Педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН

України В. М. Синьов. — К., 2006)

 

 

 

 

 

№ з/п	Назви модулів і тем	Кількість годин
Всьо­го	Сам. роб.	Аудиторні заняття
Лекц.	Сем.	Практ. і лаб.	Інд. роб.
1.	Модуль і. Загальні питання корекційної педагогіки та спеціальної психології
1.1.	Предмет і завдання корекцій­ної педагогіки та спеціальної психології. Особи з вадами психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання
1.2.	Види порушень психофізич­ного розвитку та їх причини (загальна характеристика). Загальні та специфічні зако­номірності розвитку, навчання і виховання дітей, які потре­бують корекції психофізично­го розвитку
1.3.	Комплексна диференціаль­на діагностика відхилень у психофізичному розвитку. Освітні установи для осіб з вадами психофізичного роз­витку та їх комплектування. Психолого-педагогічний моні­торинг розвитку дитини
	Всього по модулю 1

Навчальна програма дисципліни «Основи корекціиног педагогіки >

 

	Модуль 2. Психолого-педа-гогічна характеристика дітей з різними вадами психофі­зичного розвитку та особли­вості роботи з ними в умо­вах інклюзивного навчання (Диференціальна корекційна педагогіка)
2 1	Особливості розвитку, навчай ня та виховання особистості при глибоких порушеннях слуху (питання сурдопедаго­гіки)
2 2	Особливості розвитку, навчан­ня та виховання особистості при глибоких порушеннях зору (питання тифлопедаго-пки)
2 3	Особливості розвитку, навчан ня та виховання особистості при порушеннях інтелекту, за­тримках психічного розвитку, відхиленнях емоційно-вольової сфери та соціальної поведінки (питання корекцшноі психопе-дагопки)
	Особливості розвитку, на­вчання та виховання особис­тості при тяжких порушеннях мовлення (питання логопеда-гопки)
	Особливості розвитку, навчан­ня та виховання особис гості при порушеннях рухової сфери (питання ортопедагопки)
	Всього по модулю 2				-
	Разом по дисципліні

Модуль I

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ

КОРЕКЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ

ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ

ПСИХОЛОГІЇ

Тема 1.1

ДІТИ З ПОРУШЕННЯМИ

ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

ЯК СУБ'ЄКТ КОРЕКЦІЙНОЇ ОСВІТИ

План

1 Сутність та класифікація порушень психофізичного роз­
витку

2 Причини порушень психофізичного розвитку

3 Особливості процесу аномального розвитку

Література

1 Бородулина С Ю Коррекционная педагогика- психолого-
педагогическая коррекция отклонений в развитии и поведении
школьников /СЮ Бородулина — Ростов н/Д Феникс,
2004 - 352 с

2 Выготский Л С Собрание сочинений в 6-ти томах /
Л С Выготский, под ред Т А Власовой — М Педагогика,
1983 — Т 5 Основы дефектологии — 368 с

3 Ефимова Л К Почему болеет ребенок / Л К Ефимова —
К Здоров'я, 1984 - 70 с

4 Лапшин В А Основы дефектологии учеб пособие для
студ пед ин-тов / В А Лапшин, Б П Пузанов - М
Просвещение, 1991 - 143 с

5 Петрова В Г Кто они, дети с отклонениями в развитии? — 2-е
изд В Г Петрова, И В Белякова - М Флинта, Мое
ковский социально психологический институт, 2000 104 с

П

8.

Модуль 1

Синьов В. М. Основи дефектології: навчальний посібник В. М. Синьов, Г. М. Коберник. К.: Вища школа, 1994. 143 с.

Специальная педагогика: учебное пособие / под ред. Н. М. Назаровой. — М.: Академия, 2000. - 400 с. Спеціальна педагогіка: понятійно-термінологічний словник / за ред. академіка В. I. Бондаря. - Луганськ: Альма-матер, 2003. — 436 с.

1. Сутність та класифікація порушень психофізичного розвитку

Суб'єктом корекційної освіти, на який спрямоване вивчення, виховання, навчання й корекційна психолого-педагогічна допомо­га, є особистість дитини з вадами психофізичного розвитку.

У нормативно-правовій документації та практиці корекцій­ної освіти використовуються різні терміни для позначення цієї категорії учнів. Наведемо окремі з них.

