S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.

Працездатність залежить від темпу, точності роботи та динаміки втомлюваності. Дітям зі сповільненим тем­пом роботи або швидкою втомлюваністю слід спочатку

м. зменшувати обсяг завдань, чергувати навантаження з

відпочинком, а згодом поступово прискорювати темп і

;\ збільшувати стійкість нервової системи до навантажень.

- ■. В учнів, у яких точність роботи страждає через її при-

скорений темп, необхідно формувати навички самоконт­ролю, уміння помічати і виправляти власні помилки.

Модуль I

Якщо дитина надто збудлива, швидка, слід спеціально організувати її працю, уповільнити, давати їй не все за­вдання одразу, а поетапно, перевіряти при цьому ре­зультат виконання кожного елемента.

■S Урахування індивідуальних особливостей піз­навальних процесів. Індивідуальне навчання часто на­дається дітям, у яких окрім основного порушення наявні й специфічні проблеми, зокрема: нестійка увага; знижена здатність до узагальнення, абстрагування, встановлення причино-наслідкових зв'язків; акалькулія чи дискальку-лія, аграфія чи дисграфія; недостатність рухових умінь, грубі порушення моторики; недостатній розвиток про­сторових уявлень; грубі порушення пам'яті; порушення зв'язного мовлення. При виявленні таких проблем вчите­лю слід узгодити свої дії з психологом, логопедом чи ін­шим спеціалістом з метою добору правильних корекцій-них прийомів і відповідного змісту роботи. Наприклад, корекція недоліків уваги досягається тренуванням уваги з допомогою спеціальних вправ; розвитком регулюю­чої функції мовлення та навичок самоконтролю. Дітям з грубими порушеннями моторики варто дуже ретельно дозувати рухові завдання, вправи з письма. Коригувати вади письма можна шляхом тренування пам'яті з до­помогою спеціальних вправ та ігор; формування раціо­нальних прийомів запам'ятовування; опосередкування пам'яті процесами мислення та мовлення. Від учнів із недорозвитком зв'язного мовлення необхідно вимагати відповідей повними реченнями, стимулювати їх міркува­ти вголос, вголос планувати свою діяльність.

4. Корекційна спрямованість як основний принцип організації навчання дітей з вадами психофізичного розвитку

Найважливіше завдання системи корекційної освіти - це підготовка дитини з психофізичними вадами до повноцінного життя у сучасних соціально-економічних умовах. Певні від­хилення у фізичному та розумовому розвитку учнів спеціаль­ної школи створюють труднощі у досягненні загальної освітньо-виховної мети, породжують суперечності між прагненнями учнів

Загаяьчг

питання корекційної педагогіки та спеціальної психологи

і їхніми можливостями. Тому процес навчання і виховання дітей З психофізичними вадами має чітку корекційну спрямованість. Корекція дефектів психофізичного розвитку учнів, розвиток їх-_ньої особистості здійснюється у процесі всієї роботи спеціальної школи. Окремої програми корекції не існує, вона проводиться на навчальному матеріалі всіх предметів, у повсякденному жит­ті,. Педагогічні прийоми корекційної роботи стимулюють ком­пенсаторні процеси розвитку дітей з психофізичними вадами і дозволяють формувати у них нові позитивні якості.

"^>v" Корекційна спрямованість становить сутність навчально-виховного процесу у спеціальній школі і не розглядається як окрема ділянка або додаток до основного змісту роботи школи, Сполучена з ним. Наявне порушення впливає на особистість дитини в цілому, а це означає, що для її розвитку дитини на-ічання, виховання, розвиток і корекція повинні бути єдиним процесом, який включає корекційні завдання як інтегровану складову частину.

Навчання є основним шляхом корекції недорозвитку психі­ки дітей з психофізичними вадами, оскільки знаходиться у не­розривній єдності з вихованням і розвитком і може бути спрямо­ваним також на формування новоутворень особистості дитини. Успішне виконання завдань спеціальної школи можливе лише тоді, коли всі педагогічні заходи спрямовуватимуться на посла-биення або подолання психічних та фізичних недоліків учнів, на їхній подальший цілісний особистісний розвиток. Саме тому в теорії та практиці корекційної педагогіки вживається термін щадекційно-розвивальна робота або корекційно-розвивальний вроцес навчання.

