Використання дослідницьких методів навчання в процесі трудової підготовки молодших школярів. Розробити фрагмент уроку з проведенням досліду. (1-2 класи).

Застосування на уроках трудового навчання дослідницького методу навчання сприяє розвитку творчої особистості. На уроках трудового навчання учні займаються предметно-практичною діяльністю. Учні проводять спостереження та досліди. Знання які отримують учні в процесі спостережень та дослідів зберігаються в пам’яті міцніше, ніж знання отримані в процесі розповіді вчителя чи з підручника (засвоєння знань активне, а не репродуктивне). Учні спостерігають за властивостями матеріалів в процесі їх обробки, за тим як діють різні інструменти в різноманітних виробничих і трудових ситуаціях. Спостерігаючи за своєю роботою і роботою однокласників, учні порівнюють, оцінюють способи і якість виконання; вчаться взаємооцінюванню. Оволодіння методикою спостереження і дослідів неможливе, якщо учні не вміють мобілізувати свою увагу, проводити вимірювання, вести записи, замальовки, аналізувати отримані результати і здійснювати самоконтроль. Спочатку учні здійснюють невеличкі спостереження, поступово переходять до спеціально організованих і ціленаправлених дослідів, з завчасно поставленими проблемними завданнями.

Дослідницький метод характеризується такими особливостями:

1. Нові знання не подаються в готовому вигляді, учні опановують їх у процесі активної самостійної діяльності, спираючись на раніше набуті знання і вміння;

2. разом з новими знаннями учні набувають уміння застосовувати їх у різних умовах, тобто оволодівають способами розумової і практичної діяльності;

3. створюються і розв’язуються ситуації, аналогічні до життєвих ситуацій.

Види дослідів та спостережень: 1. Досліди по вивченню фізичних, механічних, спеціальних властивостей різних матеріалів: паперові матеріали (різні види кольорового і не кольорового паперу, картону); текстильні матеріали (тканини, нитки, стрічки, тасьма, мереживо, вата); природні матеріали (тваринні, рослинні, мінеральні); полуфабрикати (бросові) матеріали (коробки, пластмасові упаковки та ін.); деталі конструкторів. 2. Досліди і спостереження по порівнянню основних властивостей паперу, картоні і фольги, паперу і тканини, глини і пластиліну, паперу і поліетилену. 3. знайомство з ручними інструментами і пристосуваннями (ножиці, голка, сантиметрова стрічка, наперсток, шило): їх назвами, призначенням і правилами роботи з обов’язковим дотриманням правил безпеки праці. Доцільно використовувати роботу в парах у процесі проведення дослідів пов’язаних із вивченням фізичних та механічних властивостей різноманітних матеріалів, з якими працюють учні (папір, картон, текстильні матеріали, природні матеріали), а також при виконанні трудових завдань, які потребують взаємної допомоги і спільних, узгоджених дій. Ефективність проведення дослідів на уроках трудового навчання визначається сукупністю дидактичних умов, серед яких провідне значення мають місце і час його включення у структуру уроку, а також взаємозв’язок і взаємоузгодженість досліду з іншими видами навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів.

Так, наприклад, програмою з трудового навчання передбачено проведення другокласниками досліду: «Визначення напрямку волокон паперу шляхом його розриву» (Розділ «Я сам та інші люди», тема заняття «Види паперу, його властивості. Виготовлення виробів з паперу»). Після актуалізації знань учнів і оголошення теми і завдань уроку вчитель коротко ознайомлює школярів із історією виготовлення паперу і звертає їх увагу на його волокнисту будову, супроводжуючи свою розповідь зразками різних видів паперу (друкувального, письмового, креслярсько-малювального, обгорткового та ін.). Наголосивши на тому, що напрям волокон у папері відіграє істотну роль при виготовленні виробів, учитель пропонує учням провести дослід і визначити, як розташовані волокна у розданих їм зразках паперу: необхідно відірвати дві смужки одну – горизонтально, а другу – вертикально, уважно розглядаючи під час своїх дій краї паперу по лінії розриву. На основі власних спостережень і обміну враженнями молодші школярі самостійно роблять висновок, що вздовж волокон папір розривається рівно, а впоперек – лінія розриву викривлена і ворсиста. У різних видах паперу волокна розташовані по-різному і цю властивість потрібно враховувати, виготовляючи виріб.

