшифровку;

- якщо в дипломній роботі спецiальнi терміни, скорочення, символи, позначення i таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ (2-3 стор.)містить обґрунтування актуальності й практичної цінності обраної теми дипломної роботи, визначає мету та завдання роботи, об’єкт, предмет дослідження і подає коротку інформацію про нього; стисло характеризує використані методи та інформаційні джерела дослідження (додаток Ж).

Актуальність теми дослідження. Обґрунтування актуальності проблеми дослідження передбачає розкриття ступеня важливості і соціальної значущості обраної теми для розвитку сучасної теорії і практики певної галузі науки. Отже, автор роботи повинен показати уміння обрати тему дослідження, оцінити своєчасність її розробки і цим відповісти на питання: чому саме сьогодні необхідно розглядати цю наукову проблему і де проходить межа між відомим і невідомим у науці. Орієнтовна схема обґрунтування актуальності проблеми дослідження може бути такою:

- дати об’єктивну оцінку сучасного стану об’єкта дослідження з акцентуванням уваги на інших проблемах і суперечностях;

- показати, як на сучасному етапі розв’язуються існуючі проблеми на практиці, якщо можливо – із посиланням на офіційні документи;

- оцінити стан наукової розробленості обраної проблеми: на основі стислого аналізу літератури визначити коло науковців, які займалися її розробкою, висвітлити проблематику їх досліджень і наголосити на маловивчених або зовсім невивчених моментах;

- зробити висновки про те, що недостатня розробленість конкретного аспекту проблеми зумовила вибір теми дослідження.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить її висловити кількома реченнями.

Мета i завдання роботи.У вступі формулюють мету роботи i завдання, які необхідно виконати для досягнення поставленої мети.

Мета дослідження– це визначення автором своєї евристичної стратегії в отриманні нових знань про об’єкт та предмет дослідження. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Мета дослідження може бути пов’язана, зокрема:

- з формулюванням наукових завдань, які належить виконати;

- з обґрунтуванням можливості виявлення нових ознак загального або часткового характеру конкретних фактів (явищ);

- з визначенням певних теоретико-методологічних моделей дослідження, застосування яких забезпечує вирішення обраних теоретичних і практичних наукових завдань.

Отже, при визначенні мети дослідження рекомендується використовувати такі формулювання: «Наукове обґрунтування теоретико-методологічних засад і практичних аспектів..... та розробка рекомендацій щодо…», «Розроблення і наукове обґрунтування методичних положень і практичних рекомендацій щодо…», «Розвиток науково-методичних підходів та практичних аспектів щодо…».

Завдання дослідження – це чітко визначені напрямки наукового пошуку для досягнення поставленої мети.

Передусім слід сформулювати завдання, пов’язані з виявленням найсуттєвіших ознак та внутрішньої структури об’єкта і предмета дослідження.

Виділяються також завдання, зорієнтовані, зокрема, на:

- вирішення певних теоретичних питань, загальної програми дослідження (виявлення сутності окремих понять, явищ, процесів, визначення параметрів та рівнів функціонування, принципів інтерпретації тощо);

- виокремлення та характеристику нових евристичних аспектів сучасних рішень даної наукової проблеми;

- обґрунтування, виявлення системи конкретних засобів, необхідних для розв’язання наукової проблеми та організації експериментальної верифікації за критеріями оптимальності;

- розробку можливих рекомендацій щодо перспективи практичного використання результатів дослідження (зокрема, у підготовці практичних занять з відповідної дисципліни, у комплексі дидактичних або ілюстративних матеріалів до лекцій тощо).

Отже, увесь комплекс завдань – це алгоритм безпосередньої загальної моделі дослідження, зумовлений логікою етапів конкретного наукового пошуку.

Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. У зв’язку з тим, що один і той же об’єкт може вивчатися в різних аспектах, то у процесі дослідження доцільно зосередити увагу на одному з них.

Об'єкт дослідження – це частина об’єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб’єкта). Предмет дослідження є таким його елементом, який включає сукупність властивостей і відношення об’єкта, опосередкованих людиною (суб’єктом) у процесі дослідження з певною метою в конкретних умовах.

Отже, предмет дослідження – це все те, що перебуває в межах об’єкта дослідження і на чому безпосередньо зосереджена увага дослідника. Об’єкт і предмет повинні завжди бути взаємозв’язаними як загальне і конкретне, як система та її компонент. Об’єкт завжди є загальною сферою наукового пошуку, а предмет – тим конкретним, що виявляється у певному дослідженні.