Система корекційних заходів на учнів має впливати на осо­бистість в цілому і виявлятися у єдності таких її компонентів, як пізнавальні й емоційно-вольові психічні процеси; досвід (аиання, вміння, навички); спрямованість; поведінка; а також ■ бути розрахована на тривалий час.

Ефективність корекційної спрямованості навчання можна

ІЯити за такими критеріями:

і*¹

~ якісне і кількісне полегшення структури дефекту;

**- "виправлення недоліків і перехід скоригованої вади до пози-

' г!;ТИВних можливостей дитини;

** гДідвищення рівня актуального розвитку і, як наслідок, роз-

Щирення зони найближчого розвитку; ~ свідоме користування дітьми набутим досвідом; ~ накопичення і позитивна зміна властивостей особистості

Модуль І

Розв'язання корекціііних завдань с функцією кожного пра цівника спеціальної школи, тому водночас із навчальною і ви­ховною персонал проводить корекційну роботу.

Корекційна робота — це діяльність, спрямована на поліп­шення процесів розвитку і соціалізації дитини, послаблення або подолання психофізичних вад учнів у процесі їх навчання і ви­ховання з метою максимально можливого розвитку їхньої особис­тості та підготовки до самостійного життя (С. П. Миронова).

Корекційна робота проводиться у системі, компонента­ми якої є:

- єдність педагогічних і медичних впливів на учня;

- взаємодія вчителів, вихователів, психолога, лікарів, батьків
учнів;

- дотримання послідовності і наступності у корекційно-виховній
роботі;

- суворе дотримання єдиного охоронно-педагогічного режиму
в школі та сім'ї.

Корекційні завдання розв'язуються залежно від виду ано­малій, конкретного клінічного діагнозу дитини, її потреб і мож­ливостей. З урахуванням специфіки кожної аномалії у різних типах шкіл ці завдання окрім вчителів розв'язують на спеці­альних заняттях і вузькі спеціалісти, зокрема, тифлопедагоги, сурдопедагоги, логопеди, психологи, лікарі ЛФК та інші. Ця специфіка передбачена навчальними планами кожного типу спе­ціальної школи.

Індивідуальне навчання дітей з вадами психофізичного розвитку ґрунтується на принципах спеціальної дидактики, тому також обов'язково є корекційно спрямованим.

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте принципи, покладені в основу організації
спеціальних закладів для дітей, що потребують корекції пси­
хофізичного розвитку.

2. Які показники розвитку дитини покладаються в основу дифе­
ренційованої системи спеціальних закладів?

3. Визначить мету різних типів закладів для дітей, що потребу­
ють корекції психофізичного розвитку, і шляхи її реалізації.

4. Дайте визначення та назвіть завдання інтегрованого навчання.
5 У яких формах може здійснюватись інтегроване навчання?

6. Розкрийте поняття інклюзії та інклюзивної освіти.

7. Що спільного і відмінного між інтеграцією та інклюзії кР
52

g

10.

11.

12.

і питання корек^ійноі педагогіки та спеціальної психологи

---- -— <-------------------------------------------------------------------------

Які умови слід забезпечити для реалізації інтегрованого та інклюзивного навчання?

Яку користь дасть інтегроване та інклюзивне навчання дітям з психофізичними порушеннями та їхнім здоровим одноліткам? Якою є роль вчителя масової школи, психолога у реалізації інтегрованого та інклюзивного навчання? Яку роботу слід провести вихователю, вчителю із батьками здорових дітей для забезпечення інтеграції та інклюзії? Розкрийте сутність індивідуального навчання дітей з пору­шеннями психофізичного розвитку.

Чому індивідуальне навчання дітей з порушеннями психофі­зичного розвитку має здійснювати вчитель-дефектолог? Обґрунтуйте взаємозв'язок навчання, виховання, розвитку і корекції стосовно дітей з психофізичними порушеннями.

Тема 1.4 ВІДБІР ДІТЕЙ У СПЕЦІАЛЬНІ ЗАКЛАДИ

* План

1. Принципи відбору дітей у спеціальні заклади.

2- Організація роботи психолого-медико-педагогічних консуль-

_t тацій.

о. Участь педагогів загальноосвітніх закладів у розв'язанні проблеми відбору дітей.

Література

!ȴ,'

|.^Астапов В. М. Введение в дефектологию с основами нейро- и

^патопсихологии / В. М. Астапов. — М.: Международная ' педагогическая академия, 1994. — 216 с.

