Глибокий ступінь розумової відсталості (ідіотія)

Це найважчий ступінь розумової відсталості, при якому ор­ганічно уражається не лише кора головного мозку, а й частко во підкірка, що призводить до грубого порушення фізичного та психічного розвитку.

Більшість з ідіотів є малорухомими або значно обмеженими в моторних можливостях, страждають на хронічні захворюван

розвитку та особливості роботи з ними в умовах корещаоюі та інклюзивної освіти

ня внутрішніх органів, енурез, енкопрез тощо. їхні потреби й дії мають примітивний характер, рухові реакції є хаотичними, нецілеспрямованими

При цьому ступені пізнавальна діяльність є повністю не-сформованою. Діти ніяк не реагують на оточуючих, навіть силь­ним звуком і яскравим світлом не можна привернути їхню ува­гу і утримувати її хоча б деякий час. Вони часто не впізнають рідних, близьких, реагують лише на тих людей, які постійно працюють з ними; здатні розуміти лише прості форми невер­бального спілкування, в основі яких лежать реакції отримання задоволення, не можуть оволодіти елементарними навичками са­мообслуговування, не вміють піклуватись про себе і потребують | постійної допомоги, опіки і контролю. Окремі з них можуть на­вчитись самостійно їсти.

У них порушені смакові і нюхові відчуття, в результаті чого вони можуть їсти неїстівні предмети і практично не реагувати на різкі запахи. Емоційні реакції у них практично відсутні. Емоції не є показником стану такої дитини. Про її стан не можна зро-• зуміти за виглядом її обличчя, позою, рухами. У них часто ви­никають афективні спалахи, під час яких вони можуть битися ї" головою об стіну, кусати собі руки, бити п'ятками об підлогу, |₍1гакручувати пальці тощо. Через понижену больову чутливість акі рани не викликають у них дискомфорту. Одні з них є апа-шими, повільними, інші — навпаки, злобливими, агресивни-дратівливими.

Поведінка дітей-ідіотів повністю залежить від зовнішніх «мулів, є нецілесирямованою, неусвідомленою (польова по-їінка).

2. Навчання і виховання дітей з порушеннями інтелекту у спеціальних закладах

Організація корекційно-виховної роботи

у спеціальному дошкільному закладі

для дітей з вадами інтелекту

Ранній та дошкільний вік є дуже важливими для розвитку ь-якої дитини. Саме у цьому віці здійснюється інтенсивний виток дитини, формування її особистості. Створення у цей пе-[ спеціальних умов для корекційно-виховної роботи з розумово талою дитиною дозволяє попередити виникнення ускладнень

руктурі дефекту; урахувати сензитивні періоди становлення

Модуль И Лсшхмого-пеймазчна характеристика допей з порушеннями псююфізштого

психіки; сприяє гармонійному розвитку особистості дитини; надає можливість підготувати її до навчальної діяльності.

Основною метою спеціального дошкільного виховання є за­безпечення кожній дитині максимально можливого рівня фізич­ного, розумового і морального розвитку.

Завданнями корекційно-виховної роботи є:

1) подолання і попередження вад розвитку кожної дитини;

2) підготовка розумово відсталої дитини до навчання у спе­
ціальній школі з урахуванням її індивідуальних можливостей.

Спеціальні дитячі садки, дошкільні групи при допоміжних школах та дитячих будинках працюють за «Програмою вихо­вання та навчання розумово відсталих дітей дошкільного віку», (2000 р.) рекомендованою МОН України.

Програма складається із восьми розділів, у яких визна­чається зміст корекційно-виховної роботи з провідних для до­шкільного віку видів діяльності. Це такі розділи:

■ формування елементарних математичних уявлень;

■ розвиток мовлення;

■ ігрова діяльність;

■ образотворче мистецтво;

■ конструювання;

■ трудове виховання;

■ музичне виховання та ритміка;

■ фізичне виховання.

У спеціальному ДНЗ працюють: завідувач закладу; вчителі-дефектологи; вихователі; музичний керівник; психолог; вчитель-логопед; медичний персонал (лікарі, медсестри); обслуговуючий персонал. Вони забезпечують виховну, навчальну і корекційну роботу з дітьми, що мають вади інтелекту; дотримання режиму дня; поглиблене вивчення дитини; лікування вихованців; органі­зовують роботу з батьками дітей.