Разом з тим студенту слід завжди пам’ятати, що чим вужчим буде предмет дослідження, тим глибшим, змістовнішим і цікавішим є дослідження.

Визначення завдань дослідження рекомендується робити у формі переліку дій дослідника, використовуючи такі формулювання: “З’ясувати...”, “Визначити...”, “Виявити...”, “Обґрунтувати...”, “Встановити...”, “Розробити...”.

Таким чином, мета і завдання дослідження, об’єкт і предмет повинні окреслювати сферу наукового пошуку, досліджувану у дипломній роботі.

Методи дослідження. У вступі подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети.

Методи дослідження – це комплекс конкретних прийомів, способів зорієнтованих на отримання нового наукового знання і на визначення параметрів виконання програми дослідження, його теоретичних і практичних завдань, спрямованих на досягнення поставленої мети. Перераховувати їх треба не вiдiрвано від змісту роботи, а коротко та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності обраних методів.

Отже, для досягнення поставленої мети та сформульованих завдань дипломної роботи, необхідно використовувати як специфічні методи дослідження (спостереження, вимірювання, експеримент), так і загальнонаукові методи, які є засобами пізнання та мислення (аналіз і синтез, індукція і дедукція, абстрагування, узагальнення, моделювання, ідеалізація).

Водночас слід пам’ятати, що при викладенні матеріалу дипломної роботи необхідно використовувати лише наукову термінологію. Рекомендований словник з правильного вживання термінології наведено у додатку К.

Крім того, під час виконання дипломної роботи студенти повинні знати і використовувати такі теоретичні категорії, як зв'язок, взаємодія, відношення, кількість, якість, властивість, міра, стрибок, відмінність, суперечність, протилежність, заперечення, сутність і явище, зміст і форма, необхідність, можливість і дійсність тощо. Саме у цих категоріях знаходять відображення загальні суттєві ознаки, зв’язки, властивості, відношення речей, що мають місце в об’єктивній дійсності. Ці загальні ознаки виділяються в процесі пізнання предметно-практичної діяльності суб’єкта відповідної галузі економіки.

Практичне значення одержаних результатів дослідження – це відомості (пропозиції) щодо можливого застосування на практиці одержаних результатів. Характеризуючи практичне значення результатів, слід подати інформацію про їх функціональний обсяг і сферу використання.

Отже, практичні рекомендації – це важлива ознака дипломної роботи, оскільки наукова робота цього рівня не завжди може претендувати на значний теоретичний результат. При визначенні практичної значимості дослідник повинен пам’ятати, що практичні рекомендації можуть мати результати як прямо адресовані для застосування на практиці, так і ті, що включаються у теорію, а вже через неї сприяють удосконаленню практичної роботи. У цьому підпункті необхідно зазначити, де, з якою метою і в якій формі можна їх використати, і яким може бути очікуваний результат.

Основна частина дипломної роботи складається з трьох розділів, які, в свою чергу, можуть поділятися на пiдроздiли (параграфи), пункти та підпункти. Кожний розділ починають з нової сторінки. У кiнцi кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у роздiлi наукових i практичних результатів дослідження, що дає змогу відокремити основні здобутки від другорядних подробиць.

Розділ 1(теоретичний) (20-25 стор.) повинен містити загальні підходи до досліджуваної теми з використанням різноманітних наукових літературних джерел, у тому числі й зарубіжних, обов’язкове зіставлення різних точок зору, використання офіційних статистичних даних з посиланням на джерела, теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історію та сучасні тенденції предмета дослідження, методологічні підходи тощо. Крім того, теоретичне обґрунтування об’єкта та предмета дослідження має визначити його роль і місце у відповідній галузі знань та мати певні елементи наукової новизни, містити власну позицію автора щодо обраних методів дослідження.

Важливе місце в даному розділі посідає викладення методик аналізу визначених проблем, які використовуватимуться у наступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатнішого для обраного напряму дослідження.

Розділ 2 (аналітико-дослідницький розділ) (25-30 стор.), забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій.

У даному розділі подається: характеристика об’єкта дослідження на основі фактичного матеріалу; встановлення основних тенденцій розвитку та динамічних зрушень об’єкта дослідження у взаємозв'язку з визначеною його проблематикою; технологія обробки даних, методика їх аналізу і контролю; аналіз окремих елементів об’єкта дослідження, структурно-динамічних змін; визначення кореляційно-регресивної та причинно-наслідкової оцінки змін розвитку процесів за останні 3-5 років.