2. Коррекционная педагогика в начальном образовании / под ред. Г. Ф. Кумариной. - М.: Академия, 2001. - 320 с.

**$1апшин В. А. Основы дефектологии: учеб. пособие для *Л*?гуд. пед. ин-тов / В. А. Лапшин, Б. П. Пузанов. - М.:

'^Просвещение, 1991. 143 с.

«• Миронова С. П. Олігофренопедагогіка. Компактний на­вчальний курс: навчальний посібник / С. П. Миронова.

,ой£ам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний Університет, редакційно-видавничий відділ, 2008. 204 с

Модуль І

5 Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську місь­кі, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації // Інформаційний вісник. — 2004. — № 7. С. 28-36.

6. Психолого-педагогическое консультирование и сопровождение
развития ребенка: пособие для учителя-дефектолога / под
ред. Л. М. Шипицыной. - М.: ВЛАДОС, 2003. - 528 с.

7. Синьов В. М. Основи дефектології: навчальний посібник / В. М. Си-
ньов, Г. М. Коберник. — К.: Вища школа, 1994. - 143 с

1. Принципи відбору дітей у спеціальні заклади

Комплектування спеціальних закладів, подальша доля ди­тини з психофізичними вадами напряму залежить від правиль­ності здійснення відбору, який має здійснюватись на основі та­ких принципів:

■S Комплексність обстеження дитини.

Кваліфікована постановка діагнозу і визначення закла­ду для дитини має здійснюватись на підставі спільного ви­сновку різних спеціалістів (корекційних педагогів, лікарів, психологів);

S Всебічність і цілісність.

Вивчаються причини, що призвели до відхилень у роз­витку дитини; аналізуються особливості всіх пізнавальних процесів; встановлюється рівень розвитку мовлення; дослі­джуються: просторова орієнтація, емоційно-вольова сфера, інтереси, критичність, самостійність, розумова працездат­ність, фізичний розвиток, сформованість знань, вмінь і навичок. Встановлюється не лише діагноз, а визначається структура дефекту дитини і збережені особливості.

S Динамічність обстеження.

Виявляють на лише наявні знання та здібності дитини, а й її потенційні можливості. Тобто слід встановити у про­цесі обстеження як рівень актуального, так і зону найближ­чого розвитку дитини.

^ Індивідуальний підхід.

У процесі обстеження слід встановити контакт з дитиною, враховувати її стан, поведінку, індивідуальні особливості.

Загальні

і питання корекцгйноі педагогіки, та спеціальної психологи

У Якісний аналіз результатів обстеження.

Оцінюються не лише кінцеві результати виконання ди­тиною завдань, а й самостійність та використання допомоги, прийоми роботи, поведінка під час обстеження, вияв інтере­су до роботи, цілеспрямованість, раціональність, планомір­ність, тобто ті показники, які дають змогу точно встановити чи диференціювати діагноз.

-г.

Організація роботи психо л ого-ме дико-педагогічних консультацій

' В Україні з 1993 року існують психолого-медико-педагогічні ^ивсультації (ПМПК), створені для виявлення, обліку та діа-гчрстики дітей і підлітків з проблемами у розвитку, відбору їх до спеціальних навчально-виховних і лікувальних закладів відпо-відного типу, консультування батьків (осіб, що їх замінюють), педагогів з питань надання медико-психологічної допомоги та­ким дітям. Психолого-медико-педагогічні консультації підпо­рядковуються управлінням освіти (обласним, районним, місь- тШ) і керуються у своїй діяльності "Положенням про централь­ну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-мі^нкочіедагогічні консультації" (прийнято у 2004 p.).

психолого-медико-педагогічні консультації направляють-з ініціативи батьків; за рекомендацією освітніх закла-сладів охорони здоров'я чи соціального захисту за згодою і. Обстеження дитини проводиться в обов'язковій присут-,батьків (осіб, що їх замінюють). Якщо вирішується питан-направлення дитини у спеціальний заклад у психолого-)-педагогічну консультацію мають бути представлені на-документи:

ущтво про народження дитини;»рія розвитку (хвороби) дитини;

ігорнута психолого-педагогічна характеристика із дитячо-закладу, в якому перебувала дитина, яка відображає де­нний аналіз розвитку дитини, її навчання, зазначає види ЦіДагогічної допомоги і їхню ефективність; ".^Йсьмові роботи, малюнки, які розкривають динаміку роз '" Витку дитини

Модуль І

До складу психолого-медико-педагогічної консуль­тації входять:

• завідувач ПМПК (кваліфікований дефектолог);

• дитячі лікарі (психіатр, невропатолог, педіатр);

• психологи (із питань девіантної поведінки й інтелектуального
розвитку);

• педагоги-дефектологи (олігофренопедагог, сурдопедагог,
тифлопедагог, логопед, дефектолог дошкільного закладу);

• юрисконсульт;

• секретар.