Загальноосвітні спеціальні навчальні заклади

Згідно статистичних відомостей МОН України найбільша кількість дітей з легким ступенем розумової відсталості охоп лена навчанням у загальноосвітніх спеціальних (допоміжних) школах-штернатах (школах).

Діяльність допоміжної школи регулюється основними нор­мативними документами України про освіту, одним із яких t «Положення про спеціальну загальноосвітню школу інтернат (школу, клас) України для дітей з вадами фізичного або роз\ мового розвитку» (2008р.).

І та ахбливосгт -роботи з ними в умовах корекційної та інклюзивної освгти

Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат (школа) 1 -2-r_v /пеня для дітей з вадами розумового розвитку (допоміжну эла) реалізує наступну мету — розвиток і формування осо \ ястості, забезпечення соціально-психологічної реабілітації удової адаптації учня, виховання у нього загальнолюдським «гостей, громадянської позиції.

Завдання допоміжної школи

і. Створення спеціального режиму дня та системи навчаль-виховної і корекційної роботи.

2. Створення спеціальних умов для корекційної спрямова- §ццегі навчання, відновлення здоров'я, подолання порушень пси­хічного і фізичного розвитку.

, 3. Здійснення індивідуального та диференційованого підхо-.у навчанні та вихованні з урахуванням характеру порушень. 4. Забезпечення умов для розвитку нахилів і здібностей, буття учнем соціально необхідного мінімуму обов'язкових <ог до рівня і обсягу загальної середньої освіти.

Окрім освіти допоміжна школа забезпечує дітей професією... Склад учнів допоміжної школи визначається «Положенням спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для Іітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового звитку» (2008 р.). Згідно цього документу направленню до еціальної загальноосвітньої школи-інтернату (школи, класу) розумово відсталих дітей (допоміжна школа) підлягають ново відсталі діти, які навчались у 1-2-х класах загально-іьої школи, так і ті, які не навчались, з такими медичними аннями:

їігофренія в ступені дебільності різного походження, в тому?лі дебільність при хворобі Дауна;

^ганічна деменція негрубого ступеня, що є наслідком інфек-іійних, інтоксикаційних, травматичних та інших постнаталь-уражень головного мозку;

чептична деменція (за відсутності денних або частих ніч- хх судомних нападів); йзофренічна деменція (за відсутності психотичних розла-

*);

*ірна розумова відсталість (за умови створення для таких (окремого класу).

^Направленню до спеціальної загальноосвітньої ніколи-ату (школи, класу) для розумово відсталих дітей (допо-Школа) не підлягають діти'

Модуль Л. Иситтхо-педагогхчна характеристика дітей з порушеннями псшоофізичного

• з важкою формою недоумства (олігофренія в ступені вираз
ної імбецильності та ідіотії, в тому числі й при хворобі Дауна;
органічна деменція важкого ступеня з виразною дезадаптаці­
єю, відсутністю навичок самообслуговування);

• з психічними захворюваннями, у яких крім недоумства спо­
стерігаються інші важкі нервово-психічні порушення;

• з олігофренією або органічною деменцією з виразними і стій­
кими психопатоподібними розладами;

• з органічним захворюванням головного мозку з денними або
частими нічними судомними нападами;

• з шизофренією із стійкими пснхотичними розладами;

• із різними відхиленнями у психічному розвитку, пов'язаними
з первинним порушенням функцій слуху, зору, моторики;

• із затримкою психічного розвитку, пов'язаною із залишкови­
ми явищами органічних уражень головного мозку або педаго­
гічною занедбаністю.

Програма допоміжної школи не розрахована на ці катего­рії учнів. Окрім цього вони потребують певних видів допомоги (лікувальної, психологічної, соціальної), не передбачених цкю школою. Названі категорії дітей є контингентом інших закла­дів: спеціальні школи інших типів, реабілітаційні центри, дитячі будинки-інтернати, лікарні.