Інвентаризація дебіторської заборгованості

Інструкцією з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 № 90 (далі – наказ Держказначейства України від 30.10.98 № 90) передбачено проведення інвентаризації розрахунків з дебіторами не менше двох разів на рік.

 

Пунктом 2.22 Інструкції про порядок розподілу, доведення до військ виділених асигнувань та здійснення централізованої оплати в Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 21.07.11 № 426, уточнено терміни здійснення інвентаризації дебіторської заборгованості за централізованими розрахунками станом на 30 червня та31 грудня бюджетного року, проведення якої забезпечується керівниками структурних підрозділів.

 

Створена наказом керівника інвентаризаційна комісія перевіряє реальний стан дебіторської заборгованості, підтверджує її актами звірок і з’ясовує, які заходи вживалися для погашення заборгованості та їх ефективність.

 

За результатами інвентаризації розрахунків складається акт,який затверджується керівником установи (структурного підрозділу).

 

Результати інвентаризації дебіторської заборгованості з централізованих розрахунків та копії актів звірок надаються в Департамент фінансів одночасно зі звітом про стан розрахунків з постачальниками за централізовані закупки матеріальних цінностей.

 

Списання дебіторської заборгованості

 

Порядок списання дебіторської заборгованості визначений наказом Держказначейства України від 30.10.98 № 90.

 

Дебіторська заборгованість списується на підставі акту інвентаризації розрахунків рішенням керівника установи.

 

Для списання дебіторської заборгованості на центральному рівні структурними підрозділами надаються у Департамент фінансів такі документи:

- витяг з наказу керівника про списання;

- матеріали інвентаризації (акт, додатки);

- звіт про стан розрахунків з постачальниками за централізовані закупки матеріальних цінностей (додаток № 4 до п.2.20 22 Інструкції про порядок розподілу, доведення до військ виділених асигнувань та здійснення централізованої оплати в МО України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 21.07.11 № 426);

- копії інших документів, які стали підставою для списання (ухвала суду про визнання боржника банкрутом, довідки тощо).

 

Згідно з п.11.5 наказу Держказначейства України від 30.10.98 № 90 списання боргу внаслідок неплатоспроможності боржника не є підставою для скасування заборгованості, тому списана дебіторська заборгованість числиться на позабалансовому рахунку 07 "Списані активи та зобов'язання"і обліковується там не менше п'яти років, щоб у разі зміни майнового стану неплатоспроможного дебітора можна було стягти заборгованість.

Кредиторська заборгованість

Кредитори -юридичні (фізичні) особи, яким МО України заборгувало певні суми грошових коштів або інших активів.

Кредиторська заборгованість виникає при отриманні відповідно до укладених договорів товарів, робіт та послуг, які в подальшому підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

Прострочена кредиторська заборгованість – це заборгованість, термін оплати якої прострочено, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов'язкового платежу згідно з укладеними договорами, або якщо дата платежу не визначена після отримання підтвердних документів за отримані товари, виконані роботи, надані послуги.

 

Утворення кредиторської заборгованості за загальним фондом допускається виключно в межах бюджетних асигнувань, а за спеціальним фондом – виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету та залишків коштів на спеціальних реєстраційних рахунках.

Кредиторська заборгованість, утворена розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, не вважається бюджетною і не підлягає оплаті за рахунок бюджетних коштів. Відповідно до вимог статей 116, 117Бюджетного кодексу України наявність такої заборгованості є порушенням бюджетного законодавства і тягне за собою зупинення операцій з бюджетними коштами та призупинення бюджетних асигнувань.

 

Інвентаризація кредиторської заборгованості

 

Інвентаризація кредиторської заборгованості здійснюється на підставі наказу Держказначейства України від 30.10.98 № 90 у тому ж порядку, що і дебіторської заборгованості з врахуванням особливостей, викладених в Порядкусписання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув, затвердженому наказом Державного казначейства України від 08.05.01 № 73 (далі – наказ Держказначейства України від 08.05.01 № 73).

 

Списання кредиторської заборгованості

 

Порядок списання кредиторської заборгованості визначений наказом Держказначейства України від 08.05.01 № 73.

 

На центральному рівні списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, з бухгалтерського обліку Міністерства оборони України здійснюється на підставі наказу Міністра оборони України.

 

Для списання кредиторської заборгованості за загальним та спеціальним фондами (крім власних надходжень) затверджений акт інвентаризації передається за відомчою підпорядкованістю розпоряднику коштів вищого рівня для прийняття рішення щодо доцільності списання.

 

Розпорядник коштів вищого рівня розглядає подані акти інвентаризації і, в разі прийняття відповідного рішення, видає наказ про списання з обліку підвідомчої бюджетної установи кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув.

 

Бюджетні установи списання кредиторської заборгованостіза власними надходженнями здійснюють на підставі наказу керівника установи. Інформація про списання з обліку кредиторської заборгованості за власними надходженнями доводиться до відома установи вищого рівня.

 

Претензійно-позовна робота

В Міністерстві оборониУкраїни порядок організації, обліку, аналізу роботи з організації представництва, а також контролю за її веденням визначено наказом Міністра оборони України від 14.12.07 № 686, яким затверджено “Інструкцію з організації представництва інтересів Міністерства оборони України, органів військового управління, армійських корпусів, повітряних командувань, з’єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України під час розгляду справ судами загальної юрисдикції, ведення претензійно-позовної роботи та виконання рішень судів” (далі – Інструкція).

 

Керівникиструктурних підрозділів центрального апарату МО України та ГШ ЗС України, командувачі видів ЗС України, керівники органів військового управління, командири військових частин, установ та організацій несуть персональну відповідальністьза стан роботи з організації представництва інтересів Міністерства оборони України та Збройних Сил України в судах різних інстанцій (п. 1.3 Інструкції).

 

В центральному апараті МО України організація ведення претензійно-позовної роботи та забезпечення представництва інтересів Міністерства оборони України покладено на Департамент правового забезпечення Міністерства оборони України(далі – Департамент правового забезпечення), якийзгідно повноважень:

визначає з кожної судової справи та кожного судового документа відповідальну військову частину, на яку буде покладено здійснення представництва інтересів Міністерства оборони України;

здійснює контроль та моніторинг ведення претензійно-позовної роботи, аналіз та узагальнення її результатів, підготовку висновків, пропозицій щодо її поліпшення в Міністерстві оборони України та ЗС України та ін. (п.2.2 Інструкції).

Представництвоінтересів Міністерства оборони України в судах здійснюють повноважні представники на підставі довіреностей (загальних або спеціальних) (п. 2.4 Інструкції).