Основні сфери діяльності МОП

Сфери діяльності МОП різноманітні. Основними з них представлені на рис. 13.5.

Рис. 13.5. Основні сфери діяльності МОП

Зайнятість і безробіття, гідна праця. Боротьба за повну й продуктивну зайнятість, попередження й скорочення безробіття були й залишаються найважливішими завданнями МОП.

На останній Міжнародній конференції праці Генеральний директор казав: «Першорядне завдання МОП на сьогодні полягає в тім, щоб жінки й чоловіки мали можливість одержати гідну й продуктивну роботу в умовах свободи, рівності, економічної безпеки й людської гідності».

Значна частина міжнародних трудових норм МОП націлена на вирішення цих завдань. Серед них наступні.

Конвенція № 122 (1964 р.) про політику в області зайнятості передбачає проведення активної політики сприяння повної, продуктивної й вільно обраної зайнятості.

Конвенція № 168 (1988 р.) і відповідна їй Рекомендація № 176 про сприяння зайнятості й захист від безробіття, докладно розглядають поряд з питаннями сприяння продуктивної зайнятості питання допомоги з безробіття й іншій матеріальній допомозі безробітним і членам їхніх родин. МОП, природно, сама не може створювати робочі місця. Це завдання національної влади, а її роль – поряд із законодавством допомагати країнам у створенні суспільної думки, заохоченні національних дій і міжнародного співробітництва.

  Керуючись міжнародними трудовими нормами й нерідко при практичній допомозі Організації, багато країн вжили заходів по поліпшенню функціонування ринків праці шляхом створення системи органів з працевлаштування й розвитку можливостей професійної підготовки й перепідготовки трудящих, з матеріальної допомозі безробітним. Але ці міри в більшості або навіть у всіх країнах недостатні для рішення величезної проблеми безробіття, з якої зіштовхується мир. Важливим етапом підходу МОП до питань зайнятості й безробіття були розробка й проголошення на ювілейній сесії Міжнародної конференції праці Всесвітньої програми зайнятості.

Професійна підготовка й перепідготовка кадрів. Важливим і практично найбільш відчутним напрямком роботи МОП є допомога в Професійній підготовці й перепідготовці кадрів країнам-членам, що особливо розвиваються. МОП розглядає ці питання більш широко – як проблему розвитку людського активу, включаючи питання розвитку управління, професійній орієнтації й професійній реабілітації. МОП надає допомогу й консультації урядам з питань ув'язування зусиль в області професійної підготовки з потребами ринку праці, координації професійної підготовки із загальною освітою, організації перепідготовки кадрів при структурних перебудовах, викликаних економічними й технологічними змінами.

Позиція МОП в області професійної освіти знайшла відображення в ряді конвенцій і рекомендацій.

Права людини. Одним, із самих гострих питань, яким багато займається МОП, є права людини.

Організація має у своєму розпорядженні цілу систему контрольних органів, які розглядають порушення прав людини в різних країнах. Можна сказати, що вся діяльність МОП має відношення до прав людини, захисту права на працю й від примусової праці, на нормальні умови праці, захист від дискримінації, на свободу об'єднання в профспілки й т.п.

Права людини знайшли відбиття в конвенціях і рекомендаціях МОП. Найважливішими з них є:

Конвенція № 87 (1948 р.) про свободу асоціацій і захист права на організацію;

Конвенція № 98 (1949 р.) про застосування принципів права на організацію й на ведення колективних переговорів;

Конвенція № 100 (1951 р.) про рівну винагороду затверджує принцип рівної оплати чоловіків і жінок за працю рівної цінності;

Конвенція № 105 (1957 р.) про скасування примусової праці;

Конвенція № 111 (1958 р.) про дискримінації в області праці й зайнятості по ознаці раси, статі, кольори шкіри, релігії, політичних переконань, національного або соціального походження.