Наявність таких спеціалістів дозволяє здійснювати процес обстеження дітей організовано, продуктивно, послідовно, комп­лексно; надає можливість проведення ранньої діагностики, одер­жання точних результатів.

Функції ПМПК

Згідно "Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севасто­польську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації" їх діяльність спрямовується на:

- виявлення, облік, діагностичне обстеження дітей, які потре­
бують корекції фізичного та (або) розумового розвитку віком
до 18 років;

- рекомендація дітям спеціальних дошкільних та загальноос­
вітніх навчальних закладів, лікувальних закладів відповід­
ного типу, установ та закладів системи праці та соціального
захисту населення;

- надання індивідуальної корекційної допомоги та добір від­
повідних програм навчання дітей з вадами психофізичного
розвитку;

- консультування батьків (осіб, які їх замінюють), педагогів,
психологів, медичних працівників з питань навчання, вихо­
вання, соціальної адаптації та інтеграції у суспільне життя
дітей з відхиленнями у психофізичному розвитку;

- просвітницьку діяльність серед населення.

Основними завданнями районних та міських пси-холого-медико-педагогічних консультацій t наступні:

• здійснення психолого-медико-педагогічного обстеження дітей
з метою виявлення особливостей їхнього розвитку; встанов­
лення діагнозу і визначення адекватних умов навчання, ви­
ховання, працевлаштування;

л-^ттйм і питання корекціиног педагогіки та спеціальної психологи

підтвердження, уточнення і зміна раніше встановленого діагнозу • ..для визначення відповідного типу навчально-виховного і ліку-м tвального закладу та доцільності перебування в ньому дитини;» -своєчасне виявлення й облік дітей з вадами у розвитку різних

• Ісатегорій;

і кЬнсультативно-методична допомога батькам (особам, що їх за-'*' мінюють), педагогам, лікарям, працівникам правоохоронних ^сч'органів з питань навчання, виховання і лікування дітей з вадами ■^'' розвитку, порушеннями поведінки, труднощами навчання;

• проведення роз'яснювальної роботи серед населення, праців-
^'Чійків закладів освіти, охорони здоров'я, соціального захис­
ту про необхідність своєчасного виявлення дітей і підлітків

•*!# проблемами розвитку з метою надання їм кваліфікованої '©їфсихолого-медико-педагогічної допомоги; і'^^бртанізація, координація, консультативно-методична допомо­га шкільним ПМПК та контроль за їх роботою;

• участь у розвитку мережі спеціальних навчально-виховних
^f"⁴ закладів;

%' направлення дітей і підлітків до науково-дослідних центрів та '.лікувально-профілактичних закладів для поглибленого і дина­мічного вивчення їх захворювання чи проблеми у розвитку.

3. Участь педагогів загальноосвітніх закладів»». -,<• у розв'язанні проблеми відбору дітей

&їа".Найпершими, хто помічає проблеми і труднощі у розвитку ЩЩВхя, є батьки, лікарі-педіатри, педагоги. Тому дуже важливо, ■Ю&вони не зволікали, не чекали на спонтанне усунення вади, а етжрнулись до фахівців. Консультацію щодо раннього розвитку;, створення необхідних для неї умов, а по необхідності й >гу можна одержати у ПМПК. Для цього батькам не потріб-[X направлень і дозволів. Вони можуть відвідати ПМПК:ної ініціативи. Чим раніше дитина одержить необхідну до-(педагогічну, психологічну, медичну), тим легшим буде її дефекту, тим краще вона розвиватиметься, [иво, щоб і вихователі дошкільних закладів, і вчителі вчасно помічали проблеми поведінки дітей, труднощі у на-і радили батькам відвідати спеціалістів ПМПК. Саме вони:уть визначити, що спричинило труднощі чи вади у розви-іни, призвело до проблем шкільного навчання; порадять, їй створити в сім'ї, дитячому садку, школі; нададуть ко допомогу або порадять спеціальний заклад для цього

Модуль І

Вагомого значення для правильної постановки діагнозу, вибору форми організації навчання, реалізації індивідуального підходу набуває психолого-педагогічна характеристика на дити­ну, написана педагогами закладу, у якому вона перебувала (ди­тячий садок, школа). Адже у процесі систематичного навчання і виховання дитини найбільш яскраво виявляються її здібності, труднощі й проблеми. До складання цього документу може бути залучений і психолог, якщо він системно працював з дитиною Зауважимо, що для дитини, яка не була у системі організовано­го навчання й виховання, характеристика не складається.