У понятійно-термінологічному словнику зі спеціальної педагогіки дається наступне визначення: «Аномальні діти (діти з вадами психофізичного розвитку) — це діти, які мають суттєві відхиленні від нормального фізичного чи психіч­ного розвитку, зумовлені вродженими або набутими дефектами, і потребують спеціальних умов навчання й виховання» [8, с 25-26]. Зауважимо, що не кожна дитина з проблемами здоров'я чи порушеннями фізичного і (або) психічного розвитку вважається аномальною, а лише та, вади якої відображаються на усьому розвитку дитини (складна структура аномального розвитку за Л. С. Виготським) і перешкоджають засвоєнню культурного до­свіду (і традиційної освіти водночас) у звичайних умовах життя й виховання. Саме тому для цієї категорії дітей створені заклади системи корекційної освіти.

Найбільш поширеними синонімами до терміну «аномальні діти» на часі є такі: діти з вадами (порушеннями) психофізично­го розвитку; діти, що потребують корекції психофізичного розви­тку; діти з особливими освітніми потребами; діти з обмеженими можливостями життєдіяльності, неповносправні діги. У освітній галузі України найбільш прийнятними є два перших терміни.

Дітей з вадами психофізичного розвитку поділяють на де­кілька категорій. У науконій літературі існують різні класифіка-

Загальні питання корекцшноі педагогіки та спеціальної психологи

ції, наприклад, залежно від галузі застосування чи мети поділу. Найбільш поширеною у корекційній освіті є класифікація дитя­чих аномалій за видом порушення, оскільки саме з урахуванням цього визначаються зміст і методи роботи з дитиною, добираєть­ся заклад для неї та форма організації навчання і виховання. Відповідно виділяють наступні категорії порушень психо­фізичного розвитку у дітей:

S виразні та сталі порушення слухової функції (глухі, сла-бочуючі, пізно оглухлі діти);

S виразні порушення зору (сліпі, слабкозорі діти);

J важкі мовленнєві порушення (діти-логопати);

S стійкі порушення інтелектуального розвитку на основі органічного ураження центральної нервової системи (ро­зумово відсталі діти);

S затримка психічного розвитку (діти із ЗПР);

S порушення опорно-рухового апарату (діти з вадами онорно-рухового апарату);

S емоційно-вольові розлади (діти з вадами емоційно-во­льової сфери);

^ комплексні порушення декількох функцій (сліпоглухі діти; діти, в яких вади зору, слуху, опорно-рухового апарату поєднуються із розумовою відсталістю).

Порушення слухової функції

За ступенем виразності та складністю порушення слухової функції поділяються на такі види:

■ глухота — глибоке стійке двостороннє порушення слу­
ху, вроджене або набуте у ранньому віці до того, як у
дитини сформувалось мовлення;

■ туговухість - часткова слухова недостатність з різним
ступенем виразності, яка є причиною порушень мовлен­
нєвого розвитку;

• пізнооглухлість — втрата слуху після того, як мовлення було сформованим.

Порушення зорової функції

Відповідно до ступеня порушення функції зорового аналі­затора дітей із стійкими вадами зору поділяють на сліпих і слаб-козорих:

" сліпота- зорові відчуття у дітей або зовсім відсутні, або зберігається відчуття світла чи незначний залишковий зір, проте недостатній для звичайної життєдіяльності,

Модуль I.

■ слабкозорість — виразне зниження гостроти зору або значне порушення інших зорових функцій (наприклад, звуження меж поля зору), або прогресуюче захворю­вання. Проте навіть сильно порушений зір є провідним аналізатором.

Важкі мовленнєві порушення

Порушеннями мовлення вважаються відхилення від норми, загальноприйнятої у певному мовленнєвому середовищі, які пов­ністю або частково перешкоджають мовленнєвому спілкуванню та обмежують можливості соціальної адаптації людини.

Специфіка та ступінь відхилень залежать від часу їх виник­нення, рівня психічного та інтелектуального розвитку дитини, впливу соціального середовища. Порушення можуть виявлятись в усному чи писемному мовленні у різних його компонентах (звукова сторона, лексика, граматика та ін.) або функціях (ко­мунікативна, мотиваційна, регулююча тощо).

Порушення мовлення можуть бути самостійними, у різних сполученнях, а можуть проявлятись при інших аномаліях, як наслідок основного захворювання.