МОП проводить значну роботу зі скасування дискримінації трудящих по яким би те не було ознакам. При цьому розгляду й критиці піддавалися багато країн, у тому числі колишній СРСР й інші соціалістичні держави, а також ФРН, наприклад, за дискримінацію трудящих по політичному принципу у зв'язку з її законом про заборону на професії або США за дискримінацію трудящих за ознакою раси й заборони страйків.

Удосконалювання управління й розвиток підприємств. У цій області МОП надає допомогу країнам у здійсненні політики й програм з розвитку підприємництва й приватних підприємств. Проводиться робота з підготоки управлінських кадрів у Міжнародному навчальному центрі в Туріні й щодо сприяння цій роботі в країнах з метою підвищення ефективності роботи підприємств й їхньої соціальної віддачі.

Виявляється допомога в створенні й зміцненні підприємницьких організацій, їхньому консультуванні, забезпеченні інформацією, у фінансовій й іншій підтримці створення й розвитку малих і середніх підприємств, ремісничих і надомних виробництв.

Як приватним, так і державним підприємствам надається допомога в підвищенні продуктивності праці й поліпшенні якості продукції шляхом застосування більше ефективних методів керування.

Умови, безпека й гігієна праці. Виробниче й навколишнє середовище. Дана сфера діяльності охоплює широке коло проблем. Вони були предметом обговорення на багатьох конференціях МОП і знайшли відображення в численних конвенціях і рекомендаціях. Діяльність МОП у цій області спрямована на поліпшення загальних умов організації й охорони праці, виробничої сфери, техніки безпеки й гігієни праці, на його гуманізацію й підвищення задоволеності роботою, а в останні роки також на охорону й поліпшення навколишнього середовища.

Заробітна плата. Першими законодавчими актами в цій області були Конвенція № 26 і Рекомендація № 30 про створення й застосування процедури встановлення мінімальної заробітної плати.

Соціальне забезпечення. В області соціального забезпечення МОП проводить велику роботу. Насамперед це відноситься до нормотворчої діяльності. Більше 30 конвенцій і майже 20 рекомендацій цілком стосуються даної проблеми.

Найбільш важливим нормативним документом є прийнята в 1952 р. Конвенція № 102 про мінімальні норми соціального забезпечення. Цей нормативний акт уперше в міжнародному праві затвердив принцип універсальності соціального забезпечення, що охоплює всі верстви населення й всі види соціального страхування й забезпечення.

Соціальний захист жінок, молоді, інвалідів, трудящих-мігрантів. Більшість міжнародних трудових норм і практична діяльність МОП застосовні для всіх трудящих, але ряд категорій, найбільш уразливих, Організація виділяє особливо. Для жінок її зусилля спрямовані на те, щоб гарантувати рівність можливостей у навчанні, зайнятості, просуванні по роботі, в оплаті праці й захистити їх у зв'язку з умовами праці, з урахуванням функцій материнства. Ці питання знаходять висвітлення у вже згаданих конвенціях № 100 й 111, а також у Конвенції № 156 (1981 р.) про трудящих із сімейними обов'язками.

Ряд конвенцій спрямований на створення необхідних для жінок умов праці, особливо на шкідливих роботах, їхнє соціальне забезпечення по вагітності й родам. Останньою конвенцією тут є Конвенція № 183 (2000 р.) про охорону материнства.

Але дискримінація жінок ще залишається практично у всіх країнах миру. Фактом є зростання трудової участі жінок, у той час як трудова участь чоловіків знаходиться на спаді. Однак глобалізація й структурні зміни в економіці ведуть до зайнятості жінок у сферах з низькими доходами й високим рівнем нестабільності. Не забезпечується рівність жінок у зайнятості й оплаті праці. За даними МОП в 1998 р. рівень безробіття серед жінок був вище рівня безробіття серед чоловіків в 48 країнах з 70, по яких є дані про розподіл безробітних по статі. Проблема соціального захисту жінок, як заявив Генеральний директор на сесії МКП в 1999 р., «поки ще обмежується заявами про рівність для жінок і правах жінок і не йде далі цього», відображення цих «питань у діяльності МОП поки ще залишається на найпершому етапі».