Учнів необхідно ознайомити з властивостями паперу і картону. З цією метою доцільно провести такі досліди: 1) визнач відтінки і кольори паперу або папір високої (друкарський) і низької якості (обгортковий, пакетний) звернути увагу на наявність механічних домішок, папір має волокнисту будову (порівняти з тканиною) взяти аркуш паперу і подивитись на сонце, побачимо згущення і світлі ділянки (нерівномірне розташування волокон); 2) розрізни за товщиною; зігнути папір різної товщини, чим папір товщий, тим згинати його важче (лінія згину буде нерівною). 3) що з папером можна робити? (рвати, різати, складати, гофрувати, склеювати та ін.); 4) попливе чи потоне (папір і дія води); розрізати аркуш навпіл. Одну половинку змочити мокрим пензликом. Звернути увагу дітей, що мокрий папір легко рветься, тому що втратив міцність, суха ж половинка зберегла її. Або капнути по краплі води на промокальний папір, газетний папір та папір для письма і простежити, у якій послідовності всмоктується вода. Вода погано всмоктується в папір кращих сортів. 5) провести тупою стороною ножиць по нарізаних паперових стрічках. Що сталося з папером? 6) залишити по одному екземпляру від декількох парних зразків різного паперу на 10 днів на освітленому місці. Інші екземпляри сховати в конверт. Через 10 днів порівняти зразки паперу. Під дією сонячних променів папір втрачає колір (вицвів).

 

Дослід на порівняння властивостей різних матеріалів. Розділ «Людина-природа» Тема: «Робота з пластичними матеріалами». При роботі з глиною та пластиліном, учні під час простих дослідів вивчають і порівнюють властивості цих матеріалів. Наприклад:Учні виготовляли вироби як з пластиліну, так і з глини. На наступному уроці учні роздивляючись свої вироби роблять висновок, що глина висихає, а пластилін – ні. Вчитель також може провести разом з учнями дослід по нагріванню цих матеріалів (в муфельних печах шкільної майстерні), учні бачать, що вироби з пластиліну при підвищенні температури розпливаються, а з глини твердіють і роблять відповідний висновок. Розмочуючи глину і пластилін водою, учні на практиці переконуються, що пластилін води не боїться, а глина розмочується водою. Після таких дослідів учні роблять загальний висновок про властивості цих матеріалів: пластилін за своїми якостями поступається глині: він гірше піддається обробці, перед ліпленням його доводиться довго розігрівати в долонях і розминати не піддається розфарбуванню, порівняно з глиною він більш «брудний», бо залишає масні плями, надовго застрягає під нігтями, виготовлений з пластиліну виріб не зберігає довго наданої форми. Однак глину не завжди можна дістати, потрібно готувати до роботи, в той час як пластилін можна придбати в магазині. Глина еластична, легко формується, сухий виріб має достатню міцність, зберігає форму, добре приймає всяку фарбу.

Глина може бути жирною (5% піску) і прісною (30% піску), глина середньої жирності містить 15% піску. Жирна глина більш пластична, прекрасно формується на гончарному крузі, а після підсихання її можна відполірувати до дзеркального блиску. Посуд з такого матеріалу має високу міцність, не пропускає вологу. Але жирна глина під час сушіння і обпалювання легко тріскається. Прісна глина містить у собі значну кількість піску, тому вироби з неї мають ніби «колючу» поверхню, до того ж дуже пропускають вологу. Зате під час сушіння та обпалювання така глина тріскається рідко. Зберігати глину можна в поліетиленових пакетах, які не допустять її надмірного висихання. Чим більше глина буде знаходитися у вологому стані, тим краще.

При роботі з тканиною учні теж вивчають властивості тканини. Вчитель повідомляє учням, що при розкроюванні тканини необхідно враховувати її властивості на розтяг. Вчитель повідомляє учням, що в повздовжньому напрямі тканина майже не розтягується, в поперечному розтягується більше, а по діагоналі – найбільше. Вчитель роздає учням по декілька клаптиків тканини і пропонує самостійно визначити напрямок волокон в тканині.

Спостереження за трудовою діяльністю учнів свідчать, що знання, добуті ними у процесі проведення досліду, характеризуються міцністю та переконливістю і сприяють усвідомленому виконанню подальших трудових дій з обробки різних матеріалів: розмічання, згинання, різання, з’єднування. Робота в парах дозволяє обмінюватися думками з партнером, створює умови для формування вміння критично мислити, переконувати, аргументувати свою точку зору, тобто значною мірою сприяє інтелектуальному і комунікативному розвитку молодших школярів.

Таким чином, правильна організація найпростіших дослідів і спостережень приносить велику користь, розширюють уявлення дітей про особливості будови матеріалів, їх важливіших властивостях, також в цій роботі важливий не тільки кінцевий результант (отримання нових знань) але й постійне вдосконалення вміння цілеспрямованого спостереження.