Психолого-педагогічна характеристика має відпо­відати наступним вимогам:

■ підсумок спостережень — характеристика має бути результа­
том цілеспрямованих довготривалих спостережень, а не одно­
моментного дослідження; необхідно показати як позитивну,
так і негативну динаміку перебування дитини у закладі;

■ добір фактів — характеристика має ґрунтуватись на фак­
тичному матеріалі; слід описувати найбільш яскраві й типові
приклади поведінки дитини, її труднощів, позитивного досві­
ду; не зазначати випадкові факти; уникати суб'єктивності й
однобічності у доборі фактичного матеріалу; не нагромаджу­
вати одноманітних фактів;

■ систематизація фактів і висновки педагога -- викладати
факти слід послідовно, систематизовано; висновок має бути
логічним завершенням системи описаних фактів;

■ характер викладу — викладати слід просто, зрозуміло, уникати
складних формулювань і незрозумілих громіздких термінів;

■ позитивні сторони дитини — у характеристиці слід писати
не лише про труднощі й проблеми дитини, а й, обов'язково,
про її позитивні, збережені можливості («пуди здоров'я» за
Л. С Виготським);

■ індивідуальна робота з дитиною - слід зазначити, хто із
фахівців (вчитель, вихователь, логопед, психолог та ін.) пра­
цював з дитиною індивідуально, яка допомога надавалась, і
якими є її результати;

■ обсяг характеристики — психолого-педагогічна характерис­
тика має бути короткою, але переконливою.

У психолого-педагогічній характеристиці мають бути відображені наступні відомості про учня- S загальні відомості:

• прізвище, ім'я, школа, клас;

• скільки років навчається у цьому класі;

• соціально-побутові умови в сім'ї;

• у скільки років вступив до школи і як був до неї підготовлений;

питання корекційної педагогіки та спеціальної психологи

■/ стан шкільних знань і навичок дитини:. успішність з кожного предмета окремо, що саме утруднює

дитину у засвоєнні того чи іншого предмета;. ставлення дитини до невдач у навчанні;

• види допомоги, які надавались дитині у подоланні прогалин
та труднощів, і якими є наслідки цієї допомоги;

■/ працездатність та поведінка дитини у класі:

• розуміння дитиною вимог вчителя;

• участь у роботі класу;

• стан працездатності дитини у класі (цілеспрямованість, сту­
пінь розвитку уваги, темп роботи, наполегливість, доведення
розпочатої роботи до завершення, що саме втомлює дитину);

■S загальна характеристика особистості дитини:

• негативні та позитивні риси характеру дитини;

• загальний рівень розвитку;

• інтереси та потреби;

• взаємини з колективом (з ким товаришує; якщо конфліктує з
однолітками, то зазначити причини конфліктів),

У підсумку викладу вчитель може зауважити свої припу­щення щодо причин, які обумовлюють відставання дитини у роз­витку, труднощі та прогалини у навчанні. Проте ніяких діагно­зів, навіть у якості припущення, педагог не формулює, оскільки вада дитини, її конкретний клінічний діагноз встановлюються колегіально працівниками ПМПК, на підставі ґрунтовного ви­вчення матеріалів особової справи, картки розвитку дитини, ме­дичних документів, продуктів навчальної діяльності, психолого- тдагогічної характеристики та результатів дослідження дитини.

Контрольні запитання

їазвіть принципи відбору дітей у заклади корекційної освіти?

„ документацію слід зібрати батькам для ПМПК? it. Охарактеризуйте функції ПМПК?

Я є роль вихователя ДНЗ, вчителя та психолога загаль-світньої школи у розв'язанні проблеми відбору дітей у.пальні заклади?

Іким вимогам має відповідати психолого-педагогічна харак-ристика на дитину, що готується на ПМПК? зкрийте зміст психолого-педагогічної характеристики на гину, що готується на ПМПК?

Модуль II