Ще менше зроблено Організацією в справі захисту такої уразливої категорії трудящих, як молодь. В абсолютній більшості країн рівень безробіття серед молоді істотно вище, ніж серед дорослих. Мало прийнятий МОП міжнародних трудових норм. Вони стосуються тільки професійної підготовки, профорієнтації, медичного огляду й нічної праці підлітків, хоча багато уваги МОП приділяє дитячій праці, вірніше його забороні.

Робота МОП по соціальному захисту інвалідів виходить із того, що вони повинні мати ті ж права на економічний добробут, що й не інваліди, можливість брати активну участь у суспільному житті й не повинні!бути відірвані від суспільства. Ці питання знайшли відображення в Конвенції № 159 ні Рекомендації № 168 (1983 р.) про професійну реабілітацію й зайнятість інвалідів. МОП здійснює десятки проектів надання допомоги країнам у Здійсненні цих міжнародних трудових норм. За даними МОП близько 60країн скористалися допомогою й рекомендаціями в цій області.

Значно більше уваги МОП приділяє трудящим-мігрантам. Наприкінці століття близько 80 млн. осіб (крім республік колишніх СРСР й Югославії) трудяться або проживають за рубежем, крім того, майже 20 млн. осіб є біженцями.

Усунення дитячої праці. На відміну від молоді МОП з початку її існування приділяла велику увагу дитячій праці. За її оцінками тільки в країнах, що розвиваються, працюють близько 250 млн. дітей, з них приблизно 70% піддаються різним ризикам і небезпекам на робочому місці. З питань дитячої праці прийнятий цілий ряд міжнародних трудових норм, що визначають мінімальний вік прийому на роботу, що забороняють дитячу працю в деяких найбільш важких і небезпечних галузях і професіях, що зобов'язують здійснювати медичне обстеження й т.п.

Моряки, рибалки й портові робітники. Багато рибалок і моряки борознять водні простори всієї планети, бувають у багатьох країнах. Це законно викликає підвищену турботу МОП про цю категорію працівників. Нею розроблений для моряків справжній трудовий кодекс, що на початок 1999 р. складався з 42 конвенцій і рекомендацій. Вони охоплюють всі питання життя, побуту й соціального захисту цих трудящих.

 

Висновки

1. Міжнародна організація праці – це спеціалізоване агентство ООН, що займається поширенням соціальної справедливості й міжнародно визнаних людських і трудових прав. Відмітна риса МОП – трипартизм, її тристороння структура, у рамках якої здійснюються переговори між урядами, організаціями трудящих і підприємців. Головні цілі МОП – сприяння соціально-економічному прогресу, підвищенню добробуту й поліпшенню умов праці людей, захист прав людини. 

2. В структуру МОП входять: Міжнародна конференція праці (Регіональні конференції праці, Галузеві комітети), Адміністративна рада, Генеральний директор, Міжнародне бюро праці (Регіональні відділення МБП, Баготодисціплінарні консультативні групи, Міжнародний інститут з дослідження трудових проблем, Міжнародний центр з підвищення професійної й технічної кваліфікації). Структура МОП виходить із принципів трипартизма – всі її органи побудовані на тристоронній основі й включають представників уряду, трудящих і роботодавців.

3. Діяльність всіх органів МОП визначається й регламентується її основними документами, найважливішими з них є: устав моп, регламент міжнародної конференції праці, філадельфійська декларація, декларація про основні принципи й права в сфері праці.

4. У своїй роботі МОП використовує наступні методи: розвиток соціального партнерства між урядами, організаціями трудящих і підприємців (трипартизм); розробка й прийняття міжнародних трудових норм: конвенцій і рекомендацій і контроль за їхнім використанням (нормотворча діяльність); надання країнам допомоги в вирішенні соціально-трудових проблем; проведення досліджень і здійснення публікацій з соціально-трудових проблем.