Залежно від особливостей конкретної теми дослідження зміст аналітичної частини може включати детальний розгляд окремих питань. Важливо, щоб аналітична частина дозволяла розкрити не лише власне сучасний стан, а й визначити можливості (резерви) та шляхи подальшого вирішення завдань. Економічний та фінансовий аналіз в аналітичній частині роботи має аргументувати висновки (оцінку стану), тому він повинен супроводжуватись переконливими розрахунками і матеріалами власних (авторських) спостережень, що мають високу достовірність.

Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), яка має відображати ґрунтовний аналіз об’єкта і предмета дослідження.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми, схеми мають супроводжуватися тлумаченнями та висновками, які дозволяють визначити сутність процесів, що спостерігаються в об’єктивній реальності, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Джерелом інформації можуть бути планові і фактичні показники фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, бухгалтерська звітність, статистична звітність про стан виконання бюджетних призначень, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час проходження переддипломної практики.

Студент має продемонструвати вміння здійснювати правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробку даних, на основі яких здійснюється кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

При здійсненні аналітичних розрахунків необхідно використовувати сучасні пакети і спеціалізовані програми прикладного програмного забезпечення.

Розділ 3 (проектно-рекомендаційний)(до 25 стор.) роботи характеризується індивідуальним характером виконання як за змістом, так і за формою подачі матеріалу, що потребує творчого підходу до вирішення поставлених завдань. Проте, тут необхідно дотримуватись таких вимог:

- проведення порівняльного аналізу можливих варіантів вирішення поставлених завдань;

- використання сучасних економіко-математичних методів обґрунтування пропозицій, моделювання, оптимізації;

- розрахунок ефективності впровадження (застосування) запропонованих пропозицій, рекомендацій та прогнозів з визначенням природи ефекту (в чому він проявляється), його величини, позитивного впливу, витрат, необхідних для його реалізації, ступеня ефективності.

Пропозиції студента щодо вирішення досліджуваного питання повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної застосовності.

За результати розрахунків та сформовані висновки відповідальність несе студент – автор дипломної роботи.

Однією з ознак високої якості підготовки дипломної роботи є застосування при проведенні аналізу статистичних даних та розробці прогнозів економіко-математичних методів моделювання, сучасних інформаційних технологій.

Висновки до кожного розділу роботи (1 стор.). У висновках наприкінці кожного розділу слід наводити конкретні підсумки досліджень та отриманих результатів, в них мають бути відображені такі позиції:

- суть і зміст одержаних результатів (положень) у формі їх констатації, поданій у послідовності виконаного дослідження не в кількісній, а в якісній інтерпретації;

- достовірність результатів, їх теоретичне і практичне значення.

Висновки до дипломної роботи (до 3 стор.) – стисле викладення підсумків роботи. Коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять оцінку результатів дослідження з точки зору відповідності меті дипломної роботи та поставлених у вступі завдань, акцентується увага на пропозиціях щодо удосконалення об’єкта і предмета дослідження.

Отже, у висновках має бути наведений стислий виклад рекомендацій, перелік заходів на перспективний період щодо удосконалення і розвитку процесів, які досліджуються в межах теми дипломної роботи.

Остаточна структура конкретної дипломної роботи розробляється студентом разом з науковим керівником.

Список використаних джерел повинен містити не менше 50 позицій джерел, матеріали яких були використані при написанні роботи та зроблені на них посилання у тексті основної частини (додаток Л). До списку використаних джерел, оформленого з урахуванням усіх чинних вимог, слід обов’язково включати чинну законодавчу базу, новітні видання праць вітчизняних і зарубіжних дослідників, у тому числі електронні носії та Інтернет-джерела.

Додатки. У разі необхiдностi до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття дипломної роботи:

- супроводжувальні математичні доведення, формули i розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- протоколи i акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;

- iнструкцiї i методики, опис алгоритмів i програм вирішення задач на ПК, які розроблені в процесі виконання дипломної роботи;

- iлюстрацiї допоміжного характеру.

Таблиці, графіки, схеми, що наведені у додатках повинні бути пронумеровані й мати заголовки.

Обсяг дипломної роботи повинен становити 5,0-5,5 умовних друкованих аркушів (80-90 сторінок) основної частини, без врахування сторінок з переліком використаних джерел та додатків.