5. Сферами діяльності МОП є: соціальне забезпечення; права людини; зайнятість і безробіття, гідна праця; удосконалення управління та розвитку підприємства; соціальний захист жінок, молоді, інвалідів, трудящих-мігрантів; професійна підготовка та перепідготовка кадрів; умови, безпека та охорона праці; заробітна плата; моряки, рибалки й портові робітники; усунення дитячої праці.

 

Контрольні запитання

1. Розкрийте причини створення МОП.

2. Назвіть цілі та завдання МОП.

3. Які підрозділи формують структуру МОП?

4. Назвіть основні документи МОП.

5. Які методи роботи використовує МОП?

6. Назвіть основні сфери діяльності МОП.

ВИМОГИ ДО ІНДИВІДУАЛЬНОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З КУРСУ «ЕКОНОМІКА ПРАЦІ Й СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ»

 

Індивідуальна науково-дослідна робота студента (далі ІНДР) необхідна для систематизації, закріплення і розширення теоретичних і практичних знань з дисципліни «Економіка праці й соціально-трудові відносини». ІНДР дозволяє студентам опанувати необхідні практичні навички при вирішенні конкретних практичних завдань, розвитку навичок самостійної роботи й оволодіння методикою ведення наукових досліджень, пов'язаних з темою ІНДР.

Метою виконання ІНДР є: закріплення, поглиблення і узагальнення знань, отриманих студентами під час набуття теоретичних і практичних навичок і їхнього використання.

При виконанні ІНДР студент повинен продемонструвати вміння в сфері науково-дослідної діяльності, роботи з готовими матеріалами, вміння творчого й оригінального вирішення постановених завдань.

ІНДР студенти виконують самостійно протягом вивчення дисципліни «Економіка праці й соціально-трудові відносини» з проведенням консультацій викладачем дисципліни відповідно до графіка навчального процесу.

ІНДР включає наступні елементи наукового дослідження:

практична значущість;

комплексний і системний підходи до вирішення поставленого завдання;

використання сучасних теоретичних методологій і наукових розробок та досліджень за даною темою;

застосування творчого підходу й відбиття власного бачення вирішення поставленого завдання.

Вступ. Вступ розкриває сутність, стан наукового завдання і його значення. Тут же вказують мету й завдання дослідження.

Основна частина. Розкриває наукове дослідження і відповідає обраній темі, вступу й висновкам ІНДР.

Висновки. У висновках указують результати, отримані при проведенні дослідження, пропозиції або рекомендації щодо вирішення поставленого завдання відповідно до результатів дослідження.

Список літератури. Джерела розміщують за абеткою прізвищ авторів або заголовків. Оформлення відбувається в такому порядку:

нормативно-правові акти (Конституція України, Закони тощо);

використана література (у т.ч. періодична);

література на іноземних мовах;

інтернет джерела з обов'язковою позначкою, яка інформація міститься на цьому сайті (порталі).

Додатки. В додатки можуть входити різноманітні таблиці, ілюстрації, схеми, діаграми і т.д. Оформлення виконують у такий спосіб: після списку літератури оформляють окрему сторінку з написом по центру: «ДОДАТКИ», номер якої є останнім. Нумерацію додатків виконують шляхом використання заголовних букв алфавіту (А, Б, В...), які розміщують праворуч угорі.

Вимоги до оформлення. Текст роботи повинен бути написаний чітким розбірливим почерком (без виправлень) або надрукований на машинці (принтері), інтервал 1,5 до тридцяти рядків на сторінці, на одному боці аркуша білого паперу формату А4, Шрифт Times New Roman, 14 пт. Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями лівим – не менше ніж 20 мм, правим – не менше ніж 10 мм, верхнім – не менше ніж 20 мм, нижнім – не менше ніж 20 мм.